Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Протидія насильству та гендерна рівність: як документальне кіно використовують в українській системі пробації

Партнерський матеріал

Опубліковано

Основна мета реформи пенітенціарної системи в Україні – перетворити виконання кримінальних покарань на такі, що гарантуватимуть безпеку в суспільстві і водночас допоможуть засудженій людині уникнути повторних злочинів.  Успіх реформи зокрема залежить від розвитку пробації – системи наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються до засуджених. У наглядовій пробації забезпечують альтернативні види покарань без ізоляції – громадські роботи, корекційні та освітні програми. У пенітенціарній – створюють програми підтримки та ресоціалізації для тих, хто готується до звільнення. 

За даними Державної установи «Центр пробації», у першому півріччі 2021 року на обліку перебувало понад 90 тис. осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, понад 4 тис. – потребували підготовки до звільнення.

Ефективність пробації залежить від дієвих інструментів для ресоціалізації засуджених. Працівники пенітенціарної системи проходять навчальні тренінги, вивчають досвід іноземних колег, розробляють та впроваджують новітні пробаційні проєкти. Одним із таких інструментів є кіноклуби медіапросвіти з прав людини Docudays UA при установах кримінально-виконавчої служби. Нині в Україні діє понад 100 таких кіноклубів. У їх колекції – понад 140 документальних стрічок, зокрема лауреатів та призерів міжнародних конкурсів.

У межах адвокаційної кампанії «Докудейз» «Задля зменшення рівня злочинності шляхом ресоціалізації засуджених», організованої для підтримки реформи пенітенціарної системи, два кіноклуби при виправних установах ініціювали тематичні заходи – покази та обговорення фільмів з Мережі DOCU/CLUB. Водночас обидві команди доклали чимало зусиль, щоб покази були максимально інтегровані у розвиток програм для успішної ресоціалізації засуджених.

Як це працює в Житомирській області

Команда кіноклубу при Житомирському районному відділі філії Центру пробації розробила методичні рекомендації для ефективної роботи кіноклубів при уповноважених органах з питань пробації.

Їхня мета, за словами модераторки Ліни Бабич, показати документальне кіно як один з інноваційних методів роботи, що поглиблює співпрацю з партнерськими організаціями та волонтерами задля позитивних результатів у роботі з клієнтами пробації (особами, до яких застосовують наглядові або соціально-виховні заходи). Робота над рекомендаціями тривала впродовж шести місяців. У її межах були організовані покази та обговорення документальних стрічок за участі експертів, волонтерів, громадських активістів.

Одним із перших став показ фільму української режисерки Аліси Коваленко «Домашні ігри». Він про 20-річну Аліну, яка прагне потрапити до національної жіночої збірної України з футболу, та смерть матері змушує її робити вибір між сім’єю і мрією. Улюблене заняття допомагає героїні іти вперед попри перешкоди. За словами модераторки, стрічка викликала жваве обговорення: клієнти пробації ставили себе на місце дівчини та пробували вирішити, що б вони обрали у подібній ситуації.

Найбільше зацікавлення у клієнтів пробації викликала тема офіційного працевлаштування. У фокусі – можливості професійного навчання та послуги, які можна отримати у Центрі зайнятості. А також – проблема торгівлі людьми та рабства у сучасному світі, яку обговорили на прикладі документальної стрічки «Раби» Давіда Ароновіча та Ханни Хейльборн. В основі анімаційного фільму – історія двох дітей з Судану, яких вдалося врятувати Комітету протидії викраденню жінок та дітей (CEAWC). У цьому контексті представники Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги розповіли як убезпечити себе від неприємних ситуацій на заробітках за кордоном.

Ліна Бабич розповідає, що через тиждень після показу один із глядачів звернувся з проханням влаштувати йому консультацію у Центрі зайнятості. «Спочатку ми влаштували онлайн-розмову, потім він ходив до Центру, де отримував направлення до роботодавців. Попри те, що хлопець не мав вищої освіти, невдовзі йому вдалося влаштуватись на офіційну роботу самостійно», – розповіла вона.

Крім офіційного працевлаштування, клієнтів пробації турбують теми самореалізації та протидії шкідливим звичкам. У нагоді стала стрічка «Перукарська воля» режисерів Фінлі Претселла та Едріена МакДовалла про змагання з перукарського мистецтва серед ув’язнених, яке допомагає головному герою переосмислити своє минуле. Після показу глядачі знайомилися з діяльністю організацій, які допомагають подолати залежності та спілкувались з колишнім наркозалежним. А присутній під час обговорення психолог допоміг проаналізувати поведінку героїв стрічки та травми, яких вони зазнали у дитинстві, і які могли негативно вплинути на їхнє подальше життя.

«Найбільше наших клієнтів пробації вразив фільм про домашнє насильство «Лізо, ходи додому». Стрічка мала відгук у всіх глядачів. Більшість з них були очевидцями подібних ситуацій або у власних родинах, або у родинах близьких» – розповідає модераторка кіноклубу.

Фільм литовської режисерки Оксани Бураї про дівчинку та її матір з алкозалежністю у кіноклубі переглядали разом з працівниками соціальних служб, організації «Перспектива» та Центр безоплатної вторинної правової допомоги. Обговорення відбувалось навколо основних ознак і форм домашнього насильства, юридичних та правових наслідків його вчинення та діяльності організацій, що надають допомогу потерпілим. Також учасниці та учасники дискусії говорили про вплив стосунків у родині на подальшу долю людини, її моделі поведінки у дорослому житті.

Нині методичні рекомендації з організації роботи кіноклубів при органах пробації чекають схвалення керівництва. Команда кіноклубу поширює досвід серед колег – працівників інших філій Центру пробації на Житомирщині. Упродовж осені їм вдалося провести шість тренінгових кінопоказів.

Досвід Кременчуцької виховної колонії

У кіноклубі колонії взялися за практичне втілення програми Курсів з підготовки до звільнення для неповнолітніх, частиною якої стали покази та обговорення документальних фільмів. За словами Олени Удовицької, модераторки кіноклубу та заступниці начальника установи з соціально-виховної та психологічної роботи, мета проєкту – запровадити дієву систему запобігання правопорушень серед неповнолітніх та об’єднати зусилля правоохоронних органів і громадських ініціатив. 

Учасниками Курсу з 8-ми тематичних модулів стали 12 підлітків, які готуються до звільнення. Теми відповідали ключовим ризикам та потребам засуджених неповнолітніх. Серед них – підготовка до звільнення, здорові стосунки, освіта та працевлаштування, активне дозвілля, збереження та зміцнення здоров’я, безпечна поведінка та життєві цілі.

«Данило нещодавно звільнився. Він сирота, вдома його чекала опікунка. Підліток – учасник Курсів підготовки до звільнення. Ще в колонії він успішно здав ЗНО. Зараз навчається за спеціальністю «моторист-зварник». Хлопець розповідає, що саме модулі «Освіта, навчання та працевлаштування», «Підготовка до звільнення» допомогли визначитись із  пріоритетами у житті. Освіта для нього стала на перший план» – розповідає Олена Удовицька. Під час адвокаційних заходів хлопці проходили тренінги з профорієнтації, вчилися шукати роботу онлайн на сайті Державної служби зайнятості. Також розглянули проблему трудової міграції на прикладі фільму Олени Федюк «Заробітчанський шлях». 

Стрічка оповідає про прощу – 10-денне піше паломництво до духовного центру у Зарваниці на Тернопільщині, яке організовують українські трудові мігранти та їхні сім’ї. Після перегляду вихованці колонії познайомилися з основами трудового законодавства та різновидами порушення трудових прав, зокрема заробітчан. Підлітки обговорили причини для вимушеної роботи за кордоном та поділилися історіями своїх знайомих і близьких щодо можливостей самореалізації в Україні.

У межах Курсу вихованці колонії говорили про невід’ємні компоненти здорових стосунків – конструктивну взаємодію з іншими, уміння вирішувати конфлікти, просити про допомогу та коректно відмовляти. Ця тема виявилась для них найцікавішою. «Вихованці стикаються з цим щодня: коли спілкуються з родиною та друзями, навчаються або працюють, комунікують з колегами, проводять свій вільний час, будують плани на день, тиждень або місяць» – пояснює модераторка.

Одним із найскладніших став модуль на тему збереження та зміцнення здоров’я. На думку Олени Удовицької, це пов’язано з термінами, з якими підлітки або стикалися вперше, або щодо яких мали певні стереотипні уявлення – репродуктивне здоров’я, інфекції, що передаються статевим шляхом, контрацепцію. На цьому ж модулі вони знайомилися з поняттями «емоційного інтелекту», «психічного здоров’я», визначали особистісні якості успішної людини та поняття «успіху». А також поговорили про те, що має негативний вплив на здоров’я та як цього можна уникнути.

Про те, як досягти успіху в спорті, підлітки дізнались при перегляді стрічки «Чемпіонка» Мате Барта. Вона про 14-річну ромку Ванешу з бідної родини, яка готується до престижного боксерського поєдинку і не зважає на перешкоди. Наполегливість у втіленні своєї мрії демонстрував і 10-річний Джованні, головний герой стрічки Астрід Буссінк «Джованні та балет на воді», який прагнув стати учасником чемпіонату Нідерландів з синхронного плавання, яке вважають суто жіночим видом спорту.

Вихованці вчилися виявляти свої інтереси і здібності, розподіляти вільний та робочий час. За словами модераторки, навички з планування дозвілля виявилися дієвими для підлітків після їх звільнення. «Діма проходив Курси підготовки до звільнення. Говорить, що у перший місяць після звільнення в пригоді стали навички раціонального розподілу свого часу, вміння розставляти пріоритети та правильно комунікувати з людьми. У вільний час займається спортом, яким захопився саме в колонії, відвідує тренажерний зал», розповіла вона. До речі, спорт – один із ефективних і улюблених способів активного дозвілля у колонії, адже саме за ініціативи вихованців на території установи функціонує футбольна секція.

Одне із занять стосувалось прав жінок і чоловіків, відмінностях в умовах праці і кар’єрному розвитку, розподілу обов’язків під час виховання дітей та у побутових справах. А підставою для дискусії став фільм Елін Йонссон «Боротьба Джамали» – про талановиту співачку і сильну жінку, яка через власну творчість розповідає світові історію депортації кримських татар та про сучасну анексію Криму.

Після перегляду вже згаданого фільму Оксани Бураї «Лізо, ходи додому» про домашнє насильство, вихованці колонії говорили про те, як могли б бути вирішені проблеми у родині головної героїні, які права дитини були порушені та чи може суспільство допомогти у цій ситуації. Підлітки спробували окреслити основні помилки, яких припускаються батьки при вихованні дітей, та надати поради одне одному як майбутнім батькам. Важливим частиною дискусії стало обговорення проблемних ситуацій у стосунках між батьками і дитиною, та якими мають бути поведінка і формат спілкування між ними.

Програма Курсів з підготовки до звільнення для неповнолітніх досі на розгляді – наразі у Департаменті з питань виконання кримінальних покарань аналізують результативність проведених модулів.


Дізнатися більше про діяльність мережі DOCU/CLUB можна на офіційній сторінці проєкту у фейсбуці. А щоб відкрити власний кіноклуб, достатньо подати заявку на сайті та пройти безкоштовне онлайн-навчання.

Кампанія зі зменшення рівня злочинності шляхом успішної ресоціалізації засудженихна підтримку реформи пенітенціарної системи реалізується Мережею кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA у межах проєкту «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!», що фінансується Європейським Союзом та Національним фондом на підтримку демократії.

Авторка: Анна Яценко, фахівчиня з медіакомунікацій, культурологиня

Суспільство

Двері, вивіски, мереживо вікон: 9 проєктів зі збереження спадщини в Україні, які можна підтримати

Опубліковано

Унікальні «кам’яні вишиванки» з Херсонщини окупувала Росія, тепер у різних містах України можна спробувати створити і свою «вишиванку» завдяки небайдужим. Двері в Івано-Франківську, Одесі, Тернополі потребують уваги і захисту — і активісти дбайливо відновлюють дверні полотна, ручки і ґрати. Старовинні цвинтарі перетворилися на джунглі, та до них поспішають волонтери, аби розчистити і підняти із забуття.

ШоТам зібрав 9 ініціатив зі збереження спадщини, щоб підтримати людей, які присвячують свій час і свої серця нашій минувшині, але погляди їхні звернені у майбутнє.

Франківськ, який треба берегти

Де: Івано-Франківськ
Як підтримати: за реквізитами (кнопка «підтримати ініціативу»), Patreon
 

Набори шкарпеток, які можна придбати і підтримати ініціативу «Франківськ, який треба берегти». Фото: із соцмереж проєкту 

«Франківськ, який треба берегти» — громадська ініціатива, що існує вже вісім років. У її межах уже відновили понад 50 старовинних дверей не лише у Івано-Франківську, а й у Черкасах, Луцьку, Чорткові та Тростянці на Сумщині. Крім цього, у ініціативи є інтернет-магазин з різноманітними товарами: шкарпетками, горнятками, пазлами, магнітами тощо. Марія Козакевич — співзасновниця ініціативи, пише:

«Це не просто магніти, горнятка, наліпки чи шкарпетки. Це історії про ремесла, традиції, які занесені до списку нематеріальної культурної спадщини України. І таких елементів саме з Франківщини в загальнонаціональному списку чимало: косівська кераміка, карпатське ліжникарство, дереворізьбярство, писанки». 

Двері у Івано-Франківську відновлені у рамках ініціативи «Франківськ, який треба берегти». Фото: із соцмереж проєкту

Після початку повномасштабного вторгнення співзасновник ініціативи Юрій приєднався до війська, а Марія Козакевич проводила безоплатні екскурсії для переселенців, що оселилися в місті, щоб познайомити їх з Івано-Франківськом.

Коло брами

Де: Коломия, Івано-Франківська область
Як підтримати: монобанка, PayPal

Відвідувачі екскурсії від проєкту «Коло брами» у Коломиї. Фото: соцмережі проєкту 

«Коло брами» — проєкт, що займається відновленням та збереженням брам у Коломиї. Проводять екскурсії містом, діляться у соцмережах світлинами старовинних дверей у місті. Поки на рахунку відреставрованих, лише одні двері — для цього звернулися до Марії Козакевич з ініціативи «Франківськ, який треба берегти» і відкрили збір.

«29 вересня коломийська брама після року поза домом, з яких було три місяці «реставраційно-санаторних» робіт, практично семи годин монтування кількома майстрами, повернулася до рідного дверного пройому. І незайвим буде сказати, що разом з кожним «клацанням» завіс дверних полотен, які ставали у раму, клацало і у наших серцях — бо важливість цієї брами для нас не передати словами», — пишуть у проєкті. 

Відреставрована брама у Коломиї завдяки «Коло брами». Фото: соцмережі проєкту 

Спадщина UA

Де: Львів, вся Україна
Як підтримати: 
БО БФ СПАДЩИНА.УА
Код отримувача: 42206768
Рахунок отримувача: UA303052990000026008011012093
Назва банку: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”

Волонтери прибирають у палаці Щеньовських на Вінниччині у рамках ініціативи «Спадщина UA». Фото: соцмережі проєкту 

«Спадщина UA» — ініціатива зі збереження спадщини. Відновлюють як історичні будівлі, так і приватні хатинки. Серед проєктів: палац Щеньовських на Вінниччині, маєток Долинського у Пекареві на Чернігівщині, Поморянський замок на Львівщині тощо. На територіях завдяки волонтерам розчищують парки та самі будівлі, вивозять сміття, досліджують архітектурні рішення, відновлюють.

«Ми можемо багато дискутувати щодо відновлення спадщини, зруйнованої за останні роки зовнішнім ворогом. А як щодо тих сотень тисяч історичних споруд чи не в кожному українському селі, які останні 30 років вмирали безповоротно, і винен в цьому внутрішній ворог — ми? Чому маємо чекати до завершення війни? Спадщина має термін придатності, і її рятувати вже сьогодні, якщо не позавчора», — пише засновниця Ганна Гаврилів.

Маєток Долинського у Пекареві на Чернігівщині, який допомагає відновлювати ініціатива «Спадщина UA». Фото: соцмережі проєкту 

ШоТам писали про цю ініціативу.

Брами Тернополя 

Де: Тернопіль
Як підтримати: монобанка, Patreon, Buy me a coffee

Проєкт «Брами Тернополя» часто публікує на своїх сторінках старі фото міста і розповідає його історію. На ілюстрації: фабрика з виробництва крохмалю гронінгенського підприємця Віллема Шольтена. Фото: із соцмереж проєкту 

«Брами Тернополя» —  проєкт, що популяризує, зберігає та відновлює архітектурну спадщину Тернополя. Ініціатори борються з незаконним знищенням будівель, створюють петиції, розповідають про історію міста підписникам, а також розпочали підготовчі процеси з реставрації двох дверей.

«Все, що відбувається у місті залежить від кожного з нас. Ми не «малєнькіє люді» – ми тернополяни, жителі древнього міста, нащадки Острозьких, Тарновських, Крушельницьких, Лучаковських та інших славетних родів. Кожен з нас творить його історію, і від кожного з вас залежить якою вона буде», — пишуть у проєкті. 

Ілюстрація Руслани Зазюк для «Брам Тернополя» у день міста. Фото: із соцмереж проєкту

Новокаховське товариство охорони культурної спадщини

Де: евакуювалися до Львова
Як підтримати:
ГО «Новокаховське товариство охорони культурної спадщини» 
Код ЄДРПОУ 42375629
IBAN: UA90 3808 0500 0000 0026 0006 2358 2 в АТ”Райффайзен Банк” 
МФО банку 380805

Виставка про «кам’яні вишиванки» у Польщі. Фото: соцмережі проєкту 

Нова Каховка досі окупована росіянами, та попри це Новокаховське товариство охорони культурної спадщини у березні 2022 року створило проєкт про «кам’яні вишиванки». Це унікальні різьблені панно з каменю у Новій Каховці, які започаткував послідовник школи бойчукістів, художник-монументаліст Григорій Довженко. 

У межах цього проєкту різними містами України та сусідніх держав возять виставку про «боротьбу за нашу ідентичність через мистецтво і збереження спадщини». Також проводять майстер-класи з різьблення по сирому тиньку — це техніка «кам’яних вишиванок».   

Атмосфера воркшопу з виготовлення «кам’яних вишиванок». Фото: соцмережі проєкту 

«Були і сльози зустрічі з новокаховцями, і нові знайомства, і головне — багатодітні мами, що мають мільйон задач та ніколи не втрачають оптимізму, казали: “Ми приїдемо відновимо Нову Каховку, серйозно, це не жарт, на нас розраховуйте!”», — діляться враженнями про майстер-класи у проєкті.

Має значення

Де: Київ
Як підтримати: Монобанка

Одну з вивісок, відновлених завдяки «Має значення», повертають на її історичне місце. Фото: із соцмереж проєкту 

«Має значення» — це проєкт про відновлення історичних вивісок Києва. Почався він ще у Маріуполі, там до повномасштабного вторгнення команда відновлювала двері. Засновник проєкту Ярослав Федоровський перебрався до Києва і продовжив справу зі збереження спадщини. Також постійно організовують збори для війська.

«Ми відновлюємо об’єкти, які були створені в Україні, в Києві. Всі вивіски мають цінність виключно архітектури модернізму певного періоду. Так, вивіски створені за часів радянського союзу, але за тих часів і обставин Україна існувала! Наша історія не була поставлена на паузу, адже був розвиток, рух, боротьба… І той факт, що українська історія прогресувала підтверджують вивіски українською мовою», — пишуть у проєкті. 

Ярослав Федоровський (другий зліва, у сорочці) з майстрами при демонтажі вивіски. Фото: із соцмереж проєкту

Тисячі дверей Одеси

Де: Одеса
Як підтримати: на сайті

Скрин із сайту проєкту «Тисячі дверей Одеси» із «до» та «після» кількох відновлених дверей   

У проєкті «Тисячі дверей Одеси» реставрують та відтворюють автентичні двері міста. Працюють з 2019 року. На рахунку близько 20 врятованих дверей. Прямо на сайті можна замовити реставрацію. Після «прильотів» у Одесу, взялися відновлювати ще й пошкоджені двері та дверні коробки у постраждалих будинках.  

«Наше місто щодня втрачає автентичні елементи і потрібно безліч команд з реставрації різних деталей. Ми беремо на себе двері і станемо прикладом, що все можливо за бажання та завзятості. Далі справа за одеситами та їх подальшими ідеями», — кажуть у проєкті.

Майстер за роботою над дверима для проєкту «Тисячі дверей Одеси». Фото: із соцмереж ініціативи 

Україна Інкогніта

Де: Київ, вся Україна
Як підтримати: на сайті, Patreon

Козацький цвинтар у селі Колодисте Черкаської області. Фото: із сайту проєкту

ГО «Україна Інкогніта» взялися за проєкт «Старовинні цвинтарі України». У його межах хочуть створити реєстр старовинних цвинтарів України, знайти і дослідити цвинтарі та сприяти їхньому збереженню. Початок покладено: провели толоки на старовинних цвинтарях у селах: Залізнячка та Колодисте (Черкаська область), Стіна та Дзигівка (Вінницька область). 

Наступна толока навесні 2024 готується у селі Нетребівка, на Вінниччині. У ГО кажуть, що цвинтар у цьому селі повністю зарослий, хоч і приховує кам’яні хрести 19 століття. Активісти хочуть розчистити його і перетворити на меморіальний парк. 

«Історична пам’ять — головний феномен відтворення історії суспільства, країни, нації. В більшості випадків вона починається із поховань — старовинних цвинтарів. В Україні немає жодного реєстру старовинних цвинтарів, в тотальній більшості випадків такі цвинтарі занедбані або у руїні», — пишуть у проєкті. 

Толока на цвинтарі у селі Дзигівка Вінницької області. Фото: із сайту проєкту

Дерев’яне мереживо Чернігова

Де: Чернігівська область
Як підтримати: Монобанка 

Дерев’яне мереживо на будинку у селі Сосниця на Чернігівщині. Фото: із соцмереж проєкту

Проєкт, у якому досліджують, оберігають та популяризують дерев’яну архітектуру Чернігівщини. Почали роботу у 2018 році з відкриття онлайн-музею про Чернігів. Оцифровують, фотографують, збирають історичні відомості. А з 2019 року відновлюють мереживо на старовинних будинках. 

«Ми несемо відповідальність за все, що відбувається навколо. Зокрема саме від нас залежить збереження унікальної для України дерев’яної архітектури нашого краю, яка сьогодні зникає на очах. Якщо ми не цінуємо своєї культурної спадщини, якого майбутнього ми варті?», — пише Станіслав Іващенко, автор ідеї та керівник проєкту.

Волонтери працюють із «дерев’яним мереживом», Чернігівщина. Фото: із соцмереж проєкту 

Читати далі

Суспільство

Новий український кінофестиваль Cinema for Victory оголосив переможця

Опубліковано

Фільм режисера Алана Бадоєва «Довга доба» став переможцем нового українського кінофестивалю Cinema for Victory.

Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики.

Стрічка є хронікою перших місяців повномасштабної війни, які відтворено через особисті історії українців. Окрім нагороди, команда стрічки та режисер отримали премію розміром 100 тисяч гривень, яку планують передати на благодійність.

Читайте такожПротидія насильству та гендерна рівність: як документальне кіно використовують в українській системі пробації

Ще сім стрічок, які набрали найбільшу кількість балів, відзначили спеціальними нагородами. Серед них:

  • «Володарі неба. На межі» Максима Хотіленка, 
  • «Проникаюче світло» Володимира Клюєва,
  • «Область Героїв» Олексія Комаровського,
  • «Форма вогню» Василя Київського,
  • «Авіапрорив на Азовсталь. Небо» Артема Шевченка,
  • «Незавершений політ» Миколи Короткого,
  • «Йди за мною» Любомира Левицького. 

Приз глядацьких симпатій отримала стрічка «Терикони» Тараса Томенка. 

У конкурсній програмі «Cinema for Victory» взяли участь 20 національних документальних стрічок, короткометражних та  повнометражних, загальною тривалістю понад 20 годин. 

Цьогоріч до журі «Cinema for Victory» увійшли:

  • американський актор і режисер Шон Пен,
  • британський кінопродюсер Андре Сінгер,
  • американський режисер та сценарист Абель Феррара,
  • кінорежисер, актор театру та кіно зі США Лієв Шрайбер,
  • режисер та продюсер Майкл Волдман з Великобританії,
  • данський оператор та режисер Бо Тенберг, 
  • кінооператор, заслужений діяч мистецтв України Сергій Михальчук,
  • заслужена артистка України, акторка Ірина Мельник,
  • генеральна директорка групи компаній Ukrainian Producers Hub (UPHUB) Ольга Пантелеймонова.

Нагадаємо, в Україні заснували новий кінофестиваль Cinema for Victory, де показуватимуть фільми, зняті під час російсько-української війни.

Фото: Міністерстві культури та інформаційної політики.

Читати далі

Суспільство

Україна отримає 100 французьких безпілотників Delair

Опубліковано

Франція замовляє у виробника безпілотних літальних апаратів Delair 100 дронів для України. Уже цього літа БПЛА відправлять українському війську.

Про це повідомив міністр оборони Франції Себастьян Лекорню на своїй сторінці у соціальній мережі X.

«Завдяки інноваційній програмі Франція замовляє у Delair 100 боєприпасів з дистанційним керуванням, які надійдуть до України цього літа», — написав Лекорню.

Він підкреслив, що загалом французький військово-промисловий комплекс отримає замовлення загалом на виготовлення 2 тисяч таких безпілотників — для фрацузького та українського війська.

«Загалом у нашої оборонної промисловості буде замовлено 2 тисячі дистанційно керованих безпілотників. Для потреб наших військ і потреб України», — додав міністр.

Читайте також10 проривів ЗСУ, що здивували світ — рейтинг від Центру дослідження армій

Про компанію

Компанія Delair — один із провідних світових виробників дронів та створює їх для армії Франції. Серед безпілотників — DT46, DT26 Line та UX11.

Нагадаємо, торік восени Уряд Франції закупив у компанії Delair понад 150 дронів для ЗСУ. Їх вже передали Україні.

Також Франція надасть Україні самохідні пороми EFA компанії CEFA, які можна розгорнути за п’ять хвилин.

Фото: Фото: Sébastien Lecornu/Х.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

Як отримати психологічну допомогу в сімейного лікаря

Аби отримати психологічну допомогу, українці можуть звернутися до своїх сімейних лікарів, терапевтів або педіатрів. Так,...

Суспільство2 дні тому

Як у громаді організувати тренінги з домедичної допомоги

Територія прифронтових областей України все ще забруднена вибухонебезпечними предметами. Наприклад, згідно з даними ДСНС, близько...

Суспільство2 дні тому

Між втраченим життям і майбутнім: «Безпечний табір» приймає у Львові підлітків з прифронтових територій

14-річний Віктор стоїть у вітальні й розказує кільком десяткам дітей і дорослих, що вміє складати...

Суспільство3 дні тому

Асистенти вчителя та ресурсна кімната: як в Україні працює інклюзивна освіта під час війни

«Ми були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів», –...

РЕКЛАМА: