Вишиванки, якими захоплюється світ. Як Etnodim збирає мільйонні донати на ЗСУ та боронить культурний фронт

Вишиванка для українців – символ оберега та національної ідентичності. Одяг не тільки розповідає про українську історію, а й відтворює сучасну культуру. Відомий київський бренд вишиванок Etnodim створює сучасні орнаменти вишивки.

Після початку повномасштабного вторгнення вони передали на допомогу військовим понад два мільйони гривень. Крім того, підприємці самостійно евакуювали виробництво та працівників до Львова. А ще створили нові дизайни сорочок, присвячені містам-героям, художникам та Розстріляному відродженню. 

Сьогодні вишиванки бренду Etnodim одягають українські та світові зірки: Кетрін Винник, учасники гурту Kalush та президент Зеленський. Засновник бренду Андрій Черуха розповів ШоТам про переїзд до Львова, мільйонні донати на армію, розширення виробництва та одяг, який наближає нашу перемогу. 

Etnodim продавав чужі вироби західних майстрів

У 2009 році я навчався на другому курсі в Острозькій академії. Тоді цікавився розробкою сайтів. Навіть створив перший сайт університету для спеціальності, яку вивчав, – «культурологія». Після цього зародилася ідея власного стартапу – інтернет-магазин вишиванок. Ми з товаришем розробили сайт, який назвали Etnodim. З цього почалася історія нашого бренду етнічного одягу. Якщо зараз NFT – це щось незнайоме і дивне, то продаж товарів через інтернет тоді сприймався так само. 

Я зустрічався з дівчиною, яка була родом з Коломиї, тому часто їздив до неї у гості. Там проживає багато майстрів, які займаються ручною вишивкою сорочок. Цей одяг був унікальним, а коштували дешевше, ніж в інших виробників. Так ми почали закуповувати вишиванки у коломийських майстрів та перепродавати через наш сайт. Конкуренції в інтернеті не було, тоді це лише розвивалося. У нас відразу з’явилися продажі, невеликі, але кожного тижня мали замовлення.  Переважно це були покупці з великих міст: Київ, Харків, Дніпро. Також замовляли сорочки до Криму. Думаю, тоді у них не було змоги придбати вишиванки з таким асортиментом у звичайних магазинах. 

Спочатку нам доводилося щодня їздити з Острога до Рівного, аби відправити замовлення, а це орієнтовно понад 50 км в один бік. Тоді у невеликому студентському містечку не було пошти. Проте я був готовий витрачати 3-4 години в день заради досвіду і майбутньої ідеї, яка сьогодні реалізувалася. 

Щоб розробити інтернет-магазин – не потрібно було мати багато коштів, лише на домен і хостинг, це на ті части орієнтовно 400 грн. На рекламу ми витратили 80 грн, купили зворотні посилання на свій сайт, і тоді він піднявся в рейтингу Google по запиту «вишиванки» на першу позицію. При мінімальних затратах у нас був максимальний ефект.

Читайте також: Корсет для Мадонни, естетичний БДСМ і евакуація до Івано-Франківська. Історія київського бренду Anoeses

Поступово Etnodim розширював вибір одягу. Познайомилися з багатьма західними майстрами, комунікували з ними. Важливо орієнтуватися на потреби покупця, тож замовляли моделі, на які був кращий попит. До четвертого курсу Etnodim був просто інтернет-магазином, який продавав чужі вироби. Згодом ми відкрили власне виробництво. 

Створили команду з власним баченням дизайну вишиванок 

Більшість нашої цільової аудиторії проживає у столиці. У 2011 році я переїхав до Києва. Тоді формат продажу дещо змінився. У нас працював кур’єр, який привозив вишиванки клієнтам. Так покупці мали змогу отримати замовлення того самого дня або вибрати сорочку з декількох варіантів.

Згодом, у 2013, ми почали створювати власні моделі одягу. У нас було своє бачення дизайнів, розуміння, які сорочки можна зробити кращими. Тому запустили власне виробництво: аби охопити більше покупців та задовольнити їх потреби. Через деякий час відкрили фізичну крамницю у Києві. 

У нашій команді на початку проєкту працювали десь 10 людей. Це ті, хто розвивав та зароджував бренд разом зі мною. Іван Корнійчук, мій одногрупник з ліцею. У 2012-му переїхав до Києва, і поки не мав основної роботи, допомагав мені з продажами, доставками і так спрацювалися, що працюємо дотепер. Сьогодні він мій партнер та креативний директор. Перша дизайнерка, Лілія Касянчук, прийшла у команду ще студенткою, дев‘ять років тому. Зараз вона обіймає посаду головної дизайнерки. Надя Гавриленко влаштувалася вишивальницею, сьогодні вона є керівницею виробництва.

Фактично вся ключова команда залишилася і працює донині. Завдяки їм наш стиль вишиванок має свої особливості та не схожий на одяг інших виробників. Зазвичай ми надихаємося етнічними мотивами, але часто створюємо щось своє. Важливо, щоб все виглядало гармонійно: крій, орнамент, кольори.

Ми закликали світових зірок не мовчати 

Ми до останнього не вірили у повномасштабне вторгнення, хоч всі про це говорили. Ніхто не розумів, де саме буде наступ, якими будуть наслідки. Тому ми заздалегідь не готували план евакуації виробництва. Та з першого дня війни почали комунікувати з усією нашою командою. Важливо, аби всі були у безпеці. 

Ми вже практикували віддалену співпрацю під час карантину, мали непоганий досвід. В умовах війни це допомогло адаптуватися. Команда наших маркетологів писали різним зіркам та закликали їх не мовчати, говорити, що росія вбиває українців. Весь світ має знати правду. Зверталися до відомих зірок українського походження: Мілли Йовович, Кетрін Винник, Міли Куніс та Ештона Кутчера та сотень інших. Результат такої комунікації був. 

Деякі наші працівники пішли служити у тероборону Києва. У них не було шоломів, рацій, бронежилетів, тому почали збирати кошти на амуніцію для хлопців. Знайшли необхідне за кордоном, але поки назбирали кошти – товар розкупили. Натомість разом з нашими покупцями передали 500 тисяч грн до Благодійного Фонду Сергія Притули. Вони придбали все необхідне спорядження для бійців. Згодом нам вдалося відправити для Фонду  «Повернись живим» 250 тисяч, також для батальйону «Азов» – 250 тисяч гривень. 

Завдяки евакуації збільшили виробництво вдвічі

Київ був наполовину оточений зі сторони Ірпеня-Бучі. Також поблизу нашої крамнички вдарила ракета. Тому спільно з командою прийняли рішення частково евакуювати виробництво у Львів. Це було необхідно для того, щоб зберегти товар. Важко було знайти транспорт, щоб перевезти все необхідне. Житомирську трасу обстрілювали, потрібно було об’їжджати через Білу Церкву, однак небезпека все одно була. Там все ж нам вдалося кількома автомобілями доїхати до Львова. 

Знайшли на аутсорсі виробництво, з яким почали співпрацювати. Перевезли з Києва матеріали, лекала, ноутбуки, програми. Усе необхідне для створення одягу на їхньому обладнані. Ми не перевозили нашу великогабаритну техніку. Цього вистачило, щоб повноцінно організувати роботу.

У нас був великий склад тканин, який ми закупили ще перед війною. Використовуємо ці матеріали фактично по сьогоднішній день. Частину матеріалів почали скуповувати на українському ринку, також – від індійських та турецьких постачальників. Якщо раніше все необхідне було у наявності, то зараз потрібно постійно шукати необхідні матеріали. На це вплинули проблеми з портами. Наразі закуповуємо товар через Європу, а це додаткові витрати. 

До Львова ми евакуювали частину наших працівників. Було не просто знайти для всіх житло, адже більшість переїжджали із сім’ями. З кимось працювали віддалено, інші проживали вже за кордоном. Окрім виробництва, ми відкрили у Львові невеликий склад-офіс, звідки вирішили тимчасово продавати вишиванки.

Читайте також: «Я не можу опускати руки». Дружина захисника «Азовсталі» відкрила у Львові квіткову крамницю

Коли зробили публікації на сторінках Etnodim, що працюємо і готові відправляти товар, з’явилося багато покупців. Замовляли переважно з Європи, США, Канади, Латвії. Це дало можливість збільшити прибутки і передавати кошти у благодійні фонди. Наше виробництво зросло у 2,5 рази, також збільшилася кількість працівників. Адже додалося виробництво у Львові, а в Києві відновили роботу вже у квітні. Зараз наші вишиванки купують 60% українців, 40 % – за кордону. Перший період війни це були переважно іноземці. Так вони підтримують нас.

Наш обов’язок – передавати частину прибутку на допомогу армії

Нещодавно наш бренд задонатив в Фонд «Повернись живим» мільйон гривень. Ми завжди намагаємося допомагати військовим чим можемо. Наші знайомі на передовій часто звертаються по допомогу. Просять купити тепловізори, планшети, та іншу техніку.

Також залучаємо до збору коштів наших клієнтів. Кожен може на сайті Etnodim внести певну суму коштів, натомість ми пропонуємо знижку на вишиванки. Ми зберігаємо всіх донорів і пізніше надішлемо електронні коди на знижки. У такий спосіб за весь період війни ми назбирали до 500 тисяч гривень. Утім наразі внесків стає менше, аніж на початку повномасштабної війни. 

Основні кошти у фонди Etnodim віддає зі свого прибутку. Нам пощастило більше, ніж інших галузям виробництва, адже в декого бізнес взагалі зупинився. Наш товар має попит, його охоче купують. Тому я переконаний, що це наш обов’язок – передавати частину прибутку на допомогу армії. Фонди постійно купують автомобілі, безпілотники, іншу амуніцію.

Не менш важливо підтримувати та популяризувати українську культуру. У нас є проєкт «Стіни музеїв», який допомагає Музею Ханенків, Національному музею Тараса Шевченка та Музею шістдесятництва. Ми придбали у них квитки на 200 тисяч грн. Кожному покупцю безкоштовно відправляємо квиток разом із вишиванками. Розуміємо, що більшість цих людей не відвідують музей. Хоча це може бути мотивацією приїхати у Київ. Etnodim – бренд який створює мистецтво. Нас надихають роботи в цих музеях: картини художників, виставки українських митців. Ми розуміємо, наскільки їм зараз складно, адже відвідувачів поменшало. Тому вирішили так допомогти. 

«Про що моя вишиванка»: символи та значення орнаментів в умовах війни 

Кожен символ у вишиванках має своє етнічне значення. У межах проєкту «Про що моя вишиванка» ми створили колекцію із новими сучасними орнаментами вишивки. Присвятили одну із вишитих сорочок харківському будинку «Слово», де проживали українські літератори. Там зображені стилізовані орнаменти, які дотичні до цього будинку, до митців «Розстріляного відродження». Наприклад, «хвильки» символізують  письменника Миколу Хвильового. Прямі лінії у вигляді смужок берези – Леся Курбаса, а вишні – письменника-гумориста Остапу Вишню. 

Чимало українських виконавців одягають цю вишиванку. Учасники гурту Kalush перед фіналом «Євробачення-2022» влаштували фотосесію у сорочках «Слово». Голлівудська акторка Кетрін Винник приїжджала в Україну також  у вишиванці з цієї колекції. 

Відомий берлінський стиліст та художник костюмів Франк Вайлд щодня публікує фото у різних жовто-блакитних образах та українських мотивах. Таким чином він підтримує Україну. Неодноразово одягав сорочки від «Етнодому». Зрозуміло, що потрібно популяризувати нашу культуру за кордоном. Сьогодні люди починають все менше говорити про Україну, всі потрохи затихають, хоча війна триває. 

Читайте також: Vesna з Бучі. Знищений окупантами бренд косметики відновив роботу у Львові й готує мазі для ЗСУ

Одну із наших сорочок, яку Володимир Зеленський одягав на День вишиванки, було продано на благодійному аукціоні United24 за 100 тисяч доларів. Це вишиванка з піксельним орнаментом дубового листя. Усі зібрані кошти з аукціону були спрямовані на оборону та розмінування, медичну допомогу та відбудову України. 

Також символічною є вишиванка з містами-героями. На сорочці зображено карта міст України у вигляді Дерева Життя, які постраждали від російської окупації: Маріуполь, Буча, Ірпінь, Харків, Чернігів, Херсон, Чорнобаївка, Волноваха, о. Зміїний. Вишиванка виконана досить стилістично, мені здається, що ці міста дуже просто переводилися в орнамент. Її часто купують за кордоном. Людині приємно носити такий одяг і розказувати його історію та символи іншим. 

Є багато дизайнів одягу, який має своє значення в українській культурі та історії. Ще до війни працювали над виготовленням  колекції з вишивкою за мотивами українських художників. Планували запустити у березні. Дошивали в умовах війни, тому вона була дуже швидко розкуплена, навіть не встигаємо виготовляти нові. Стиль художників, чиї орнаменти зображені, – дуже різний. Ми обрали десять найкращих, серед яких Василь Корчинський, Іван-Валентин Задорожний, Ганна Шостак, Олександр Саєнко, Малевич.

Війна вплинула на наші нові дизайни. Зараз популяризується все українське у багатьох інших сферах. Не тільки в одязі, а й в мистецтві, музиці. Ми щасливі такій тенденції. Etnodim надалі буде вдосконалювати та працювати над новими колекціями та наближати Україну до перемоги.