

Суспільство
Вишиванки, якими захоплюється світ. Як Etnodim збирає мільйонні донати на ЗСУ та боронить культурний фронт

Андрій Черуха
Засновник бренду Etnodim
Etnodim продавав чужі вироби західних майстрів

Щоб розробити інтернет-магазин – не потрібно було мати багато коштів, лише на домен і хостинг, це на ті части орієнтовно 400 грн. На рекламу ми витратили 80 грн, купили зворотні посилання на свій сайт, і тоді він піднявся в рейтингу Google по запиту «вишиванки» на першу позицію. При мінімальних затратах у нас був максимальний ефект.
Читайте також: Корсет для Мадонни, естетичний БДСМ і евакуація до Івано-Франківська. Історія київського бренду Anoeses
Поступово Etnodim розширював вибір одягу. Познайомилися з багатьма західними майстрами, комунікували з ними. Важливо орієнтуватися на потреби покупця, тож замовляли моделі, на які був кращий попит. До четвертого курсу Etnodim був просто інтернет-магазином, який продавав чужі вироби. Згодом ми відкрили власне виробництво.

Створили команду з власним баченням дизайну вишиванок
Більшість нашої цільової аудиторії проживає у столиці. У 2011 році я переїхав до Києва. Тоді формат продажу дещо змінився. У нас працював кур’єр, який привозив вишиванки клієнтам. Так покупці мали змогу отримати замовлення того самого дня або вибрати сорочку з декількох варіантів.
Згодом, у 2013, ми почали створювати власні моделі одягу. У нас було своє бачення дизайнів, розуміння, які сорочки можна зробити кращими. Тому запустили власне виробництво: аби охопити більше покупців та задовольнити їх потреби. Через деякий час відкрили фізичну крамницю у Києві.

У нашій команді на початку проєкту працювали десь 10 людей. Це ті, хто розвивав та зароджував бренд разом зі мною. Іван Корнійчук, мій одногрупник з ліцею. У 2012-му переїхав до Києва, і поки не мав основної роботи, допомагав мені з продажами, доставками і так спрацювалися, що працюємо дотепер. Сьогодні він мій партнер та креативний директор. Перша дизайнерка, Лілія Касянчук, прийшла у команду ще студенткою, дев‘ять років тому. Зараз вона обіймає посаду головної дизайнерки. Надя Гавриленко влаштувалася вишивальницею, сьогодні вона є керівницею виробництва.
Фактично вся ключова команда залишилася і працює донині. Завдяки їм наш стиль вишиванок має свої особливості та не схожий на одяг інших виробників. Зазвичай ми надихаємося етнічними мотивами, але часто створюємо щось своє. Важливо, щоб все виглядало гармонійно: крій, орнамент, кольори.
Ми закликали світових зірок не мовчати
Ми до останнього не вірили у повномасштабне вторгнення, хоч всі про це говорили. Ніхто не розумів, де саме буде наступ, якими будуть наслідки. Тому ми заздалегідь не готували план евакуації виробництва. Та з першого дня війни почали комунікувати з усією нашою командою. Важливо, аби всі були у безпеці.
Ми вже практикували віддалену співпрацю під час карантину, мали непоганий досвід. В умовах війни це допомогло адаптуватися. Команда наших маркетологів писали різним зіркам та закликали їх не мовчати, говорити, що росія вбиває українців. Весь світ має знати правду. Зверталися до відомих зірок українського походження: Мілли Йовович, Кетрін Винник, Міли Куніс та Ештона Кутчера та сотень інших. Результат такої комунікації був.

Завдяки евакуації збільшили виробництво вдвічі
Знайшли на аутсорсі виробництво, з яким почали співпрацювати. Перевезли з Києва матеріали, лекала, ноутбуки, програми. Усе необхідне для створення одягу на їхньому обладнані. Ми не перевозили нашу великогабаритну техніку. Цього вистачило, щоб повноцінно організувати роботу.

Читайте також: «Я не можу опускати руки». Дружина захисника «Азовсталі» відкрила у Львові квіткову крамницю
Наш обов’язок – передавати частину прибутку на допомогу армії

Не менш важливо підтримувати та популяризувати українську культуру. У нас є проєкт «Стіни музеїв», який допомагає Музею Ханенків, Національному музею Тараса Шевченка та Музею шістдесятництва. Ми придбали у них квитки на 200 тисяч грн. Кожному покупцю безкоштовно відправляємо квиток разом із вишиванками. Розуміємо, що більшість цих людей не відвідують музей. Хоча це може бути мотивацією приїхати у Київ. Etnodim – бренд який створює мистецтво. Нас надихають роботи в цих музеях: картини художників, виставки українських митців. Ми розуміємо, наскільки їм зараз складно, адже відвідувачів поменшало. Тому вирішили так допомогти.

«Про що моя вишиванка»: символи та значення орнаментів в умовах війни

Чимало українських виконавців одягають цю вишиванку. Учасники гурту Kalush перед фіналом «Євробачення-2022» влаштували фотосесію у сорочках «Слово». Голлівудська акторка Кетрін Винник приїжджала в Україну також у вишиванці з цієї колекції.
Відомий берлінський стиліст та художник костюмів Франк Вайлд щодня публікує фото у різних жовто-блакитних образах та українських мотивах. Таким чином він підтримує Україну. Неодноразово одягав сорочки від «Етнодому». Зрозуміло, що потрібно популяризувати нашу культуру за кордоном. Сьогодні люди починають все менше говорити про Україну, всі потрохи затихають, хоча війна триває.
Читайте також: Vesna з Бучі. Знищений окупантами бренд косметики відновив роботу у Львові й готує мазі для ЗСУ
Одну із наших сорочок, яку Володимир Зеленський одягав на День вишиванки, було продано на благодійному аукціоні United24 за 100 тисяч доларів. Це вишиванка з піксельним орнаментом дубового листя. Усі зібрані кошти з аукціону були спрямовані на оборону та розмінування, медичну допомогу та відбудову України.


Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
Суспільство

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
Суспільство

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.



Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub