Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/ymEmSIN7LMw?si=w-Qa9cT8NU3Yaq0USSSSSS

Суспільство

Викладач із Сумщини написав 9000 статей до української Вікіпедії (ВІДЕО)

Опубліковано

Викладач з Глухова написав понад 9 000 статей до української Вікіпедії. І навіть коли до Сумщини зайшли російські війська, продовжував, попри всі ризики, писати про українських героїв.

Про талановитого вчителя розповідає ШоТам.

«Я розумів, що описуючи події, битви на Сумщині, описуючи біографії загиблих, я ризикую. Це принаймні моя якась боротьба з ворогом про те, що я в інформаційному полі розповідаю про наших героїв», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.

25 років викладає історію

Андрій уже 25 років викладає історію в школі й університеті. Першу статтю для Вікіпедії написав 11 років тому, коли готував урок про історію рідної Сумщини.

«Я знайшов інформацію про деяких діячів, керівників Сумщини, але у Вікіпедії її не було. І я пробував її туди, як то кажуть, започаткувати, створив пару статей», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.

Статтю у Вікіпедію може написати кожен охочий

Статтю у Вікіпедію може написати кожен охочий. Для цього навіть не потрібно реєструватися. Інформацію вичитують та перевіряють так звані «патрульні» Вікіпедії.

«Є звичайні редактори. Є «патрульні» — це вже більш такі досвідчені вікіпедисти, які більше ніж пару місяців редагували. Їх спільнота обирає патрульними, які просто можуть перевіряти та затверджувати», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.

Андрій пройшов тренінг, на якому досвідчені вікіпедисти навчали писати статті. І з 2018 року пише у Вікіпедію щонайменше один матеріал на день. Зокрема, розказує про історію України та видатних жінок.

Розказує про історію України та видатних жінок.

«Софія Гриньова — маловідома діячка, але вона була настоятельницею київського Покровського монастиря. Про неї я написав статтю, яка навіть стала «доброю». Є ще таке поняття — «добрі» і «вибрані» статті, тобто це такі статті, які вважаються ідеальними», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.

Коли 24 лютого біля Глухова почалися перші бої, Андрій одразу почав про це писати. Першим військовим, про якого розказав, став Михайло Несольоний, який загинув 24 лютого.

Читайте такожЯ фіксую історію на фото. Це Анна Сенік – етнофотографка, яка відроджує забуті українські традиції

«Вівся бій під Глуховом, і він приїхав забрати поранених. За всіма конвенціями йому мають дати можливість евакуювати поранених військових, але цього не сталося. І він просто підірвав БМП, загинувши у своїй медичній машині. Це був один з перших геройських вчинків взагалі в історії повномасштабного вторгнення з боку українців», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.

Написав близько 2000 статей про захисників

У перші місяці повномасштабної війни написав близько 2000 статей про захисників, які загинули за Україну.

«Коли з’являлися масово ці укази [Президента] про загиблих, особливо наших хлопців, воїнів, захисників, то, пам’ятаю, в один день я створив, якщо не помиляюся, близько дев’яти десятків статей», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.

Найбільший біль Андрія в тому, що за статистикою українці частіше читають російську Вікіпедію, ніж свою. І хоча головні правила Вікіпедії — це нейтральність і правдивість, у російських реаліях це не працює.

«Влада росії скільки разів вимагала видалити статті про російський повномасштабний напад, щоб її нібито не було», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.

«Юлія Чечеріна, так, відома російська була співачка. Хто знав, що вона стане путіністом, так? І шовіністкою. То намагаються прибрати цей факт — що вона просто російська співачка, а не антиукраїнська діячка», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.

Андрій і далі писатиме статті про українських героїв та закликає читати саме українську Вікіпедію.

«Більш правдива така інформація, нейтральна — вона саме в українській Вікіпедії. Тому краще дійсно читати нам, українцям, перш за все продукт наш, український — українську Вікіпедію», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.

Нагадаємо, волонтери опублікували найповніший відкритий список об’єктів культурної спадщини України.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство5 днів тому

«Генеалогія доступна кожному». Як дослідити історію свого роду?

Понад 13 років тому в сільській хатині своєї прабабусі Світлана переглядала старі світлини в родинному...

Технології2 тижні тому

«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними

День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...

Суспільство3 тижні тому

Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії

Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...

Суспільство3 тижні тому

Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»

Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....

РЕКЛАМА: