Суспільство
Викладач із Сумщини написав 9000 статей до української Вікіпедії (ВІДЕО)
Викладач з Глухова написав понад 9 000 статей до української Вікіпедії. І навіть коли до Сумщини зайшли російські війська, продовжував, попри всі ризики, писати про українських героїв.
Про талановитого вчителя розповідає ШоТам.
«Я розумів, що описуючи події, битви на Сумщині, описуючи біографії загиблих, я ризикую. Це принаймні моя якась боротьба з ворогом про те, що я в інформаційному полі розповідаю про наших героїв», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
25 років викладає історію
Андрій уже 25 років викладає історію в школі й університеті. Першу статтю для Вікіпедії написав 11 років тому, коли готував урок про історію рідної Сумщини.
«Я знайшов інформацію про деяких діячів, керівників Сумщини, але у Вікіпедії її не було. І я пробував її туди, як то кажуть, започаткувати, створив пару статей», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Статтю у Вікіпедію може написати кожен охочий
Статтю у Вікіпедію може написати кожен охочий. Для цього навіть не потрібно реєструватися. Інформацію вичитують та перевіряють так звані «патрульні» Вікіпедії.
«Є звичайні редактори. Є «патрульні» — це вже більш такі досвідчені вікіпедисти, які більше ніж пару місяців редагували. Їх спільнота обирає патрульними, які просто можуть перевіряти та затверджувати», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Андрій пройшов тренінг, на якому досвідчені вікіпедисти навчали писати статті. І з 2018 року пише у Вікіпедію щонайменше один матеріал на день. Зокрема, розказує про історію України та видатних жінок.
Розказує про історію України та видатних жінок.
«Софія Гриньова — маловідома діячка, але вона була настоятельницею київського Покровського монастиря. Про неї я написав статтю, яка навіть стала «доброю». Є ще таке поняття — «добрі» і «вибрані» статті, тобто це такі статті, які вважаються ідеальними», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Коли 24 лютого біля Глухова почалися перші бої, Андрій одразу почав про це писати. Першим військовим, про якого розказав, став Михайло Несольоний, який загинув 24 лютого.
Читайте також: Я фіксую історію на фото. Це Анна Сенік – етнофотографка, яка відроджує забуті українські традиції
«Вівся бій під Глуховом, і він приїхав забрати поранених. За всіма конвенціями йому мають дати можливість евакуювати поранених військових, але цього не сталося. І він просто підірвав БМП, загинувши у своїй медичній машині. Це був один з перших геройських вчинків взагалі в історії повномасштабного вторгнення з боку українців», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Написав близько 2000 статей про захисників
У перші місяці повномасштабної війни написав близько 2000 статей про захисників, які загинули за Україну.
«Коли з’являлися масово ці укази [Президента] про загиблих, особливо наших хлопців, воїнів, захисників, то, пам’ятаю, в один день я створив, якщо не помиляюся, близько дев’яти десятків статей», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Найбільший біль Андрія в тому, що за статистикою українці частіше читають російську Вікіпедію, ніж свою. І хоча головні правила Вікіпедії — це нейтральність і правдивість, у російських реаліях це не працює.
«Влада росії скільки разів вимагала видалити статті про російський повномасштабний напад, щоб її нібито не було», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
«Юлія Чечеріна, так, відома російська була співачка. Хто знав, що вона стане путіністом, так? І шовіністкою. То намагаються прибрати цей факт — що вона просто російська співачка, а не антиукраїнська діячка», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Андрій і далі писатиме статті про українських героїв та закликає читати саме українську Вікіпедію.
«Більш правдива така інформація, нейтральна — вона саме в українській Вікіпедії. Тому краще дійсно читати нам, українцям, перш за все продукт наш, український — українську Вікіпедію», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Нагадаємо, волонтери опублікували найповніший відкритий список об’єктів культурної спадщини України.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...
Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова
Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....