Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Ви дійсно грантожери? А скільки заробляєте? Не вірю! 15 наївних запитань про гроші та громадські організації

Опубліковано

Громадські організації – це команди волонтерів, які нічого не заробляють? Здається, час провести невеликий лікнеп. Адже насправді члени ГО можуть не лише отримувати гонорари, а й мати стабільну заробітну плату. Звісно, для цього мало просто зареєструвати організацію – доведеться пітніти над грантовими заявками, розбиратися в тендерах та шукати свою нішу.

Як заробляють громадські організації, де зберігають кошти та з якими обмеженнями стикаються – пояснюють фінансисти ГО «Інтерньюз-Україна».

Чи потрібен громадській організації бухгалтер?

Мати фінансовий відділ у громадській організації не обов’язково, але дуже бажано. Річ у тім, що ГО має вести бухгалтерський та управлінський обліки, звітувати у податкову та грантодавцям тощо.

Також фінансовий відділ відповідає за успішне розв’язання всіх фінансових питань, пов’язаних із втіленням проєктів організації. Зокрема, ГО потрібно бюджетувати нові проєкти, планувати та аналізувати витрати, проводити оплати, звітувати донорам про витрачені кошти тощо.

Тому окрема команда фінансових експертів буде дуже доречною. Це дозволить вам мати якісніший фінансовий менеджмент проєктів та організації в цілому. 

Кажуть, що ГО працюють переважно за грантові кошти. Це так?

Основні джерела доходу громадських організацій – це дійсно гранти від державних та міжнародних інституцій. Наприклад, наша ГО «Інтерньюз-Україна» співпрацює з багатьма міжнародними донорами. У цьому списку, зокрема, USAID, Представництво ЄС в Україні, посольство США та Швеції, UNDP, ООН Жінки та інші організації. 

Гранти
Фото: сайт USAID

А як щодо тендерів?

Організації можуть брати участь у тендерах, щоби підтримувати та розширювати свою діяльність. Саме завдяки тендерам ГО мають змогу отримувати кошти для втілення своїх проєктів. 

Обмежень як таких немає. Але організації варто брати участь лише у тих тендерах, які тематично дотичні до її місії та цілей. Наприклад, ГО, що працює у спортивній сфері, не слід брати участь у тендері зі втілення комунікаційних кампаній. Зрозуміло, що шансів перемогти в цьому випадку у неї буде вкрай мало. 

Члени ГО повинні щось платити?

Організації можуть отримувати кошти від членських внесків. Тому часто, щоб стати повноправним членом або членкинею ГО, потрібно подати заяву на вступ і сплатити певний внесок. 

Кожна організація може самостійно визначати суму цих внесків. Зазвичай це фіксована цифра, гроші сплачують дійсні та потенційні члени організації. Точна сума зазвичай прописана у статуті організації чи в положенні про членські внески. 

Усі ці внески є власністю організації. Вона може витрачати їх на власні потреби – щоб виконувати статутні завдання. 

Бути членом організації – бути волонтером?

Насправді ні – працівники ГО отримують заробітну плату. Суму виплат додають у кошторис проєкту ще під час бюджетування. Її вираховують, керуючись тим, скільки та в якому форматі людина буде працювати.

Гроші
Фото: Економічна правда

Що має зробити ГО, щоб розраховувати на гроші донорів?

Тут усе просто. Щоб мати законні підстави для отримання коштів від грантодавців, громадська організація має бути зареєстрована відповідно до офіційного законодавства України, мати членів правління, статут і внутрішні правила.

Читайте також: Гранти є, але не для всіх. Де шукати фінансування для ГО – гайд від очільника «Українського Альянсу»

Але все це, звісно, не гарантує отримання коштів від держави та грантодавців, а лише дає змогу брати участь у відкритих тендерах і конкурсах. Щоб збільшити свої шанси на отримання гранту, ГО повинна мати професійну команду, реальну місію та бажання втілювати проєкт у життя.

Можна тримати гроші ГО «під подушкою»?

Зазвичай громадські організації зберігають кошти на гривневих або валютних банківських рахунках. Чому й на валютних? Бо багато проєктів фінансують міжнародні донори, а відповідно, надходження від них – валютні.

Громадські організації можуть мати необмежену кількість рахунків. Деякі донори навіть вимагають відкрити окремі рахунки для проєктів, які вони підтримують.

І так, громадська організація може зберігати гроші в готівці. Але в цьому випадку потрібно вести касову документацію та книгу. Є певні обмеження щодо суми готівки – з ними можна ознайомитися у тексті постанови.

На що можна витрачати кошти ГО?

Загалом усі організаційні витрати мають відповідати трьом принципам: 

  • Доцільність: витрати обґрунтовані, ринкові та розумні. 
  • Допустимість: витрати не порушують правил донора. 
  • Застосовність: кошти витрачаються лише для потреб проєкту. 

Громадські організації можуть просити гроші у держави?

Ні, громадські організації не використовують кошти державного чи місцевого бюджетів, адже їхню діяльність фінансують коштом донорів. Але вони можуть подаватися на відкриті конкурси від державних і місцевих інституцій.

А можна брати кредити?

Ні, громадські організації не можуть розраховувати на позики від фінансових установ. Їх можуть брати тільки прибуткові підприємства, як-от товариства з обмеженою відповідальністю.

Кредит
Фото: Закон і Бізнес

Добре, можливо, ГО можуть заробляти власні кошти?

Можуть, якщо це вказано в статуті ГО або через підприємства чи товариства. Водночас цей заробіток має відповідати меті ГО і сприяти її досягненню. 

Наприклад, це може бути продаж книжок або квитків на показ фільму, який організація відзняла за підтримки донора. Згодом ці кошти потрібно витратити так, як ви домовилися з грантодавцем. Важливо направити цю витрату на досягнення мети вашого проєкту. 

Гаразд, а продавати власні товари чи послуги?

Громадські організації можуть продавати товари чи послуги, якщо це їхня основна діяльність, передбачена статутом. 

Також вони можуть створювати програмний дохід під час втілення проєкту. Цей дохід потрібно витратити так, як ви домовитеся з донором, протягом дії угоди. 

А як із податками та звітами?

Громадські організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств, не сплачують податки від будь-яких своїх доходів. Але для цього вони мають дотримуватися вимог «неприбутковості». 

Водночас такі ГО мають вести бухгалтерський облік і зберігати облікові документи не менш як пʼять років – цей термін встановлено законодавством. Також неприбуткові організації мають подавати звіти: податковий, фінансовий і статистичний.

Що ще за «неприбутковість»? Ви ж виграєте гранти!

Завдяки цьому статусу організація може не сплачувати податок на прибуток. Але все не так просто. Щоб вважатися неприбутковою, ГО має прописати у своєму статуті, що у ній буде частково чи повністю заборонено розподіляти отримані доходи серед засновників, працівників, членів органів правління тощо. Єдиний виняток – для оплати їхньої праці та нарахування єдиного соціального внеску.

І, що важливо, потрібно дотримуватися цієї норми у своїй роботі. Команда громадської організації може використовувати доходи тільки на те, щоб утримувати організацію та досягати мети в тих напрямах, які прописані в її установчих документах.

Що ще варто знати про гроші та ГО?

Щоб створити власну громадську організацію, потрібно мати чіткий план дій і прагнути досягти успіху якнайшвидше. Варто почати зі створення статуту організації та реєстрації у відповідних державних органах. Також слід мати велике бажання працювати заради України та спільної перемоги. 

Читайте також: Створити ГО – легко, а ось припинити роботу – вже квест. Як зареєструвати громадську організацію та не наламати дров

Довідка

«Інтерньюз-Україна» – українська громадська організація, яка з 1996 року працює в трьох напрямах: розвиток незалежних медіа, стратегічні комунікації та інформаційна безпека. Нині у команді організації – понад 100 працівників, які прагнуть утверджувати європейські цінності в Україні через становлення успішних медіа. 
За цей час команда організації втілила 713 проєктів. Серед них – перша у Центрально-Східній Європі безоплатна гаряча лінія з цифрової безпеки Nadiyno.org, англомовне медіа про Україну для світу UkraineWorld, Програма USAID із розвитку українського парламентаризму «РАДА: наступне покоління», міжнародний мистецький проєкт із протидії дезінформації ARTIFAKE.

Суспільство

Відбудова України: в Ірпені триває реконструкція дитячого садка

Опубліковано

В Ірпені триває реконструкція дитячого садка «Веснянка». До війни заклад відвідували 160 дітей. Нова будівля розрахована на 300 дітей. Навесні 2022 року освітній заклад було значно пошкоджено. Руйнувань зазнали опорні конструкції будівлі, інженерні мережі, дитячий майданчик. Один з корпусів не підлягав відновленню.

Про це повідомляє Київська ОВА.

“Реконструкція «Веснянки» розпочалася восени 2023 року з демонтажу зруйнованих елементів. Підрядник звів стіни 3-ого поверху. Встановлені вікна та двері, відновлені міжкімнатні перегородки. Облаштовано зовнішні інженерні мережі. Фахівці працюють над прокладанням електричних мереж, систем водопостачання, каналізації та встановленням пожежної сигналізації. Виконуються роботи з утеплення та оздоблення фасаду одного з корпусів”, – розповіли у Київській ОВА.

Читайте також: В Україні вдалося відновити понад 500 лікарень

Реконструкція передбачає будівництво нового корпусу замість зруйнованого, зведення спортивного та ігрових майданчиків з тіньовими навісами. Також в садочку буде побудовано протирадіаційне укриття та 15-метровий закритий басейн.

Нагадаємо, заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію.

Фото: КОВА

Читати далі

Суспільство

У Дії з’явиться каталог про підприємства та бізнес: про що варто знати

Опубліковано

Відтепер на порталі Дія.Бізнес доступний Каталог інноваторів енергоефективності України. Каталог — це онлайн-інструмент, який містить інформацію про бізнеси та підприємства, які мають ідеї або готові рішення для свідомого й ефективного використання енергетичних запасів.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Вони також спрямовані на зелену трансформацію та впровадження змін у сфері використання енергоресурсів.

Наразі до Каталогу долучилося понад 50 компаній із 15 регіонів країни.

Серед них — інноваційні підприємства та організації, які працюють в енергетичному секторі України, а також:

Читайте також: У застосунку “Резерв +” зʼявиться електронний військовий квиток

  • дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
  • розробляють IT-рішення для енергоефективності;
  • працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
  • мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
  • знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
  • мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
  • розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
  • займаються енергоаудитом;
  • виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
  • навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.

Нагадаємо, заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію.

Фото:

Читати далі

Суспільство

Безкоштовно допомагають ДСНС. Навіщо громаді добровільна пожежна команда — досвід волинян

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Навіть опівночі після сигнала в додатку вони виїжджають на місце, де трапилось якесь лихо. Адже в селах Рожищенської громади на Волині часто виникають пожежі через торфові родовища поряд, а також громадою проходить траса, і на ній часто стаються аварії. 

Аби надавати місцевим допомогу до приїзду спеціалістів, 12 чоловіків з різних сіл Рожищенської громади зібралися в добровільну пожежну команду. ШоТам розповідає, як та чому добровольці допомагають професійній ДСНС.

«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»

Віктор Лук’янчук є старостою 14 сіл Рожищенської громади, що на Волині. Чоловік каже, що ідея створити пожежну команду з місцевих в нього виникла кілька років тому, коли він ще був сільським головою рідного села Переспа. 

Понад два роки Віктор разом з колегами бере участь у добровільній пожежній команді, адже хоче, щоб люди з його села та громади почували себе в безпеці і знали, що звернутися по допомогу можна відразу до своїх.

Віктор Лук’янчук понад два роки є частиною команди добровільної пожежної охорони Рожищенської громади. Фото надав Віктор Лук’янчук 

«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.

35-річний Олег Бикирук є начальником добровільної пожежної команди. Високий кремезний чоловік, фермер і батько 3 дітей добровільно їхав з працівниками ДСНС гасити пожежі на місцевому торфовищі, адже розумів, що це потрібно для самих місцевих. 

Начальник добровільної пожежної команди Олег Бикирук. Фото: ШоТам

«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.

У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча

Спочатку виїжджали на виклики разом з місцевими пожежниками та самостійно вивчали інформацію про домедичну допомогу в інтернеті, а згодом почали відвідувати навчання від фахівців служб — вчились, як користуватися гідрантами, розмотувати пожежний кран і використовувати пожежну драбину.

Віктор Лук’янчук розповідає: великий внесок у навчання команди зробили польські партнери, які співпрацюють з обласною владою. Вони приїжджали до Луцька, де проводили для місцевої ДСНС навчання з домедичної допомоги та діях при хімічному ураженні. Також добровольці Рожищенської громади відвідали п’ятиденне навчання в Польщі. 

Рожищенські добровольці під час навчання. Фото надав Віктор Лук’янчук 

У цій країні добровільні пожежні команди були створені ще на початку минулого століття. Зараз у Польщі працюють понад 16 тисяч таких команд, а це понад 200 тисяч людей. В Україні ж наразі є понад тисяча добровільних підрозділів пожежної охорони.

Отримали форму та професійне обладнання безплатно

Завдяки співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» пожежники-добровольці тепер мають великий домкрат, яким можуть підняти авто до 40 тонн, та спеціальні ножиці, якими можна розрізати двері автівки та врятувати людей після аварії. З допомогою розтискача пожежна команда може відчинити залізні двері під час пожежі, а мотопомпа, яка плаває, допомагає перевезти воду чи викачати її з приміщення. 

Добровільна пожежна охорона отримує рації та інше обладнання від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Фото надав Віктор Лук’янчук 

Навіть відсутність мобільного зв’язку чи інтернету не завадить команді працювати, адже тепер у них є 4 потужні рації вартістю по 1000 євро кожна, завдяки яким чоловіки завжди безперебійно можуть зв’язатися один з одним.

Деякі речі команда закупила власним коштом, наприклад, ще одну мотопомпу та 2 потужні генератори.

«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»

Брат одного з працівників місцевої ДСНС розробив спеціальний застосунок, який повідомляє про надзвичайні ситуації — пожежі чи аварії — на території громади. Сповіщення з локацією приходить кожному з учасників команди, і хто має можливість, той повідомляє в застосунку, що виїжджає на допомогу.

«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук. 

«Під час гасіння пожеж завжди треба робочі руки, які гаситимуть вогонь, розбиратимуть завали, подаватимуть приладдя. Час іде на секунди, тому оперативність місцевих пожежників-добровольців допомагає врятувати життя та речі людей», — каже очільник Луцького районного управління ГУ ДСНС України у Волинській області Руслан Базека.

За кілька років роботи не зневірилися

Крім гасіння пожежі, команда допомагає жителям громади вирішувати побутові проблеми — прибрати дерево, яке впало через грозу та ускладнило рух на дорозі, обрізати дріт після грози тощо. «Нещодавно хлопці виїжджали опівночі після грози, аби прибрати обірваний кабель до того, як приїдуть ДСНС», — пригадує Віктор Лук’янчук.

2 місяці тому добровільна пожежна команда створила власну громадську організацію та підписала меморандум з місцевою владою та ДСНС. Служба має надати їм автомобіль, а влада — забезпечити запчастинами та пальним до нього.

Добровільна пожежна охорона Рожищенської громади у повному складі. Фото надав Віктор Лук’янчук 

 Команда планує збудувати власне приміщення та проводити на власній території заняття з дітьми, аби ділитися з ними досвідом. Також Віктор планує оформити страхування для хлопців, аби у випадку поранення була гарантія від держави. А ще члени добровільної пожежної команди часто чергують біля важливих об’єктів, аби у випадку обстрілів вчасно зреагувати на ситуацію.

«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.

Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук. 

Читати далі