Суспільство
Врятувати 1909 пляшок. Як на Закарпатті артисти створили Lay Bottle – майстерню посуду з використаних пляшок
Закарпатські артисти Василь Полажинець та Вероніка Вітерець створили власну майстерню посуду з використаних пляшок. Тепер замість того, аби засмічувати Карпати й залишатися на узбіччях, пляшки отримують нове життя від Lay Bottle та розлітаються по всьому світу: від США до Австралії.
«Спершу в селі думали, що ми пияки. Але потім передумали. Адже Василь жодного разу не був помічений на “зустрічах місцевого бомонду” біля крамнички», – Вероніка коментує цілу батарею порожніх пляшок на ґанку, яку бачимо на шляху до майстерні в затишному селі Дубриничі у передгір’ї Карпат (30 км від Ужгорода).
Вони перебралися сюди з початком карантину. Весь час нас супроводжує кіт Лулу, якого називають «генеральним директором Lay Bottle» й котрий дуже любить бувати в майстерні. Тим паче, що піч для скла добре зігріває приміщення.
Врятувати пляшки і трохи – Карпати
Якщо ж усерйоз, сьогодні у Lay Bottle наближують число, як самі кажуть, «врятованих» пляшок до двох тисяч. Саме стільки – 1909 станом на 22 листопада – скляних пляшок не потрапило на смітник або ж просто не залишилося на узбіччях, в лісах, на схилах Карпат чи не попливло річками, як це, на жаль, часто буває.
Це була спонтанна і дещо вимушена ідея – перетворювати звичайні пляшки на красиві ужиткові речі. Василь Полажинець і Вероніка Вітерець – артисти із Закарпаття. Він грає і співає в гурті «Чаламада», вона – засновниця Дому середньовічного танцю «Тартан», і виступи та фестивалі – їхня стихія.
Але сталися пандемія і карантин. І відтак сталася Lay Bottle: майстерня, де Василь продовжив свою працю як художник по склу, а Вероніка взялася за маркетинг – освоювати продажі через соцмережі.
Для Lay Bottle важлива екологічна спрямованість. Сьогодні це вже не просто ідея, але й бренд. Однією з родзинок є пакування: винятково дружні до довкілля матеріали, як-от перероблений папір, квіти, трави і сухоцвіти як оздоба, сіно як ущільнювач, а для відправок за кордон – дерев’яна стружка.
«Найбільш далеко ми продали наші пляшки в Австралію. Майже одразу почали продавати в США, в інші країни. Ведемо перемовини з Японією. На Закарпатті були гості звідти, і вони зацікавилися нашими виробами. А в Україні часто знаходимо нові замовлення на ярмарках – ну, тепер, коли вони нарешті знову відбуваються. Цей жовтень у нас, певно, рекордний місяць: ми врятували 186 пляшок», – розповідає Вероніка.
Василь додає: часом буває таке, що люди не просто замовляють виріб, а надсилають матеріал: просять дати нове життя пам’ятній пляшці, наприклад, напій із якої супроводжував дуже особливий вечір, і так прагнуть зберегти емоції.
Камінь, який можна перетворити
Василь дружить зі склом чи не стільки ж, скільки себе пам’ятає. «Я давно роблю вітражі, мав у Хусті свою майстерню, виготовляв у різній техніці. З початком карантину замовлень стало геть мало. Й тоді ми з Веронікою придумали цей проєкт – Lay Bottle – який би ніс соціальну, екологічну складову й став би нашою справою.
А склом захоплююся з дитинства. Зростав у Хусті, часто гуляв на березі річки, де траплялися великі брили скла із заводу, що колись працював неподалік. І дивувався цим гладким «каменюкам», обточеним водою, які так красиво переливалися на сонці.
Для мене скло – це такий собі особливий камінь, який людина може перетворити на щось інше, доклавши своїх зусиль. Скло – справді цікава субстанція. Так, я бачив, як саме роблять скло, це захопливо. Сам працюю з готовим, але хотів би долучитися й до такого магічного процесу», – розповідає майстер.
Сьогодні в нього дві печі, які випікають скло. А ще чимало ідей для нових виробів. Василь також робить гравіювання, відтак робота стає унікальною, ба навіть мистецьким витвором.
Загалом Lay Bottle – це не тільки пляшко-тарілки. Вази, навіть люстри, келихи, склянки для аромасвічок, інший декор… Одна із «зірок» в асортименті Lay Bottle – світильник «з обличчям»: «маску» з пляшки Василь робить за власною технологією на власноруч створеній формі. І якщо тарілочки з пляшок – поширений виріб, то новорічні іграшки й писанки у ф’юзинговій техніці є власною ідеєю і авторськими роботами Lay Bottle.
Як і годинник з різнокольорового скла – один такий висить у майстерні. Василь має в планах працювати з такими виробами далі, але наразі бракує часу, бо зосереджений на замовленнях. Яких, до слова, побільшало після відвідин фестивалів вина в різних містах України, де також зав’язують співпрацю з виноробнями.
Сир, шовдарь, медяник та інші
«О, так, чого тільки не побувало на наших тарілочках! Я намагаюся не просто постійно показувати наші вироби, а й щоразу робити це по-різному. Тому на наших lay bottle не лише сирна нарізка. А, скажімо, і прикраси, суші, канапки, закарпатські м’ясні делікатеси, як-от знаменитий шовдарь, або ж сирники, які я сама готую і ділюся рецептом, публікуючи фото.
Що було на тарілочках найоригінальнішого? Певно, медяник, такий красивий смаколик з Рахівщини (унікальна випічка Гуцульщини, прикрашена створеним вручну візерунком, що нагадує вишивку – авт.)», – розповідає Вероніка.
«Про що ми мріємо? Доробити майстерню. Цієї осені дах зробив нам не дуже приємний сюрприз, коли вже думали, що завершуємо ремонт. І зробити її затишним куточком, осередком усяких хороших і цікавих справ. Проводити зустрічі, майстер-класи… Про це ж сортування сміття. Влаштувати еко-кемп, та навіть фестиваль тут можна зробити!
Звісно, мріємо, аби Lay Bottle став класним відомим брендом. Вигадувати щось нове та залучати до майстерні людей. Так, ми хочемо масштабуватися. Однозначно – прагнемо розвитку і все для цього зробимо! А про особисті мрії – хочемо об’їздити весь світ!», – кажуть Вероніка і Василь.
Якщо ж і ви бажаєте врятувати пляшку та мати особливий виріб, створений теплом не тільки печі, а й рук артистів із Закарпаття, – звертайтеся в Instagram Lay Bottle, вам точно будуть раді.
Фото – Сергій Гудак та Lay Bottle
Цей текст з’явився завдяки Добродіям та Добродійкам ШоТам – нашим читачам, які підтримують нас фінансово на щомісячній або одноразовій основі. Завдяки їхній підтримці ми можемо:
• безкоштовно рекламувати малий український бізнес;
• допомагати важливим громадським та волонтерським проєктам шукати однодумців;
• розповідати історії успіху простих українців.
Добродії мають можливість обирати теми матеріалів, які вони проспонсорували. А ми регулярно звітуємо перед ними про витрачені кошти. Хочеш більше позитивних змін в нашому суспільстві? Ставай добродієм ШоТам і допомагай нам підтримувати змінотворців!
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
