Суспільство
Вони змусять вас реготати: сім популярних українських стендап-коміків
Жанр стендап-комедії активно розвивається в Україні, доводячи, що гумор – це не тільки популярні телевізійні шоу. Стендап – це про відверті, сміливі, іноді навіть зухвалі жарти. У своїх монологах коміки висміюють знайомі кожному життєві ситуації, курйози та проблеми. До карантину українські стендапери збирали концертні зали, а зараз – тисячі переглядів на YouTube.
Тож хто пише історію нового українського гумору? ШоТам обрали популярних стендаперів, чиї жарти рідною мовою змушують рвати боки.
Важливо! Більшість виступів коміків містить нецензурну лексику та зачіпають контроверсійні теми, тому радимо до перегляду лише особам, які досягли 18-річного віку та мають почуття гумору.
Єгор Шатайло. Мізкорозривний андеграуд-гуморист
Єгор Шатайло – сценарист та співведучий комедійної програми “Телебачення Торонто” з Майклом Щуром, ведучий програми “Гомін Аут” на радіо Промінь. У 21 рік остаточно вирішив стати стендап-коміком. Виступивши на відкритому мікрофоні (захід,на якому будь-який охочий може спробувати себе у жанрі стендап) в одному з київських барів, відчув потяг до гумору. Відтоді займається письменництвом та комедією.
Його мізкорозривний гумор не всім до душі. Восени минулого року прямо напередодні концерту на коміка напали. Кривдникам не сподобався жарт про традиційні сімейні цінності – гуморист шуткував про збитковість традиційної сім’ї, запропонувавши “закривати її як Тетчер шахти”. Але цей випадок тільки додав популярності Шатайлу, і він влучно обіграв його у своїх наступних виступах. Він жартує як на гостросоціальні, так і на абсурдні теми, висміює російський контент та актуальні події сьогодення.
Сергій Ліпко. Гумор – це не тільки жарти про село і кума
Сергій Ліпко також має відношення до “Телебачення Торонто”, а ще є резидентом проєкту “Підпільний стендап” та переможцем шоу “Розсміши коміка”.
Віднедавна гуморист перейшов на українську мову і мотивує інших стендаперів також це зробити. Теми його монологів – все, що так хвилює суспільство. Сергій шуткує про всі аспекти життя у столиці, проблеми київського метро та постійні замінування у Києві, випуск залізних грошей та труднощі вивчення англійської. А ще у нього в запасі завжди є кілька жартів про українську армію, оскільки не з чуток знає про службу там. Сергій доводить – хороший український гумор не закінчується на історіях про село і кума.
Читайте також: Про життя, бізнес, секс та творчість: 9 українських подкастів на будь-який смак
Іван Жорноклей. Засновник Першої україномовної стендап-комедії – ПУСК
Іван Жорноклей – засновник та ведучий “Ukrainian Stand-Up Agency”, компанії, що займається створення стендап-комедії рідною мовою. За плечима коміка багаторічний досвід гри у КВК. Іван називає себе киянином з амбіціями приїжджого. Він молодий сім’янин, якому лише трохи за тридцять.
Цей гуморист справжній майстер імпровізації. Він веде активний діалог з аудиторією на своїх концертах, гостро жартує та навіть задирає присутніх у залі. Гості стають частиною шоу, адже Іван знайомить їх зі стендапом і розповідає про них таке, чого вони самі не знали.
Лєра Мандзюк. Єдина жінка стендап-комік на Закарпатті
Жінки у стендапі? Так і ще раз так. 21-річна Лєра Мандзюк вже встигла двічі перемогти у “Розсміши коміка”, а також активно бере участь у Stand up Battle.
Читайте також: Хто задає тренди в ТікТок: топ-8 українських тіктокерів-мільйонників
Спочатку був університетський КВК, потім відкриті мікрофони, де дівчина зрозуміла, що може смішити аудиторію. Її їдкий гумор із закарпатським акцентом нікого не залишає байдужим.
Лєра переконана – кепкувати можна з усього. Тому всі свої проблеми перетворює на жарти. Вирісши у багатодітній сім’ї на Закарпатті, дівчина дотепно переповідає, як бути восьмою дитиною у бідній родині; як виділялась, вступивши до університету, коли всі дівчата повиходили заміж у 16 років, а хлопці поїхали на заробітки; або як її мама досі чекає, поки вона повернеться у село, аби дбати про господарство та вирощувати курей.
Сергій Степанисько. ІТшник з філологічною освітою і любов’ю до України
Сергій Степанисько брав участь у “Лізі сміху” та декілька разів перемагав на різниз гумористичних шоу. А ще він магістр української філології, який працює в ІТ. Гуморист знається на мові, українських звичаях та традиціях і розповідає у своїх концертах про те, чим живе його єдине кохання — Батьківщина.
Його останній стендап про українські казки та вірші, корпоративи на роботі та людей, які привозять з моря непотрібні сувеніри.
Роман Щербан. Зірка львівського андеграундного стендапу
Львівський андеграундний комік Роман Щербан є резидентом Stand up Battle Club та неодноразово перемагав у відкритих мікрофонах. Його називають одним з кращих коміків міста Лева – шикоровідомий у вузьких львівських колах.
Гуморист має великий досвід роботи аніматором, тому левова частка його жартів присвячена дитячій темі. Його виступи – це завжди їдко, сміливо, влучно та смішно.
Читайте також: Час монетизувати захоплення. 12 ідей, як заробити гроші на хобі
Святослав Марченко. Одинокий стендап-комік, що колекціонує міста
Святослав Марченко – один з небагатьох коміків, що пишуть свої жарти українською. Він часто виступає на різноманітних стендап майданчиках країни та пише сценарії для українських телевізійних гумористичних проєктів.
Називає себе коміком, який колекціонує зйомні квартири та міста. Він народився в місті Городище, навчався в Черкасах, живе в Києві і шуткує про те, що померти збирається в Парижі. Коміку вже за 30, а він досі не одружений, тому часто висміює тему самотності.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
