Суспільство
Волинське соломоплетіння та закарпатський леквар внесли до списку культурної спадщини України
До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України внесли три нові елементи.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерства культури та інформаційної політики України.
Відтак, новими елементами нематеріальної культурної спадщини України є:
- «Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області»;
- «Практика та культурний контекст приготування «чіберек» та «янтик» – традиційних страв кримських татар»;
- «Сливовий леквар – традиція приготування та культура споживання на Закарпатті».
Нині Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України має 50 елементів.
Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області
Соломоплетіння було поширене на території Волинської області з давніх-давен, як прадавнє ремесло і ліки. У побуті селян ще у 30-40 роках минулого століття можна було зустріти солом’яні шкатулки, бочки для зберігання зерна, павуки, які вішали на стелі та дідухи, які носили господарі й встановлювали на покуті у Святвечір.
Традицію соломоплетіння у Турійському районі зберіг і передав нащадкам Олександр Коптюк (1916 року народження із села Кустичі).
Дивіться відео: Закарпатець облаштував майстерню і виготовляє перископи для ЗСУ
У солом’яних виробах майстрів Турійщини зашифровані традиції, символи, знання та практики, що стосуються природи і світу. У доробках: різдвяні павуки, іграшки, янголи, тварини, прикраси, сумки, капелюхи. Тут своя символіка: коло – безперервний зв’язок, циклічність поколінь, ангелики – наші охоронці, дзвоники закликають добру звістку, а коник – завжди на успіх.
Приготування страв кримських татар «чіберек» та «янтик»
Традиційний варіант виготовлення цих страв зберігається i передається з покоління в покоління практично в кожній кримськотатарській сім’ї.
Останні роки кримські татари активно поширюють чібереки та янтики в різних регіонах континентальної України, готуючи страву в кафе та ресторанах. У закладах громадського харчування готують як жінки, так i чоловіки молодого та середнього віку.
Читайте також: «Ми не віддали жодного сантиметра нашої землі», – зоозахисник та воїн 68 єгерської бригади Павло Вишебаба
Чіберек (çiberek утворюється поєднанням слів «çiy» – сирої, «börek» – м’ясна м’якоть). Це пиріжок з м’ясним фаршем, обсмажений в олії. Більшість жителів України знають цю страву під назвою «чебурек».
Формою янтик нічим не відрізняється від чіберека. Утім, головна відмінність між стравами полягає у способі приготування.
Сливовий леквар – традиція приготування на Закарпатті
Леквар, лекварь – традиційне закарпатське сливове повидло, дуже густе, оскільки цілий день (і часто ще й ніч) його варять у мідних казанах чи тазиках на відкритому вогні до темно-синього, майже чорного кольору.
Читайте також: «Зроблено в РФ, перероблено в Україні». Як уламки російських літаків перетворюються на мільйонні донати для ЗСУ
Окрім того, що сливовий леквар смачний, він ще й корисний. Споживання цього продукту лише позитивно впливає на здоров’я. Леквар дають навіть немовлят. Закарпатці впевнені, що леквар ще має й лікувальну дію. Зокрема, підвищує імунітет та підтримує організм, особливо у зимовий період. Допомагає леквар і при застудах та хворобах, пов’язаних з травленням.
Нагадаємо, буковинську Маланку визнали об’єктом нематеріальної культурної спадщини України.
Також ми раніше повідомляли, що Український інститут запустив безкоштовний онлайн-курс про історію Криму.
Фото: mkip.gov.ua.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі