Волонтери – нові лідери. Як об’єднати сотні людей однією метою? Кейс Координаційного центру УАЛ

Волонтерство в Україні вже давно не обмежується пошуком турнікетів чи закупівлею форми для наших воїнів. Сьогодні волонтери стають новими лідерами, які об’єднують величезні групи людей заради допомоги іншим.

Однак навіть лідери потребують навчання, підтримки та підказок. Для цього в Українській академії лідерства запустили Координаційний центр – проєкт, завдяки якому волонтерство стає невід’ємною частиною звичного життя. Як це працює на практиці – ШоТам розповіла менеджерка центру Наталія Засядько.

Наталія Засядько

менеджерка Координаційного центру Української академії лідерства

Я була журналісткою, але завжди тяжіла до волонтерства

Волонтерство є чудовим прикладом прояву лідерства в дії. Адже волонтери беруть на себе відповідальність за допомогу людям у складних життєвих ситуаціях і активно працюють для досягнення спільної мети – поліпшення життя та зміцнення соціальної солідарності. І саме тут проявляється лідерство – у здатності організувати і мотивувати групу людей.

Раніше я працювала у сфері журналістики та комунікацій, але волонтерство завжди було моїм покликанням. У своєму рідному Миколаєві я брала участь у різних всеукраїнських і локальних заходах. Це давало неймовірне відчуття того, що волонтерство об’єднує людей і допомагає іншим. А ще я розуміла, що маю лідерські якості, які можуть сприяти більшим результатам. 

Ще за часів студентства я познайомилася з волонтерськими проєктами від Української академії лідерства. Водночас приєдналася до всеукраїнського екологічного руху «Let’s do it, Ukraine», який має осередки в кожному місті. Нами було організовано дискусійні клуби та покази фільмів про важливість збереження екології. Ми проводили спільні волонтерські прибирання парків та пляжів Миколаєва. 

Уявіть, за годину толоки нам вдавалося зібрати 40 мішків сміття, яке потім прямувало на переробку. Пригадую, як містяни проходили повз і питали, що ми тут робимо. Я закликала їх приєднуватися і очищати наше місто разом. Мені подобається ось так об’єднувати людей якоюсь спільною ідеєю, а водночас – бути частиною людей, яких об’єднує якась ідея. 

Війна повернула мене до улюбленої справи

Коли почалася повномасштабна війна, я працювала журналісткою та фіксувала злочини російської армії в Миколаєві. А в перервах між зйомками займалася онлайн-волонтерством: збирала контактну базу штабів гуманітарної допомоги, щоб люди знали, куди звертатися за необхідними речами. Я об’єднувала знайомих та друзів, які допомагали пенсіонерам, багатодітним родинам, людям з інвалідністю. 

І коли мене запросили приєднатися до Координаційного центру й допомагати із розвитком волонтерського ком’юніті – я навіть не вагалася. Адже особисто для мене Українська академія лідерства була тією платформою, де твої задуми перетворюють на дійсно успішні та масштабні проєкти. Так Координаційний центр став моїм основним місцем роботи, якому я приділяю найбільше часу і завдяки якому роблю ще більше добрих справ для нашої країни. 

Координаційний центр – це про допомогу країні через розвиток волонтерства

Я працюю в Координаційному центрі пів року. Сюди я прийшла з самого початку його заснування – у вересні 2022 року. Фактично, коли центр лише утворився, він починав «з нуля». Тобто люди, які прийшли в команду, не мали жодного бекграунду в Академії. І перше, з чого почалась моя робота, – це створення стратегії для нашого центру. 

Ми мали визначити, для чого тут зібралися, для кого будемо працювати, чого хочемо досягти. Зрештою разом із колегами ми почали рухатися до спільної мети – надання допомоги усім, хто постраждав від російської агресії. І робимо це саме завдяки розвитку волонтерства. 

Наша ціль – сприяти розвитку волонтерства як невід’ємної складової життя свідомої людини. Як під час війни, так і на етапі відбудови та подальшого розвитку України як європейської держави.

Добрих справ не буває багато: три проєкти, які це доводять

Координаційний центр був створений для подолання викликів, що постають перед нашою країною. Сьогодні це війна, а завтра може бути щось інше. За перші пів року роботи ми вже встигли реалізувати три проєкти та працюємо над четвертим.

Марафон добрих справ

Перший проєкт – це марафон добрих справ «ДоброДвіж», який вже декілька років організовує академія. Проєкт реалізовувався в листопаді-грудні, в часи блекауту, коли люди сиділи без світла та тепла через масовані атаки на електромережі. Тому було прийнято рішення присвятити його теплу та добру. Так марафон отримав назву «Зігрій теплом».

Цей проєкт реалізовувався спільно з міжнародною благодійною акцією «Щедрий вівторок». Ми створили чат-бот, в якому було 38 добрих справ, які потребували від 10 хвилин до 3 годин вільного часу. Наприклад, за 10 хв ви могли задонатити якійсь громадській організації або ж нагодувати безпритульних тварин. Чи, скажімо, допомогти стареньким, написати листа військовому або зробити окопну свічку. 

А якщо у вас є три години вільного часу, то ви можете зібрати необхідні речі і віднести їх в гуманітарний штаб для переселенців. Людина могла зареєструватися у проєкті та виконувати різні завдання протягом місяця, отримуючи за це бали. 50 учасників, які очолили рейтинг добрих справ, отримали подарунки від академії. Загалом завдяки цьому проєкту ми залучили 610 людей, яким разом вдалось зробити 777 добрих справ. 

Ваучери для переселенців

Другий проєкт ми втілювали одразу в 7 містах України разом з торговою мережею «Аврора». Наші волонтери роздали 7 тисяч ваучерів на суму 700 грн для переселенців 2-х категорій: жінок з дітьми та людей третього віку. Українці могли обміняти ваучери на купівлю будь-яких товарів у мережі магазинів «Аврора». Так ми підтримували людей, які були змушені покинути свої домівки через російську агресію. 

Шелтер-бокси для шкіл

Ще один проєкт – «Шелтер-бокси для шкіл». Ми запустили його для школярів, які продовжують навчатися у прифронтових зонах. Наша команда передала шелтер-бокси до 45 шкіл, щоб вчителі могли зайняти учнів у сховищі та відволікти від повітряної тривоги. 

Щоразу, коли лунає сирена, – це стрес та паніка для дітей. Тому в цих боксах ми зібрали книжки, канцелярію, настільні ігри, прапор України, карту України і навіть гірлянду на батарейках, аби сфокусувати дітей на заняттях, а не на страху.

«Сила молоді» – новий проєкт Координаційного центру

Наразі ми працюємо над четвертим проєктом – «Сила молоді» – під час якого вже організували чотири табори для волонтерів з усіх куточків країни. Наша ціль – допомогти молоді, яка прагне долучитися до волонтерства, отримати необхідні знання та навички. 

Крім того, ми розробили та провели серію тренінгів для молоді, яка вигоріла та втратила мотивацію продовжувати займатись волонтерством. Упродовж трьох днів волонтери могли прорефлексувати свій досвід, обговорити його з колегами-однодумцями, наповнитись новими знаннями та енергією для реалізації нових проєктів у своїх регіонах.

Цей проєкт збирає людей різних професій. Наприклад, серед учасників була студентка-медикиня, яка у вільний час волонтерить у госпіталі. Спершу її не взяли туди, але через свою наполегливість і лідерство, яке проявляється у кожного волонтера, дівчина досягла свого та рятує військових. 

Також я мала честь познайомитися з хлопцем, який евакуювався з Луганщини до Львова. Тепер він об’єднує переселенців, аби вони не почувалися відірваними від соціуму. Люди, які об’єдналися разом, – дуже різні. Але всі вони мають спільну ідею – допомогти Україні та боротися за її незалежність. То хіба це не є проявом лідерства?

Практичний кейс проєкту – навички культури діалогу. Про те, як люди з різним досвідом, баченням, з різних сфер волонтерства можуть знайти спільну мову і разом створити успішну ініціативу для суспільства. Хтось волонтерить з 24 лютого, а хтось з 2014 року чи 2010 року – до того, як це стало «мейнстримом». Разом вони можуть робити більше добрих та ефективних справ. 

Наразі ми розпочинаємо набір на 5 зміну, яка відбудеться 13-15 березня. Інформацію щодо реєстрації ви можете отримати в нашому телеграм-каналі «Сила молоді».

Волонтери – це лідери, але й вони потребують підтримки

Сьогодні волонтерам як ніколи необхідна комунікація зі своїми колегами. Доволі часто ці людини пропускають через себе емоційну складову українців, яким допомагають. Ніби переживають їхні історії. А тому важливо мати майданчик, де вони можуть поділитися своїми думками та почуттями. І доволі часто ці волонтери не належать до великих громадських організацій, а створюють власні ініціативи. Тому такі знання є вкрай необхідними для них. 

На одній зі змін я познайомилася з хлопцем, який самостійно відкрив громадську організацію. Тоді він мені сказав дещо цінне: «Мені довелося стільки часу витратити, щоб зрозуміти, як це правильно робиться в умовах війни. Я міг бути значно ефективнішим, якби завчасно знав, як це робиться або до кого завчасно звернутися за порадою». 

За результатами опитування 40 громадських організацій, ми переконалися, що ГО, благодійні фонди та волонтерські об’єднання потребують значної допомоги та підтримки в умовах повномасштабної війни, а саме:

• 57% респондентів зазначили, що найбільш нагальною потребою є фінансова допомога та залучення коштів від міжнародних та українських донорів;

• 23% прагнуть розвитку і хочуть відвідати тренінги в онлайн чи офлайн форматі з командоутворення, кризового та проджект-менеджменту, фандрейзингу;
• 11% потребують комунікаційної підтримки;
• 9% – логістичну допомогу.

Тож наступні наші проєкти також будуть спрямовані на допомогу волонтерам у вирішенні їхніх проблем. Наші програми допоможуть здобути знання про права та статус волонтера, виробити навички ефективної комунікації з органами місцевого самоврядування, а також подарують найголовніший скіл – вміння шукати донора для залучення фінансової підтримки. 

Волонтери – це лідери, в яких є сила рухати процеси, змінювати їх та йти на виклики подій. Так було до війни, є під час, і буде після. Я б радила кожній людині стати частиною волонтерської родини і крок за кроком наближати нашу перемогу. Тож якщо ви ніколи не волонтерили – спробуйте знайти в собі лідера цього руху. Можливо, це саме те, чого вам бракувало.

Діяльність волонтерського руху Української академії лідерства здійснюється за підтримки програми сприяння громадській активності «Долучайся», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні, а також за підтримки Посольства Канади в Україні та Canada Fund for Local Initiatives. Зміст цієї публікації є винятковою відповідальністю Pact i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.