Воїни НГУ одним пострілом знищили артилерійську установку росіян (ВІДЕО)

Спільнота Ukrainian Women in Greece / Українки в Греції організувала в Афінах благодійний ярмарок «Ольвія», гості якого мали можливість придбати унікальні вироби ручної роботи, створені українськими митцями.

Про це у Facebook повідомило посольство України у Греції.

Захід було проведено за підтримки посольства України в Грецькій Республіці та мерії м. Вула-Варі-Вуліагмені.

Читайте також: В Києві пройде фестиваль українських писанок: коли саме

Під час ярмарку також були представлені традиційні українські страви – від борщу та вареників до пиріжків та київського торта. Вони прийшлися до смаку, як українським, так і грецьким гостям, а також всім друзям України.

Маленькі та юні українці, зокрема учні Української суботньої школи при культурно-освітньому центрі «Берегиня» виконали танок та заспівали українські народні та сучасні пісні, нагадуючи кожному українцю про домівку, наче повертаючи на мить до рідного краю.

«Благодійний ярмарок «Ольвія» став не тільки святом української культури, а й свідченням нашої єдності та сили у вирішальний для України час», – додали у диппредставництві.

Нагадаємо, батьки випустили пісню загиблих від ракети музиканток із Запоріжжя.

Фотограф з Донеччини відмовився працювати на НКВС і продовжив фіксувати злочини радянської влади — від розкуркулення та колективізації до Голодомору та насильницького переселення українців у Сибір. В об’єктив фотографа Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: “Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією”… І сьогодні його світлини дійсно стали історією. Історією, яку тепер неможливо замовчати!

Редакція ШоТам створила добірку фотографій Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.

Біографія фотографа

Марко Залізняк, фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив неперемінний фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.

Марко Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.

У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.

Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як “Миттєвість нашого життя”, “Симфонія Донбасу”, “Голодомор” та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.

“Що сьогодні є рядовий знімок, то завтра буде історією”

1. Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття

2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік

3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 30-ті роки

4. Збирання замерзлої картоплі

5. Бійці Брест Литовського полку на привалі під час Першої світової війни, Галичина, 1914-1916 роки

6. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області

7. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

8. Члени археологічної експедиції під керівництвом Дмитра Яворницького та їхні помічники прямують на розкопки, 1920-і роки

9. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки

10. Збирання зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік

Проєкт «Соборні» народився на Великдень 2023 року — в час розпалу повномасштабної війни Росії проти України, з бажання показати єдність регіонів нашої країни у писанковій традиції. Пошуки в архівах та дослідження тривали пів року, адже віднаходження давніх зразків писанок з Луганської, Запорізької та Херсонської областей потребувало неабияких зусиль.

Завдяки майстрині Зої Сташук постала колекція писанок, відтворена за архівними замальовками, стародруками та музейними зразками, яка відображає розмаїття й багатство локальних стилів і писанкарську традицію України загалом.

«Магічне дійство творення писанки зі збереженням звичаїв, вірувань та обрядів народило могутній оберіг, що з дохристиянських часів пов’язаний з сонячним культом наших предків. Символічні знаки на писанках вміщують в собі святкування перемоги сонця над темрявою, весни над зимою, життя над смертю […]».

Читайте також: Українка потрапила в книгу рекордів Гіннеса за найдовше волосся

Зоя Сташук, писанкарка, дослідниця традиційної української писанки, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України. 

З бажання зафіксувати й інтегрувати розмаїття писанкарства в життя сучасної людини, Музей Івана Гончара та ORNER створюють сучасні форми. Одна з них — набір листівок, що зображують багатство різності та водночас спільності культури нашої країни. До набору увійшли зразки писанок кін. ХІХ – поч. ХХ ст. з усіх областей. Кожна з них заряджена енергіями сили, здоров’я, любові та достатку, у які вірили українці, розписуючи та даруючи одне одному писанки. Обмін такими поштівками — це продовження традиції та зв’язок із рідною землею.

Придбати листівки можна в Музеї Івана Гончара та за посиланням.

Відправка планується з 26.04.24

• Керівниці проєкту: Мирослава Вертюк, Богдана Теличук
• Наукова керівниця проєкту та майстриня: Зоя Сташук
• Науково-фондовий супровід: Вікторія Куцурук, Лариса Головня
• Оцифрування: Ольга Ромаш
• Художнє оформлення: Олена Старанчук
• Редагування: Юлія Патлань, Богдана Теличук
• Переклад англійською: Андрій Мирошниченко

Відео-тизер в соцмережах:

Instagram

Facebook

Нагадаємо, в Україні студенти зможуть самостійно корегувати темп та тривалість навчання.

Фото: Музей Гончара