Суспільство
Воїн прославляє Україну на рингу та б’ється за її незалежність у складі підрозділу ГУР (ВІДЕО)
Олег Приймачов — багаторазовий чемпіон світу з муай-тай та боєць підрозділу «Артан» Головного управління розвідки. За його плечима — розвідувальні операції, оборона острова Зміїний, а також чисельні перемоги на чемпіонатах світу та Європи з єдиноборств!
Про захисника України розповідає ШоТам.
Він б’є ворогів на фронті й перемагає на рингу.
«Хотілося б, аби цей рік став для нас переможним. [Щоб росіяни] Залишили наші території та дали нам просто спокійно жити», — Олег Приймачов, спортсмен, військовослужбовець.
Олег Приймачов — багаторазовий чемпіон світу з тайського боксу та боєць ГУР. 12 років у складі збірної він прославляв Україну, переможно підіймаючи рідний прапор. А 24 лютого 2022 спочатку пішов добровольцем до ТрО, а потім став до лав розвідки.
Цей вибір був невипадковий — Олег ішов під керівництво командира, знайомого ще зі змагань. Відтоді він разом з побратимами бере участь у небезпечних операціях на суші та воді.
Читайте також: «У мене не вірили навіть батьки». Студент з Одеси створює свічки із викинутих пляшок та просуває бізнес у тік-тоці. Як це працює
Виконував завдання на Зміїному після відбиття в росіян, коли ті від безсилля люто його обстрілювали. Брав участь у підготовці повернення «вишок Бойка» та низці секретних операцій. Та спортивний запал Олега нікуди не подівся — воїн продовжив тренування у вільний час.
«Якщо в тебе є бажання, то ти встаєш о 6 ранку, біжиш крос, робиш тренування, займаєшся, виконуєш необхідний об’єм роботи й потім їдеш на службу, їдеш на базу, і виконуєш те, що тобі треба», — Олег Приймачов, спортсмен, військовослужбовець.
Його опоненти з інших країн тренуються в комфортних умовах: без бойових завдань та обстрілів. Олег підтримує фізичну форму на службі, а ввечері зазвичай займається боксом. Та коли наш воїн виходить на ринг, то його досвід, сила й характер не лишають шансів нікому.
Особливо, коли Олег обурений наявністю представників країни-агресорки на змаганнях. Так сталося на останніх Світових іграх в Саудівській Аравії — у півфіналі довелось битися з росіянином. Це був надпринциповий і складний бій. Наш воїн виклався на повну та переміг.
На жаль, у фіналі Олег виступити не зміг — завадило загострення травми. Та він взяв своє на Чемпіонаті Європи в Анталії, який відбувся нещодавно — привіз додому «золото».
«Приємно, що вдалося завдяки зусиллям і правильній підготовці підняти український прапор на п’єдесталі», — Олег Приймачов, спортсмен, військовослужбовець.
Нині Олегу 34. У великому спорті він себе бачить ще кілька років, а на фронті битиметься до останнього. Попереду у воїна ще безліч перемог: як на рингу, так і пліч-о-пліч з бійцями «Артану».
Нагадаємо, захисник «Азовсталі» не здався у полон, самотужки прорвавшись крізь блокаду ворога: неймовірна історія порятунку.
Також ми розповідали про командира десантників зі Львівщини, який героїчно б’ється за Луганщину.
Суспільство

Тарас Яремій у новому випуску «PromПрокачка» завітав до йогині Світлани. Команда шоу оновила інтер’єр у маленькій однокімнатній квартирі героїні, а ведучий наважився постояти на цвяхах.
Йога на тлі війни
Світлана – йогиня, мама 4-річної Марії та дружина військового-добровольця. Жінка живе, працює та виховує доньку в однокімнатній квартирі. Попри постійний стрес, тісні квадратні метри й шум, вона не втрачає сили.
За словами Світлани, саме йога стала для неї точкою опори з початку повномасштабної війни — інструментом, що допомагає зберігати спокій і тримати ментальний баланс. Тепер вона ділиться цією практикою з іншими жінками, коли проводить онлайн-заняття, навчає працювати з тілом і диханням, розслаблятися після важких днів.
Читайте також: Продовжує допомагати побратимам: як в автомайстерні облаштували робоче місце для ветерана з інвалідністю (ВІДЕО)
Особливе місце в її практиці посідає донька. Світлана залучає Марію до занять, щоб із дитинства йога стала для неї природною частиною життя й внутрішньої опори.
Місія шоу
У шоу PromПрокачка має на меті повернути людям відчуття дому в непростий для країни час і розповісти їхні історії через простір, у якому вони живуть. Кожна серія — це особиста історія, інтер’єрна трансформація та маленьке нове життя в межах кількох квадратних метрів.
«Коли я вперше зайшов до її квартири, зрозумів: комфорту тут не вистачає, але є щось важливіше — світла, тепла енергія. І саме її ми хотіли підкреслити нашим оновленням»? — ділиться Тарас Яремій. Ведучий зауважив, що Світлана одна з тих жінок — сильних, глибоких, які щодня самостійно тримають тил, виховують дітей і водночас знаходять сили допомагати іншим.


Під відео закликають долучатися до збору «Дронопад», що триває у партнерстві з БФ «Повернись живим».
Нагадуємо, що дев’ятьох дітей повернули з ТОТ в Україну.
Фото надали творці шоу
Суспільство

Допомогли зупинити іноземні поставки ворогу, арештувати накрадене, списатися важкохворим — це мізер результатів роботи «Слідства.Інфо», про які говоримо в новому випуску подкасту «А шо далі?» про реальний вплив незалежної журналістики.
У гостях студії «ШоТам» головна редакторка «Слідства.Інфо» та військова репортерка Анастасія Станко, а з нею +1. Донечка Насті Іванка всі 50 хвилин або тихенько слухає розмову про роботу на фронті, або спить під колискову про викриту елітну нерухомість держслужбовців та перевірки НАБУ у фігурантів.
Читайте також: «А шо далі?»: ШоТам стартує новий подкаст про вплив незалежної журналістики на суспільство
У подкасті згадували дива на війні, суддів, «покарання службою», допуски журналістів і незмінну правду, яку хочуть зробити змінною. Анастасія розповіла, як воєнкорила вагітною, згадала «перли» своїх героїв і роботу з іноземними медіа.
Підтримуйте команду ШоТам, аби бачити більше подібного контенту.
Нагадуємо, що попри поранення і втрату зору український ветеран веде кулінарний блог і надихає інших (ВІДЕО).
Суспільство

Після поранення на фронті Руслан Задорожний шукав нову роботу, аж тут йому запропонували посаду адміністратора в СТО. Завдяки державній компенсації власниця майстерні облаштувала для ветерана зручне робоче місце, і тепер він може впевнено виконувати свою роботу.
Знайшов нову роботу
До повномасштабної війни киянин Руслан Задорожний працював менеджером в інтернет-магазині. Та коли на власні очі побачив, як росіяни руйнують українські міста, — не зміг залишатися вдома. У листопаді 2022 року Руслан пішов на фронт гранатометником.
Після року служби потрапив під ворожий обстріл на Куп’янському напрямку:
«Ми відбивали черговий штурм, і я повертався в бліндаж. Побачив, як на мене — це буквально в долю секунди відбулось — летить граната з АГС — ВОГ. Було пряме влучання в руку, й уламки потрапили в ногу».
Руслан отримав тяжкі поранення та втратив руку. На лікування й реабілітацію знадобилося півроку, а опісля він почав шукати нову роботу. В якийсь момент Русланові запропонували вакансію на СТО.
«Я шукав СТО для своєї автівки. Приїхав сюди, мені все тут сподобалося. Розговорилися про роботу, і мені запропонували вакансію майстра-приймальника. Мене зацікавило саме це СТО ідеєю — те, що це допомога військовим, і тут збирають, ремонтують військові автівки. Я вирішив залишитися».
Облаштували робоче місце для працівника з інвалідністю й отримали компенсацію
Співвласниця автомайстерні Марія Ксьондзик з 2022 року передавала автівки на фронт. Згодом виникла потреба в ремонті машин, тож вона з партнерами відкрила в Києві СТО.
«Щоб відповідати за якість машин, які ми передаємо, потрібно контролювати й сам ремонт. Ми закриваємо повний цикл для військових — від збору донатів на ремонт авто до, власне, повного ремонту автомобіля. За весь час відремонтували вже понад 500 фронтових авто», — розповідає Марія.
Роботи було чимало, тож, аби розвантажити майстрів, Марія планувала найняти майстра-приймальника, який узяв би на себе якісний процес прийому авто та їх супровід. Якраз тоді на СТО для технічного обслуговування власного автомобіля і приїхав Руслан.
Прийшовши до Центру зайнятості, Марія та Руслан дізналися, що держава компенсує витрати на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю. Так власниця майстерні придбала для працівника техніку й оформила відшкодування:
«Ми облаштували для нього зручне робоче місце: купили ноутбук і принтер. Компенсація покрила всю суму — ми витратили близько 76 тисяч гривень. У Центрі зайнятості нам допомогли оформити всі документи».
Тепер ветеран приймає автівки на ремонт, а до того ж, привчившись працювати за ноутбуком лівою рукою, заповнює документи.
На новій посаді Руслан планує набратися досвіду та з часом відкрити власне СТО.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.