Хвиля масштабних пожеж знищила сотні гектарів лісу на Луганщині.
Вогонь зруйнував не тільки дерева і будинки, а й забрав людські життя.
«Торік перша пожежа сталася велика близько селища Смолянинове. Це було 7 липня 2020 року. Тоді масштабна пожежа накрила велику кількість гектару лісу хвойного. Були теж великі буревії, було палюче сонце, давно не було дощів і цим самим це спровокувало велику пожежу, яка понівечила і зруйнувала близько 30 будинків, загинуло 7 людей. Дуже велика кількість будинків залишилась частково зруйнована», – згадує координаторка Сєвєродонецького офісу благодійного фонду «Восток-SOS» Олександра Ворошилова.
За її словами, через декілька місяців, у ніч на 1 жовтня, відбулася ще одна стихійна масова пожежа, яка накрила велику кількість селищ. Це селища Сиротине, Воронове, Осколонівка, Муратове. Ця пожежа зруйнувала понад 300 будинків, зруйнувала теж хвойні ліси великою площею.
Фонд «Восток-SOS» від початку пожеж організував роботу штабу цілодобової допомоги.
Як допомагали?
Волонтери збирали та розподіляли гуманітарну допомогу та речі першої необхідності.
Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»
«Я як координаторка офісу і взагалі як людина, яка працює в гуманітарній організації, відразу відреагувала: треба допомагати, треба їхати, не треба нічого боятись. Бо люди, які там знаходяться в тому пеклі – вони бояться», – каже Олександра Ворошилова.
І волонтери поїхали допомагати.
«Ну і все, і поїхали допомагати. Це просто. Коли ти вже їдеш, коли ти працюєш з людьми, своїми очима ти бачиш, що їм потрібно. Їм потрібен зараз одяг, або дітям потрібно, що мати дала їм поїсти. Такі потреби закрити. Ми почали їхати, по декілька разів на день виїжджали. Телефони наші обривалися, тому що гарячі лінії працювали. Всі телефонували, питали, що потрібно – зі всієї України. З Європи телефонували. З Європи присилали гроші», – розповідає координаторка Сєвєродонецького офісу благодійного фонду «Восток-SOS» Олександра Ворошилова.
Долучились понад 200 волонтерів – зі всієї України приїжджали, зі всієї області. Вони За всі дві пожежі зібрали більш як мільйон гривень.
«Ці всі люди, які загинули, – це дуже велика трагедія для їхніх сімей і для нашої області. Тому що ніхто не знав, що так може статись. А ще велика трагедія – що загинуло багато лісів, які вже не відновляться ніколи. І можна сказати, що зараз пів області знаходиться з чагарниками чорними, які треба, на жаль, вирубувати, і треба відновлювати. Самі ці дерева не відновляться. І ті піски, ці буревії – можуть спричинити пожежі. Треба швидше працювати в цьому напрямку, тому що якщо не буде цих лісів, і ці території залишаться голими, пустинними – це може призвести до великих наслідків і надалі для області», – впевнена Олександра Ворошилова.
За її словами, можливі наслідки – це буревії і затоплення.
Шляхи вирішення
«Зарадити цій проблемі можливо було декількома варіантами. По-перше, це якщо б в нас був такий план реагування у всіх, не тільки в організацій та волонтерів, а взагалі у області. І якщо б був цей план, і була б техніка, була б організація цієї техніки, то в принципі це можна було б зробити. А так як все починалось десь з глухого лісу, з поля – ніхто не бачив, що пожежа йде, ніхто не хотів цим займатись, а коли воно вже розрослося до великих масштабів, там навіть ця техніка, яка була, вона вже не справлялась. Друге – це те, що в нас, на жаль, не можна було авіацією погасити все. Я думаю, якби в першу пожежу ми б запустили авіацію, могли б ці наслідки вже не повторитись. І ще один приклад, це нам казали пожежники, коли ми з ними працювали, що ці ліси, які були штучно висаджені, вони посаджені дуже близько до населених пунктів та до дороги», – додає Олександра Ворошилова.
Читайте також: Екоспоживання: як працює «ремонтне кафе» в Івано-Франківську (ВІДЕО)
«У нас стартував великий такий проект, який буде в 2022 році запроваджений, протягом усього року – «Лісопожежна школа для волонтерів Луганщини». Це такий базовий цикл тренінгів для активістів, волонтерів, які готові допомагати ДСНСникам, пожежникам, місцевій владі, або навіть обласній владі в питаннях надзвичайних ситуацій. Тому що минулорічні пожежі стали новим викликом для наших людей, для нашої громади», – каже Олександра Ворошилова.
«Ми маємо надію, що надалі будемо розбиратися з цією проблемою. Вже запрацювала кампанія з висадки дерев. Вже було висаджено хвойні ліси, які нам передавали з Львівщини, з усього заходу країни. Ми дуже дякуємо людям. Також працювала місцева волонтерська ініціатива з приводу насаджень. Ми маємо надію, що ця трагедія буде великим уроком для нас всіх», – впевнена координаторка Сєвєродонецького офісу благодійного фонду «Восток-SOS» Олександра Ворошилова.
Зараз «Восток-SOS» спільно з іншими еко-активістами працює над Схід Ekomap.
Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.
Про проєкт
Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей.
Проєкт розроблений громадською організацією «Криголам» за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.
Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші.
Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці.
Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета Cxiд Ekomap – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу.
Нагадаємо, оголосили конкурс стартапів на запровадження «чистих» технологій.
