Суспільство
Вода, чисті речі та інформація: як «Восток SOS» допомагає на лісових пожежах (ВІДЕО)
Хвиля масштабних пожеж знищила сотні гектарів лісу на Луганщині.
Вогонь зруйнував не тільки дерева і будинки, а й забрав людські життя.
«Торік перша пожежа сталася велика близько селища Смолянинове. Це було 7 липня 2020 року. Тоді масштабна пожежа накрила велику кількість гектару лісу хвойного. Були теж великі буревії, було палюче сонце, давно не було дощів і цим самим це спровокувало велику пожежу, яка понівечила і зруйнувала близько 30 будинків, загинуло 7 людей. Дуже велика кількість будинків залишилась частково зруйнована», – згадує координаторка Сєвєродонецького офісу благодійного фонду «Восток-SOS» Олександра Ворошилова.
За її словами, через декілька місяців, у ніч на 1 жовтня, відбулася ще одна стихійна масова пожежа, яка накрила велику кількість селищ. Це селища Сиротине, Воронове, Осколонівка, Муратове. Ця пожежа зруйнувала понад 300 будинків, зруйнувала теж хвойні ліси великою площею.
Фонд «Восток-SOS» від початку пожеж організував роботу штабу цілодобової допомоги.
Як допомагали?
Волонтери збирали та розподіляли гуманітарну допомогу та речі першої необхідності.
Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»
«Я як координаторка офісу і взагалі як людина, яка працює в гуманітарній організації, відразу відреагувала: треба допомагати, треба їхати, не треба нічого боятись. Бо люди, які там знаходяться в тому пеклі – вони бояться», – каже Олександра Ворошилова.
І волонтери поїхали допомагати.
«Ну і все, і поїхали допомагати. Це просто. Коли ти вже їдеш, коли ти працюєш з людьми, своїми очима ти бачиш, що їм потрібно. Їм потрібен зараз одяг, або дітям потрібно, що мати дала їм поїсти. Такі потреби закрити. Ми почали їхати, по декілька разів на день виїжджали. Телефони наші обривалися, тому що гарячі лінії працювали. Всі телефонували, питали, що потрібно – зі всієї України. З Європи телефонували. З Європи присилали гроші», – розповідає координаторка Сєвєродонецького офісу благодійного фонду «Восток-SOS» Олександра Ворошилова.
Долучились понад 200 волонтерів – зі всієї України приїжджали, зі всієї області. Вони За всі дві пожежі зібрали більш як мільйон гривень.
«Ці всі люди, які загинули, – це дуже велика трагедія для їхніх сімей і для нашої області. Тому що ніхто не знав, що так може статись. А ще велика трагедія – що загинуло багато лісів, які вже не відновляться ніколи. І можна сказати, що зараз пів області знаходиться з чагарниками чорними, які треба, на жаль, вирубувати, і треба відновлювати. Самі ці дерева не відновляться. І ті піски, ці буревії – можуть спричинити пожежі. Треба швидше працювати в цьому напрямку, тому що якщо не буде цих лісів, і ці території залишаться голими, пустинними – це може призвести до великих наслідків і надалі для області», – впевнена Олександра Ворошилова.
За її словами, можливі наслідки – це буревії і затоплення.
Шляхи вирішення
«Зарадити цій проблемі можливо було декількома варіантами. По-перше, це якщо б в нас був такий план реагування у всіх, не тільки в організацій та волонтерів, а взагалі у області. І якщо б був цей план, і була б техніка, була б організація цієї техніки, то в принципі це можна було б зробити. А так як все починалось десь з глухого лісу, з поля – ніхто не бачив, що пожежа йде, ніхто не хотів цим займатись, а коли воно вже розрослося до великих масштабів, там навіть ця техніка, яка була, вона вже не справлялась. Друге – це те, що в нас, на жаль, не можна було авіацією погасити все. Я думаю, якби в першу пожежу ми б запустили авіацію, могли б ці наслідки вже не повторитись. І ще один приклад, це нам казали пожежники, коли ми з ними працювали, що ці ліси, які були штучно висаджені, вони посаджені дуже близько до населених пунктів та до дороги», – додає Олександра Ворошилова.
Читайте також: Екоспоживання: як працює «ремонтне кафе» в Івано-Франківську (ВІДЕО)
«У нас стартував великий такий проект, який буде в 2022 році запроваджений, протягом усього року – «Лісопожежна школа для волонтерів Луганщини». Це такий базовий цикл тренінгів для активістів, волонтерів, які готові допомагати ДСНСникам, пожежникам, місцевій владі, або навіть обласній владі в питаннях надзвичайних ситуацій. Тому що минулорічні пожежі стали новим викликом для наших людей, для нашої громади», – каже Олександра Ворошилова.
«Ми маємо надію, що надалі будемо розбиратися з цією проблемою. Вже запрацювала кампанія з висадки дерев. Вже було висаджено хвойні ліси, які нам передавали з Львівщини, з усього заходу країни. Ми дуже дякуємо людям. Також працювала місцева волонтерська ініціатива з приводу насаджень. Ми маємо надію, що ця трагедія буде великим уроком для нас всіх», – впевнена координаторка Сєвєродонецького офісу благодійного фонду «Восток-SOS» Олександра Ворошилова.
Зараз «Восток-SOS» спільно з іншими еко-активістами працює над Схід Ekomap.
Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.
Про проєкт
Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей.
Проєкт розроблений громадською організацією «Криголам» за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.
Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші.
Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці.
Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета Cxiд Ekomap – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу.
Нагадаємо, оголосили конкурс стартапів на запровадження «чистих» технологій.
«Цього мене навчив батько, якого в селі всі називали майстром, адже він мав золоті руки та вмів робити все, до чого б не брався: був слюсарем, водієм, а ще любив плести. Пам’ятаю, ми разом пасли в селі корів, то він зрізав лозу в полі й створював кошики», — згадує Віктор Воят, який продовжив справу батька.
Майже все своє життя Віктор плете кошики, мисочки. А нещодавно зробив з лози дитячу колиску, яку подарував сім’ї військового.
Якщо раптом шукаєте кошик до Великодня, ШоТам розповідає про майстра, який у селі Копитів на Рівненщині створює вироби з історією.
Позичив кошти на першу книжку про лозоплетіння
Якось я побачив у мами старенький кошик, який поїла міль, і захотів подарувати їй інший, який створю з лози сам. Тоді мені було 26 років, і я саме йшов 1 вересня на роботу до школи — працював учителем трудового навчання. Дорогою побачив, що біля канави ріс великий кущ лози. Я зрізав гілля, але не знав, що робити далі.
За деякий час потрапив до книгарні, де знайшов книжку про лозоплетіння. І хоч навіть не мав коштів, аби її придбати, мені позичив товариш, і ця книга таки стала моєю. Відтоді я не просто читав — я фактично її поїдав. Там були настільки красиві ілюстрації, що неможливо було відірвати погляд. А ще я хотів вивчити технологію обробки лози.
Зробив десь 20 кошиків перед тим, як подарувати мамі
Отак завдяки книжечці я почав створювати перші кошики та мисочки з лози. Після першого десятка виробів уже захотів робити їх красивішими та додавати якесь своє художнє бачення. Працював з лозою у вільний час, адже був тоді ще й художнім оформлювачем у колгоспі. Я зробив десь 20 кошиків, перш ніж сплести той, який захотів подарувати мамі.
Кошики, які сплів Віктор Воят. Фото з його соцмереж
Я плету з лози уже понад 40 років і за цей час створив тисячі різних виробів: кошиків, мисочок, хлібниць і навіть колисок. А ще я роблю вироби з національними мотивами.
Кожен майстер має свій почерк і стиль — з тисячі кошиків я можу знайти свій. А ще я ніколи не повторююся — кожен мій виріб є індивідуальним.
Крім класичного плетіння вивчив вузликове й ажурне. Звичайний кошик можу створити за дві години, а якщо плету ажурним плетінням, то за чотири-пʼять днів. А ще зробив для себе спеціальний станок, яким знімаю шкірку з лози. Раніше робив таке руками і приділяв сотні лозин понад годину. Зараз же станок це робить за кілька хвилин.
Дружина пішла на закупи з моєю корзинкою і продала її
Я працюю у своїй домашній майстерні. Заробити на лозі багато не можна, адже я витрачаю кошти на матеріали — фарбники, лак, електроенергію під час роботи станків. А кошики коштують в середньому 450-650 гривень. Тому я вважаю, що ручна робота має оцінюватися вище.
Віктор Воят за роботою. Фото з його соцмереж
Великою підтримкою для мене є дружина, яка є водночас найбільшою критикинею та порадницею. Вона завжди першою бачить усі мої вироби й завжди каже свою думку: чи гарний кошик, чи щось треба змінити.
Якось 10 років тому дружина пішла з моєю корзинкою на місцевий ринок, а одна жінка дуже вподобала виріб та попросила продати. Так ми й продаємо — на ринку, на виставках та фестивалях, через інтернет, передаємо поштою.
Я часто їжджу майстер-класи та фестивалі за кордоном — у Польщу, Німеччину, Чехію. В цих же країнах замовляють мої кошики. А ще я створив спільноту «Лозоплетіння і не тільки» у фейсбуці, куди додаються майстри. Всі охочі можуть написати мені особисто або ж додатися до спільноти та побачити мої роботи там.
Майстер Віктор Воят на одному з фестивалів народної творчості. Фото з його соцмереж
Свої вироби я підписую табличкою «Імперія лози», яку завжди вожу з собою. Ось у березні мої роботи можна було побачити на виставці в місті Дубно.
Працюю щодня, аби не втратити навички
Як виглядає процес лозоплетіння? Я нарізаю лозу, сортую окремо всі лозинки різної довжини. Потім їх варю й кладу на станок. Після станка лозу знову треба сортувати, щоб викинути криві стеблини. Найбільше працюю взимку й за цей час використовую близько 25 тисяч лозин — на одну корзинку треба понад 250 штук. Колись я не любив зиму, а зараз це для мене найкраща пора року, адже можна весь час присвятити улюбленій справі.
Один з кошиків Віктора Воята. Фото з його соцмереж
Зазвичай лоза росте біля води, а ще на супісках. Це дуже цікава рослина — тоненька та симетрична, по всій своїй довжині має однаковий діаметр. Але її треба доглядати та кропити, адже лозу дуже полюбляє міль.
Я маю працювати щодня, аби не втратити свої навички. В теплу пору року маю багато роботи по господарству, але все одно хоча б дві години мушу щось зробити з лозою: чи почати новий виріб, чи закінчити старий, чи просто щось підготувати — головне зробити бодай щось.
Створив плетену колиску для дочки військового
Зараз я працюю над дуже цікавим проєктом — створюю з лози патріотичний пантеон з відомими історичними постатями. Патріотична тема зараз дуже актуальна — кожен з нас має робити те, що може, для країни та наших захисників. На кожній виставці, до якої долучаюся, є скринька, куди відвідувачі кидають кошти, аби підтримати військо.
Колиска для дитини військового від Віктора Воята. Фото з його соцмереж
А якось я подарував колиску з лози для дитини військового з нашого району. Мою ідею підтримала голова міської ради, а також працівниці будинку культури, які купили дитяче покривало, подушку та все необхідне для маляти. Тепер маленька донечка нашого воїна має колиску, як діти в давнину.
Це тепер все моє життя
Зараз я на пенсії, але все своє життя плету, тому вже не можу без цього. Стараюся, щоб кожен виріб був унікальним, тому вкладаю в це багато часу й сил. Якби я просто механічно робив однакові кошики, як на конвеєрі, то вже б мав купу грошей, але я плету кожен кошик чи мисочку інакшими та вдосконалююся як майстер.
А ще займаюся різьбою по дереву. Багато виробів створюю на замовлення, але не всі публікую, бо того не хочуть замовники. У мене немає улюбленого виробу — мені подобаються всі. Хоч завжди кажу, що найкращого поки нема, але він точно буде колись.
Віктор Воят працює в домашній майстерні. Фото з його соцмереж
Лозоплетіння — якась нірвана для мене. Впевнений, що від лози людина стає добрішою. Я навіть не маю якихось потрібних слів, щоб описати, чим ця робота є для мене в житті.
Дуже хотів, щоб лозоплетінням цікавилися й інші люди, адже це наша давня культура, тому ми маємо її зберігати.
Придбати кошики можна в соцмережах майстра.
Суспільство
З 10 квітня по 10 травня весь прибуток від продажів товарів Biosphere Corporation на ROZETKA спрямують на відбудову складів компанії, які росіяни зруйнували під час обстрілу Дніпра.
Про це повідомив співзасновник ROZETKA Владислав Чечоткін.
«Ми хочемо підтримати наших друзів із “Біосфери”. Український бізнес знає, як бути стійким і витривалим. Ми впевнені, що компанія відновиться та стане ще сильнішою. А ми — поруч, щоб допомогти», — зазначив Чечоткін.
Унаслідок прямого влучання ракети росіяни повністю знищили частину складів Biosphere Corporation у Дніпрі. Засновник Biosphere Corporation Андрій Здесенко повідомив, що під час цієї атаки загинув один працівник компанії.
Читайте також: «Це вже частина життя»: Олена Риж у «Збірному подкасті» про донати і дії, що під силу кожному
Biosphere Corporation — один із найбільших українських виробників товарів повсякденного вжитку: підгузків, вологих серветок, кухонних аксесуарів, фольги, пергаменту, засобів для прибирання тощо. Підтримати компанію на ROZETKA можна за посиланням.
Нагадаємо, що в Києві відкрили виставку французької художниці на підтримку військових (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Андрія Здесенка
У селищі Брюховичі Львівської області створять найбільший реабілітаційний центр у межах екосистеми UNBROKEN Ukraine. Його облаштують на базі Центру медичної реабілітації, який уже почали реконструювати.
Про це повідомив голова Львівської ОВА Максим Козицький.
На базі центру будівельники зведуть нові корпуси, а старі приміщення модернізують. Після завершення робіт площа центру зросте з понад 5 тисяч м² до більш ніж 9 тисяч м².
В оновленому центрі облаштують понад 100 ліжкомісць, що дозволить ефективно обслуговувати пацієнтів, які пройшли найважчу фазу реабілітації в UNBROKEN.
Читайте також: «Це вражає»: принц Гаррі вперше відвідав Україну та провів день із ветеранами (ВІДЕО)
Проєкт реалізовують за підтримки міжнародних партнерів:
- уряд Литовської Республіки інвестує 5,6 мільйона євро;
- Товариство Червоного Хреста України — 2,5 мільйона євро;
- GIZ забезпечить закупівлю сучасного реабілітаційного обладнання на 2,5 мільйона євро.
Завершити реконструкцію планують у листопаді цього року.
Нагадаємо, що мешканці будинку у Львові встановили зовнішній ліфт для свого сусіда з інвалідністю (ФОТО).
Фото обкладинки ілюстративне: фейсбук-сторінка UNBROKEN Ukraine
Плете понад 40 років: це майстер з Волині, який робить великодні кошики
«Цього мене навчив батько, якого в селі всі називали майстром, адже він мав золоті руки...
«Навіть якщо є лише одна рука, другою буде моя»: керамістка з Херсона ліпить разом із пораненими військовими
У Василя з позивним Метелик проблеми з моторикою. В нього не вистачає кількох пальців на...
Їй казали: «Ти не зможеш». Підприємиця з інвалідністю отримала 5 грантів і створила косметичний бренд
У 13 років їй діагностували хворобу хребта, виявили вкорочення ноги та ураження центральної нервової системи....
Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли
Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...