Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Від парамедика до бізнесвумен. Як ветеранка війни створила власну справу на сушениках

Опубліковано

На війні Сметанка, а в цивільному житті бізнесвумен. Це історія про парамедика Вікторію Ткач, яка після повернення з фронту заснувала власну справу. Ще на війні вона зрозуміла цінність здорового раціону, адже через відмову від м’яса харчувалась лише мівіною та сардинами. На допомогу прийшли сушені яблука та полуниця, які виготовляла мама Вікторії. А після повернення до мирного життя ветеранка вирішила розвивати сімейну справу та створила бренд Slice&dry’s. Все почалось з малого, а зараз сушені фрукти, овочі та м’ясо від родини Ткачів вже стали популярними серед туристів та військових.

Вікторія Ткач

Вікторія Ткач

Родом з Черкас. Навчалась в університеті Богдана Хмельницького на викладача хімії. За другою освітою – нанотехнологиня. Працювала парамедиком на фронті з 2015 року.

Все почалося з Майдану

Мені батьки не дозволяли йти на війну. Звісно, жоден батько чи мати не захочуть втратити свою дитину. Але мої батьки розуміли, що навіть якщо вони мене не підтримають, нічого не зміниться і я все одно піду. Моя сім’я ніколи не була осторонь соціальних чи політичних подій і завжди мала свою чітку думку щодо ситуацій, які виникають. З дитинства батько навчав нас з сестрою думати, аналізувати, а не просто бути “людиною-шлунком”, яку нічого не цікавить, крім поспати чи розважитись. 

Насправді все почалось з Майдану. Я була вболівальницею черкаського футбольного клубу і разом з іншими друзями-фанатами поїхали на Майдан.  Я щаслива від того, що знайшлись люди, які захотіли захищати свою мову, націю, суверенітет. Розвиток подій показував, що Революція гідності не закінчиться просто так і буде війна. Тому разом з хлопцями і дівчатами, з якими була на Майдані, ми почали готуватись до військового конфлікту.

Читайте також: “Страусенят можна купити по 100 доларів”. Як АТОвець заробляє на страусиній фермі

На базі 3-ї міської лікарні у Черкасах, куди звозили постраждалих, я пішла на курси, де нас знайомили з медициною катастроф, тактичною медициною та домедичною допомогою. Я почала більше читати, шукати протоколи, додаткові курси навчання тактичної медицини. Тоді почалася моя діяльність як парамедика. А оскільки я розуміла методику викладання, то вирішила, що коли я не буду на фронті, то буду навчати інших елементам порятунку. 

На війні я була з 2015 року і по сьогоднішній день. Але зараз їжджу на фронт вже на так часто. У 2015 році я почала працювати як парамедик на лінії зіткнення та на етапі медичної евакуації. Першою локацією була Авдіївка, а далі Станиця Луганська, Троїцьке, Попасна, Красногорівка і так далі. Не була тільки в Маріупольському напрямку. Мої батьки спочатку вважали, що я була десь на полігонах, поки я не засвітилась на якомусь відео. Спочатку ображались, але потім змирились і підтримали мене.

Чи було страшно мені? Батькам було страшно, людям які мене люблять, які чекають вдома, а мені – ні. Ти працюєш за протоколами з тими людьми, які потребують твоєї допомоги, та ставишся до цього як до роботи. На будь-які стресові ситуації чи коли ми опинялись там, де не повинні бути, я реагувала голосним сміхом. І зараз, коли згадую, ніякого суму чи страху.

На війні харчувалась мівіною та сардинами, тому на порятунок пришли мамині сушеники

Десь у 2012 році друзі підтягнули мене до вегетаріанства. У мене були проблеми з судомами і треба було робити операцію. Тоді лікарі порадили їсти менше м’яса. А я або їм дуже багато, або не їм взагалі. Я вирішила прислухатись до лікарів і друзів. Але на війні людині, яка не їсть м’ясо, дуже важко. Бо все повинно мати енергетичну цінність, містити тваринні жири. Довгий час я харчувалась тільки мівіною, скумбрією в олії чи бичками в томаті. Так і зірвала собі шлунок. Тоді мама почала мені надсилати сушені яблучка, абрикоси та полуничку. Це був чудовий швидкий перекус, коли обмаль часу й напружена ситуація у секторі.

Після повернення з війни мої товариші подавалися на проєкт Kиївської школи економіки для ветеранів. Вони і мене потягнули, мовляв, спробуй, а потім вигадаєш бізнес. Для того, щоб вступити в KSE потрібно було написати мотиваційного листа. І я в останній день сиділа над тим папірцем, пила чай і їла мамину сушену полуницю. І тоді подумала, а чому те, що робить моя мама, не може стати бізнесом. Чому тільки я маю це смакувати?

Так я почала навчатись в KSE. Спочатку ми з мамою сушили тільки овочі та фрукти. А потім хтось сказав, чому ти сушиш м’ясо, спробуй. Я тоді вже перестала бути вегетаріанкою, і ми з мамою почали вигадувати різні маринади і куштувати сушене м’ясо. До того ж я активно займалася туризмом і зрозуміла, наскільки важливо мати з собою продукт, який не займає багато місця, але має велику енергетичну цінність. 

Коли я захищала свій проєкт, замовила пакети, на принтері роздрукувала напис “курка з карі”, наліпила на клей і принесла. У мене не було нічого готового, окрім якісної продукції. Я захистила бізнес-план, і мені дали грант на 25 000 гривень. Я тоді подумала, які це класні гроші і можна розкрутитися. Я побачила, що люди в захваті від нашої продукції і повірила, що зможу побудувати сімейний бізнес.

Сімейний бізнес родини Ткачів

Наші сушеники – це повністю сімейний бізнес родини Ткачів. Більшість процесів виробництва тримається на моїй матусі. Вона у мене за освітою харчовик-технолог, мала свій бізнес, тому розуміється у всьому. Тато слідкує за технічними показниками, а сестра допомагає у юридичних питаннях. Половина моєї сім’ї – бізнесмени чи юристи. Виробництво розташоване у Черкасах. Це окреме приміщення, де є цех з обладнанням, м’ясна та фруктова зони. 

Читайте також: Речі за просто так. Як працює проєкт «Кенгуруш», який безкоштовно одягає дітей у селах

Асортимент нашої продукції дуже великий. З українського продукту ми сушимо яблука, сливи, полуницю, груші та багато овочів. Для туристів робимо напівфабрикати, а також набори зелені, картоплі, буряка, моркви. Також сушимо гриби, переважно шампіньйони, бо білі гриби не всі сприймають. А з того, що не росте в Україні, наші клієнти полюбляють апельсини, грейпфрути, лимони, хурму, ківі, банани. У магазинах така продукція зазвичай продається смажена з купою олії та цукром, а в нас все натуральне і підходить до моди здорового харчування. І, звісно, працюємо з 4-ма видами м’яса – куркою, свининою, яловичиною та індичкою.

М’ясні сушеники від Slice&dry’s

Частину овочів та фруктів ми вирощуємо самі, а ще закуповуємо у фермерів сертифіковану продукцію. Щоб був якісний продукт потрібна якісна сировина і робити все з любов’ю. Саме так ми і працюємо у Slice&dry’s. 

До речі, ще під час навчання в КSE я проводила опитування у Фейсбуці стосовно назви бізнесу. І той, за чиєю назвою я буду працювати, мав отримати від нас смаколики. І десь серед 500 назв ми вибрали одну, яка не була ніде зареєстрована – Кусь. Але один з викладачів сказав мені, що з такою назвою я далеко не заїду, якщо хочу працювати не тільки в Україні, а й за кордоном. І, власне, він запропонував мені Slice&dry’s.

Було важко, бо я зовсім не розумілась у фінансах

На отримані гроші від гранту KSE я купила ще одну сушарку, вакууматор.  Ми пакуємо у дой паки (крафт пакет з застібкою-зіпом), вакуум та звичайні прозорі пакети на застібці. Коли ми тільки починали, у нас було мінімальне обладнання, навіть не було слайсерів. Все різали руками, та хоч і працювали в рукавичках, але фруктові кислоти роз’їдали шкіру. Весь час руки були покоцані, втомлені. І мені було погано не від того, що у мене руки боліли, а що мама страждала, адже вона займалась основою частиною виробництва. 

Я подалась на ще один грант для ветеранів і на отримані кошти придбала овочерізку. Пам’ятаю, коли вперше спробували обладнання, то плакала, що тепер ми можемо працювати набагато легше та швидше. 

Читайте також: «Було 200 грн у кишені, а тепер успішний бренд». Історія майстрині, яка створює прикраси з сушених квітів

Найбільшою проблемою було те, що я не вміла працювати з грішми. Мені було важко повірити в те, що те, що я роблю, коштує грошей. Моя мама за другою освітою фінансист, тому вона почала мені показувати цифри та вираховувати собівартість. А мені ж раніше було навіть соромно брати кошти за якусь свою роботу. Тому я за те, щоб курси фінансової грамотності ще в школі викладали. Мене ніхто не вчив, і тому було трошки важко. 

Працюємо з туристичними фірмами і робимо знижки для військових

Зараз наша продукція продається через Фейсбук та Інстаграм. Також ми співпрацюємо з туристичними фірмами, адже наші сушеники дуже часто люди беруть з собою у походи. Фірми мають у себе на базах нашу продукцію для реалізації, і вже людина, яка йде у похід, бере її з собою. А також гіди замовляють на групу, коли летять за кордон і вже там продають сушеники. 

Ми маємо постійну знижку для військових, медиків, поліції та рятувальників. Якщо ми відправляємо велику партію на фронт, то завжди пропонуємо меншу ціну. Бо я відчуваю за це відповідальність. Також ми є спонсорами спортивних подій в Україні. Наприклад, скоро буде змагання з кросфіту в Одесі, там буде велика кількість військових. І нам дуже приємно подарувати свої сушеники тим, хто захищає нашу країну. 

Сушеники від родини Ткачів полюбили військові і туристи

Ми потроху розвиваємось, і зараз найперше в планах – довести до ладу цех, оптимізувати виробництво та зайнятись сертифікацією. Нам потрібні час, сили та гроші, але я впевнена, що у нас все вийде. Я хочу поширювати наші смачні і корисні сушеники не тільки на території України, а й за кордоном.

Суспільство

Пташка, що символізує надію: «Нова пошта» та TSVITE TEREN створили браслет «Завтра буде»

Опубліковано

«Нова пошта» спільно з брендом аксесуарів ручної роботи TSVITE TEREN створили 100 срібних браслетів з пташкою і коробкою з гравіюванням «Завтра буде». Виріб призначений для тих хто, вірить у майбутнє. 

Про це повідомили на сторінках «Нової пошти».

За задумом творців прикраси, пташка — символ свободи, дому та душі. Слоган «Завтра буде» — обіцянка собі, що все буде добре.

Читайте також: «Азов» та REYTEL’ випустили благодійний браслет «СТАЛЬ» (ВІДЕО)

Червоний браслет можна виграти в розіграші, що проходить з 16 червня до 20 липня на сайті.

Прикрасу з чорним ланцюжком можна придбати зі знижкою 70%, обмінявши 700 боксів у застосунку «Нової пошти».

У колаборації «Нова пошта» та TSVITE TEREN хотіли нагадати: доки ти отримуєш посилки, життя пташкою несеться вперед.

Нагадуємо, що захисник набив тату з віршем сестри, який підтримував його в російському полоні (ВІДЕО).

Фото: фейсбук сторінка «Нової пошти»

Читати далі

Суспільство

Захисник набив тату з віршем сестри, який підтримував його в російському полоні (ВІДЕО)

Опубліковано

На весілля сестри захисник, який повернувся з полону, підготував подарунок. Військовий набив тату з її віршем, який підтримував його в неволі.

Відео з події в тіктоці поширив ведучий весілля Андрій Венгерчук.

«Твої слова я хочу зберегти на все життя на своєму тілі. Дякую тобі, що ти в той день підтримала мене. Сьогодні я підтримую тебе», — сказав на весіллі сестри військовий.

Вірш нареченої до свого брата прочитала мама. Тату зі словами підтримки захисник набив на грудях.

«Дякую, що є такі люди, і що на весіллях можна познайомитися з такими прекрасними людьми», — зазначив автор відео, яке в тіктоці вподобали понад 130 тисяч користувачів.

@andriy_vengerchuk

Дякую що є такі люди, і що на весіллях можу знайомитись з такими прекрасними людьми! ДЯКУЮ від усіх!

♬ оригінальний звук – Andriy Vengerchuk

Нагадуємо, що фронтмен Imagine Dragons та його брат анонсували гру, у якій підтримали Україну.

Також ми писали, що головний артист балетної трупи з Маямі відтворив танець 8‑річної Аріни з Ірпеня (ВІДЕО).

Фото обкладинки: скриншот з відео Андрія Венгерчука

Читати далі

Суспільство

Хочете допомогти, але не можете взяти додому? Ось як підтримати хвостиків у притулках

Опубліковано

Притулки по всій Україні вигадують зворушливі та креативні способи, як долучити небайдужих до порятунку тварин, — ви можете стати для них опікуном чи навіть котохрещеним.

ШоТам зібрали три ініціативи, які дозволяють дбати про кожного хвостатого — кицю Трішу чи песика Боліка — дистанційно.

Станьте котохрещеним у Kitty House

У притулку Kitty House придумали душевну ініціативу — «котохрещений». Це як хрещені тато або мама, тільки для пухнастика — ви підтримуєте конкретного котика фінансово, а у відповідь отримуєте:

  • іменний сертифікат котохрещеного;
  • фото й відео вашого підопічного;
  • подарунок від притулку;
  • а також першочергове право забрати котика додому, якщо у вас колись з’явиться така можливість.

Котохрещені покривають витрати на їжу, лікування й вакцинацію тварини. Опіка коштує від 700 гривень на місяць.

«Тих котиків, у яких найменше шансів знайти родину, ми підібрали для цієї ініціативи. Наприклад, киця Тата у нас із серпня 2022 року. Вона має флегматичний характер, але насправді ніжна до тих, кого впускає у свій котячий світ.

Або киця Тріша — старенька, з норовливим характером справжньої британки. Їй 14 років, вона на пожиттєвому лікуванні. Такі тварини особливо потребують котохрещених, бо мають найменше шансів бути усиновленими», — розповідає маркетологиня притулку Юліана Яцковина.

Кішка Тріша шукає котохрещеного, адже потребує фінансової підтримки та любові. Фото з допису притулку Kitty House

Як стати котохрещеним?

  1. Напишіть у Kitty House.
  2. Оберіть свого пухнастого підопічного.
  3. Зробіть донат на його потреби.
  4. Отримуйте оновлення про вашого котика.

Також ви можете зробити донат на монобанку притулку.   

Читайте також: Майже без їжі та в окупації. Як вижив і відновився найбільший в Україні притулок для тварин «Сіріус»

Опікуйтесь твариною на відстані з Happy Paw 

Ставайте для хвостика з притулку опікуном на відстані. Так ви зможете піклуватися про собаку чи кота, бачити результати своєї допомоги та покращувати життя тварин. 

«Іноді життя змінюється не від великого дива, а від маленької, але постійної турботи. Опіка тваринки на відстані — це можливість стати для когось цілим світом, навіть якщо ви ніколи не бачились вживу», розповідають у дописі благодійного фонду Happy Paw. 

На фото Болік, якому вже два роки. Він шукає люблячу сім’ю, яка буде ним опікуватися. Фото з сайту благодійного фонду Happy Paw 

На сайті Happy Paw ви обираєте собаку чи котика, яких хочете підтримати. Далі в профілі тварини натискаєте на кнопку «Взяти під опіку» й оплачуєте рахунок. У свою чергу, фонд щомісяця передає в притулок корм і необхідні речі. ⠀

Вартість опіки:

  • котик — 600 гривень на місяць;
  • собачка — від 700 до 1900 гривень.

Опікуни отримують доступ до фото та відео зі своїм хвостиком і можливість навідати тварину в притулку. Також на вас чекатимуть «пухнасті листи» від підопічних з фото та відео.

«Можливо, саме ваше рішення стати опікуном на відстані для хвостика стане початком нового життя для когось із тваринок», — додають у Happy Paw  

Якщо не маєте можливості щомісяця фінансово опікуватися твариною, але хочете ощасливити хвостатих улюбленців, найдієвіший спосіб — одноразово пожертвувати гроші на їхнє утримання та лікування.

Станьте опікуном для тварин з Гостомельського притулку

Гостомельський притулок для тварин пропонує стати реальним другом для одного з його хвостиків. Вартість утримання улюбленця — від 1500 гривень на місяць, що покриває корм, ветеринарну допомогу й обробки від паразитів.

Друг тварини отримує щомісячні фото- та відеозвіти, можливість приїхати в притулок та брати участь у соціалізації хвостика й пошуку родини.

Ставайте опікуном для тварини, а натомість отримуйте щомісячну порцію милоти від підопічного. Фото з допису Гостомельського притулку 

Як долучитись?

  1. Оберіть тварину на сайті або приїжджайте в притулок.
  1. Заповніть анкету на опікунство.
  1. Станьте тим, хто змінює чиєсь життя.

«Віримо, що кожен хвостик знайде свого друга та буде купатися у вашій любові та турботі», — пишуть у Гостомельському притулку. 

Також ви можете зробити разовий донат або підписатися на щомісячну допомогу та стати патроном притулку, щоб подарувати тваринам турботу й відчуття, що вони не самі. Один донат, — і в когось з’явиться шанс на щасливе життя.

Читайте також: «Домівка врятованих тварин» розігрує електрокар за донати

Читати далі