Суспільство
«В укритті танцюємо під пісню про пса Патрона чи як Венздей Аддамс». Дружина військового з Тернопільщини допомагає дітям пережити війну
Олена Переймибіда розвиває позашкільну освіту у місті Зборів, що на Тернопільщині. Встигає працювати з дітьми одразу кількома напрямками: театральне мистецтво, дитячий ляльковий театр та виготовлення сувенірів. Улюблену роботу вчиться поєднувати з новою непростою роллю: чекати звістки від чоловіка з фронту. Уже рік, як Роман захищає Україну на найгарячіших напрямках.
Як війна впливає на дітей, про танці в укритті та навіщо продовжує винаймати офіс чоловіка, Олена розповіла ШоТам.
Олена Переймибіда
керівниця студій театрального мистецтва та виготовлення сувенірів.
Про цю роботу я мріяла багато років тому
Я займаюся з дітьми лише три роки, але вже не уявляю без цього свого життя. До того я довгий час працювала у відділі культури і туризму Зборівської районної державної адміністрації, але потрапила під скорочення. Спочатку була засмучена і розгублена, але згодом зрозуміла, що це доля підкинула мені шанс нарешті займатися тим, про що я мріяла. Багато років тому вступила на факультет культури і мистецтв, щоб допомагати дітям розкривати свої таланти.
Так я почала працювати керівницею студії театрального мистецтва базі ЗОШ №1 та вести заняття у гуртку з виготовлення сувенірів при Центрі дитячої та юнацької творчості. Я люблю все, що стосується креативного хендмейду: техніка та матеріали не важливі. Уже кілька років я маю офіційне посвідчення майстрині народної художньої творчості.
Олена не уявляє свого життя без дитячих гуртків. Фото надала героїня.
Обидва гуртки дуже популярні, театральна студія уже навіть має розгалуження: театральне та акторське мистецтво – для різних вікових груп та ляльковий театр – для молодших школярів.
Заняття допомагають дітям розцвітати
Для мене найбільше задоволення – це бачити, що діти розцвітають на сцені. Наприклад, як дитина, для якої було стресом розказати віршик на уроці, отримує задоволення, виступаючи перед цілим залом.
Неодноразово наша театральна трупа вже виступала на сцені міського будинку культури з різними виставами.
Шлях найменших мрійників про велику сцену розпочинається з лялькового театру. Перш за все, ми вчимося працювати з пальчиковими ляльками та тими, що одягаються на руку. Я показую, як її правильно надягати на руку, як зробити, аби лялька «ожила» та зарухала головою. Звичайно, ляльковий театр дітям дуже подобається, оскільки це наче продовження їхніх власних ігор, це близьке і зрозуміле. Деякі іграшки ми робимо самі: зі старих, набитих синтепоном, якісь я шию сама чи в’яжу.
Ляльковий театр дітям дуже подобається. Фото: ШоТам
Наші заняття допомагають дитині підсилити певні риси характеру. Перш за все – впевненість в собі, розвиток комунікаційних здібностей. Діти вчаться знаходити спільну мову, працювати у команді, ділити відповідальність. Також це розвиток дрібної моторики, мовного апарату, уяви, уваги, вміння концентруватися.
Чоловік пройшов військову підготовку за кордоном
Я сама родом з Херсону, там і виросла. На Тернопільщину приїхала студенткою в гості до рідних і тут зустріла Романа. Спалахнули почуття, взаємні, палкі. Але я повернулася додому, бо ж навчання. Були стосунки на відстані: ми годинами спілкувалися телефоном, їздили одне до одного в гості. І в один з таких приїздів Роман мені освідчився. Це було у березі, у травні ми розписалися, а вже у серпні поїхали разом до Зборова, обвінчалися і зіграли весілля.
У мого чоловіка Романа теж є робота, якою він горить і яку дуже любить. Він адвокат. Відкрив власний офіс, надавав правову допомогу зборівчанам. Справи йшли добре, і ми думали, що наше життя уже склалося: у кожного є робота до душі, двоє чудових донечок, але… Як і життя сотень тисяч українців, усе змінила війна.
Вже рік, як він пішов воювати. Зараз захищає Україну на Донецькому напрямку. Мій чоловік артилерист, керівник екіпажу…Більше сказати я не можу.
Роман не мав ні строкової служби, ні військової кафедри за плечима, жодного військового досвіду. Я думала: Боже, як же він там буде? Він же і курки ніколи в житті не рубав! Але після мобілізації проходив навчання спочатку в Україні, а потім і за кордоном, у Великобританії. Вивчився на артилериста. Показав себе у бою і швидко став командиром гармати. Позивний у нього, звісно ж, Адвокат.
Чоловік не мав за плечима жодного військового досвіду, але пройшов навчання в Україні й за кордоном. Фото надала героїня.
Нам дуже важко без нього, страшенно переживаю, коли знаю, що він виходить на позиції, серце не на місці. Ми з ним домовились бодай смайликами обмінюватися, аби знати, що з ним все добре. Адже часто буває таке, що більше написати він фізично не має можливості.
Роблю все, аби в укритті діти не думали про ракети
Буває так, що у нього з’являється можливість вийти на зв’язок, а у мене якраз заняття. Звичайно, я беру слухавку, аби почути його хоча б на хвилину. Оскільки не можу залишити дітей без нагляду, вони чують нашу розмову. Ясна річ, що нічого такого, що їм не можна чути, ми не говоримо.
Часто після таких дзвінків хтось із дітей починає ділитися тим, що переживає сам: «А у мене тато на війні там-то» чи «А наш тато давно не дзвонив». Ми підтримуємо одне одного – я їх, а вони мене. Обіймаймося і мріємо, яке свято ми влаштуємо після Перемоги і запросимо усіх-усіх тат.
Часто наші заняття перериває повітряна тривога. Діти розуміють, що це значить: загроза ракетного удару. Аби відволікти їх та допомогти випустити стрес, я проводжу з ними танцювальні руханки просто в укритті. Обираю пісні сучасних українських виконавців чи танцювальні тренди з TikTok: гарцюємо під пісню про пса Патрона чи розучуємо танок Венздей Аддамс. Вони у захваті.
Олена проводить танцювальні руханки просто в укритті. Фото: ШоТам
Діти дуже багато що розуміють
Гурток із виготовлення сувенірів я веду у Центрі дитячої та юнацької творчості (ЦДЮТ). Діти вчаться працювати з пластиком, з природними матеріалами, з воском, милом, гіпсом. Найбільше дітям подобається виготовляти гіпсові фігурки, які вони потім власноруч розмальовують, покривають лаком і виходить готовий подарунок.
Минулого року наш ЦДЮТ за підтримки міської ради організував благодійний ярмарок для підтримки ЗСУ: діти з різних гуртків Центру продавали свої вироби, а кошти потім зібрали у спільний фонд та передали для потреб військових. Гуртом зібрали понад 10 тисяч гривень.
Діти дуже багато розуміють. Про мову, про свободу, про історію свого народу. Це те, про що говорив мені Роман, ще коли ми познайомились.
З Херсона їхала Альоною, а у Зборові стала Оленкою
Вдома, у Херсоні, я з дитинства була Альона – так усі зверталися, на російський більше манер. А Роман одразу мене почав називати Оленкою, і так вже всі почали мене називати. Отак я з Херсона їхала ще Альоною, а у Зборові стала Оленкою. Тепер дуже люблю своє ім’я, саме цю форму. А можна сказати, що подарував мені його чоловік.
Він у мене великий патріот свого народу. Ще замолоду, як був юнаком, мріяв якомога більше українців «перетягнути» на українську, щоб люди шанували свою мову і говорили нею. Сьогодні він воює також і за свою мову. Щоби наші діти пишалися рідними піснями, іменами, прізвищами.
Та я впевнена, що ми впораємося. Я навіть чоловіків офіс продовжую орендувати, бо вірю, що скоро він повернеться додому з Перемогою і повернеться до улюбленої справи.
Публікація підготовлена за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи слова та гідності людини в усіх сферах суспільства.
Суспільство
Львівʼянка Єлизавета Адамська здобула перемогу в номінації «Найкращий екокостюм» на Miss Eco International. Завдяки цьому вона вийшла до фіналу престижного міжнародного конкурсу, який відбудеться 19 квітня в єгипетській Александрії.
Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.
Про костюм
Костюм Єлизавети має назву «Пам’ять у пелюстках». Його присвятили темі збереження природи під час війни. Образ символізує 20 рідкісних видів українських рослин, які опинилися під загрозою зникнення внаслідок агресії росії. Усі квіти та ефектні рукави сукні виготовлені з переробленого пластику.
Єлизавета Адамська — активна громадська діячка та учасниця Young European Ambassadors. Вона реалізувала кілька соціальних ініціатив: проєкти на тему екофемінізму, сталого способу життя, а також розробила навчальну екологічну гру для дітей з порушенням зору.
Читайте також: У культовому ресторані українських емігрантів у Нью-Йорку зготували символічні паски (ФОТО)
Довідка про конкурс
Miss Eco International — це міжнародна платформа, що об’єднує представниць з різних країн навколо тем екологічної свідомості та сталого розвитку. Переможниця отримує статус Посланниці доброї волі ООН з питань довкілля. У 2024 році конкурс виграла українка Ангеліна Усанова.
Нагадаємо, що українка Адріана Пущак здобула титул Miss Petite USA Universe 2025.
Фото: фейсбук-сторінка Максима Козицького
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища або спалюють, забруднюючи повітря. Однак їх можна переробляти, зокрема компостувати, що є екологічним і дешевим способом утилізації.
Проєкт «Кращі практики управління біовідходами в малих громадах України» допомагає 63 громадам розробити плани поводження з відходами та перетворити їх на добриво для місцевих парків і садів.
Громади, що взялися за компостування
Керівництво Білогородської громади (Київська область) до дій спонукали самі жителі: чимало людей виносили гілля й траву в яри та лісосмуги, перетворюючи їх на стихійні звалища. Це додавало навантаження комунальникам.
Послуги з подрібнення гілок і збору ялинок полегшили ситуацію, але потрібен був системний підхід. Тепер у планах громади — встановити великі компостери й навчити людей користуватися ними замість того, щоб викидати органіку абикуди.
«Ми рішуче налаштовані впоратися з цією проблемою», — каже завідувачка сектору екології Білогородської сільради Ольга Леонова.
Фото: Білогородська громада
Дехто ж вирішив почати з просвітництва. Наприклад, у Гірській громаді, що теж на Київщині, проводять лекції, тренінги та практичні заняття для учнів шкіл, вихованців дитячих садочків і жителів громади, на яких роз’яснюють переваги екологічних методів управління органічними відходами.
«Хочемо збільшити компостування біовідходів у громаді. Для цього плануємо встановити компостери в школах, соціальних закладах і багатоповерхівках, а також заохочувати жителів до компостування. Організуємо майстер-класи, екозаняття й інформаційні кампанії. Проте для успіху потрібен чіткий план на рівні громади, і спеціалісти вже працюють над його розробкою. Тренінги проєкту допомогли структурувати процес і врахувати важливі нюанси», — розповідає завідувачка сектору екології та охорони природних ресурсів виконкому Гірської сільської ради Олеся Карпенко.
На Одещині про проблему органічних відходів задумались у Красносільській громаді. Вона розташована в передмісті Одеси на березі унікального Куяльницького лиману, тож збереження довкілля тут особливо пріоритетне. Уже зараз комунальні служби централізовано збирають і вивозять опале листя й інші зелені рештки окремо від побутового сміття. Наступний крок — облаштувати повноцінний майданчик для компостування всіх біовідходів.
«Прагнемо не просто створити систему управління біовідходами, а інтегрувати її в екологічну політику громади», — пояснює головна спеціалістка відділу ЖКГ Красносільської сільради Юлія Волочан.
Фото: Красносільська громада
Беруть участь у проєкті й громади, що раніше не мали жодної практики збирання органіки. До прикладу, в Болехівській міській громаді на Івано-Франківщині до цього часу всі відходи возили на полігон в урочище «Криве» — тепер же там планують створити систему роздільного збору, аби зменшити навантаження на сміттєзвалище.
Як проєкт допомагає громадам
Уже цього року в проєкті планують навчальний візит до громад, які вже успішно впровадили роздільний збір відходів, аби перейняти досвід і надихнутися реальними прикладами.
П’ять найвмотивованіших громад-учасниць отримають сучасні компостери: грантові кошти покриють 70% вартості десяти секцій (контейнерів) для компостування в кожній з них, а решту дофінансують місцеві бюджети.
Їх планують встановити переважно біля об’єктів, де накопичується багато органіки: шкіл, лікарень, парків чи ринків. Там жителі зможуть залишати, наприклад, опале листя, харчові рештки або скошену траву, а комунальники контролюватимуть процес компостування.
Першу партію компосту громади використають для власних потреб — щоб підживити ґрунт у парках, скверах, на клумбах, — а наступні, можливо, роздаватимуть людям для приватних господарств.
Перші результати
У соцмережах Білогородської громади з’явилися поради, як облаштувати домашній компостер на подвір’ї. А в Гірській громаді на офіційному сайті регулярно повідомляють про екологічні заходи й закликають всіх охочих долучатися.
Майже 200 громад по всій Україні поширили на своїх сторінках матеріал про шкоду від спалювання органічних залишків «Не пали — компостуй!», який у межах проєкту підготував «Український альянс “Нуль відходів”». Людей поступово готують до змін: пояснюють, чому важливо відокремлювати органіку від іншого сміття, як правильно її складати для компостування, скільки часу та які умови потрібні, щоб отримати готове добриво.
Жителі й самі починають цікавитися: запитують, коли та куди можна буде здати відходи для компостування, пропонують свої ідеї. У деяких громадах вони організувалися на суботники — окремо зібрали торішнє листя, щоб не вивозити на смітник. Усе це — маленькі, але важливі кроки до великої мети.
Фото: Гірська громада
Можливості для всіх: долучайтеся та дійте
Історії цих громад доводять: навіть невелике місто чи село може впровадити європейські практики поводження з відходами. Компостування — це просто й недорого, треба лише згуртованість і план дій.
Якщо ви хочете, щоб і ваша громада перестала відправляти тонни органіки на звалище, варто діяти вже зараз. Для початку можна провести аудит відходів: скільки з них біо- і де їх утворюється найбільше (дворогосподарства, ринок, парк тощо). Далі — обрати доступний варіант компостування: можливо, це будуть індивідуальні компостери для кожного двору або ж один спільний майданчик з контейнерами для цілої вулиці чи кварталу. Важливо залучити людей: пояснити, навчити, показати приклади успіху.
Організатори проєкту готові ділитися напрацюваннями. На фінальному етапі планують створити відео про найкращі практики учасників і провести відкритий вебінар — за анонсами слідкуйте в спільноті Zero Waste Alliance Ukraine. А вже зараз по пораду можна звернутися до експертів ГО «Екологічні новини» ([email protected]), які координують проєкт.
Компостуючи біовідходи, громада вирішує одразу кілька проблем: зменшує навантаження на полігони, поліпшує екологію, економить кошти на вивезення сміття. Натомість отримує цінний ресурс — добриво, яке повертає поживні речовини в ґрунт. Так замість сміття з’являється нове життя.
У Києві почали квітнути тюльпани, зокрема ті, що столиця отримала безоплатно від Нідерландів. Загалом восени 2024 року у місті висадили понад 380 тисяч квітів, з яких Нідерланди передали 116 тисяч.
Про це повідомили в КМДА.
Цьогоріч кияни можуть побачити яскраве різнобарв’я тюльпанів у центрі міста та зелених зонах усіх районів. Загалом висади п’ять сортів квітів: Charade, Verona, Golden Apeldoorn, Powerpoint та Ben Van Zanten.
Де квітнуть тюльпани
Голосіївський район:
- сквер Миру;
- сквер Героїв Маріуполя;
- сквер на вулиці Івана Федорова;
- Голосіївський парк культури та відпочинку імені Максима Рильського;
- Голосіївська площа;
- вулиця Василя Касіяна.
Читайте також: Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Дарницький район:
- проспект Миколи Бажана;
- сквер імені Олександра Кошиця;
- парк Партизанської слави.
Деснянський район:
- парк «Кіото»;
- парк «Фестивальний»;
- проспект Романа Шухевича;
- сквер імені В’ячеслава Веремія;
- парк з водними об’єктами вздовж проспекту Романа Шухевича;
- Деснянський парк;
- парк «Молодіжний»;
- сквер на площі Анкари;
- вулиця Братиславська;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».
Дніпровський район:
- бульвар Верховної Ради;
- Дарницька площа;
- парк «Перемога»;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Лівобережна»;
- сквер біля будівлі Дніпровської РДА.
Оболонський район:
- парк відпочинку «Наталка»;
- парк «Пуща-Водиця»;
- парк відпочинку на проспекті Литовському;
- сквер на вулиці Федора Максименка;
- сквер на вулиці Олександра Архипенка;
- сквер на Оболонській площі;
- парк культури та відпочинку навколо озера Йорданське;
- сквер на розі проспекту Оболонського та вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Прирічній;
- сквер на вулиці Вишгородській;
- сквер на вулиці Зої Гайдай;
- сквер на перетині вулиці Левка Лук’яненка та вулиці Героїв полку «Азов»;
- транспортна розв’язка на перетині проспектів Степана Бандери та Володимира Івасюка;
- транспортна розв’язка на вулиці Ярослава Івашкевича;
- бульварна зона на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на проспекті Степана Бандери;
- вулиця Міська.
Читайте також: Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка
Печерський район:
- Наводницький парк;
- вулиця Банкова;
- бульвар Миколи Міхновського;
- сквер імені Марії Заньковецької.
Подільський район:
- сквер на площі Щекавицькій;
- Куренівський парк;
- сквер № 1 на Контрактовій площі;
- сквер № 2 на Контрактовій площі;
- сквер на вулиці Вишгородська;
- парк «Березовий Гай»;
- вулиця Івана Виговського;
- сквер на проспекті Георгія Гонгадзе;
- сквер імені Кузьми Скрябіна.
Святошинський район:
- сквер на розі вулиць Григоровича-Барського та Симиренка;
- парк «Інтернаціональний»;
- парк «Гамбурзький»;
- парк «Совки»;
- вулиця Зодчих;
- парк імені генерала Потапова;
- сквер імені Михайла Реуцького;
- сквер біля Святошинської РДА на просп. Берестейському;
- вулиця Жмеринська;
- транспортна розв’язка між бульваром Жуля Верна та вулиці Якуба Коласа.
Солом’янський район:
- парк «Відрадний»;
- сквер імені Максима Шаповала;
- сквер біля Солом’янської РДА на проспекті Повітряних Сил.
Шевченківський район:
- Майдан Незалежності;
- поруч із Міністерством закордонних справ України;
- парк «Володимирська гірка»;
- парк імені Тараса Шевченка;
- сквер Анни Київської;
- сквер на вулиці Прорізній;
- парк «Веселка».
Нагадаємо, що у Києві на ВДНГ створюють терапевтичний сад: що в ньому буде.
Фото: Любов Голуб’ятнікова, КМДА
