В Україні прогнозують рекордний урожай зернових

Для вивчення української мови учнями початкової школи з національних меншин за підтримки фінського проєкту «Навчаємось разом» розробили мобільний додаток «Йой».

Про це йдеться у повідомленні на сайті реформи «Нова українська школа».

Завантажити застосунок можна для смартфонів з іOS та Android.

Додаток має допомогти вчителям у викладанні та учням у вивчення української в закладах освіти з мовами навчання національних меншин. Його можна використовувати як додатковий навчальний інструмент під час уроків.

Застосунок доступний українською, румунською та угорською мовами. Головна ідея додатку – навчати дітей в ігровому форматі через реальні життєві ситуації. Так діти будуть готові до використання української мови в побуті та навчанні. Для цього в застосунку є два персонажі-помічники – Лулу та Лоло. Віртуальні помічники зачитують завдання, яке має на екрані смартфону виконати дитина, а варіанти відповіді дублються зображеннями.‍

Читайте також: «Це був поклик, який я відчув». Історія єдиного в Україні каное-майстра, який просуває нову культуру

Додаток можна безкоштовно завантажити. Для користування потрібно ввести дані про регіон і клас дитини для подальшого формування статистики. У додатку є два рівні, які треба проходити послідовно, тема за темою.

Прикметно, що назва зстосунку «ЙОЙ» – це вигук в українській мові властивий регіонам, на які спрямована програма, – Закарпаттю й Буковині. Під час створення застосунку розробники проводили опитування в громадах Закарпатської й Чернівецької областей та врахували поради від дітей і батьків.

Нагадаємо, у Львові створили застосунок для оплати проїзду у громадському транспорті.

Як ми повідомляли раніше, український застосунок Headway увійшов до трійки кращих у США.

Фото: nus.org.ua.

Зимові свята вже добігли кінця, тож саме час подумати над тим, що робити з новорічними деревами. Просто викинути живу ялинку на смітник – рішення не зовсім екологічне, адже з неї ще можна мати користь. А ось ялинки у горщиках, які необхідно висаджувати на вулиці, поки що варто притримати. Еколог та керівник організації «Зелений лист» Владислав Балінський розповів ШоТам, чим ялинки та сосни цінні й після свят, що робити охочим позбутися штучного дерева, та чому хвойні не варто нести до зоопарку.

Владислав Балінський

керівник одеської громадської організації «Зелений лист»

Викинута ялинка – шкода для природи

Після новорічних та різдвяних свят вже звично бачити купу покинутих живих ялинок у смітниках та поруч із ними. Це габаритні відходи, які забивають усі контейнери та вкрай підвищують собівартість обслуговування, вивезення тощо. А ще це дуже засмічує вулиці та міста, ускладнює проїзди та підходи до сміттєвих баків, роботу комунальників та життя мешканців.

Крім того, викидання ялинок – це неекологічний шлях. Доки жива ялинка росте, вона поглинає вуглекислий газ і допомагає стримувати темпи глобального потепління. Натомість після того, як вона потрапляє на звалище, як і будь-яке органічне сміття, буде виділяти метан, що впливає на зміни клімату. Замість того, щоб викидати дерево, з нього ще можна отримати користь.

Новорічні дерева цінні й після свят

Найкраще рішення – утилізація ялинки. В ідеалі, аби пункти збору були організовані на рівні органів місцевого самоврядування. Наразі в Україні їх не так багато, як хотілося б. Також бракує певної свідомості населення, щоб люди приносили туди свої дерева. У законі про управління відходами є пункт про роздільне збирання. І дерева потрапляють під категорію відходів, які потрібно збирати окремо і, за можливості, утилізувати з отриманням максимальної вигоди.

Це насправді цінна деревина. У США та багатьох європейських країнах її надалі використовують для виробництва цілої низки продукції, зокрема меблів. Наскільки мені відомо, в Україні поки що такого немає. У нас після свят ялинки збирають та переробляють. Ця деревина має досить високі показники горючості. Вона смоляниста, дає хорошу температуру. Її можна використовувати для виготовлення брикетів, якими потім опалюють домівки. Також її можна подрібнювати до зручного транспортабельного стану та опалювати в котельнях, в яких передбачені твердопаливні котли.

Куди нести живу ялинку на утилізацію?

Пункти приймання ялинок та сосон на перероблення щорічно працюють у низці українських міст. У пунктах утилізації дерева подрібнюють на щепу, що використовується для мульчування лунок вічнозелених рослин. Узимку мульча захищає ґрунт від промерзання, а в теплу пору року – допомагає зберегти водний баланс та захищає від пересихання й перегріву.

Зокрема у Києві з 4 і до 31 січня працюють 33 пункти прийому новорічних дерев на базі комунального підприємства «Київзеленбуд». Принести ялинку на утилізацію можна в будні з 07:00 до 21:00, адреси та контакти можна переглянути ось тут. Також здати ялинку можна у Львові, Одесі, Полтаві та Хмельницькому. У низці міст пропонують залишати дерева біля сміттєвих баків, аби на перероблення їх забирали комунальники. Варто зняти з ялинки усі прикраси та дрібні блискітки, які могли залишитися непомітними серед гілок.

Ялинки грітимуть ваші оселі

Якщо ви мешкаєте у приватному будинку чи маєте дачу, утилізувати новорічне дерево можна й самостійно. Ялинку можна так само подрібнити й опалювати нею приміщення. Також деревину можна використовувати, наприклад, для виготовлення огорожі. Однак наразі це не дуже поширено, адже після Нового року в родини залишається лише одне дерево, і, як правило, мешканці не хочуть із ним возитися. Натомість, якщо протягом життя назбирати 20-30 дерев, то можна зробити огорожу навколо всього будинку.

У квартирах дерева обробляти дуже складно, адже ялинка буде сипатися, а сосна, яка має смолянисті виділення, – забруднювати одяг. Тобто люди переважно виносять дерева надвір – і на цьому все закінчується. В ідеалі все ж централізовано організовувати утилізацію дерев та інформувати громадян про те, куди вони можуть занести свої дерева.

Ялинка може допомогти життю інших дерев

Одне з найвдаліших, на мою думку, використань ялинок після свят – це виробництво мульчі (так званої «ковдри» для землі). Мульчування ґрунту – один з агротехнічних прийомів, що передбачає покриття поверхні ґрунту подрібненим шаром рослинних решток. Мульчувальний покрив захищає ґрунт від перегріву і проникнення сонячної радіації, регулює його теплові властивості.

Як сосна, так і ялинка мають досить смолянисту деревину, яка не зазнає уражень грибковими захворюваннями й навіть служить антисептичним засобом проти багатьох мікробних та бактеріальних збудників. Зараз на тлі серйозних кліматичних змін та глобального потепління містам необхідно покращувати умови догляду за деревами та чагарниками. Масове використання мульчі в міських умовах серйозно підвищує приживаність рослин та їхній опір цілій низці захворювань.

Нести дерева до зоопарку – не найкраще рішення

Досить поширеною є теза про те, що ялинки можна нести до зоопарків для годівлі тварин. Дійсно, деякі травоїдні вживають ялинкові гілки у їжу, можуть частково споживати й соснові гілки та пагони. Але це дуже обмежено й не в тій кількості, як здається зазвичай. Керівництво одеського зоопарку кілька років поспіль прямо заявляло: «Не несіть дерева в зоопарк, тому що нам їх нікуди подіти». Та й ветеринари переважно виступають проти таких дій, мовляв, ялинки можуть містити отруйні для тварин речовини, які використовують для прискорення росту дерев.

Хоча є певні рекомендації про те, що в зоопарку ялинки можуть використовувати для створення підстилок для тварин. Але це за умови, що зоопарк оснащений необхідними подрібнювачами. Якщо керівництво зоопарку розуміє і досить по-господарськи ставиться до ситуації, то може придбати подрібнювач й організувати виробництво мульчі. У будь-якому разі, перш ніж нести ялинку до зоопарку, варто дізнатися, чи потрібна вона там, і як її будуть використовувати.

Штучні ялинки не придатні для переробки

Дискусії про використання на зимові свята штучних дерев тривають вже кілька років. Раніше фахівці однозначно говорили про те, що краще використовувати неживі дерева, адже живі треба берегти. Однак після того, як екологи почали рахувати кількість забруднювачів і так званий «вуглецевий слід» при виробництві будь-якої продукції, ситуація стала виглядати дещо інакше. Дійсно, штучні дерева викидають парникові гази, кількість яких перевищує ті, що з’являються при вирощенні живого дерева.

Як правило, штучні ялинки створюють із комбінованих матеріалів. Тобто дерево виготовлене не винятково з пластику, а з армуванням (зміцненням) металевими частинами. Це ускладнює перероблення такої продукції. Тож у містах викинуті штучні ялинки здебільшого просто потрапляють на звалища, де й зберігаються. Добре, аби їх не спалювали, адже при цьому виділяються гази, які серйозно забруднюють атмосферу.

Найкраще – аби такі ялинки потрапляли на сортувальні лінії разом із пластиковими речами. Надалі їх би подрібнювали й магнітами витягували залізо. Відтак можна пластик переробляти для нових речей або спалювати, але за умови повного процесу окислення. Для такого спалювання використовують спеціальні печі з застосуванням каталізаторів та помп, що підвищують температуру горіння. І тоді відбувається менше забруднення довкілля. Наскільки мені відомо, наразі в Україні такого не роблять. Штучні ялинки просто потрапляють на смітник, бо для перероблення вони непридатні. 

Ялинки у горщиках не завжди можна висаджувати

Окрім зрубаних живих та штучних ялинок, в останні роки набирають популярності живі ялинки у горщиках, які після свят можна висадити на вулиці. Проблема з такими деревами зазвичай пов’язана з різким перепадом температури та показниками вологості. Як правило, в приміщеннях з центральним опаленням вологість та температура значно нижчі, ніж на вулиці. Хоча взимку можна висаджувати дерева, але лише за умови плюсової температури. Якщо ж на вулиці мороз -5° – -10°С, а у квартирі +22° – +24С° (а то й вище), тоді це дерево неможливо висадити.

Якщо ж на вулиці плюсова температура, а власник ялинки регулярно її поливав, то в таких умовах дерево можна відразу після свят висаджувати на вулицю. Дерево потрібно діставати з горщика разом із корінням і, бажано, з ґрунтом, в якому воно зберігалося. Далі ялинку треба перенести в лунку і посадити, відповідно до рекомендацій щодо глибини висадки, організації навколо ствольного кільця, мульчування тощо. За умови поливу існує велика ймовірність того, що таке дерево приживеться.

Читайте також: Живі ялинки у горщиках: чому це екологічніше, скільки коштує та як доглядати

Є ще один варіант, що робити з такими ялинками за мінусової температури на вулиці, але він прийнятний переважно для приватних будинків, аніж для квартир. Після кількаденного перебування дерева в опалювальному домі надалі його можна відстоювати десь у прохолодному приміщенні. Наприклад, це може бути сходовий майданчик чи вітальня, але бажано, щоб температура була ближчою до вуличної. Там ялинку можна тримати до моменту висаджування, наприклад, у березні, коли земля перестане бути мерзлою. Бо за температури понад -20°С дерево за кілька тижнів, найімовірніше, загине.

У Миколаєві розробили нову айдентику та навігацію для зупинок громадського транспорту, повідомили у пресслужбі міської ради.

За інформацією, у рамках пілотного проекту новий дизайн із використанням кольорів туристичного бренду «Місто на хвилі» вже втілений на п’яти трамвайних зупинках.

Відомо, що дизайнер Валентин Ігнатов розробив унікальний макет для зупинкових комплексів, підкресливши їх винятковий характер, та оновив дизайн схеми руху електротранспорту.

Читайте також: Безрукавки з історією: як прикарпатець шиє та реставрує автентичні гуцульські кептарі

Оновлена повноформатна схема вміщує різну корисну для користувача інформацію:

• пересадки на інші гілки трамваю,
• виходи до вокзалів і причалів,
• виходи до місцевих туристичних локацій (інформацію про парки, зони відпочинку та інфраструктурні об’єкти).

Також містить зонування, маршрути водного пасажирського транспорту та шляхи залізничного пасажирського транспорту. Присутня транслітерація назв зупинок й міських об’єктів, інформація про довжину маршруту, час роботи та середній інтервал руху трамваю.

Новий дизайн зупинок з’явився на трамвайних маршрутах №1 та №3 по вулиці Потьомкінська та вулиці Декабристів.

Нагадаємо, представили новий бренд гончарської столиці України – селища Опішня.

Як ми повідомляли раніше, представили офіційні бренд і логотип Чорнобильської зони.

Фото: mkrada.gov.ua.