В Україні запустили програму для розвитку освіти дітей у малих громадах

Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з «Інтерньюз-Україна» про відбудову громад.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Укриття в Ріпкинському ліцеї, що на Чернігівщині, на понад місяць стало домом для місцевих жителів. У березні 2022 року вони переховувалися там від російських обстрілів. 

А вже з квітня в цьому укритті загудів «Вулик» — освітній центр від благодійного фонду savED, що допомагає відновити освіту в деокупованих і прифронтових громадах.

Як діти навчаються в єдиному безпечному місці громади, розповідає ШоТам.

Понад місяць жили в підвалі місцевої школи

Вчителька початкових класів Олена Пінчук живе в Ріпках понад 20 років. Жінка згадує, як росіяни окупували селище на початку повномасштабної війни:

«Було дуже страшно. Часто лунали вибухи, тому ми ховалися в погребі. У селі було багато дітей — ми боялися за них. Намагалися заспокоїти одне одного, обмінювалися ліками та їжею».

Тоді місцеві чоловіки ходили в центр села зупиняти російську техніку. «Ми не хотіли тут росії й намагалися це демонструвати», — додає Олена.

Педагогиня Олена Пінчук розповідає про життя в Ріпках під час окупації. Фото: ШоТам

У перші ж дні вторгнення жителі громади почали облаштовувати собі укриття в підвалі місцевої школи та протягом всієї окупації там жили. А коли у квітні ЗСУ звільнили село, до школи на роботу знову почали приходити вчителі, які навчали дітей онлайн:

«У багатьох діток почалися панічні атаки, з’явилася сильна тривожність, тому ми всіма силами намагалися їм допомогти. Ми спілкувалися через месенджери й використовували різні техніки, аби заспокоїти дітей, а ще давали рекомендації батькам, що робити вдома».

Читайте також: Свіже повітря та природа. Як учні на Рівненщині вчать історію та малюють у класі просто неба

Швидка освітня допомога

Після деокупації допомогу ліцею в Ріпках запропонував благодійний фонд savED.

«Ми відновлюємо доступ до освіти там, де шкіл немає або вони дуже постраждали. Освітні центри називаємо “Вуликами”, що виконують роль “швидкої освітньої допомоги”, адже допомагають дітям навчатися та бачитися офлайн навіть зараз», — каже співзасновниця фонду Ганна Новосад.

Cпівзасновниця savED Ганна Новосад в одному з «Вуликів» від фонду. Фото з соцмереж Ганни 

Для створення «Вулика» фонд залучає підтримку від донорів — Nova Ukraine, «U-LEAD з Європою», UNICEF Україна й інших іноземних організацій. Потім обирає найбільш безпечне місце в громаді — зазвичай в укритті або ж у вцілілих приміщеннях шкіл або будинків культури. Такий «Вулик» можна використовувати і як локацію для різних заходів, якщо після деокупації немає інших місць. 

Фонд співпрацює з громадою та місцевою владою й допомагає з облаштуванням інших укриттів, закуповує шкільне приладдя.

Кімната для дозвілля у «Вулику» Ріпкинського ліцею. Фото: ШоТам

Перші 16 центрів створили на Київщині та Чернігівщині навесні 2022, а зараз в Україні вже 88 «Вуликів». Ганна Новосад каже, що протягом наступного року фонд планує відкрити ще 50 таких центрів у різних громадах України:

«У кожному “Вулику” ми робимо свіжий ремонт, купуємо меблі та техніку, створюємо сучасну мінібібліотеку, а також підбираємо тьюторів з місцевих вчителів. Вони надолужують шкільну програму, готують дітей до вступних іспитів, проводять творчі заняття та підтримують дітей. Наш “Вулик” у Ріпках — це єдине місце в укритті для навчання на всю громаду».

Замість пилюки та сміття — освітній простір 

Директор Ріпкинського ліцею Сергій Лебедко каже, що заклад є опорним — сюди п’ятьма шкільними автобусами привозять дітей із сусідніх сіл.

Діти виконують домашні завдання у «Вулику». Фото: ШоТам

Протягом окупації Сергій щодня приходив на роботу, адже тут залишилося багато продуктів і техніки. А ще допомагав облаштовувати сховище, в якому зараз працює «Вулик»:

«Багато сміття та пилюки — нам було складно все це прибрати. Але ми з батьками та вчителями постаралися, щоб дітям було тут комфортно. У перші дні діти тремтіли й боялися, а зараз спокійно йдуть в укриття після сигналу тривоги».

Через розташування «Вулика» в укритті діти почуваються в безпеці й охочіше навчаються. Для цього тут достатньо техніки — 22 ноутбуки та 30 планшетів, за допомогою яких можна підготувати домашнє завдання чи виконати проєкти. 

Читайте також: Люди питають: «Коли вже відкриється?». На Чернігівщині відбудовують єдиний на громаду дитсадок

«Маю створити для дітей нормальні умови, щоб, попри війну, вони почувалися комфортно»

На творчих заняттях діти малюють, роблять витинанки, ліплять з пластиліну та грають у настільні ігри. Часто фахівці проводять тут психологічні тренінги, які допомагають дітям зосередитися та заспокоїтися.

Тьюторкою «Вулика» стала й Олена Пінчук. Педагогиня розповідає:

«Я спостерігаю за тим, хто яку має потребу: комусь треба принести розмальовку, з кимось поговорити, а когось варто просто обійняти. Наш “Вулик” — це єдине місце в громаді, яке пропонує дітям таку велику кількість послуг, аби кожен міг займатися тим, що йому подобається. А я маю створити для дітей нормальні умови, щоб, попри війну, вони почувались тут комфортно».

Діти на занятті у «Вулику». Фото: ШоТам

21 листопада українські стартапери підкорили Нью-Йоркську фондову біржу (NYSE) та здобули перемогу на міжнародному конкурсі з молодіжного підприємництва «World Youth Entrepreneurship Challenge 2024».

Про це повідомляє МАН.

Тріумф українських команд

У змаганнях брали участь три команди юних науковців із бізнес-інкубатора Ukrainian Future Incubator Малої академії наук України:

• OUTEX (Юлія Ткаченко та Кирило Мартинюк) — презентували інноваційний проєкт і здобули фінансову винагороду.
• PhAInix (Вадим Добровольський).
• EcoMind (Аріна Хмелюк).

Конкурс став платформою для талановитих підлітків із різних країн світу, які представили свої інноваційні ідеї. Українські команди довели, що навіть у складних умовах молоді українці готові створювати майбутнє та гідно представляти країну на міжнародній арені.

Фото обкладинки: виставлено в фейсбуці МАН.

Вперше британський журнал Times Higher Education представив Interdisciplinary Science Rankings 2025, де оцінив внесок університетів у міждисциплінарну науку. До рейтингу потрапили 749 університетів із 92 країн, серед них — 11 українських вишів.

Про це повідомляється на сайті журналу.

Лідери серед українських університетів

• Сумський державний університет посів найвище місце серед українських закладів — 251-300, із загальним балом 39.8–42.5.
• Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського та Київський національний університет імені Тараса Шевченка розділили позицію 401-500 (бал 30.0–34.7).
• Львівський національний університет імені Івана Франка та Харківський політехнічний інститут опинилися у категорії 501-600 (бал 25.4–29.9).

Університети у категорії 600+

До цієї групи потрапили:

• Харківський національний університет радіоелектроніки;
• Національний університет «Львівська політехніка»;
• Національний університет харчових технологій;
• Ужгородський національний університет;
• Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;
• Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

Читати також: «Збережи свою ідентичність»: в Україні запустили проєкт з родоводу

Що оцінювали?

Рейтинг базується на 11 показниках ефективності, які оцінюють вхідні ресурси (фінансування), процеси (матеріальна база, адміністративна підтримка) та результати (публікації, цитованість, репутація). Дані включають:

• 157 млн цитувань;
• 18 млн наукових публікацій;
• відповіді понад 20 000 вчених зі світу.

Нагадаємо, що Полтавщина першою в Україні інтегрувала Дію у всіх закладах середньої та вищої освіти.

Фото обкладинки: Сумський державний університет.