В Україні запустили першу онлайн-магістратуру з навчанням від Google і Meta

Усі впізнають прізвища таких відомих світових математиків, як Ньютон, Декарт, Піфагор чи Паскаль. Проте мало хто знає про сучасну українську математикиню Марину Вязовську, яка зараз прославляє Україну на весь світ.  

Марина розв’язала задачу, яку запропонували ще 400 років тому, та отримала за це медаль, яку вважають «Нобелівською премією» в математиці. Завдяки цьому досягненню у 2025 році вона стала членкинею Національної академії наук в США. 

ШоТам розповідає про науковицю Марину Вязовську, якій математика точно знадобилася в житті. 

Математикиня з династії хіміків

Марина народилась у 1984 році в сім’ї науковців-хіміків. Родинну династію започаткував дідусь дівчини. Він приділяв онучці багато часу та допомагав їй з фізикою, математикою і хімією. В одному з інтерв’ю Марина жартує, що остання не була її захопленням, адже в неї не не було власної лабораторії або ж сміливості створити таку вдома.  

Натомість з дитинства в її житті завжди була математика. Дівчинка охоче брала участь в олімпіадах і навчалася в науково-природничому ліцеї в Києві. 

Марина Вязовська. Фото: Fred Merz / EPFL

«Ще зі школи мені подобалася математика, бо в ній можна все підрахувати самостійно. Тому вона завжди й була для мене найбільш зрозумілою, ніж інші предмети», — ділиться Марина Вязовська.

Після ліцею дівчина вступила на механіко-математичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка. На своє повноліття Марина зайняла перше місце в Міжнародній студентській олімпіаді, а згодом вступила на аспірантуру.

Стала професоркою математики в 33 роки

Ще студенткою Марина почала публікувати перші роботи з математики. Крім навчання в Україні, вона отримала наукові ступені в німецьких закладах — вже у 2013 році стала докторкою природничих наук Боннського університету, а згодом брала участь у наукових програмах університетів Берліна.

Марина Вязовська під час лекції. Фото: DOU

«У той час я не думала про магістратуру за кордоном як про якесь серйозне рішення. Мені здавалося, що можна поїхати й легко повернутися. Викладачі КНУ й університету Кайзерслаутерна в Берліні разом працювали, писали статті. Студенти знали про цю програму, і щороку одна-дві людини з КНУ брали в ній участь. Мені це видалось цікавим — спробувати навчатися в іншій країні», — згадує Марина.

За три роки Марину Вязовську запросили працювати доценткою у Федеральній політехнічній школі Лозанни, що у Швейцарії, а наступного року вона стала професоркою у віці лише 33 років.

«У нас на факультеті десь 25 професорів, серед них — шість жінок. Для математичного інституту це досить багато, бо є інші галузі науки, де жінок ще менше», — розповідає науковиця.

Друга жінка в історії, яка отримала медаль з математики

У 2022 році, коли росія повномасштабно напала на Україну, Марина принесла своїй країні чудову новину: вона стала другою жінкою в історії, яка отримала медаль Філдса за розв’язання задачі пакування сфер у восьмивимірному просторі. 

Іншими словами, вона розв’язала головоломку, яку німецький математик Йоганн Кеплер запропонував у 1611 році. Над цією задачею науковиця працювала понад 2 роки.

«Щоб визначити точку у восьмивимірному просторі, потрібно задати вісім дійсних чисел, які дають нам координати цієї точки. У математиці ми не намагаємося ані ці координати уявити, ані придумати якесь фізичне пояснення. Це набори з восьми чисел та просто зручний спосіб організувати інформацію», — пояснює Марина Вязовська. 

Марина Вязовська з медаллю Філдса. Фото: GETTY IMAGES MAGES

Своє пояснення науковиця описала на 25 сторінках, і коли зрозуміла, що знайшла розв’язок, була дуже щаслива: 

«Я не знала, чи зможу її розв’язати, але інколи в науці треба ризикувати — без цього в нашій роботі ніяк. Не дуже зрозуміло, як це застосувати на практиці. Якщо трішки пожартувати, то практичний результат у тому, що ніхто не намагатиметься побудувати кращу восьмивимірну упаковку. Тож я зберегла багато часу тим, хто міг його на це витратити».

Слова «українці платять найвищу ціну за свою свободу» почула вся Європа

«Я була дуже щаслива, коли отримала цю нагороду. Не скажу, що це було неочікувано, бо я багато працювала та сподівалася на неї. Якби в науці працювали більше жінок, таких відзнак точно було б більше», — вважає математикиня.

У промові на церемонії вручення медалі на Світовому конгресі математиків Марина В’язовська говорила про Україну, російське вторгнення та злочини російських окупантів. А ще згадала Юлію Здановську — юну вчительку математики з Харкова, яку вбила російська ракета.

​Марина Вязовська на церемонії нагородження. Фото: Reuters

«Зараз українці платять найвищу ціну за свої переконання та свою свободу», — завдяки Марині ці слова почула численна європейська наукова спільнота.

За це в липні 2022 року науковиця отримала орден «За заслуги» I ступеня. Таку почесну нагороду їй присвоїли за особистий внесок у розвиток світової науки та популяризацію української математики за кордоном. 

«Одна з сотні людей, які змінюють світ»

2022 рік був знаковим для Марини ще й тому, що журнал Time включив її у рейтинг 100 людей, які змінюють світ. А ще науковиця потрапила в рейтинг «100 жінок 2022 року» від ВВС. 

Після нагород і рейтингів математична кар’єра жінки почала розвиватися ще стрімкіше. Цьогоріч у травні Марина Вязовська стала міжнародною членкинею Національної академії наук США — нових членів академія обирала, аби підтвердити їхні оригінальні особисті дослідження. 

Марина Вязовська на зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським влітку 2022 року. Фото: Офіс Президента

На питання про подальші плани в дослідженнях науковиця жартіливо відповіла, що для неї змінилося мало, адже математика не знає, хто отримав премію. Вона ж розв’язуватиме геометричні задачі та вивчатиме нові галузі, які можуть бути корисними людям. 

Зараз Марина живе та працює у Швейцарії, але мріє повернутися до Києва та обійняти батьків:

«Я багато подорожувала, але Київ для мене — рідне місто, і я завжди відчуваю, що де б не жила, — це тимчасове явище, а мій справжній дім — Київ. А двір, в якому я виросла, — це взагалі моє місце сили».

Фото обкладинки: Fred Merz / EPFL

Міністерство освіти і науки України уклало стратегічне партнерство з компанією Panopto — світовим лідером у сфері відеонавчання на основі штучного інтелекту. У межах цієї співпраці українські заклади освіти отримають безоплатний доступ до платформи Elai, що дозволяє створювати інтерактивні відео з використанням ШІ-аватарів.

Про це повідомили в Міністерстві освіти та науки України.

Elai — це український стартап, який заснували у 2021 році. У 2024-му його придбала Panopto. Платформа підтримує понад 75 мов, пропонує більш ніж 80 голосових аватарів і дозволяє швидко створювати відеоконтент без потреби у професійному відеовиробництві.

«Ця ініціатива демонструє нашу відданість ідеї: забезпечити педагогів інноваційними інструментами для поліпшення викладання та навчання навіть у складних умовах. Завдяки співпраці з Panopto та Elai ми розширюємо доступ до ефективного освітнього контенту по всій країні», — зазначила генеральна директорка директорату цифрової трансформації МОН Василина-Роксолана Швадчак.

Читайте також: Український застосунок PlantIn очолив світовий рейтинг App Store

Партнерство також передбачає спільні дослідження щодо впливу ШІ на освітній процес, зокрема сприйняття учнями та викладачами ШІ-аватарів у навчанні та ефективність використання таких інструментів.

Програма першочергово охоплюватиме заклади, які реалізують освітній процес у дистанційному або змішаному форматі. Заявки на участь можна подати за посиланням. Їх розглядатиме спільна проєктна команда міністерства та Panopto.

Нагадаємо, що у провідному університеті в США відкривають українські студії.

Фото обкладинки: Freepik

Школа дипломатичної служби Едмунда Волша у Джорджтаунському університеті започатковує програму українських студій. Студенти вивчатимуть роль України у світовій політиці, безпеці та міжнародних відносинах.

Про це повідомила перша леді України Олена Зеленська.

Нова академічна ініціатива зосередиться на дослідженні України в загальносвітовому контексті та її значенні для формування глобальних трендів. У межах програми також відкриють окрему професорську посаду з фокусом на геополітичне значення нашої держави.

До церемонії відкриття долучилися випускник університету, 42-й президент США Білл Клінтон, 67-ма держсекретарка Гілларі Клінтон, директорка Інституту жінок, миру та безпеки Меланн Вервір, декан Школи дипломатичної служби Джоел Геллман та представники посольства України в США.

Це вже не перший український освітній проєкт на базі Джорджтаунського університету. У вересні 2023 року тут відкрили українську книжкову поличку.

Читайте також: У Франції українську вивчатимуть як другу іноземну

Довідка про проєкт

Глобальну коаліцію українських студій заснували у 2024 році. Наразі до проєкту приєдналися понад 70 закладів освіти з різних країн, серед яких університети з США, Південної Африки, Фінляндії, Литви та багатьох інших. Метою ініціативи є поширення знань про Україну, її історичний досвід, сучасні виклики та внесок у глобальну безпеку.

Нагадаємо, що фінські університети долучилися до Глобальної коаліції українських студій.

Фото: сайт Women in Foreign Policy