Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

В Україні запустили «Кіберакселератор» для малих і середніх ІТ-компаній

Опубліковано

Почав працювати «Кібераселератор», завдяки якому малий та середній технологічний бізнес отримає допомогу в розробці продуктів і послуг з кібербезпеки та їх просуванні на українському та глобальному ринках.

Про це пише Аin.ua.

Набір у програму відкрито до 23 травня. 

 

Зазначається, що експерти проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України» (USAID Cybersecurity Activity) близько півроку працюють над дослідженням ринку кібербезпеки в Україні, і вже поділились деякими висновками.

Читайте такожВирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули

Так, обсяг внутрішнього ринку кібербезпеки за 2019 рік становить близько 100 млн доларів. Половина цієї суми – це закупівлі держсектору і державних підприємств, основну частку яких складають закупівлі hardware-продукції. 

Завдяки глибинним інтерв’ю з представниками сектору команда визначила ключові напрями розвитку галузі кібербезпеки. Це державно-приватні проєкти розбудови інфраструктури кібербезпеки, аутсорс і аутстаф послуги з кіберзахисту, а також кібербезпекові продукти/сервіси на експорт. 

«Очікується, що глобальний ринок продуктів та послуг з кібербезпеки виросте до 250 млрд доларів через 2-3 роки. Ми допомагаємо українським компаніям в галузі кібербезпеки отримати частину цього ринку і сподіваємось, що їм це вдасться», — розповів на відкритті «Кіберакселератора» очільник проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України» Тімоті Дубел. 

Що таке «Кіберакселератор»

Протягом тримісячної програми «Кіберакселератора» продуктові та сервісні ІТ-компанії, які пройдуть відбір, отримуватимуть менторську підтримку та допомогу фахівців з кібербезпеки та розвитку бізнесу. Очікується, що в ході акселератора учасники розроблять чітку стратегію та бізнес-план для просування своїх рішень в галузі кібербезпеки на українському та глобальному ринках. 

Подати заявку можуть і продуктові компанії (early stage & pre-seed), і компанії-аутсорсери, які вже надають чи планують надавати клієнтам послуги з кіберзахисту. 

Читайте також: Панорамні вікна й сонячні батареї. Як архітектор Алекс Валентіров створив дитсадок, якому дивується світ

Серед вимог — реєстрація компанії/філії в Україні, досвід роботи на локальному ринку впродовж мінімум одного року, принаймні один фахівець з кібербезпеки та готовність команди працювати над новим продуктом/сервісом. 

Команда «Кіберакселератора» планує за три роки провести через акселерацію 50 компаній в галузі кібербезпеки, групами по 10-15 команд. 

Дізнатися більше про акселерацію та подати заявку на участь можна онлайн до 23 травня за посиланням.

Додаткові запитання організаторам можна поставити на Q&A івенті 20 травня (онлайн). 

Довідка

«Кіберакселератор» реалізується командою SocialBoost у межах проєкту USAID Cybersecurity Activity. Партнери програми — компанії Catalisto, DAI, ISSP, VFI. Уряд 

США надає всебічну підтримку Україні в галузі кібербезпеки, зокрема, через 4-річний проєкт USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України», спрямований на зміцнення кіберстійкості України шляхом системних реформ, формування кадрового потенціалу України у сфері кібербезпеки, партнерства з приватним сектором.

Нагадаємо, в Україні запрацював Кіберцентр UA30 для захисту держструктур і бізнесу від кібератак.

Головне фото: niss.gov.ua.

Економіка

На Одещині запустили автоматизовану лінію для сортування персиків і нектарину (ФОТО)

Опубліковано

У селі Удобне Білгород-Дністровського району Одеської області місцевий кооператив «Удобне» запустив автоматизовану лінію для сортування персиків і плодів нектарину.

Про це пише uhbdp.org.

Зазначається, що на початку 2021 року кооператив «Удобне» отримав грантову підтримку від канадського проекту UHBDP у рамках програми «Допомога групам виробників у подоланні наслідків COVID-19».

 

На отримані кошти об’єднання садівників придбало автоматизовану лінію для сортування персиків і плодів нектарину.

Спеціалізоване обладнання дозволяє сортувати за вагою та розміром від 2 до 3 тонн плодів на годину.

Читайте також: У Житомирі університет створив розумну теплицю з інформаційними технологіями

Розробник і виробник устаткування – компанія «OLIMPIAS», що розташована в Греції. На сьогоднішній день в Україні немає аналогічних ліній для подібного сортування ніжних фруктів.

Подолавши відстань майже в 2000 км, обладнання було благополучно доставлено з берегів Іонічного моря на берег Дністровського лиману.

Спільними зусиллями протягом декількох відео-конференцій була здійснена наладка основних функцій сортувальної лінії. З початком збору врожаю персика та нектарина доведеться ще кілька разів зв’язатися з грецькими фахівцями для настройки специфічних функцій обладнання.

Читайте також: Як на лавандове поле заманити Джамалу. Кейс від Юлії Блях

А поки в садах с. Удобне встигає врожай, лінію налаштовували за допомогою плодів цитрусових та яблук, які багаторазово проганялись по транспортерних стрічках протягом процесу налаштування.

Сусідні садівничі господарства із сіл Удобе і Старокозаче, дізнавшись про дивовижне обладнання, вже домовляються про сортування своєї продукції.

Читайте також: Італійці висадили на Київщині сад мигдалю

Вочевидь, що виробникам буде набагато простіше формувати вигідні ціни на відсортовані за вагою та розміром плоди, а оптові покупці, якими в основному є супермаркети, будуть більш зацікавлені в тому, щоб скуповувати дороблену продукцію.

При цьому кінцевий споживач легко зможе обирати за розміром плоди на прилавках магазинів.

Нагадаємо, на Прикарпатті чоловік вирощує 20 сортів інжиру і “картопляне дерево”.

Як ми повідомляли раніше, на Дніпропетровщині замість звалища висадили 23 тисячі акацій.

Усі фото: uhbdp.org.

Читати далі

Економіка

«Херсонський кавун» і «Мед Закарпаття»: Україна готує нові географічні зазначення для ЄС

Опубліковано

Міністерство економіки готується погодити низку українських продуктів з історичним географічним походженням, що допоможе отримати їм визнання в ЄС.

Про це «Європейській правді» повідомили у прес-службі відомства.

«Україна має багато унікальних продуктів, які складають окремий нішевий сегмент на ринку і мають додаткову ринкову вартість — це продукти з чітким географічним походженням. Ми вже направили для включення до європейського реєстру географічних зазначень документи про такі автентичні українські товари, як «Гуцульська коров’яча бриндза», «Гуцульська овеча бриндзя» та «Мелітопольська черешня». Наразі ми розглядаємо ще низку таких товарів, які потребують правової охорони», — сказала заступник міністра економіки України Ірина Новікова.

 

Підкреслюється, що продукти з підтвердженим географічним походженням вважаються національним надбанням в країнах ЄС. І Україна здійснює всіх заходів, щоб місцеві продукти з географічним зазначенням отримали визнання ЄС, а українські виробники розвивали крафтове виробництво, отримали доступ до нових ринків збуту та збільшували прибутки.

Читайте також«Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Наразі у відомстві розглянуто та погоджено специфікації товарів, які надійшли до Мінекономіки з різних куточків України, та претендують бути захищеними як географічні зазначення, зокрема:

Претенденти на гастрономічні назви

«Долина Фрумушика» – застосовується для вин тихих, а саме білого, червоного та рожевого, які виробляються виключно з винограду, вирощеного у межах географічного району «Долина Фрумушика» (південно-західна частина Одеської області);

«Херсонський кавун» – поєднання селекційних досягнень та кліматичних умов Херсонського регіону створили оптимальні умови для отримання плодів, які характеризуються високою врожайністю та унікальними смаковими якостями;

«Придунайська Бесарабія» – застосовується для вин тихих та ігристих, які виробляються з винограду, який визначено за відповідними сортами та має походження щонайменше 85% із цього географічного місця;

«Ялпуг» – назва місця походження, яка визначає територію виробництва вин тихих, що розташована навколо озера Ялпуг (найбільше природне озеро лиманного типу в Україні) у південно-західній частині Болградського району Одеської області);

«Мед Закарпаття/Закарпатський мед» – монофлорний чи поліфлорний мед, особливі якості якого формуються завдяки специфічній медоносній флорі Закарпатського регіону.

Читайте такожГотуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

«М’ясо баранини Фрумушика/Фрумушика баранина» – географічне зазначення для м’яса баранини Фрумушика, яке має репутацію унікального м’яса, отриманого із окремих порід овець, що випасають на території Тарутинських степів. Щонайменше 60% кормів – це трава чи сіно походженням із географічного району;

«Закарпаття/Закарпатське вино» – географічне зазначення для вина тихого, яке виробляється із окремих сортів винограду, що вирощено виключно на території визначеного географічного району (схили Карпатських гір Закарпатської області (Берегівський, Ужгородський, Хустський та Мукачівський райони);

«Аша/Абаг» – географічне зазначення для вина тихого та ігристого, яке виробляється із сировини щонайменше 85% якої вирощено на визначеній території навколо села Шабо Білгород-Дністровського району вздовж правого берегу Дністровського лиману.

Наступним кроком після погодження специфікацій стане реєстрація цих географічних зазначень на національному рівні.

Читайте такожВ Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун

Нагадаємо, на Закарпатті відкрили першу гуцульську «Бриндзарню».

Як ми повідомляли раніше, «Мелітопольська черешня» стала в Україні новий продукт із географічним зазначенням.

Головне фото: epravda.com.ua.

Читати далі

Економіка

Учні на Вінничині відкрили соціальне шкільне підприємство і вирощують мікрогрін

Опубліковано

У селищі Стадниці на Вінниччині презентували соціальне шкільне підприємство ECO GRAS, яке організували учні 7-9 класів – це перший приклад шкільного соціального підприємництва з вирощування зелені.

Про це пише vitatv.com.ua.

Юні підприємці заснували «шкільну фірму» з виробництва мікрозелені.

 

Отримавши гарні результати своєї праці, учні вирішили поділитись досвідом. Про шкільне підприємництво вони розповіли під час ярмарку.

Наголошується, що шкільне соціальне підприємництво – досить гарний спосіб для дітей спробувати свої сили, ще навчаючись у школі і зрозуміти, чи підходить їм такий вид діяльності.

Це також важливо з погляду профорієнтації. Крім того, спільна праця згуртовує всіх учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків.

Підлітки розповіли, чому вже навчились завдяки участі у проекті. Кажуть, займатися бізнесом виявилося цікаво, хоча інколи і непросто. 

Усім, хто відвідав виставку, пропонували спробувати та придбати продукцію «шкільної фірми» – мікрогрін.

Це мікрозелень, у молодих паростках якої максимальний вміст поживних речовин. У світових трендах здорового харчування мікрозелень займає топові позиції серед смачних і корисних натуральних продуктів.

Читайте такожГотуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

Нагадаємо, Львівська компанія «Небесний мармелад» створила веганські солодощі із чорної моркви.

Як ми повідомляли раніше, у Мелітополі створили 330-кілограмову картину із черешень.

Усі фото: vitatv.com.ua.

Читати далі