

Економіка і бізнес
В Україні запустили «Кіберакселератор» для малих і середніх ІТ-компаній
Почав працювати «Кібераселератор», завдяки якому малий та середній технологічний бізнес отримає допомогу в розробці продуктів і послуг з кібербезпеки та їх просуванні на українському та глобальному ринках.
Про це пише Аin.ua.
Набір у програму відкрито до 23 травня.
Зазначається, що експерти проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України» (USAID Cybersecurity Activity) близько півроку працюють над дослідженням ринку кібербезпеки в Україні, і вже поділились деякими висновками.
Читайте також: Вирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули
Так, обсяг внутрішнього ринку кібербезпеки за 2019 рік становить близько 100 млн доларів. Половина цієї суми – це закупівлі держсектору і державних підприємств, основну частку яких складають закупівлі hardware-продукції.
Завдяки глибинним інтерв’ю з представниками сектору команда визначила ключові напрями розвитку галузі кібербезпеки. Це державно-приватні проєкти розбудови інфраструктури кібербезпеки, аутсорс і аутстаф послуги з кіберзахисту, а також кібербезпекові продукти/сервіси на експорт.

«Очікується, що глобальний ринок продуктів та послуг з кібербезпеки виросте до 250 млрд доларів через 2-3 роки. Ми допомагаємо українським компаніям в галузі кібербезпеки отримати частину цього ринку і сподіваємось, що їм це вдасться», — розповів на відкритті «Кіберакселератора» очільник проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України» Тімоті Дубел.
Що таке «Кіберакселератор»
Протягом тримісячної програми «Кіберакселератора» продуктові та сервісні ІТ-компанії, які пройдуть відбір, отримуватимуть менторську підтримку та допомогу фахівців з кібербезпеки та розвитку бізнесу. Очікується, що в ході акселератора учасники розроблять чітку стратегію та бізнес-план для просування своїх рішень в галузі кібербезпеки на українському та глобальному ринках.
Подати заявку можуть і продуктові компанії (early stage & pre-seed), і компанії-аутсорсери, які вже надають чи планують надавати клієнтам послуги з кіберзахисту.
Читайте також: Панорамні вікна й сонячні батареї. Як архітектор Алекс Валентіров створив дитсадок, якому дивується світ
Серед вимог — реєстрація компанії/філії в Україні, досвід роботи на локальному ринку впродовж мінімум одного року, принаймні один фахівець з кібербезпеки та готовність команди працювати над новим продуктом/сервісом.
Команда «Кіберакселератора» планує за три роки провести через акселерацію 50 компаній в галузі кібербезпеки, групами по 10-15 команд.
Дізнатися більше про акселерацію та подати заявку на участь можна онлайн до 23 травня за посиланням.
Додаткові запитання організаторам можна поставити на Q&A івенті 20 травня (онлайн).
Довідка
«Кіберакселератор» реалізується командою SocialBoost у межах проєкту USAID Cybersecurity Activity. Партнери програми — компанії Catalisto, DAI, ISSP, VFI. Уряд
США надає всебічну підтримку Україні в галузі кібербезпеки, зокрема, через 4-річний проєкт USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України», спрямований на зміцнення кіберстійкості України шляхом системних реформ, формування кадрового потенціалу України у сфері кібербезпеки, партнерства з приватним сектором.
Нагадаємо, в Україні запрацював Кіберцентр UA30 для захисту держструктур і бізнесу від кібератак.
Головне фото: niss.gov.ua.
Економіка і бізнес

У прифронтових регіонах встановлять 14 мобільних поштових відділень та 28 «капсул безпеки» — спеціальних конструкцій, які захищатимуть працівників і клієнтів під час повітряної тривоги. «Нова пошта» спільно з GIZ втілює проєкт для підтримки громад, що постраждали від війни.
Про це повідомила німецька організація.
Мобільні відділення будуть розгортатися за п’ять хвилин, а поштові послуги можна буде відновити менш ніж за два дні.
«Ці рішення дозволяють швидко налаштувати поштові послуги протягом двох днів у районах, які їх найбільше потребують. Очікується, що співпраця сприятиме впровадженню гуманітарних та бізнес-ініціатив по всій Україні, одночасно забезпечуючи доступ до міжнародного досвіду, стандартів та фінансування інноваційних рішень», — повідомляють у дописі про новий проєкт.
Ініціативу реалізують у межах програми develoPPP, що фінансує Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Партнерство має на меті відновити доступ до поштових послуг і забезпечити фізичну безпеку в зонах, де інфраструктура постраждала від бойових дій.
Читайте також: «Нова пошта» оперативно доставила плату для ППО, яка допомогла збити «шахед»
Про GIZ Ukraine
GIZ — це державне агентство, засноване в 1975 році згідно з нормами права Німеччини. Основна мета діяльності — розвиток міжнародного співробітництва, забезпечення постійного світового політичного, економічного, екологічного та соціального розвитку, а також сприяння Уряду GIZ в досягненні цілей національної політики розвитку.
GIZ діє в Україні за дорученням п`яти німецьких міністерств, Європейського Союзу (ЄС), а також урядів Великої Британії та Швейцарії. Наприклад, у рамках напряму «Ефективне державне врядування» компанія підтримала систему електронних публічних закупівель ProZorro. Ця система сприяє чесній конкуренції та заощаджує публічні кошти. Мета організації в Україні – сприяння міжнародній співпраці задля сталого розвитку та проведення міжнародної освітньої роботи.
Нагадуємо, що в Україні ухвалили закон, який дозволить отримувати до $1 млрд грантів та інвестицій на відбудову.
Фото обкладинки: cайт «Нової пошти»
Економіка і бізнес

Парламент ухвалив у другому читанні закон про публічно-приватне партнерство. Це рішення дозволить залучати гранти та приватні інвестиції до відбудови.
Прийнятий законопроєкт оприлюднили на сайті Верховної Ради України.
Гібридне інвестування у відбудову
Перше читання провели ще в жовтні 2022 року. Міністерка економіки Юлія Свириденко пояснила, що завдяки законопроєкту Україна зможе відновлюватися не тільки з держбюджету, а й у партнерстві з бізнесом та інвесторами.
За словами політикині, попри те, що в Україні приватно-публічне партнерство існує вже давно, але за весь цей час уклали лише два великі концесійні договори.
Ініціатори законопроєкту розраховують, що механізм нарешті запрацює і принесе Україні в найближчі роки до 1 мільярда доларів інвестицій у конкретні проєкти. Свириденко зазначила, що це можуть бути порти, лікарні, муніципальні об’єкти.
Закон запроваджує гібридну модель публічно-приватного партнерства (ППП), яка поєднує бюджетне фінансування, гранти від міжнародних партнерів та приватні інвестиції.
Читайте також: Посли G7 привітали Україну з ухваленням реформи АРМА
«Маленькі громади тепер зможуть реалізовувати проєкти без дорогих ТЕО — достатньо концепту. Наприклад, маленький реабілітаційний центр, садочок чи доступне житло. А державні компанії, як-от «Укрзалізниця», — запускати публічно-приватне партнерство без бюрократичного лабіринту. Це дозволить їм відновлювати вокзали, а «Укренерго» — електромережі», — пояснила міністерка економіки.
Серед змін Свириденко назвала те, що держава отримає право запускати спрощену процедуру для проєктів відновлення — у медицині, транспорті, енергетиці, освіті, соціальних послугах. Вона діятиме під час воєнного стану та ще сім років після для проєктів будь-якого розміру.
Крім того, цей закон вводить додаткові гарантії для інвесторів, наприклад, стабільності умов договору. Також рішення про публічно-приватне партнерство оновлює 30 секторальних законів. Механізм можна буде застосовувати у тих сферах, де раніше це було майже неможливо через юридичні бар’єри. Це стосується медицини, освіти, культури, транспорту, житлового господарства.
Нагадуємо, що ексголову Тернопільської обласної ради засудили до 9 років ув’язнення за хабарництво.
Фото: фейсбук-сторінка Наталії Свириденко
Економіка і бізнес

Група послів G7 в Україні привітала Верховну Раду з ухваленням закону про посилення Національного агентства з управління арештованими активами (АРМА), за який проголосували 18 червня.
Про це повідомили на сторінці послів G7.
У заяві посли зазначили, що ухвалення закону — це важливий крок до створення незалежної системи управління арештованим майном. Це допоможе краще боротися з корупцією і дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету.
Читайте також: Швеція профінансує екопроєкт відбудови Ірпеня
18 червня парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №12374-д, який передбачає реформу АРМА. Зокрема, документ запроваджує незалежний аудит агентства, нові правила добору його керівництва за участі міжнародних експертів, а також оновлену процедуру обрання управителів арештованим майном.
Ініціаторка законопроєкту, народна депутатка Анастасія Радіна, зазначила, що його ухвалення відкриває шлях до отримання близько 600 мільйонів євро допомоги ЄС у межах програми Ukraine Facility. Зараз закон ще має підписати президент України.
Нагадаємо, що Канада виділить Україні 1,5 мільярда доларів на зброю та запровадить нові санкції проти рф.
Фото обкладинки: сайт Atlantic Council’s