Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

В Україні запрацював перший інтерактивний простір психосоціальної підтримки: де можна відвідати

Опубліковано

У Фастові запрацював перший в Україні інтерактивний простір «Час на себе» та простір психосоціальної підтримки «Дбаю про себе». Завдання обох – навчити людей піклуватися про свій фізичний та психічний стан.

Про це повідомляє Київська ОВА.

  • Простір «Час на себе» облаштований в парку «Європейський» і складається з трьох зон:
  • Інтерактивний «годинник дій» з ідеями щоденних звичок, які допоможуть кожному бути здоровими.
  • Зона фізичної активності із тренажером, спортивною лавкою та інструкцією для виконання фізичних вправ.
  • Зона психічного здоров’я із «ментальною лавкою» та QR-кодом, відсканувавши який можна послухати і виконати вправи для розслабленя та заспокоєння.

Читайте також: Українці створили гру про життя у харківському метро під час війни

Простір психосоціальної підтримки «Дбаю про себе» розташований у Фастівському центрі первинної медико-санітарної допомоги. Він має розширити доступ населення до послуг із психічного здоров’я.

Тут будуть індивідуальні консультації психолога, групові заняття для опанування навичок самодопомоги та подолання стресу, а також спеціалізована психотерапевтична допомога.

Нагадаємо, у Києві біля будинків облаштують пандуси.

Фото: КОВА

Суспільство

Жителі Києва можуть запропонувати ескізи для нових муралів в місті

Опубліковано

У Києві зʼявилася можливість для мешканців представити свої ескізи муралів та вказати місця для їх розміщення.

Про це повідомляє Київська міська рада.

За останній час в Києві відбувалася критика та суперечок у зв’язку з появою нових муралів. Частіше виникають конфлікти між ініціаторами муралів та мешканцями будинків, на яких вони розміщуються, через непогодженість щодо ескізів та місць розташування. Також виникають питання з розміщенням муралів на пам’ятках культурної спадщини та низьким мистецьким рівнем виконання.

Читати також: Додаток “Резерв+”: що робити, якщо не вдалося оновити свої дані

Для урегулювання цих моментів, була створена електронна петиція щодо необхідності запровадження прозорого механізму погодження ескізів муралів, яка була підтримана комісією.

Департамент культури КМДА розробив проєкт рішення, спрямований на регулювання цієї сфери та збереження культурного ландшафту міста.

Всі охочі до 21 травня можуть надсилати пропозиції та рекомендації до цього проєкту рішення на електронну адресу: culturekom@kmr.gov.ua.

Нагадаємо, що в Україні жінки почали активніше відкривати власний бізнес: дослідження.

Фото: blog.vlasne

Читати далі

Суспільство

Додаток “Резерв+”: що робити, якщо не вдалося оновити свої дані

Опубліковано

У Міноборони пояснили, як виправити неправильний статус “Резерв+”. Речник Міноборони України Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону повідомив, що якщо військовозобов’язаним українцям не вдалося оновити свої дані у додатку “Резерв+”, вони мають звернутися до сервісного центру застосунку.

Про це повідомляє УНІАН

“Давайте не забувати, що перевантаження мало місце і треба визнавати цей факт. Багато хто вирішив спробувати щось нове, зокрема й багато діючих військовослужбовців захотіли дізнатися, як воно працює. У нас навіть є відгуки від сержантів чи офіцерів, які відображаються як у “Розшуку”, або просто не можуть оновити дані. Але це технічні моменти, які можна вирішити – треба звернутися до свого ТЦК чи ЦНАПу. Потрібно розуміти, що в ТЦК та ЦНАП вносилися дані з паперових карток, де було все внесено від руки та людський фактор тут присутній”, – сказав Лазуткін. 

Він також додав, що не варто хвилюватися, якщо після оновлення даних у вас з’являється інший статус – це питання можна вирішити. “Коли людина оновлює свої дані, то туди підтягується інформація з реєстру “Оберіг”. І відповідно, там можуть бути застарілі чи помилкові дані. Для цього і треба звернутися до ТЦК, СП чи сервісний центр. І це буде вирішуватися”, – пояснив Лазуткін.

Читайте також: Українські розробники створили багатофункціональну роботизовану платформу Mangust

За словами речника Міноборони, наразі міністерство працює над тим, щоб запровадити електронний документ військовозобов’язаного. “Зважаючи на те, що військово-облікові документи треба носити всім військовозобов’язаним з 18 травня, оновити дані мають всі протягом 60 днів. Відповідно, за цей час з’явиться електронний документ у “Резерв+”, який можна буде показати працівникам поліції, ТЦК, СП чи прикордонникам”, – зазначив Лазуткін.

Він також прокоментував запуск Міністерством оборони електронної черги, яка має розвантажити ТЦК та СП. “Електронна черга – це пілотний проект цього вікенду, який запустило Міноборони, аби впорядкувати процес, відгукуючись на попередні скарги людей, які не могли тривалий час потрапити до ТЦК. Зараз він буде масштабуватися, цими вихідними було 19 таких ТЦК, де працювала електронна черга. Водночас з появою можливості оновлення своїх даних у “Резерв+” та у ЦНАПі вже можна говорити, що ТЦК розвантажилися і людей там поменшало”, – сказав Лазуткін.

Нагадаємо, “Нова пошта” відкрила нове відділення в Іспанії.

Фото: Міноборони

Читати далі

Суспільство

«Ми разом» — переселенка з Донеччини підтримує 7000 земляків

Опубліковано

Двічі переселенка з Донеччини Інна Сорокіна створила центр підтримки для 7000 земляків. Жінка на власному досвіді знає, як це — втратити житло та не знати, куди звертатися.

Про досвід евакуації, життя в незнайомому місті та про те, чому Центр підтримки переселенців «Ми разом» допомагає всім, хто до них звертається, дивіться в новому випуску ШоТам!

А щоб підтримати організацію, підписуйтеся на «Ми разом» у соціальних мережах: Facebook/Instagram.

Історія Інни Сирокіної

З 2014 року я не переставала жити у війні, і я добре знаю, що таке зруйноване житло.

Мене звуть Інна Сирокіна, я з Бахмутського району, з міста Торецька на Донеччині, Але останні декілька років перед повномасштабним вторгненням проживала в місті Слов’янську.

Коли в 2014 році Слов’янськ був під окупацією, я жила в Торецьку. Турецьк теж був під окупацією декілька місяців. Це були теж дуже страшні дні взагалі для міста. Але у Турецька трошки інша історія, на жаль, бо вибухи не припинились в день звільнення, адже через 3 кілометри від крайньої точки міста була вже окупована Горлівка.

Повномасштабне вторгнення

Свою роботу і такий трудовий шлях розпочала в органах влади міста Турецька і опікувалася внутрішньою та інформаційною політикою громади.

Перші хвилини повномасштабної атаки ворогів ми застали саме у Слов’янську.

Це був дуже складний ранок. Я прокинулася о 5-й від телефонного дзвінка близької людини, яка сказала мені дуже страшні слова, що в країні почалась війна. Ми спочатку не приймали рішення виїжджати, вирішили поспостерігати взагалі за ситуацією, але потім керівництво адміністрації, в якій я працюю, прийняло рішення робити евакуацію і запропонували зробити це всім разом.

Переїзд в Дніпро

Вони евакуювали нас, обрали Дніпро, це один з найближчих обласних центрів до Донеччини. Знайшли тут приміщення, де ми могли б працювати в форматі офісу, зберігати документи. І допомогли нам в перші дні знайти житло і закрити якісь побутові проблеми.

Я не можу сказати, що було важко виїжджати фізично, але морально ми ж розуміємо, що виїзд з зони, де небезпечно, це все одно стрес. І психологічно ти не знаєш, які речі тобі потрібно взяти, ти не знаєш, наскільки ти їдеш. Єдине, що ти знав, що в тебе є транспорт, на якому тебе вивезуть і все.

Ми не обирали місто, як раніше, коли думали, де б хотів жити, біля моря, щоб була архітектура якась. Ні, ми не вирішували це зовсім. До квітня 2022 року я в Дніпрі не була жодного разу. Тому для мене це місто було дуже незнайомим, і я навіть не уявляла, як воно живе.

Було складно, було незрозуміло, що буде завтра. І я довго вагалася, навіть не мала сили зняти квартиру. Мені здавалося, що ми ще трохи тут побудемо і повернемось. Тому перші місяці я жила в гуртожитку. Дніпро взагалі зовсім інше, воно не схоже, мені здається, на будь-яке місто в Україні. Але це місто стало таким пунктом незглавності для багатьох мешканців Донеччини.

Дніпро для мене – це про вдячність.

Читати також: Дія нагадує про безоплатний доступ до мовної платформи Promova

Громадська діяльніть

Мені дуже щастить на ціннісних людей, небайдужих. У керівництва виникла ідея створення якогось місця, де ми могли б спілкуватися з нашими земляками. І тоді ми почали крутити взагалі, що це може бути. Придумали такий формат, де і діти, і дорослі могли б отримати якісь соціальні послуги. На початку роботи центру ми для себе вирішили одну сенсову річ, важливу, що хоча і ми центр підтримки ВПО Краматорського району, Краматорський район – це 12 громад.

Ми зрозуміли, що ми не маємо права ціннічно відмовляти людям в допомозі. Я на своєму прикладі знаю, що я сама з Бахмутського району, але працюю в Краматорському. І в мене теж таке було питання, куди мені йти, якщо мені потрібна допомога.

І соціальні послуги в нашому центрі доступні навіть місцевим, бо це інтеграція. І коли ми відкрили центр, перші тижні ми працювали в режимі: пачка паперу, пачка олівців і люди, які бажали чимось допомогти своїм землякам, але ще не зовсім розуміли, чим саме ми можемо бути корисними.

Головна задача була допомогти людям сформувати їх запит, що може полегшити їх життя в релокації і пришвидшити якусь адаптацію соціальну, аби вони могли самостійно вирішувати свої питання побутові чи якісь інші.

Ми вибрали для себе декілька напрямків роботи. Це консультування, бо ми мали доступ до певної інформації. І також ми вибрали напрямок підтримки дітей, їх психологічна адаптація, їх розвиток. І це ще давало змогу, щоб батьки хоча б трошки відпоч не досі займаються звідками. Потім ми спитали у дівчат взагалі, хто що вміє робити, хто малювати, хто ліпити, хто вирізати. І почали формувати програму з того, що ми самі зможемо.

Тут в нас 7 тисяч клієнтів, які щодня комунікують один з одним. В нас працює гаряча лінія, можна задати питання, які у людей виникають, і попросити допомоги. У нас працюють лікарі, і до них можна звернутися за медичною допомогою, є психологи. Людина, яка має запит на підтримку та допомогу, 100% знайде її тут. Тому це наше спільне місце сили.

Нагадаємо, що в Україні жінки почали активніше відкривати власний бізнес: дослідження.

Також ми повідоляли, що американська компанія інвестує в доступне житло у Львівській області.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

Мріє, щоб про складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Колись дядько Юлії сказав їй, що нею обов’язково всі пишатимуться. Жінка довго шукала себе, пробувала...

Суспільство7 днів тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство1 тиждень тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості2 тижні тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

РЕКЛАМА: