Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

В Україні триває акція «16 днів проти насильства»

Опубліковано

З 25 листопада до 10 грудня відбувається щорічна Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

Про це йдеться у повідомленні Центру громадського здоров’я МОЗ України.

Зазначається, що Генасамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.

Щороку в цей день у різних країнах по всьому світу розпочинається акція «16 днів проти насильства». Цей період охоплює такі важливі дати:

  • 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
  • 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
  • 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
  • 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
  • 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
  • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
  • 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
  • 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Ця кампанія вкотре наголошує, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням її прав.

Акція «16 днів проти насильства» – це нагода ще раз нагадати громадськості про існування цих проблем у суспільстві, підвищити рівень обізнаності людей щодо усіх форм насильства, продовжити процес створення недискримінаційного простору для життя, розвитку і професійного зростання кожної людини.

Читайте також: Культура зґвалтування, або Чому ми досі виправдовуємо сексуальні злочини

Наголошується, що ґендерно зумовлене насильство — це проблема у сферах громадського здоров’я, ґендерної рівності та прав людини. Повідомляється, що кожна третя жінка у світі зазнає тієї чи іншої форми ҐЗН. За даними МОЗ, в Україні 18% жінок та дівчат віком від 15 до 49 років зазнавали насильства з боку інтимного партнера. Не відкидається, що цей показник може бути заниженим.

На жаль, постраждалих від ҐЗН постійно звинувачують у тому, що вони опинилися не в тому місці, були непристойно вдягнені, ідентифікували себе з певною групою або винесли на загал «домашні» проблеми. Так не має бути! Ніщо не виправдовує жодної форми насильства щодо жінки або дівчини. Насильство, незалежно від того, чи вчиняється воно публічно або приватно, є неприпустимим і порушує права постраждалої людини.

Є такі форми ҐЗН: емоційне знущання, фізичне насильство, сексуальне насильство, включаючи зґвалтування й інші форми сексуального насильства, пов’язані з конфліктом, вербальне насильство та соціально-економічне насильство.

Що робити, якщо ви постраждали від насильства?

Насамперед пам’ятайте, що ви не самотні і не винні в тому, що сталося. Зверніться по медичну допомогу до найближчого закладу охорони здоров’я. Якщо це безпечно, попросіть про підтримку у родини, друзів або сусідів.

Читайте також: «Ти жінка, ти маєш мовчати й терпіти». Насправді – ні. Як мобільні бригади рятують постраждалих від домашнього насильства

Ви також можете звернутися по підтримку до інших спеціалізованих служб або зателефонувати на гарячу лінію (0 800 500 335), яка допомагає постраждалим від ґендерно зумовленого насильства (ҐЗН) в отриманні необхідної допомоги, зокрема, направлень до фахівців.

Що ви можете зробити, якщо бачите, що хтось зазнає ҐЗН?

Кожен може зробити свій внесок у запобігання ҐЗН. Підтримуйте зв’язок із жінкою або дівчиною, яка зазнає насильства. Переконайтеся, що це безпечно.

Дізнайтеся, які послуги доступні для постраждалих від ҐЗН у вашому районі. Переконайтеся, що постраждала дала згоду на отримання цих послуг.

Викличте служби екстреної допомоги, якщо постраждалій потрібна невідкладна допомога – 0 800 500 335.

Номери телефонів, які можуть бути корисними

  • 1578 – з питань протидії торгівлі людьми;
  • 1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
  • 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) – із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації;
  • 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 527 (безкоштовно з мобільних телефонів) – з протидії торгівлі людьми та консультуванню мігрантів;
  • 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів) – Національна “гаряча лінія” для дітей та молоді.

Нагадаємо, благодійний фонд «Сильні» та «Київський олень» вчать відстоювати особисті кордони у коміксах.

Також у Червонограді Львівської області запрацював центр для постраждалих від домашнього насильства.

Окрім того, у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» в Одесі відкрили Центр стресостійкості.

Фото: diaryofanhonestmom.com.

Суспільство

«Жалість і підтримка – це різні речі»: як поводитися з тими, хто постраждав від вибухонебезпечних предметів

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Святкування дня народження Анни Котової з Луганщини обернулося травмою – в її будинок прилетіла ракета. Та дівчина вижила й продовжує відновлюватися. 

Вона поділилася з ШоТам, як краще спілкуватися з людьми, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, та як їх підтримати. 

«Люди можуть подивитися на мене з жалістю»

Анна Котова з Сєвєродонецька 14 січня 2023 року святкувала своє 19-річчя. В орендованій квартирі в Дніпрі, куди переїхала з хлопцем після початку повномасштабного вторгнення, іменинниця приймала вітання. У цей день російська ракета влучила в житловий будинок. 

Дівчина втратила око, а її обличчя посікло уламками. Зараз Анна займається фізичним відновленням: їй шліфують рубці, які залишилися на обличчі, а також під шкірою все ще є осколки, які виймають навіть за рік. Каже, психологічну допомогу їй пропонували одразу, але тоді вона була неготова. Уже коли фізичний біль відступив, дівчина звернулася до психолога – із серпня Анна відновлює й ментальне здоров’я. Ділиться, що довго не могла розрізняти свої емоції – коли відчуває сум, а коли радість, – тож працює над цим спільно з фахівцем.

Анна Котова у процесі лікування, кінець зими 2023 року. Фото надала героїня

Щодо реакції людей на її травми Анна каже:

«Коли в Австрії я вже виписалася з лікарні й ходила вулицями, на мене дуже дивно  дивилися, роздивлялися мене. Але коли виникав зоровий контакт, то я бачила усмішку й підтримку в цій усмішці. Та іноді деякі люди можуть подивитися на мене з жалістю, і це мені не дуже подобається, тому що жалість і підтримка – це різні речі».

Оцю людську жалість Анна обговорювала зі своїм психологом і дізналася, що, ймовірно, люди можуть так виражати співчуття, хоч дівчина сприймає це як жалість. 

«Я думаю, що не треба питати в людини, що з нею відбулося, коли вона не хоче про це розповідати сама. Можливо, пізніше вона поділиться своїми думками й страхами», – припускає дівчина.  

Анна Котова у січні 2024 року. Фото надала героїня

Також не варто говорити людині, що вона молодець і все вже забула. Анна вважає, що постраждалі ніколи не забудуть того, що сталося, хіба що зможуть відпустити біль і жити сьогоденням. 

Не нашкодити, а допомогти

Допомогти суспільству прийняти людей, які отримали мінно-вибухові травми, не менш важливо за лікування та реабілітацію, адже війна триває. На людину, що постраждала від обстрілу чи вибухонебезпечного предмета, чекає довге відновлення та повернення в суспільство. Саме тому існує проєкт «Посилення обізнаності щодо прийняття та розуміння осіб, що постраждали від вибухонебезпечних предметів, серед лікарів-волонтерів, членів територіальних громад та широкої громадськості» за сприяння ПРООН та за фінансової підтримки Уряду Японії.

Медична місія FRIDA Ukraine долучилася до цієї важливої справи. Керівниця організації Владислава Романюк розповідає, що їхня команда лікарів постійно їздить на території, близькі до фронту, та спілкується з людьми, які проживають у постійній загрозі, яку становлять вибухонебезпечні предмети. У межах проєкту спочатку провели навчання з психологами для лікарів-волонтерів, які надалі їздили спілкуватися з пацієнтами, щоб підтримати постраждалих. Близько 100 медиків прослухали такі тренінги.

Такі навчання проводили в громадах Херсонщини, Харківщини, Запорізької та Сумської областей. До розмов приєднувалися й представники влади на місцях, і просто жителі. За три місяці вдалося охопити понад 300 людей.

Владислава Романюк – керівниця медичної волонтерської організації FRIDA та гастроентерологиня. Фото: ШоТам

«Здається, що це банально, але, на жаль, не всі знають, як саме себе поводити з людьми, які постраждали: коли ми маємо щось сказати, коли треба пропустити людину й відчинити їй двері, а коли ми зробимо цим лише шкоду й лишимо неприємний відбиток», – каже Владислава Романюк.

Саме тому організація розробила матеріали: блокноти, брошури з корисними порадами щодо спілкування з тими, хто постраждав від вибухонебезпечних предметів. Владислава розповідає, що лікарі – близько 20-40 – приїжджають у населений пункт, розміщуються в садочку, школі чи амбулаторії та починають поліклінічний прийом. На такі виїзди запрошують і психологів – свою просвітницьку діяльність ті проводять неординарно, наприклад, виходять на вулицю з кількома стільцями й збирають навколо охочих послухати чи розміщуються у швидкій. 

«Зараз у будь-якій точці України є люди, які постраждали від вибухонебезпечних предметів – і цивільні, і військові. Деякі поранення ми можемо побачити, але є й ті, яких не видно: акубаротравми, контузії. Тож треба мати фаховість, щоб допомогти всім», – впевнена Владислава Романюк.

Попереду тільки краще

Реабілітація Анни триватиме ще щонайменше рік. Вона каже, що деякі процедури не можна робити влітку, тому процес може затягнутися. Заняття з психологом дівчина теж продовжуватиме:

«Ми пройшли вже травмуючу подію, яка може мене доводити до істерики – зараз я вже реагую не так. Ми займаємося самооцінкою і сприйняттям себе. Шрамів стає менше, і їх менше видно, тому треба просто приймати себе, і зараз я вже готова це робити».

У спілкуванні з людьми, які отримали мінно-вибухові травми, Анна радить не жаліти, а слухати й підтримати постраждалих:

«Ось головні слова: «Ти вже дуже багато пройшла/ов, а далі буде краще. Ти молодець, ти рухаєшся далі. У тебе є життя, і це найголовніше». 

Розмови з такими людьми – це теж психологічна підтримка:

«Бо ти відчуваєш, що потрібна цьому світу. Розумієш, що залишилася живою, щоб також потім допомагати людям».

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі

Суспільство

До культурної спадщини України внесли приготування каші «Зозулі» на Вінниччині

Опубліковано

До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України додали новий елемент. Це традиції приготування каші «Зозулі».

Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики.

Споживання страви каші «Зозулі» розповсюджене на території сучасної Вінницької області. Зокрема, традиція побутує в селах Дашківці, Зарванці, Якушинці, Лисянка, Широка Гребля, Микулинці Якушинецької ТГ Вінницького району.

У чому особливість

Кашу готують з пшона, маку, масла, молока, цукру, солі та яєць. Саме походження назви каші, ніжної та солодкуватої на смак, з чорними вкрапленнями маку дійсно дещо нагадує рябеньку пташку зозулю. Страву довго томлять в печі, щоб досягти того самого, незвичайного смаку.

Традиція приготування каші передається від покоління до покоління. Як правило у родинах, від старшої жінки до молодшої. Останнім часом знання про приготування кашу передаються й чоловікам.

Читайте такожМайбутнє пам’яток – у приватних руках. Хто рятує культурну спадщину України? Історія ініціативи «Спадщина.UA»

Етапи приготування каші

  • в окремих посудинах на 8-10 годин замочуємо в холодній воді пшоно та мак;
  • зливаємо воду з пшона, заливаємо холодним молоком і помішуючи варимо в печі, духовій шафі або на плиті до пів готовності (крупа має збільшуватися в об’ємі вдвічі). Піч має бути напалена дровами так, щоб від їх горіння перестав іти дим. Жар залишається в печі. В духовій шафі температура має становити 180-200 градусів, якщо готуємо на плиті, то вогонь маленький;
  • додаємо яйця, збиті з цукром, зціджений мак та 100 г масла. Перемішуємо і варимо ще 25-30 хвилин;
  • додаємо ще 100 г масла, дрібку солі, перемішуємо, накриваємо кришкою і готуємо ще 30 хвилин. Якщо готуємо в печі, то закриваємо її. Каша має мліти.

Каша подається до столу гарячою. Навколо збирається вся родина.

Нагадаємо, нещодавно МКІП додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України 4 нових позиції.

Зокрема Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України поповнився новим елементом — кавова традиція кримських татар.

Фото: МКІП.

Читати далі

Суспільство

Вийшов трейлер української драми-трилера «БожеВільні» Дениса Тарасова

Опубліковано

В Україні презентували перший офіційний трейлер драми-трилера Дениса Тарасова «БожеВільні» про каральну психіатрію СРСР. Стрічка вийде у кіно з 17 жовтня 2024 року.

Про це повідомляють творці фільму.

Сюжет кінокартини

Дія дебютної повнометражної картини режисера Дениса Тарасова розгортається у 1970-ті роки минулого сторіччя, у часи, коли проти незгодних з «політикою партії», з метою покарання, застосовувався штучно вигаданий діагноз «млявоплинна шизофренія», що став головним інструментом так званої «каральної психіатрії».

За сюжетом, за любов до забороненої в СРСР західної рок-музики радянські лікарі ставлять Андрію діагноз «млявоплинна шизофренія» й запроторюють до психлікарні. Перед ним постає непростий вибір — співпрацювати з кдб і повернутися до сім’ї чи розпочати боротьбу проти системи.

Як зазначають автори, стрічка є надактуальним нагадуванням, що закривавлені руки диктатури й донині несуть загрозу для людства.

Читайте такожУ кіно не лише чоловіки. «Стрімголов», «Стоп-Земля» та «Співає ІФТКЕ». 12 фільмів від українських режисерок

У ролях – Костянтин Темляк, Ірма Вітовська, Сергій Калантай, Остап Ступка, Віталій Салій, Наталія Бабенко, Андрій Мостренко, Павло Костіцин, Сергій Кисіль, Анастасія Пустовіт, Дмитро Олійник, Євген Черников, Олег Стефан, Артем Мартинішин, Олесь Каціон, Олег Стальчук, Віктор Жданов.

Світова прем’єра драми-трилеру «БожеВільні» відбулася 13 жовтня на Міжнародному Варшавському кінофестивалі. Картина отримала спеціальну згадку у конкурсній програмі перших та других повнометражних робіт молодих режисерів Competition 1-2, а також Приз глядацьких симпатій.

Нагадаємо, вийшов офіційний трейлер української драми «Лишайся онлайн».

Також вийшов трейлер докфільму про порятунок тварин «Ми, наші улюбленці та війна».

Фото: БожеВільні / Diagnosis: Dissent/фейсбук.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство5 днів тому

Як отримати психологічну допомогу в сімейного лікаря

Аби отримати психологічну допомогу, українці можуть звернутися до своїх сімейних лікарів, терапевтів або педіатрів. Так,...

Суспільство5 днів тому

Як у громаді організувати тренінги з домедичної допомоги

Територія прифронтових областей України все ще забруднена вибухонебезпечними предметами. Наприклад, згідно з даними ДСНС, близько...

Суспільство5 днів тому

Між втраченим життям і майбутнім: «Безпечний табір» приймає у Львові підлітків з прифронтових територій

14-річний Віктор стоїть у вітальні й розказує кільком десяткам дітей і дорослих, що вміє складати...

Суспільство6 днів тому

Асистенти вчителя та ресурсна кімната: як в Україні працює інклюзивна освіта під час війни

«Ми були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів», –...

РЕКЛАМА: