Суспільство
В Україні створили сайт про історію оборони Києва
В Україні з’явився сайт «Хроніки оборони Києва» із щоденною хронологією битви за Київ від 24 лютого до 10 квітня 2022 року.
Про це повідомив упорядник і керівник проєкту Віталій Нахманович, пише Суспільне.
Проєкт створили українські історики та айтівці спільно з Музеєм історії Києва. Сайт містить близько 6 тисяч новинних повідомлень, офіційних та експертних зведень і мап, особистих історій, документальних фото та відео, які репрезентують події на фронтах, в тилу, на окупованих та звільнених територіях.
Вебресурс «Хроніки оборони Києва» має 6 розділів: «Події», «Ситуація», «Мапи», «Історії», «Фото» та «Відео».
Читайте також: Навіть у зруйновані будинки люди повертаються і першим ставлять прапор. Історія відновлення Снігурівської громади на Миколаївщині
Зокрема у розділі «Події» зібрали понад 1300 новинних повідомлень про фронт у перші дні вторгнення – насамперед у Києві та Київській області. Також тут зібрані точні дані про початок і закінчення повітряних тривог у Києві протягом перших 46 днів війни.
Розділ «Ситуація» містить понад 450 щоденних оглядів ситуації, що подають деталі подій на фронтах Київської, Чернігівської та Сумської областей, а також в тилу, на окупованих і звільнених територіях.
У розділі «Мапи» можна знайти близько 300 щоденних мап бойових дій на Київському, Чернігівському та Сумському напрямках, складені незалежними українськими та іноземними експертами.
У розділі «Історії» зібрали близько 400 текстів і відеоматеріалів, які переважно стосуються подій на фронті та на окупованих територіях Київської області. Значна частина з них становить «усну історію» війни – розповіді безпосередніх учасників та свідків подій.
Розділ «Фото» та «Відео» містить понад 3000 світлин та 400 відео, які ілюструють перебіг війни у Києві та Київській області. Зважаючи на воєнні обмеження, більшість оприлюднених фотографій присвячена подіям в тилу і на звільнених територіях.
Нагадаємо, фонд Projector Institute створив проєкт «Шрифтова абетка української ідентичності» – інтерактивну абетку модерних українських шрифтів.
Крім того, українські розробники створили застосунок «Лінгвоцид», який розповідає історію русифікації нашої мови та культури.
Фото: chronicles.defense.kyiv.ua.
Суспільство
Нові рейси до Карпат
- поїзд № 33/34 Кривий Ріг — Ясіня: це нове додатково сполучення між Кривим Рогом, Львовом та популярними туристичними напрямками в Карпатах;
- поїзд № 61/62 Дніпро — Рахів (через день): нове сполучення для людей, які подорожують із Придніпров’я до Львова та Карпат;
- поїзд № 83/84 Київ — Солотвино (через день): на цьому напрямку збільшать кількість квитків на 50%;
- поїзд № 125/126-129/130 Полтава, Кременчук — Ужгород (через день): рейс поєднає Полтавщину зі Славськом та Закарпаттям;
- поїзд № 85/86 Запоріжжя — Львів — Рахів: маршрут продовжили до станції Рахів;
- поїзд № 145/146 Харків — Чернівці (через день): це сполучення дозволить жителям Слобожанщини дістатися Буковини.
Потяги до Харкова
Покращення маршрутів
Скорочення рейсів
- Поїзд №13/14 Київ — Солотвино на 1 годину 9 хвилин;
- Поїзд №55/56 Київ — Рахів на 57 хвилин з Києва до Рахова;
- Поїзд №45/46 Ужгород — Харків на 51 хвилин із Ужгородадо Харкова;
- Поїзд №39/40 Запоріжжя — Солотвино на 45 хвилин із Запоріжжя до Солотвина та на 42 хвилин із Солотвина до Запоріжжя;
- Поїзд № 3/4 Запоріжжя — Ужгород на 41 хвилин із Ужгорода до Запоріжжя.
Коментарі
Суспільство
- Запорізької;
- Дніпропетровської;
- Донецької;
- Сумської;
- Херсонської.
Підтримка ВПО на Київщині
Коментарі
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Коментарі