Ця ініціатива спрямована на збереження та популяризацію унікальної нематеріальної культурної спадщини України — традицій кобзарства.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерства культури та стратегічних комунікацій.
Портал створила Асоціація сприяння розвитку кінематографа «Дивись українське» за підтримки Українського культурного фонду в межах проєкту «Кобзарство. Епічна традиція».
Створення проєкту та його наповнення
До проєкту залучили всі наявні Кобзарські цехи країни: Київський, Харківський та Львівський, де не лише зберігають кобзарську традицію, а й намагаються передати її новим поколінням. У цехах навчаються грати на інструментах, виготовляти їх власноруч, а також дотримуються власних правил, звичаю та цінностей.
Нині портал «ДУМА» містить:
високоякісний студійний запис близько 100 творів-дум від 12 сучасних кобзарів та лірників;
Усі матеріали ресурсу супроводжуються тифлокоментарями — додатковим аудіосупроводом, що описують візуальні елементи та контекст, що робить їх зрозумілими та доступними для відвідувачів з порушеннями зору.
Згодом автори порталу додадуть записи за останні 120 років з початку фіксації на аудіоносіях, зокрема відреставровані валкові записи від Миколи Лисенка, Філарета Колеси та багатьох інших дослідників кобзарської традиції.
Проєкт використовує інноваційні кроссекторальні підходи та цифрові технології для фіксації та збереження епічної музично-словесної традиції кобзарства. Особливістю проєкту є його інклюзивність та доступність для всіх користувачів, зокрема для людей з порушеннями зору.
«Через війну і можливу втрату нашої спадщини, стало важливим невідкладно записати та зберегти той автентичний репертуар, який співають зараз кобзарі на цифровому порталі “ДУМА”. Портрети сучасних бандуристів, кобзарів та лірників, які виконують та досліджують традицію та ознайомчі відео уроки про репертуар, звичай та виготовлення інструментів. На цифровому порталі доступні книги, наукові праці, самовчителі та сучасні комп’ютерні програми для освоєння інструментів. Готуються навчальні програми для обізнаності широкої публіки з унікальною спадщиною», — розказав режисер, креативний продюсер проєкту Олесь Санін.
Усі аудіозаписи та відео можна знайти на сайті та ютуб-каналі порталу.
Нагадаємо, що у Києво-Печерській лаврі відкрилась виставка мистецьких творів, врятованих із Бахмута.
Подія проходить у столиці Фінляндії з 24 по 27 жовтня. На українському стенді можна познайомитися з новинками вітчизняних видавців, погортати і придбати книжки українською та фінською мовами, а також поспілкуватися з видавцями.
Програма стенда складається з п’яти подій, з ними можна ознайомитися на сайті.
Подія проходить за адресою Messuaukio 1, 00520 Helsinki. Участь у ярмарку відбувається у партнерстві з Українським інститутом книги та Українським інститутом.
Нагадаємо, що «Перша українська школа» у Польщі здобула перемогу на World Best School Prizes 2024
Фото: фейсбук-сторінка Товариство українців у Фінляндії
Стрічка розповідає про жорстоку помсту прадавньої відьми з Конотопу, яка мстить російським окупантам за вбивство свого коханого. «Конотопська відьма» замикає п’ятірку найкасовіших українських фільмів за версією Dzuga MDB. Від моменту прем’єри на великих екранах 22 серпня її переглянули 347 131 глядач, а загальні касові збори склали 55 612 709 гривень.
Фільм за перші чотири дні прокату зібрав 11 960 941 гривню, а по завершенні четвертого тижня — понад 1 мільйон доларів. Автором ідеї та сценаристом виступив Ярослав Войцешек, знаний за сценарієм мультфільму «Мавка. Лісова пісня».
Зйомки фільму проходили у листопаді-грудні 2023 року. Головну роль виконала акторка Тетяна Малкова. Також у стрічці зіграли Тарас Цимбалюк, Павло Вишняков, Олена Хохлаткіна, Іван Шаран, Ярослав Шахторін, Артем Сагітов і Сергій Сосновцев.
В зйомках фільму брали участь військові, серед яких ветеран війни Назар Грабар та офіцер ЗСУ Олександр Печериця. Автори залучили військових консультантів, які допомогли з бойовою технікою, зокрема, у фільмі з’являється справжній БТР, захоплений на Житомирській трасі на початку повномасштабного вторгнення.
Нагадаємо, що київський театр ім. Івана Франка оновив айдентику, поєднавши класику та авангард (ФОТО).
Проєкт «Книга-мандрівка. Україна» презентує два нові анімаційні епізоди, які розповідають про нескорені українські міста — Ізюм та Бахмут. Ці фільми продовжують місію проєкту з висвітлення історії, культурної спадщини та незламного духу українських міст та містечок, що протистоять руйнівним наслідкам війни.
Про це повідомляє пресцентр проєкту.
Епізод про Ізюм, де головним оповідачем є Пані Родзинка, охоплює історію міста від давнини до сучасності, розповідаючи про такі визначні місця, як гора Крем’янець і культурні пам’ятки на кшталт зупинки «Штука». Голосом Пані Родзинки стала Алла Кошляк, військовослужбовиця та журналістка першого в Україні мандрівного радіо «Хартія».
«Ми часто чуємо назви міст у новинах через повномасштабне російське вторгнення. Але що ми насправді знаємо про ці місця? Якщо в нашому нинішньому важкому досвіді можна знайти щось світле, то нехай це буде пізнання і співпереживання. Через війну ми по-іншому відкриваємо нашу історію і більше дізнаємося одне про одного. Я сподіваюся, що колись перша асоціація з Ізюмом буде пов’язана саме з його пам’ятками і «родзинками», а не зі злочинами російських окупантів», — зазначила Алла Кошляк.
Також на YouTube-каналі проєкту «Книга-мандрівка. Україна» вийшов епізод про Бахмут — місто, відоме своєю стратегічною важливістю та історичною спадщиною. Мультфільм озвучив Олександр «Терен» Будько — доброволець ЗСУ, ветеран російсько-української війни, який втратив обидві ноги, громадський діяч, спортсмен, автор книги «Історія впертого чоловіка».
«Бахмут для мене – це символ стійкості та боротьби, яка триває не лише на полі бою, але й у серцях тих, хто відновлюється після важких втрат, — підкреслив Сашко Терен. — Я вірю, що наші міста, як і ми самі, здатні піднятися з руїн та знову стати сильнішими. Це не просто історія про відвагу, це історія про нашу здатність не здаватися, незважаючи ні на що».
Авторка проєкту Ірина Тараненко наголосила на значущості цих епізодів:
«Міста Ізюм і Бахмут — це не просто географічні точки на карті, а символи сили та стійкості українців. Анімаційні історії, які ми створюємо, — не просто розповіді про місця, а данина незламному духу цих громад».
Проєкт «Книга-мандрівка. Україна», який уже представив анімаційні фільми про Харків, Суми, Миколаїв, Запоріжжя, Чернігів та Київ, продовжує розкривати унікальні історії та культурну спадщину нескорених українських міст. Анімаційні фільми надихають глядачів різного віку дізнаватися більше про історію та культурне багатство нашої країни.
Коментарі