В Україні створили нову інтерактивну екомапу

Ілон Маск забезпечить Україну станціями Starlink та доступом до супутникового Інтернету.

Про це американський винахідник написав у Twitter у відповідь на заклик українського міністра цифрової трансформації Михайла Федорова про запуск супутникового Інтернету в Україні.

«Сервіс Starlink зараз активний в Україні. Інші термінали у дорозі», – йдеться у відповіді Маска.

Starlink service is now active in Ukraine. More terminals en route.

— Elon Musk (@elonmusk) February 26, 2022

Відзначимо, що раніше віцепрем’єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров звернувся до засновника компанії SpaceX Ілона Маска з проханням надати Україні станції з доступом до супутникового інтернету.

Читайте також: Мінцифри створює IT-армію: завдання знайдуться для всіх

«Шановний Ілоне Маску! Поки ви намагаєтеся колонізувати Марс – Росія намагається колонізувати Україну! Поки ваші ракети успішно приземляються з космосу – російські ракети бомблять українські садки та лікарні», – написав Федоров.

Що це дасть?

За даними Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Старлінк – це платформа мережі супутників. Ці супутники на орбіті взаємодіють між собою на частоті понад 10 тисяч ГГц завдяки лазерному променю.

Із наземними станціями та терміналами користувачів зв’язок забезпечується Ка-антенами через радіодіапазони із частотою 12 ГГц.

Швидкість такого інтернету — до 1 Гбіт/с для кожного абонента, а користуватися ним можна у будь-якій точці землі. Працює майже як спецзв’язок. Старлінк можна буде використовувати у цивільних та військових цілях.

Про проєкт

Проект Starlink створила у США компанія SpaceX під керівництвом Ілона Маска. Зона покриття Starlink – це територія, на якій можна користуватися супутниковим інтернетом від компанії SpaceX.

Вже зараз Starlink – це глобальний провайдер інтернету, що обслуговує близько 145 тис. користувачів. Система працює через супутники зв’язку, розташовані на низькій навколоземній орбіті (близько 500 км над поверхнею). Кожен важить приблизно 250 кг та працює від сонячної батареї.

Нагадаємо, хакери Anonymous злили базу Міноборони Росії та оголосили війну особисто Путіну.

Фото: see.news.

Конструкторське бюро «Південне» виконало дослідні пуски українських реактивних снарядів калібру 122 мм «Тайфун-1» до РСЗВ «Град».

Про це повідомили на фейсбук-сторінці конструкторського бюро.

За їхньою інформацією, відбулися вдалі залпові пуски реактивних снарядів, вже оснащених штатними бойовими частинами.

Пуски проведено на загальновійськовому полігоні «Широкий лан» на Миколаївщині з використанням штатної бойової машини БМ-21 під технічним керівництвом ДП «КБ «Південне».

Поставлені перед новими реактивними снарядами завдання виконано, мета випробувань досягнута.

Читайте також: Чому слід вірити в ЗСУ? Ось 7 перемог та подвигів нашої армії, якими варто пишатися

Реактивний 122 мм снаряд 9М221Ф «Тайфун-1» для РСЗВ «Град» має аналогічну звичайному 9М22 осколково-фугасну бойову частину масою 18,4 кг, проте вдвічі більшу максимальну дальність – 40 км замість 20 км.

На базі «Тайфун-1» триває розробка керованого снаряда «Тайфун-1М», а також модернізовані версії принципово нових реактивних систем залпового вогню «Тайфун-2» і «Тайфун-4».

Уперше снаряд 9М221Ф «Тайфун-1» був показаний у березні 2019 року на виставці «Зброя та безпека 2019».

Нагадаємо, Україна отримає від Словаччини системи розмінування.

Також Збройні сили отримали від Литви зенітно-ракетні комплекси Stinger.

Фото: mil.in.ua.

Студенти Приазовського державного технічного університету взяли участь у турі з оцифрування історичних та культурних об’єктів та створення 3D-турів у межах Приазовського регіону.

Про це пише Проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України».

Ініціатива відбувається у рамках гранту університету з проєктами USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» та «Економічна підтримка Східної України». За цим грантом на соціально-гуманітарному факультеті створюють Лабораторію цифрового туризму, історії та культури.

Особливості ініціативи

Під час туру студентки та студенти спеціальностей «Туризм» та «Архітектура» відвідали архітектурні та туристичні об’єкти Маріуполя, зробили фото- відео- матеріали для створення у майбутньому цифрових турів. Цього разу обрали 14 архітектурних об’єктів міста. Серед них:

• стара водонапірна вежа,
• будинки зі шпилем,
• Донецький академічний обласний драматичний театр,
• будинки Гампера та Нільсена,
• пірс,
• комплекс будівель Рябинського,
• Реальне училище Гіацинтова.

Читайте також: У Львові презентували інтерактивний тур втраченими пам’ятками міста (ВІДЕО)

Також викладачі та студенти навчалися друкувати на 3D-принтері. Налаштування друку, калібровка предметного столу, кількість шарів, розташування по осях, види пластика, можливості принтера, одночасний друк двох екструдерів – необхідні знання для друку. Студенти та викладачі вже надрукували статуетку дерев’яної скульптури Георгія Короткова. Попередньо її відсканували та змоделювали.

Читайте також: З грядки – до столу. Як ветеран з Донецька об’єднав десятки фермерів, аби разом вирощувати натуральну продукцію

Студенти та викладачі й далі працюють над створенням цифрових турів найцікавішими локаціями Маріуполя. Новий туристичний продукт сприятиме покращенню іміджу міста та поступовому його перетворенню з промислового центру у туристичний.

Ця новина підготовлена в рамках комунікаційної кампанії «Схід: Перезавантаження», яку реалізовує Проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України».

Нагадаємо, з′явився віртуальний тур у Кам’янець-Подільській ратуші.

Фото: facebook.com/ERAUkraine.