Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
skor02 skor02

Економіка

В Україні на вдосконалення системи екстреної медичної допомоги виділять понад 900 мільйонів

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Кабміні ухвалили концепцію розвитку екстреної медичної допомоги, передає Урядовий портал.

“Трансформація екстреної медичної допомоги дозволить принципово покращити якість та доступність екстреної медичної допомоги, щоби в критичній ситуації кожен українець оперативно отримував необхідну допомогу. З іншого боку, МОЗ прагне підтримати престижність професій працівників екстреної медичної допомоги і забезпечити достойну оплату їхньої праці”, – ідеться в повідомленні.

Пілотний проект стартує у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та Києві у 2019 році.

Які заходи передбачаються новим проектом?

Для реалізації планують закупити:

  • спеціалізований санітарний транспорт;
  • оснащення для навчально-тренувальних відділів центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ЦЕМД);
  • апаратно-програмний комплекс диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Зазначається. що апаратно-програмні комплекси оперативно-диспетчерських служб будуть закуплені в інших областях, які не входять в пілотний проект.

Читайте також: Безкоштовний тест на рак можна буде зробити вже влітку

Особлива увага – вдосконаленню диспетчерських. Чому?

Планується, що до кінця року в усіх регіонах України діятиме мережа сучасних диспетчерських служб, об’єднаних єдиною електронною системою.

“Завдяки сучасним диспетчерським, новим протоколам та центральній інформаційно-аналітичній системі, виклики оброблятимуться оперативніше, а бригади екстреної медичної допомоги швидше доїжджатимуть на місце події”, – повідомляють у МОЗ.

Стратегія на майбутні роки

У планах на наступні п’ять років такі заходи:

  • Оновлення алгоритмів диспетчеризації і створення нової IT-інфраструктури, що дозволить мати інформацію про стан кожного виклику в кожний момент часу.
  • Нові моделі освітніх заходів для працівників екстреної медичної допомоги, а також контролю якості знань (компетенцій).
  • Оновлення обов’язкових протоколів диспетчерів і протоколів командних дій бригад.
  • Нові автомобілі і обладнання.
  • Гідна оплата праці екстреним медичним працівникам.
  • Перебудова приймальних відділень у лікарнях.
  • Збільшення доступності першої допомоги, зокрема, розбудова мережі перших реагувальників.

Читайте також: В амбулаторіях проведено майже 2 тисячі телемедичних консультацій

Усього на реалізацію цих заходів у Держбюджеті передбачено 922,5 млн гривні.

Нагадаємо, тепер в Україні дорослі будь-якого віку теж можуть безоплатно вакцинуватися від кору, паротиту та краснухи вакциною КПК. Раніше безоплатно вакцинуватися проти кору могли дорослі до 30 років, які контактували з хворими, а також люди з груп професійного ризику (медики, освітяни, військові, студенти).

Відео дня
Реклама

Економіка

ЄС надасть Україні 9 млрд євро фінансової допомоги

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Країни Європейського Союзу вирішили надати Україні 9 мільярдів євро фінансової допомоги..

Про це повідомили в пресслужбі польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького.

«Цей історичний момент і мова сьогоднішніх висновків довгий час відкидалися. Ми змінили це з багатьма країнами. Україна перебуває в стані війни, і їй нічим платити за велику кількість державних послуг, тому ми схвалили виділення 9 мільярдів євро на допомогу», – зазначив Моравецький.

Раніше Європейський Союз виділив додаткові 205 мільйонів євро на гуманітарну допомогу для України.

Також ми повідомляли, що Україна отримає від Європейського Союзу 330 мільйонів євро, які розраховані на підтримку населення, що постраждало внаслідок російського вторгнення, а також на зміцнення стійкості країни.

Фото: 5.ua.

Відео дня
Читати далі

Економіка

На Миколаївщині та Одещині розпочалися жнива

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

В Одеській та Миколаївській областях аграрії розпочали збір ранніх зернових та зернобобових культур.

Про це повідомили на сторінці Міністерства аграрної політики та продовольства в Telegram.

«В Одеській та Миколаївській областях аграрії розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 42,2 тис. га», – йдеться в повідомленні.

Перші обкоси дали намолот у 92,1 тис. тонн зерна нового врожаю. Зокрема:

  • озимого ячменю обмолочено 41,1 тис. га при врожайності 21,9 ц/га намолочено 90 тис. тонн;
  • озимої пшениці обмолочено 1,2 тис. га, при врожайності 17,8 ц/га намолочено 2 тис. тонн.

У міністерстві також зазначили, що торік у цю пору жнива ще не розпочиналися.

«Попри постійні обстріли, люди та спецтехніка працюють і під час комендантської години. Необхідний дозвіл можна отримати в районних військових адміністраціях», – додали в Мінагро.

Нагадаємо, 17 червня стало відомо, що в Україні повністю завершили посівну кампанію. Аграріям вдалося засіяти 13,4 мільйонів гектарів – 95% прогнозованих площ.

Раніше ми повідомляли, що посівну кампанію в районах Миколаївської області, де не відбуваються бойові дії, завершено на 80-85%.

Фото: Мінагро.

Відео дня
Читати далі

Економіка

Резиденти Дія.City сплатили до бюджету України ₴1,3 млрд

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Резиденти Дія.City за період із лютого по квітень цього року сплатили до державного бюджету 1,3 млрд грн.

Про це повідомив очільник Міністерства цифрової трансформації в Telegram.

«За підрахунками, тільки в лютому – квітні надходження в український бюджет від резидентів Дія.City становили 1,3 млрд грн. З них – понад 57 млн грн військового збору. Це важливий внесок у нашу спільну перемогу», – йдеться в повідомленні.

До Дія.City станом на 24 червня приєдналися 262 компанії-резиденти. У Мінцифри адаптували проєкт під нові реалії, щоб простимулювати нові напрями та дати ще більшій кількості компаній можливість користуватися стимулами Дія.City.

Тепер до простору можуть приєднатися компанії, основний напрям роботи яких – хостинг та хмарні датацентри, продукти для оборонної, промислової та побутової сфер, а також міжнародні карткові платіжні системи. До Дія.City за новими видами діяльності вже долучилися 13 компаній, зокрема Ajax Systems Manufacturing, De Novo, GigaCloud, TAS link, Softjourn та інші.

«Кожен із резидентів працює за сприятливими податковими та правовими умовами. І головне – міцно тримає наш економічний фронт», – додав міністр.

Що відомо про «Дія.City»

З 8 лютого в Україні почав працювати спеціальний правовий режим «Дія.City», який розроблено для розвитку IT-галузі. Тоді президент України Володимир Зеленський запевнив, що завдяки «Дія.City» частка ІТ у ВВП України зросте з 4% до 10%, а доходи – до 16,5 млрд доларів. 

Режим створений для аутсорсингових компаній, R&D-компаній, продуктових компаній, стартапів. Для компаній-резидентів передбачено спеціальний податковий режим. Зокрема, вони сплачують:

  • Корпоративні податки: на вибір податок на виведений капітал у 9% або податок на прибуток у 18%;
  • Податки на фонд оплати праці: податок на доходи фізичних осіб у 5%, із суми зарплати, що перевищує 240 тисяч євро на рік– 18% ПДФО. Військовий збір – 1,5%. Єдиний соцвнесок збережено на рівні 22% від мінімальної заробітної плати;
  • Стимули для «янгольских» інвестицій: 0% на дохід фізосіб як дивіденди за умови виплати не частіше одного разу на 2 роки. Також передбачена податкова знижка з ПДФО на суму інвестицій в українські стартапи.

Режим ґрунтується на моделі ґіґ-економіки, тобто моделі трудових відносин, заснованій на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях.

Нагадаємо, Міністерство цифрової трансформації вирішило спростити умови для ІТ-компаній, що стали резидентами спеціального правового режиму «Дія.City».

Також ми повідомляли, що в застосунку та на порталі «Дія» можна відтепер оформити допомогу по безробіттю.

Фото: itc.ua

Відео дня
Читати далі

Шопочитати

Суспільство14 години тому

У пам’ять про маму. Історія лікарки з Бучі, яка рятує літніх та маломобільних людей із прифронтових територій

Родину лікарки Оксани Мироненко війна застала вже двічі: вперше у Луганську, а цьогоріч – у...

Суспільство2 дні тому

«Нехай гине залізо, а не наші люди». Як українська Аеророзвідка перемагає окупантів у «війні дронів»

Учасники ГО «Аеророзвідка» кажуть, що багато хто з них має «два капелюхи». Вони одночасно є...

Суспільство4 дні тому

Равликовий бізнес в умовах війни. Кейс фермерів із Запоріжжя, які відновили роботу в рідному місті

Вікторія та Олексій Сорокіни почали розвивати родинну равликову ферму три роки тому. А за день...

Суспільство1 тиждень тому

Втратив ногу, рятуючи дітей. Історія лікаря, який до останнього залишався у Маріуполі та допомагав пораненим

Вони не вірили, що в Маріуполі знову буде війна. Подружжя медиків Наталя та Леонід, які...