

Суспільство
В Україні зруйновані ТЕС хочуть замінити малими модульними реакторами. Чому це вигідно
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Україна розглядає можливість спорудження до 20 малих модульних реакторів (ММР) замість зруйнованих під час війни енергоблоків теплової генерації.
Про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко, пише «Інтерфакс-Україна».
«Це найкраща опція для заміни теплової генерації. Ми будемо рухатися в рамках “зеленого переходу” за технологією ММР, це найкраща технологія», – повідомив Галущенко.
Президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін зазначив, що ММР є дуже перспективними для України, і наразі атомники спільно з Міністерством енергетики розробляють багато програм із різними світовими компаніями, які розвивають технології малих модульних реакторів.
Читайте також: Не «село», а простір для можливостей. Як змінити громаду своїми руками? Три приклади з Бобрицької ТГ на Черкащині.
Повідомляється, що зокрема, «Енергоатом» наразі співпрацює в напрямі ММР з американськими Westinghouse, що пропонує свій реактор AP-300, NuScale і Holtec International, британською RolIs Royce і ще з кількома компаніями, з якими підписано відповідні меморандуми.
Про ММР
Малий модульний реактор – мініпристрій, призначений для організації керованої самопідтримуваної ланцюгової реакції поділу, яка завжди супроводжується виділенням енергії. Виготовляються за модульним принципом, з урахуванням пасивної ядерної безпеки.
SMR-реактори мають набагато менший розмір, наприклад, ММР-реактор Rolls-Royce займає 40 000 м2 замість 400 000 м2 для традиційної установки.
Утримання мініреакторів більш ефективне, більш гнучке, їх не потрібно підключати до місцевої електромережі.
Багато ММР призначені для втілення нових паливних ідей, що дозволяють збільшити вигорання та збільшити паливні цикли. Більші інтервали заправки можуть зменшити ризики розповсюдження та зменшити шанси виходу радіації з утримання.

Нагадаємо, Миколаївобленерго отримало майже 64 тонни обладнання, наданого Польщею.
Крім того, Україна отримала від Німеччини 40 трансформаторів для відновлення енергоінфраструктури.
Фото: wikipedia.org

Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Литовський кабінет Міністрів передасть Україні мобільне містечко, розраховане на 36 сімей.
Про це повідомляє литовське видання LRT.
Зазначається, що мобільні будинки вартістю 941,5 тисячів євро встановлять у Бородянці, що на Київщині.
Окрім того, уряд Литви виділить:
- 5 мільйонів євро на ремонт однієї з трьох шкіл у Бородянці;
- 3,7 мільйона євро – на ремонт дитячого садка «Радість» в Ірпені;
- 2,3 млн євро на реконструкцію мосту через річку Трубіж, що сполучає Київську та Сумську області.
Довідка
Бородянка – це смт, яке розташоване в Бучанському районі Київської області.
2022 року через Бородянку пройшов головний шлях російського наступу на Київ. Російська бронетехніка з’явилася на околиці селища 26 лютого, і почалися її сутички та бої з теробороною, а згодом і поліцією. На початку березня російська армія захопила Бородянку. Окупанти не давали місцевим жителям розбирати завали, грабували магазини і розстрілювали цивільне населення.

1 квітня 2022 року селище було звільнене. За даними місцевої влади, окупанти повністю знищили 8 та пошкодили частково 32 багатоповерхові будинки, а по всій громаді знищено близько 500 приватних будинків та ще близько 450 частково зруйновано або зазнали пошкоджень.
Нагадаємо, Велика Британія та Польща домовилися побудувати в Україні два тимчасові селища для українців, які залишилися без житла внаслідок війни.
Крім того, у Львові на Сихові відкрили додаткові модульні будинки для українців, які втекли від війни.
Фото: hopetowns.org
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
На українсько-польському кордоні планують запустити єдині пункти пропуску.
Про це повідомив заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач.
Наразі для того, щоб перетнути українсько-польський кордон потрібно пройти контроль і з боку Польщі, і з боку України. Єдиний пункт пропуску значно пришвидшить перетин кордону.
Зазначається, що угода з польською стороною координаційно погоджена. Попереду підготовка фінального тексту та процес ратифікації. Невдовзі визначать перші пункти пропуску, де запровадять єдиний кордон.
Також єдиний прикордонний контроль планують запровадити з Угорщиною та Словаччиною.
У 2023 році Агентство зосередить свою увагу в першу чергу на модернізації таких пунктів пропуску:
- Польща – Ягодин, Рава-Руська, Краківець, Шегині.
- Румунія – Дякове, Порубне, Красноїльськ, Дяківці, Біла Церква.
- Словацька Республіка – Ужгород.
- Угорщина – Чоп (Тиса), Лужанка, Дийда.
- Молдова – Могилів-Подільський, Рені.
Нагадаємо, на українсько-румунському кордоні відкрили новий автомобільний пункт пропуску.
Крім того, на кордоні з Польщею запустили пункт пропуску для порожніх вантажівок.
Фото: facebook.com/agency.for.restoration
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У Києві з 1 квітня до 1 листопада на низці вулиць дозволять підвищення швидкості руху до 80 км/год.
Про це повідомили у пресслужбі Київської обласної військової адміністрації.
Зокрема швидкість 80 км/год у період із 1 квітня до 1 листопада дозволяється на таких ділянках доріг:
- Набережне шосе (від Поштової площі до Наддніпрянського шосе);
- Наддніпрянське шосе;
- вул. Саперно-Слобідська (після розвороту за вул. М. Грінченка до Південного мосту);
- Столичне шосе (до вул. Академіка Заболотного);
- просп. М. Бажана від Південного мостового переходу до Харківської площі (у зворотному напрямку від Харківської площі до Дніпровської Набережної);
- просп. Воскресенський (від вул. Воскресенської до вул. А. Навої);
- просп. Р. Шухевича (від Північного мосту до вул. Оноре де Бальзака);
- просп. С. Бандери (від Оболонського проспекту до Північного мосту);
- вул. Набережно-Рибальска (від Гаванського мосту до вул. Електриків);
- автодорога Р-69 до межі м. Києва.
Читайте також: Майбутнє пам’яток – у приватних руках. Хто рятує культурну спадщину України? Історія ініціативи «Спадщина.UA»
Зазначається, що перелік вулиць за результатами обстеження визначила Комісія у складі представників Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, Управління патрульної поліції НПУ у м. Києві, КК «Київавтодор» та КП «Центр організації дорожнього руху», КП «Київпастранс» та КП ШЕУ районів.
Наголошується, що ці вулиці мають якісне дорожнє покриття, відбійники, надземні та підземні пішохідні переходи, що дає змогу пересуватись швидко та безпечно.
Нагадаємо, в Ужгороді встановили перші камери, що фіксують перевищення швидкості авто.
Також ми повідомляли, що у столиці на Печерську облаштовують безбар’єрні тротуари.
Окрім того, у Дніпрі з’явився світлофор зі смайликом, що котролює швидкість руху водіїв.
Фото: wikimedia.org.