152-мм керований артилерійський боєприпас «Квітник» після імпортозаміщення російських деталей стає «Барвінком» та готується до державних випробувань.
Про це пише Український Мілітарний портал.
Міністерство оборони України та вітчизняний виробник керованих артснарядів – державне підприємство Науково-виробничий комплекс «Прогрес» (м.Ніжин) дійшли згоди щодо пришвидшення робіт з прийняття на озброєння української армії нового засобу ураження.
Окрім заміщення російських комплектуючих, частка яких у 152-мм керованому артилерійському боєприпасі «Квітник» сягала 70%, було збільшено дальність пострілу, завадозахищеність, запроваджене цифрове програмування боєприпасу перед пострілом.
Серед нових деталей уламково-фугасного «Барвінку» – нова головка самонаведення (ГСН), що стала меншою та легшою (вага зменшилась з 3,5 до 2,5 кг).
Тепер ГСН – це уніфікований блок, який підходить для комплектування боєприпасів калібру 155 та 152 міліметрів, а також для снарядів та мін калібрами 122 та 120 міліметрів.
Використання уніфікованої головки самонаведення наведення у всій лінійці калібрів високоточних снарядів, за умови їх серійного виробництва великим партіями, дозволяє значно зменшити її вартість.
Читайте також: Гучніше за гармати: як активісти творять культуру в містах поблизу лінії фронту
За заявами розробників керований снаряд забезпечує ураження:
- танків,
- пускових ракетних установок,
- броньованих машин,
- захисних споруд (ДОТів; ДЗОТів; будівель, пристосованих для оборони тощо);
- самохідних та буксированих артилерійських гармат;
- командних центрів керування,
- вузлів зв’язку;
- мостів та водних переправ;
- бойових, десантних і транспортних кораблів тощо.
Він також здатний вражати цілі, що рухаються зі швидкістю до 10 м/с (36 км/год) з ймовірністю у 90%.
Дальність стрільби «Барвінком», як заявлено розробником, становить понад 20 км. Маса керованого снаряду не перевищує 48 кг. Маса бойової частини – 8 кг. Довжина пострілу з керованим снарядом становить 1200 мм.
Читайте також: ШОТАМ у війську: накрутіші здобутки армії цього місяця (ВІДЕО)
Зараз для цілевказання потрібен оператор з лазерним підсвітлювачем цілей, що має діяти поблизу лінії зіткнення з ворогом, бо прилади підсвітлювання забезпечують «підсвітку» цілей на дистанціях до 5 км. Це створює суттєві ризики для бойової роботи.
Тому цілком логічним виглядає перекладення функції підсвітлювача на безпілотні розвідувальні комплекси. На кшталт того ж БпЛА Bayraktar TB2, що вже є у складі Збройних сил України. Проте симбіоз «БпЛА» – «САУ як засіб враження» ще потребує відпрацювання.
Читайте також: Українські винищувачі відпрацювали зліт-посадку на трасі Київ-Чоп (ВІДЕО)
Довідка
Оригінальний уламково-фугасний боєприпас «Квітник» з лазерною напівактивною головкою самонаведення (типу 9Э421), був прийнятий на озброєння Збройних Сил України 8 років тому – 6 грудня 2012 року, але через малу серію виробництва та залежність від Росії майже не використовувався.
Нагадаємо, три дивізіони ВМС України озброять комплексами крилатих ракет «Нептун».
Як ми повідомляли раніше, Житомирський бронетанковий завод передав армії партію бронемашин.
Усі фото: mil.in.ua.
Твоя підтримка допомагає цим історіям надихати інших та показувати Україну світу.
Підтримати #ШОТАМ
