Суспільство
В Україні фермер створив мінізаповідник для диких бджіл
На Київщині у фермерському господарстві «Широкоступ» створили мінізаказник для диких бджіл, адже до 80% агрокультур потребують запилення бджолами, особливо дикими.
Про це пише Аgronews.ua.
Зазначається, що дикі бджоли в Україні потребують захисту та відновлення популяції. І тут фермери можуть зробити дуже багато. Наприклад, виділяти ділянки для їхнього гніздування.
Наголошується, що для цього не потрібні витрати, вони мінімальні. Можна підсіяти деякі рослини-нектароноси, які створять додаткову кормову базу. Але завдяки цим бджолам врожайність культур можна підвищувати у багато разів.
Читайте також: Ноу-хау, яке вразило світ: українці пакують мед у віск і продають за кордон
Наприклад, середня врожайність насіння люцерни в Україні близько 1,5 ц/га, а поля, які розташовані в мікрозаповідниках, дають 10 і більше центнерів. Тобто врожайність зростає в 6 і більше разів.
Йдеться про те, що господарська діяльність людини призвела до того, що чисельність диких бджіл дуже різко скоротилася. Крім того, широкого поширення набула проблема загибелі сімей медоносних бджіл. У Європі загинуло 50%, у США – понад 60%. Ця проблема підійшла впритул до України, і роль диких бджіл багаторазово зросла.
Довідка
Дика бджола – це комаха, яка веде одиночний спосіб життя. На відміну від медоносних бджіл, які живуть сім’ями, кожна самка одиночної бджоли робить гніздо – чи то в ґрунті, чи то в певних порожнинах – в очереті, в ходах комах-деревогризів.
Самка носить туди пилок, відкладає яйце і цим пилком годує личинку. При цьому на відміну від медоносної бджоли, дикі бджоли відвідують квіти саме заради пилку, тому вони є основними запилювачами.
Читайте також: Як переселенці вивозили пасіки під обстрілами та продовжили справу чотирьох поколінь
Нагадаємо, біля озера Синевір на Закарпатті проведуть фестиваль меду із пасікою.
Окрім того, професор хімії на Прикарпатті винайшов лікувальну жуйку.
Як ми повідомляли раніше, на Рівненщині будують унікальні хатинки з бджолами.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі