Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як переселенці вивозили пасіки під обстрілами та продовжили справу чотирьох поколінь

Опубліковано

“Будуть бджоли — буде й мед”, — так кажуть у родині Конюшів, справжній династії пасічників. Олексій та Анастасія Конюші пасічники у четвертому поколінні, тому любов до бджіл у них ще з дитинства. Коли розпочалась війна, молоде подружжя змушене було переїхати з Луганська, а згодом забрати бджіл. З 200 вуликів врятувати вдалось лише 30, інші постраждали від обстрілів. Сім’я осіла в Каневі і зараз продовжує справу прадідів. Вони навіть створили власний бренд “Конюшина”, під яким продають крем-мед, свічки та косметику.

Анастасія Конюш

Анастасія Конюша

засновниця бренду “Конюшина”

Династія пасічників

Олексій є бджолярем у четвертому поколінні. Ще його прадіди мали пасіки, а батьки 35 років займалися бджільництвом. Прадіди Олексія виготовляли багато продукції з меду, та навіть експортували за кордон.

Так це переходило з покоління в покоління, і ми також з чоловіком вирішили зайнятись пасікою. Спочатку це не було основним видом діяльності. Олексій був професійним футболістом та грав за луганську “Зорю”. Тож з дитинства він вправлявся з м’ячем та спостерігав, як батько працює на пасіці.

Батьки викупили у 2000-му 300 вуликів у селищі Фабричному Луганської області. І ми також зайнялись бджільництвом у Луганську.

Вивозили пасіки під обстрілами

Все перевернуло літо 2014 року. Ми поїхали до друзів у Київ та вже не повернулись. Всі наші речі нам передали знайомі, але бджоли залишились. Лише влітку наступного року нам вдалось вивезти 30 вуликів вантажівками. Інші постраждали від обстрілів. 

Ми з сім’єю часто змінювали місце проживання. Спочатку був Київ, потім Ужгород, Кривий ріг. Потім жили у селі на Полтавщині. Ми шукали місце, де могли б осісти не тільки ми, а й бджоли. Згодом дізнались, що Канів славиться цвітом акації. Тому і вирішили переїхати туди. 

Фото: Theukrainians. Олексій та Анастасія Конюша

Так ми почали розвивати пасічництво та розширятись. Зараз у нас вже 200 сімей бджіл. Поруч живуть батьки Олексія, мають свою частину вуликів у спільній пасіці. Вони є дипломованими бджолярами і передають нам свої знання.

Виготовляють крем-мед та медову косметику

Спочатку ми лише бджільництвом займались, а згодом почали виготовляти продукцію, подарункові набори і зрозуміли, що на це є попит. Так створили бренд “Конюшина”, який названий за нашим прізвищем.

Крім меду ми також виготовляємо воскові свічки, бальзами для губ на основі меду. А також продаємо маточне молоко — це речовина, якою бджоли годують личинок і маток. Його вважають біостимулятором для спортсменів, корисне для імунної, серцево-судинної, нервової системи. 

Якось я натрапила на відео в інтернеті і дізналась про крем-мед. На спеціальному обладнанні твердий мед вимішується, поки не стане легким. Так продовжується кілька днів. Мед стає такою легкою масою і впродовж року не твердіє. Потім ми змішуємо його з сухофруктами, горіхами, ягодами та шоколадом. Це все фасуємо у баночки по 50, 100 або 200 грамів.

Особливості бджіл

Від батьків до нас перейшло багато порад. Наприклад, що не потрібно гнатись за кількістю і швидко збирати мед. Комахи самі запечатують стільники, які заповнені медом, восковими кришечками. На меді потім утворюється біла корочка, яку ми зрізаємо перед тим, як викачуємо мед спеціальною медогонкою.

Взагалі, запечатаний мед може зберігатись і тисячі років. Але якщо його надто швидко викрутити, то він швидко скисає і бродить. Тому ми чекаємо, поки мед стане якісним.

Якщо ви хочете зайнятись бджільництвом, то все починається з купівлі вулика. Він коштує приблизно півтори тисячі гривень. Один вулик дає 60-80 кг меду на рік. Також купують молоду бджолину сім’ю, коштує півтори тисячі. У сім’ї головна матка, вона відповідає за потомство та відкладає яйця. Є ще трутень та бджола. Трутень відповідає тільки за продовження роду — запліднює матку та вмирає.

Коли цвітуть медоносні рослини бджоли вилітають за нектаром. Бджілка за один раз може принести стільки нектару, скільки сама важить. Крильця є важливим робочим інструментом, але вони швидко зношуються через польоти.

Співпраця з фермерами

Найбільшим викликом для нас стали аграрії та пошук чистого поля для бджіл. Річ у тому, що фермери травлять поля неякісними хімікатами. А якщо бджола сяде на отруту, то і пасіка може загинути. У цьому році було багато такий ситуацій у бджолярів України.

Щоб убезпечити себе, ми зареєстрували пасіку у сільській раді. Тому в кожному населеному пункті, куди ми виїжджаємо з пасікою, ми реєструємось, що будемо у такому-то місці стільки-то часу. Тому, коли є якість обробки полів — нам повідомляють.

Річ у тому, що ми змінюємо за літо мінімум три місця. Бо є різні медозбори. Перший — біла акація, вона зацвітає у травні. Після цього цвіте липа — ми їдемо в інше місце, а далі переїжджаємо за гречкою чи соняшником. Це кочове бджільництво. Ми їздили у Суми, Кіровоград чи Кагарлицький район Київщини за соняшниками. 

Співпраця з фермерами у кожному місці є вигідна для обох. Адже ми отримуємо мед, а вони завдяки бджолам збільшують урожайність соняшників.

Отримали грант та експортували в Емірати

Ми отримали грант та 50 тисяч гривень від одного з українських агрохолдингів. Закупили вулики, бджіл, а також обладнання.

Орендуємо цех в Каневі з конвеєрною стрічкою та дозаторами для автоматичного фасування, де виготовляємо продукцію. Також ми ведемо переговори з супермаркетами. Вже можна купити наш мед у Сільпо у “Лавці традицій”.

800 кг нашого меду поїхало в Арабські Емірати. Олексій співпрацював з іншими бджолярами і вони разом експортували мед.

Плануємо зараз розширяти пасіки і вийти на іноземний ринок.

Суспільство

Який ти донор плазми: герой-рятівник чи віриш у фейки? (ТЕСТ)

Опубліковано

Аби бути супергероєм, не потрібні суперздібності. Достатньо стати донором плазми, адже кожна четверта людина щонайменше раз у житті потребувала чи потребуватиме переливання компонентів крові чи препаратів на їхній основі.

До Всесвітнього дня донора ШоТам разом з компанією Biopharma Plasma, яка першою в Україні почала виготовляти з донорської плазми ліки, що рятують життя, розробили тест. Усього 5 хвилин, і ви виявите, які хибні переконання щодо донації плазми ви маєте та про які бонуси для донорів ще не знаєте.

0%

1. Як проходить донація плазми?

2. Хто може бути донором плазми?

3. Як часто можна здавати плазму?

4. Що таке взагалі ця плазма крові?

5. Чому донорство плазми таке важливе?

6. Чим можна замінити донорську плазму крові при виготовленні ліків?

7. Як плазмаферез впливає на наш організм?

8. Як довго відновлюються наші запаси плазми після донації?

9. З донорської плазми виготовляють препарати, такі як імуноглобуліни та фактори згортання крові. Як гадаєте, чиї життя рятують ці ліки?

10. Чи правда, що за донацію плазми можна отримати грошову компенсацію?

Який ти донор плазми: герой-рятівник чи віриш у фейки? (ТЕСТ)
Новачок у донорстві

Йой, ми виявили у твоїх відповідях чимало шкідливих упереджень! Але головне, що в тебе є бажання дізнатися більше на таку важливу тему, як донорство плазми крові. Можливо, ти раніше зовсім нічого не чув/не чула про донацію компонентів крові або ж це були вигадки чи відверті жахайки на медичні теми, яких, на жаль, вдосталь у мережі. Але тепер ти точно знаєш, що:

— донорство плазми, як і донорство крові, рятує людські життя;

— при донації плазми донор зберігає всі свої червоні кров'яні тільця, а натомість його кров очищується від токсинів;

— донором може стати кожен повнолітній, хто має вагу більше 50 кг, добре самопочуття та бажання рятувати життя;

— аби відновити об’єм плазми, нашому організму знадобиться всього 1-2 доби. Головне пити достатньо чистої води та не забувати споживати білки;

— донори плазми можуть отримати безкоштовні консультації лікаря та пройти медичні скринінги в центрах Biopharma Plasma в різних містах України.

Детальніше про умови тут. Мапа центрів Biopharma Plasma — за посиланням.

Майбутній амбасадор донорства

Ти ще маєш трохи сумнівів: а може, плазма не така потрібна, як кров? Чи дійсно вона когось рятує? Чи справді донація плазми безпечна для донора? Настав час поповнити свою базу знань, аби стати амбасадором донорського руху в Україні! А почати можеш із цієї пам’ятки:

— донорська плазма життєво необхідна тим, хто бореться з онкологією, імунодефіцитом, важкими опіками та пораненнями;

— донорство плазми приносить користь самому донору: під час процедури плазмаферезу його кров очищується від токсинів та «омолоджується»;

— аби відновити задоначений об’єм плазми, нашому організму знадобиться всього лиш 1-2 доби! Головне пити достатньо чистої води та не забувати споживати білки.

Донори плазми можуть отримати безкоштовні консультації лікаря та пройти медичні скринінги в центрах Biopharma Plasma по всій Україні! Детальніше про умови тут. Мапа центрів Biopharma Plasma — за посиланням.

Людина з золотою рукою

Нічого собі, ти знаєш так багато про донорство плазми крові! Схоже, ти вже маєш досвід у цій важливій справі.

Австралієць Джеймс Гаррісон першим увійшов в історію як «Людина з золотою рукою» — за своє життя він пожертвував плазму крові 1 173 рази та врятував життя більш ніж 2 мільйонів новонароджених. Можливо, саме ти підхопиш цю супергеройську місію та станеш новою «Людиною з золотою рукою» та легендою донації з України? Ділися своїми результатами в соцмережах — не для того, аби похвалитися, а щоб твої друзі знали, до кого можуть звернутися по пораду як до досвідченого донора!

Ну а бонусом для них буде мапа центрів Biopharma Plasma, де всі донори можуть отримати тут.

Поділіться своїми результатами:

Фото: Biopharma Plasma

Читати далі

Суспільство

На Івано-Франківщині виявили унікальну колонію пернатих з Червоної книги (ФОТО)

Опубліковано

У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.

Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.

На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.

Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.

Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони

А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.

Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.

Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку

Читати далі

Суспільство

В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників

Опубліковано

В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників. За даними російської сторони, це тіла військових, які мали українське громадянство. Репатріацію провели згідно домовленостей у Стамбулі.

Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

Надалі слідчі правоохоронних органів та експертні установи МВС проведуть ряд експертиз та ідентифікацію тіл.

Читайте також: З окупації та росії вдалося врятувати велику групу українських дітей

Полеглих вдалося повернути завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, ЗСУ, МВС, Офісу омбудсмена, Секретаріату уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.

Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.

Нагадуємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.

Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими

Читати далі