Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
«У нас нещодавно був пацієнт після інсульту. Якщо його занесли перший раз на ношах, то звідси він після двох тижнів пішов своїми ногами», — пригадує директорка Оржицької лікарні Леся Пономаренко.
Такий результат — це заслуга і лікарів, і самого пацієнта, і нового відділення для реабілітації. Адже коли людина бачить свої успіхи, то займається активніше, вважає лікарка. І це збільшує шанси на одужання.
ШоТам розповідає, як завдяки опитуванню вдалося відкрити відділення для реабілітації на Полтавщині.
Шукали можливості, аби зробити реабілітаційне відділення
У лікарні послуги реабілітації хотіли запровадити давно. Леся Пономаренко каже:
«Дуже багато пацієнтів потребують тривалого відновлення. І етапу медикаментозного лікування може не вистачити».
У програмі медичних гарантій від НСЗУ є пакети реабілітаційних послуг, тож директорка з колегами почали вивчати досвід інших закладів та потрібні документи. Каже, шукали можливості, щоб зробити реабілітаційне відділення.
Така нагода трапилася. Працівникам лікарні запропонували долучитися до тренінгів у межах програми «Людський вимір» від Міжнародної організації з міграції (МОМ). Голова Оржицької громади Олена Сидоренко розповідає: на навчанні дізналися, як правильно планувати дослідження та збирати дані, а головне — враховувати думку громадськості.
Так у липні 2023 року у громаді організували опитування, щоб зрозуміти, яких послуг не вистачає людям. Питали стосовно різних сфер: і освіти, і культури, і охорони здоров’я. На другому місці, після стану доріг, жителі назвали якісні медичні та соціальні послуги.
Оскільки над більшістю проблем виконавчий комітет селищної ради вже працює, то взялися саме за медичну тему. Громада добре себе показала і під час навчання, і під час опитування, то організатори програми запропонували взяти участь у конкурсі грантів. У громаді вирішили реалізувати ідею реабілітаційного відділення.
Тож у грантовій заявці описали, що їм знадобиться для реабілітації. Розповіли, що громада співпрацює з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА», з UNICEF тощо. Аби грантодавці впевнилися — громада має досвід роботи з донорами.
«Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, ми як ніхто відчули, як то — бути сам на сам з бідою. І коли поруч став Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», ми зрозуміли, що ми не самі», — пригадує Олена Сидоренко.
Як партнерка «ГОВЕРЛИ»Оржицька громада отримала багато підтримки: і генератори, що рятували під час блекаутів, і екскаватор, і офісну техніку та медичне обладнання.
Проєкт пройшов відбір та став одним із переможців на Полтавщині — в Оржицькій лікарні отримали ліжка і різні засоби для реабілітації. Олена Сидоренко каже, що спочатку розраховували бюджет на 443 000 гривень. Але цього було недостатньо для старту, адже обладнання треба було розмістити у належних умовах: вирішили відремонтувати старе дитяче відділення — з 2020 року воно не працювало, а у 2022 році туди поселили людей з інвалідністю, що евакуйовувалися зі своїх міст.
«Коли ремонтні роботи розпочинаються, то хочеться і те, і те замінити — тож все це розтягнулося майже на пів року. Ремонт робили і працівники закладу, і люди, що працюють у комунальних підприємствах громади», — пригадує Леся Пономаренко.
Тож проєкт масштабували аж до 2,5 мільйона гривень! А в середині березня 2024 року реабілітаційне відділення відчинило свої двері для тих, хто потребує допомоги.
«Але у нас немає всіх кадрів, які вимагає Національна служба здоров’я України для того, щоб ми змогли законтрактуватися. Наприклад, поки не змогли знайти фізичних терапевтів і ерготерапевтів», — зауважує директорка лікарні.
Тож у відділення реабілітації на Полтавщині запрошують на роботу, Леся Григорівна каже, брак кадрів — це проблема не лише їхньої лікарні, а сфери загалом. Потреба в ерготерапевтах лише зростатиме.
Тому відділення поки не може приймати пацієнтів на стаціонар, але люди все ж звертаються по допомогу — після інсультів чи травм. Щодня лікар фізично-реабілітаційної медицини приймає близько 10 пацієнтів, також надає свої послуги психолог.
«Реабілітаційне відділення по ремонту, обладнанню, по доступності — починаючи від санвузлів і до всього іншого — має достойний вигляд і ми провели значну роботу», — каже Леся Пономаренко.
Зараз у реабілітаційному відділенні 4 просторі палати — всього на 20 ліжок, а також робочі кабінети фахівців, санітарні кімнати, кухня. Воно розміщене на першому поверсі, тож не треба підніматися сходами, аби потрапити на лікування — це великий плюс.
Адже робота з післяінсультними хворими доволі складна: треба скласти індивідуальний план реабілітації та відстежувати кожен рух на тренажерах — з пацієнтами постійно займається асистент, а рідні мають продовжувати вправи і вдома. Звертаюся до лікарні й військові, директорка каже, що у громаді багато мобілізованих, тому очікують такі звернення і в майбутньому.
Леся Григорівна каже: про розширення теж уже думали, зараз у відділенні бракує апаратів для пасивної реабілітації — вони потрібні для пацієнтів, у яких зовсім відсутні рухи. Лікарка запевняє: шукатимуть гранти та інші можливості, щоб доукомплектувати лікарню.
«Навіть попри війну, люди хочуть розуміти, що у нас є майбутнє. Адже наша громада маленька й віддалена. Тож люди тут повинні розуміти, що їх ніхто не покинув, що тут їм доступні ті ж послуги, що і в місті», — вважає Леся Пономаренко.
Найближча кластерна лікарня за 45 кілометрів, дорога до неї не найкраща, та і не всі мають змогу туди потрапити. Тож реабілітація на Полтавщині, в Оржиці — це те, що буде потрібно ще багато років.
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Місцева лікарня Нової Одеси приймає жителів не тільки своєї, а й двох сусідніх громад. Лише в поліклініку приходять 300 пацієнтів на добу. Після розформування районного центру її фінансування громаді довелося повністю взяти на себе.
«Щоб фінансувати заклади, потрібні кошти всіх трьох громад — без підтримки ми не зможемо»,— каже заступниця міського голови Світлана Зла.
ШоТам розповідає, як Новоодеська громада знайшла рішення та разом з іншими громадами розвиває свою лікарню.
Виклики: бракує фінансування та якісного обладнання
Раніше Нова Одеса була районним центром, а тепер колишній район розділений на три громади. Відповідно, багатопрофільна лікарня та центр медико-санітарної медицини обслуговують 40 тисяч людей. Кожного дня по допомогу в медичні заклади звертаються жителі Новоодеської, Костянтинівської та Сухоєланецької громад.
Новоодеська міська лікарня стаціонарно приймає до 3 тисяч пацієнтів на рік, та НЗСУ не покриває всі їхні витрати. До того ж, бракує якісного обладнання — на операції частині пацієнтів доводиться їхати до найближчого медзакладу в Миколаєві, який часто обстрілюють.
А ще триповерхова лікарня часто лишається без води.
«При падінні рівня води ми не можемо забезпечити нею третій поверх. У нас зараз є свердловина, але там, буває, під час літніх спек просто зникає вода. Ми тоді воду завозимо машинами», — розповідає заступниця головного лікаря Новоодеської лікарні Ольга Виходцева.
Рішення: співпраця з міжнародними партнерами та сусідніми громадами
Тепер у Новоодеській громаді співпрацюють з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА». Спеціалісти Проєкту допомогли місцевій владі підписати договори про міжмуніципальне співробітництво з Костянтинівською та Сухоєланецькою громадами, щоб запровадити співфінансування у сфері охорони здоров’я, а також освіти.
Окрім цього, вони вже уклали договір про співпрацю щодо Інклюзивно-ресурсного центру.
«Сьогодні ми повністю забезпечуємо свої потреби в енергоносіях завдяки співфінансуванню з сусідніми громадами. Також ми знаємо, що можемо розраховувати на підтримку громад у ремонті чи при якихось аварійних ситуаціях», — впевнена Ольга Виходцева.
На тренінгах і навчаннях експерти разом з місцевою владою визначили сфери, де така співпраця буде найпотрібнішою. Так з Рогатинською та Дрогобицькою міськими радами планують спільно реалізовувати проєкти розвитку сільського господарства та реабілітації ветеранів.
Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» допомагає і з додатковими генераторами, акумуляторними та сонячними батареями. А ще на території закладу планують пробурити нову свердловину, аби забезпечити людей водою.
Також у планах лікарні оновити медобладнання, щоб воно відповідало вимогам лікарів і пацієнтів. Це допоможе розширити перелік послуг, наприклад, хірурга та стоматолога.
«Деяке медичне обладнання нам уже вдалося оновити», — каже Ольга.
Окрім цього, Новоодеська громада отримала від Проєкту обладнання для розвитку житлово-комунального господарства: екскаватори-навантажувачі, вантажні автомобілі, техніку для подрібнення деревини. Тож тепер усю деревину, яка надходить до міста, не викидають, а роздроблюють і використовують для опалення комунальних закладів.
«Під час навчання муніципального співробітництва був корисний досвід інших громад. Там наші працівники переймають досвід в інших фахівців. Тепер ми хочемо створити комунальне підприємство сортування та збору відходів», — розповідає Новоодеський міський голова Олександр Поляков.
Міська рада отримала від партнерів техніку для подрібнення деревини та автомобіль-самоскид. Фото: ШоТам та з телеграм-каналу Новоодеської міської ради
В Ірпені завдяки партнерам почали будувати багатоповерхівку для родин, які втратили дім на початку повномасштабного вторгнення росії.
Про це повідомив міський голова Ірпеня Олександр Маркушин.
Новий дім будують на Гостомельському шосе, 12/14/16. Він матиме три під’їзди та дев’ять поверхів. Загалом у ньому зможуть жити 78 родин. На проєкт міжнародні партнери, зокрема Міжнародна організація з міграції ООН, виділили 300 мільйонів гривень.
Фото: телеграм-канал Олександра Маркушина
«Пряме влучання ворожої авіабомби на початку повномасштабного вторгнення не залишило шансів на ремонт будинку. Важке рішення про демонтаж, розробка проєкту будівництва силами міста та пошук рішення, яке поверне мешканців до рідного дому — і нарешті відбудова спільно з МОМ», — написав міський голова Ірпеня.
Проєкт будівлі. Фото: телеграм-канал Олександра Маркушина
Про Міжнародну організацію з міграції
Представництво МОМ є частиною ООН. В Україні ця організація надає допомогу внутрішньо переміщеним особам і людям, які постраждали від війни. Один із проєктів, який втілює організація в Україні, це «Відновлення та підтримка громад». Наразі його реалізують у 25 громадах України.
Нагадаємо, що завдяки платформі UNITED24 відновлюють лікарню, пошкоджену на початку 2022 року.
На цьогорічній кліматичній конференції український павільйон став найбільшим за розміром та символічним за змістом. Його головна тема — відновлення. Стіни павільйону виготовили з екопаперу, до складу якого додано живе насіння різнотрав’я. Після завершення заходу ці елементи висадять у країнах-партнерах України, символізуючи відродження та стійкість.
Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Про павільйон
Художниця Олександра Жумайлова прикрасила павільйон зображенням площею понад 120 м², яке висвітлює 50 ключових екоініціатив України. Серед представлених проєктів — цифровізоване землеробство, інновації у сфері відновлюваної енергетики та розмінування, стартапи, що виготовляють папір із опалого листя, ловці вуглекислого газу, екологічні замінники пінопласту та мобільні заводи-принтери.
Фото: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів УкраїниФото: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
Серед інших інсталяцій у павільйоні — ініціатива зоозахисної організації UAnimals. Вона представила «окуляри реальної реальності», що дозволяють відвідувачам побачити екологічні наслідки війни в Україні. Завдяки VR-зонам глядачі можуть стати свідками загибелі дельфінів у Чорному морі, лісових пожеж, підриву Каховської ГЕС, атак на енергосистему та загрози ядерної катастрофи.
3D-інсталяція має на меті не лише підвищити обізнаність про екологічну катастрофу, яку спричиняє російська агресія, а й підкреслити необхідність міжнародної компенсації від Росії за завдані збитки.
Нагадаємо, що до 100-річчя Українського радіо «Укрпошта» випустила нову марку: її вигляд (ФОТО).
Фото: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Коментарі