Суспільство
В Обертині селяни об’єднались у кооператив і заробляють на сухофруктах. Як їм це вдалось?
Сьогодні — Міжнародний день кооперативів. До цієї дати ми розповідаємо вам, як жителі невеликого прикарпатського містечка Обертин, що на Івано-Франківщині, заробляють на фруктах та яблуках, та ще й реалізують соціальні проєкти в селі. А все завдяки кооперативу “Файні ябка”, який займається виробництвом сухофруктів для продажу на українському та закордонному ринках. Жителі переобладнали приміщення старої пекарні, де тепер переробляють ягоди та фрукти. Соціальний кооператив дає можливість 2000 селянам продавати продукцію, вирощену на городах, та заробляти копійчину.
Інна Ткачук
Піар-менеджерка соціального коопертиву “Файні ябка”. Навчалась в Чернігівському національному університеті, спеціальність “Соціальна робота”. Працювала заступником керуючого в мережі магазинів та менеджером з продажів виробництва бруківки та супутніх матеріалів.
Навіщо обертинцям соціальний кооператив
Кооператив “Файні ябка” був створений у 2017 році з метою показати, що українські села мають потужний потенціал і селяни можуть заробляти на своїй землі, а не тікати за кордон.
Майже кожна людина в селі має свої городи і сади. Частину врожаю вони самі залишають для себе, а іншу намагаються продати. Але закупівельники беруть просто смішні гроші за фрукти чи ягоди. Тоді селянам доводиться самостійно їхати до великих міст і продавати все на базарі. Та це не вигідно, а старші люди взагалі не мають можливості кататись.
Читайте також: На Прикарпатті селяни заробляють у молочному кооперативі. Як їм це вдалось?
Кооператив вирішує цю проблему. Ми купуємо у селян фрукти та ягоди. Ціни різні, залежно від сезону, — 3-4 грн за кілограм яблук, 8-10 грн за кілограм вишень, 30 грн за кілограм чорниці. Після збору врожаю люди привозять нам продукцію, з якої потім ми робимо сухофрукти. Обрали саме таку нішу, бо у цьому виробництві потрібні найменші капіталовкладення.
Ми працюємо з селянами Уманського, Коломийського районів Івано-Франківської області. Зараз в кооперативі є понад 2000 селян. Звісно, більшість людей старшого віку, але є й молодь. Ми хочемо показати, що проживаючи в селі, можна побудувати власний бізнес і заробляти непогані гроші. Дуже радіємо, коли деякі господарі розширюють свої сади, щоб посадити більше продукції і привезти нам.
$57 000 на створення кооперативу
Засновником кооперативу є Богдан Станіславський. Разом з партнерами у 2017 році він створив “Файні ябка”. Тоді знайшли недобудоване приміщення старої пекарні, яке пустувало 20 років. Оцінили кошти, які потрібні на оснащення та ремонт— вийшла сума $57 000.
Тоді з’явилась ідея створення громадської організації “Файні ябка – 57”, яку заснувало товариство з обмеженою відповідальністю, із правом здійснення комерційної діяльності. Його особливістю стала соціальна складова, адже потенційного власника у нього не було. Тоді Богдан Станіславський залучив 57 інвесторів-меценатів, кожен з яких вніс по $1000 членського внеску. Шукати зацікавлених було не просто, але нам вдалось. Ми швидко запустили соціальний кооператив, аби показати інвесторам реальний результат роботи. Всі кошти витратили на ремонт та обладнання для виготовлення сухофруктів — сушки, мийки, ваги і т.д.
Потім ми вже почали залучати селян. Спочатку люди дуже скептично ставились до самого поняття кооперативу, боялись об’єднуватись. Але згодом побачили, що все чесно і від кооперативу для них лише одні переваги. Потім вже самі телефонували і питали, чи ще можна нам привозити продукцію. На саме виробництво ми найняли спочатку 10 людей. Дві жінки навіть повернулись з Польщі з заробітків, щоб спробувати працювати в кооперативі.
Як сушимо
Десь на початку липня у нас починається заготівля ягід, а осінню – яблук, помідор та буряка (так, овочі ми теж почали сушити). Як тільки люди збирають урожай, відразу привозять до нас в цех. Ми все відвантажуємо, зважуємо, миємо та очищуємо від хвостиків. До речі, у нас є спеціальне обладнання, яке виймає кісточки з вишні, а також комбайн з різними насадками, який сам ріже фрукти на потрібні шматочки.
Після цього ми викладаємо всю продукцію на сітки, які відправляють у сушарку. Маємо твердопаливний котел, завдяки якому подається тепло. Після сушки продукція має охолонути, а тоді наші працівниці сортують її і перебирають кожну ягідку, щоб вони не злипались між собою. А далі всі наші фрукти та ягоди відправляються на склад, де їх фасують у фірмові обгортки.
За добу ми можемо переробити 700-800 кг сушки. Якщо, наприклад, сушити 500 кг яблук, то вийде десь 150 кг готової продукції. Весь наш товар є екологічно чистим та не оброблений хімікатами. Бо все вирощують люди для себе, а частину продають. І селяни не будуть обробляти власні городи шкідливими речовинами.
Читайте також: Суперфуди у райцентрі: як родина переселенців виготовляє еко-чіпси
Сухофрукти продаємо через інтернет, а також ми маємо договори з кількома магазинами в Івано-Франківську. Ще ми їздимо на різноманітні форуми, де представляємо свої плани. Але 2020 рік все змінив. Зараз активно працюємо над тим, щоб вийти на закордонний ринок. Чимало людей з Обертина поїхали на заробітки у Францію і коли приїжджають додому, то беруть нашу сушку як сувенір. Так всі потроху популяризуємо український продукт. Зараз продаємо тільки в Україні, звичайно, на перспективу плануємо і закордон.
Безкоштовно роздавали каченят
Як я вже казала, “Файні ябка” — соціальний кооператив, тому ми проводимо багато ініціатив у селі. Минулого року був цікавий пілотний проєкт “20 на 3”. І тоді ми безкоштовно роздавали селянам каченят!
В чому суть проєкту? Ми закупили каченят породи мулард, які за три місяці набирають непогану вагу – понад 4,5 кілограмів. До акції залучили мешканців Коломийщини та Косівщини. Усі охочі мають нагоду взяти додому 20 качок, вигодувати їх, через три місяці трьох птахів повернути, а сімнадцять залишити собі. Протягом цього часу ми контактували з людьми, надавали консультації щодо відгодівлі качок чи якихось хвороб. Через три місяці ми забрали собі три дорослі качки, а у ґаздів та ґаздинь залишилось сімнадцять. Крім того, наш соціальний кооператив надає можливість учасникам проєкту продати птицю місцевим підприємствам. А ми, своєю чергою, окупили цими трьома качками те, що вклали у молодняк.
Спочатку люди насторожено віднеслись до цієї акції. Мовляв, як це так, “безкоштовно”? А ще боялись давати свої контактні дані. Та нам вдалось пояснити людям вигоду від такої акції. І зараз вони питають, чи будемо ми робити ще такі проєкти. На наступний рік плануємо збільшувати вибір птиці і роздавати курей та індиків.
Прибуток іде на розвиток села
Близько 50% прибутку кооперативу йде на зарплату працівникам, податки, закупівлю фруктів, а інші 50% — на соціальні проєкти та розвиток села. Це і освітлення вулиць, і підтримка діяльності навчальних закладів, і ремонт доріг, й чимало інших інфраструктурних та просвітницьких речей. Минулого року підписали договір з благодійним фондом у Коломиї та передали 10% від загальної кількості продукції для малозабезпечених громадян.
А ще проводили конкурс серед випускників 11 класів. Ті, хто отримав найбільше балів на ЗНО, отримали винагороду у сумі 10 тисяч гривень. Такий конкурс оголошено вперше у 2018 році. Його проведення стало можливим завдяки діяльності нашого соціального кооперативу “Файні ябка”, адже саме кошти, накопичені від нашої діяльності і є призовим фондом конкурсу.
Читайте також: Буковинський кооператив продає дикорослі гриби по всьому світу. Як їм це вдалось?
Крім цього. проводимо регіональні форуми у регіонах і розказуємо, що таке соціальний кооператив і які його переваги. От, наприклад, часто за школами закріплені земельні ділянки, які не використовуються. Чому б не висаджувати там сади, збирати урожай та заробляти кошти? Розумієте, ми хочемо розвивати українське село. Щоб люди не їхали кудись на заробітки, а мали змогу працювати у рідному краї. І якщо об’єднуватись, то можна разом будувати село, місто та країну, у якій хочеться жити.
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Що змінюється для пасажирів?
Коментарі
Коментарі