Суспільство
В Обертині селяни об’єднались у кооператив і заробляють на сухофруктах. Як їм це вдалось?
Сьогодні — Міжнародний день кооперативів. До цієї дати ми розповідаємо вам, як жителі невеликого прикарпатського містечка Обертин, що на Івано-Франківщині, заробляють на фруктах та яблуках, та ще й реалізують соціальні проєкти в селі. А все завдяки кооперативу “Файні ябка”, який займається виробництвом сухофруктів для продажу на українському та закордонному ринках. Жителі переобладнали приміщення старої пекарні, де тепер переробляють ягоди та фрукти. Соціальний кооператив дає можливість 2000 селянам продавати продукцію, вирощену на городах, та заробляти копійчину.
Інна Ткачук
Піар-менеджерка соціального коопертиву “Файні ябка”. Навчалась в Чернігівському національному університеті, спеціальність “Соціальна робота”. Працювала заступником керуючого в мережі магазинів та менеджером з продажів виробництва бруківки та супутніх матеріалів.
Навіщо обертинцям соціальний кооператив
Кооператив “Файні ябка” був створений у 2017 році з метою показати, що українські села мають потужний потенціал і селяни можуть заробляти на своїй землі, а не тікати за кордон.
Майже кожна людина в селі має свої городи і сади. Частину врожаю вони самі залишають для себе, а іншу намагаються продати. Але закупівельники беруть просто смішні гроші за фрукти чи ягоди. Тоді селянам доводиться самостійно їхати до великих міст і продавати все на базарі. Та це не вигідно, а старші люди взагалі не мають можливості кататись.
Читайте також: На Прикарпатті селяни заробляють у молочному кооперативі. Як їм це вдалось?
Кооператив вирішує цю проблему. Ми купуємо у селян фрукти та ягоди. Ціни різні, залежно від сезону, — 3-4 грн за кілограм яблук, 8-10 грн за кілограм вишень, 30 грн за кілограм чорниці. Після збору врожаю люди привозять нам продукцію, з якої потім ми робимо сухофрукти. Обрали саме таку нішу, бо у цьому виробництві потрібні найменші капіталовкладення.
Ми працюємо з селянами Уманського, Коломийського районів Івано-Франківської області. Зараз в кооперативі є понад 2000 селян. Звісно, більшість людей старшого віку, але є й молодь. Ми хочемо показати, що проживаючи в селі, можна побудувати власний бізнес і заробляти непогані гроші. Дуже радіємо, коли деякі господарі розширюють свої сади, щоб посадити більше продукції і привезти нам.
$57 000 на створення кооперативу
Засновником кооперативу є Богдан Станіславський. Разом з партнерами у 2017 році він створив “Файні ябка”. Тоді знайшли недобудоване приміщення старої пекарні, яке пустувало 20 років. Оцінили кошти, які потрібні на оснащення та ремонт— вийшла сума $57 000.
Тоді з’явилась ідея створення громадської організації “Файні ябка – 57”, яку заснувало товариство з обмеженою відповідальністю, із правом здійснення комерційної діяльності. Його особливістю стала соціальна складова, адже потенційного власника у нього не було. Тоді Богдан Станіславський залучив 57 інвесторів-меценатів, кожен з яких вніс по $1000 членського внеску. Шукати зацікавлених було не просто, але нам вдалось. Ми швидко запустили соціальний кооператив, аби показати інвесторам реальний результат роботи. Всі кошти витратили на ремонт та обладнання для виготовлення сухофруктів — сушки, мийки, ваги і т.д.
Потім ми вже почали залучати селян. Спочатку люди дуже скептично ставились до самого поняття кооперативу, боялись об’єднуватись. Але згодом побачили, що все чесно і від кооперативу для них лише одні переваги. Потім вже самі телефонували і питали, чи ще можна нам привозити продукцію. На саме виробництво ми найняли спочатку 10 людей. Дві жінки навіть повернулись з Польщі з заробітків, щоб спробувати працювати в кооперативі.
Як сушимо
Десь на початку липня у нас починається заготівля ягід, а осінню – яблук, помідор та буряка (так, овочі ми теж почали сушити). Як тільки люди збирають урожай, відразу привозять до нас в цех. Ми все відвантажуємо, зважуємо, миємо та очищуємо від хвостиків. До речі, у нас є спеціальне обладнання, яке виймає кісточки з вишні, а також комбайн з різними насадками, який сам ріже фрукти на потрібні шматочки.
Після цього ми викладаємо всю продукцію на сітки, які відправляють у сушарку. Маємо твердопаливний котел, завдяки якому подається тепло. Після сушки продукція має охолонути, а тоді наші працівниці сортують її і перебирають кожну ягідку, щоб вони не злипались між собою. А далі всі наші фрукти та ягоди відправляються на склад, де їх фасують у фірмові обгортки.
За добу ми можемо переробити 700-800 кг сушки. Якщо, наприклад, сушити 500 кг яблук, то вийде десь 150 кг готової продукції. Весь наш товар є екологічно чистим та не оброблений хімікатами. Бо все вирощують люди для себе, а частину продають. І селяни не будуть обробляти власні городи шкідливими речовинами.
Читайте також: Суперфуди у райцентрі: як родина переселенців виготовляє еко-чіпси
Сухофрукти продаємо через інтернет, а також ми маємо договори з кількома магазинами в Івано-Франківську. Ще ми їздимо на різноманітні форуми, де представляємо свої плани. Але 2020 рік все змінив. Зараз активно працюємо над тим, щоб вийти на закордонний ринок. Чимало людей з Обертина поїхали на заробітки у Францію і коли приїжджають додому, то беруть нашу сушку як сувенір. Так всі потроху популяризуємо український продукт. Зараз продаємо тільки в Україні, звичайно, на перспективу плануємо і закордон.
Безкоштовно роздавали каченят
Як я вже казала, “Файні ябка” — соціальний кооператив, тому ми проводимо багато ініціатив у селі. Минулого року був цікавий пілотний проєкт “20 на 3”. І тоді ми безкоштовно роздавали селянам каченят!
В чому суть проєкту? Ми закупили каченят породи мулард, які за три місяці набирають непогану вагу – понад 4,5 кілограмів. До акції залучили мешканців Коломийщини та Косівщини. Усі охочі мають нагоду взяти додому 20 качок, вигодувати їх, через три місяці трьох птахів повернути, а сімнадцять залишити собі. Протягом цього часу ми контактували з людьми, надавали консультації щодо відгодівлі качок чи якихось хвороб. Через три місяці ми забрали собі три дорослі качки, а у ґаздів та ґаздинь залишилось сімнадцять. Крім того, наш соціальний кооператив надає можливість учасникам проєкту продати птицю місцевим підприємствам. А ми, своєю чергою, окупили цими трьома качками те, що вклали у молодняк.
Спочатку люди насторожено віднеслись до цієї акції. Мовляв, як це так, “безкоштовно”? А ще боялись давати свої контактні дані. Та нам вдалось пояснити людям вигоду від такої акції. І зараз вони питають, чи будемо ми робити ще такі проєкти. На наступний рік плануємо збільшувати вибір птиці і роздавати курей та індиків.
Прибуток іде на розвиток села
Близько 50% прибутку кооперативу йде на зарплату працівникам, податки, закупівлю фруктів, а інші 50% — на соціальні проєкти та розвиток села. Це і освітлення вулиць, і підтримка діяльності навчальних закладів, і ремонт доріг, й чимало інших інфраструктурних та просвітницьких речей. Минулого року підписали договір з благодійним фондом у Коломиї та передали 10% від загальної кількості продукції для малозабезпечених громадян.
А ще проводили конкурс серед випускників 11 класів. Ті, хто отримав найбільше балів на ЗНО, отримали винагороду у сумі 10 тисяч гривень. Такий конкурс оголошено вперше у 2018 році. Його проведення стало можливим завдяки діяльності нашого соціального кооперативу “Файні ябка”, адже саме кошти, накопичені від нашої діяльності і є призовим фондом конкурсу.
Читайте також: Буковинський кооператив продає дикорослі гриби по всьому світу. Як їм це вдалось?
Крім цього. проводимо регіональні форуми у регіонах і розказуємо, що таке соціальний кооператив і які його переваги. От, наприклад, часто за школами закріплені земельні ділянки, які не використовуються. Чому б не висаджувати там сади, збирати урожай та заробляти кошти? Розумієте, ми хочемо розвивати українське село. Щоб люди не їхали кудись на заробітки, а мали змогу працювати у рідному краї. І якщо об’єднуватись, то можна разом будувати село, місто та країну, у якій хочеться жити.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
