Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Урбаністи почали розробляти Стратегію відродження Маріуполя після деокупації

Опубліковано

Українські урбаністи почали розробляти Стратегію повоєнного відродження Маріуполя. До проєкту вже долучилися майже 40 фахівців з усього світу.

Про це ШоТам розповіла команда урбан-бюро Big City Lab.

Перша зустріч у форматі діалогу відбулася у вівторок, 14 лютого. У ній взяли участь маріупольці, представники влади міста та урбаністи з Big City Lab. Це стало початком створення сценарію майбутнього розвитку українського Маріуполя після деокупації 

Діалогова зустріч у центрі «ЯМаріуполь», фото Big City Lab

Чи не зарано говорити про відновлення

За словами міського голови Маріуполя Вадима Бойченка, на момент звільнення міста з російської окупації, нам вже необхідно мати план відновлення та перші кроки для цього. А тому говорити про відновлення міста – на часі.

Читайте також: «Це глибше, ніж просто ремонт». Як відбудувати українські міста? На прикладі Миколаєва та Харкова пояснює урбаністка Євгенія Дулько

«Ми повинні мати відповіді на запитання: яку інфрастуктуру відновлюємо першочергово? Як створити базові умови для тих, хто зараз в місті: вони не живуть, а виживають, як їм допомогти? Як зробити так, щоб в Маріуполь поверталися його мешканці – та долучалися до відновлення міста? Як зробити наше місто найкрашим для наших дітей? Ми запитали у маріупольців: ви готові говорити про відновлення? Вони відповіли: “так”», – зазначив Бойко.

Хто відновлюватиме Маріуполь

Команда Big City Lab зібрала мультидисциплінарну групу з 37 фахівців з різних країн світу – це архітектори-урбаністи, економісти, спеціалісти з екології, вивчення конфліктів, комеморіалізації, стійкого розвитку та інші. Разом вони аналізують досвід міст після Другої Світової війни та великих стихійних лих. Але у пріоритеті – думки маріупольців та те, як вони бачать відродження міста.

Діалогова зустріч у центрі «ЯМаріуполь», фото Big City Lab.

«Коли ми говоримо про розвиток міста, перед нами постає мільйон питань. Зокрема, як зробити так, щоб маріупольці не тільки хотіли повернутися до міста, а й допомагали його відбудовувати. Яким чином зберегти індустріальну славу міста і при цьому розвивати малий та середній бізнес. Як розвернути місто до моря…. Як фахівці ми можемо вирішити проблеми різними способами, але для цього треба опиратися на бачення самих маріупольців. Саме завдяки їх побажанням ми можемо запропонувати найкращі сценарії та рішення» – пояснила СЕО урбан-бюро Big City Lab Вікторія Тітова.

Діалогова зустріч у центрі «ЯМаріуполь», фото Big City Lab.

Зустріч модерувала Діана Проценко – президентка Національної асоціації медіаторів України медіації, а також команда фасилітаторів, що створили відчуття «домашнього діалогу на кухні великої маріупольської родини».

За результами зустрічі фахівці зібрали побажання містян щодо міського середовища, муніципальних послуг і взаємодії із владою, освіти та медицини, економіки, екології, культури, спорту, традицій, безпеки, а також рекомендації команді експертів, які працюватимуть над Стратегією відновлення. Урбаністи зазначають, що кожен наступний крок також буде узгоджуватися з мешканцями та супроводжуватись діалоговими зустрічами.

Команда модераторів та фісилітаторів зустрічі, фото Big City Lab.

Нагадаємо, у Дніпрі відкрили центр допомоги «ЯМаріуполь. Турбота». Це вже четвертий центр комунальних послуг для переселенців з Маріуполя в Україні.

Крім того, у Києві відновила роботу Маріупольська лікарня інтенсивного лікування. Уже вдалося запустити роботу амбулаторної та стаціонарної служб.

Фото: thegard.city.

Суспільство

“Я і Фелікс”: фільм зібрав понад 1 млн грн за перший тиждень прокату

Опубліковано

Фільм “Я і Фелікс”, знятий режисеркою Іриною Цілик, вийшов у прокат 11 квітня. За перший тиждень показів у кінотеатрі він заробив 1 296 295 гривень, привернувши увагу 8 419 глядачів.

Про це повідомили на Facebook-сторінці фільму.

“Дякуємо усім глядачам та глядачкам, які прийшли подивитися фільм. Прокат триває, до зустрічі в кінотеатрах”, – відзначає команда фільму.

Читати також: У Венеції пройшов перфоманс, присвячений “Ізоляції” в Донецьку

Про фільм

Фільм “Я і Фелікс” – це підліткова драма за мотивами книги “Хто ти такий?” Артема Чеха, яка розповідає про дорослішання хлопця Тимофія в 1990-х, його сім’ю та друзів, перше кохання та стосунки з колишнім контррозвідником Феліксом. Головні ролі виконують поет Юрій Іздрик та Анастасія Карпенко (“Як там Катя?”).

Нагадаємо, що “Чорнобиль 22”: український документальний фільм зʼявився на Takflix.

Також ми повідомляли, що в Україні вийде фільм про 3ОШБ.

Читати далі

Суспільство

Як висловити подяку незнайомим воїнам на вулиці?

Опубліковано

Дякувати нашим воїнам потрібно! Але насамперед важливо памʼятати про особисті кордони, різне ставлення кожної людини до подяки, а також поважати досвід одне одного. Особливо, коли зустрічаєш воїна вперше.

ШоТам разом із командою Veteran Hub підготували нову добірку порад, яка допоможе дібрати потрібні слова для подяки під час зустрічі з незнайомим воїном.

Не варто казати:

Мені шкода, що тобі/вам довелося через це пройти.

Краще замінити на:

Дякую за службу.

Перша фраза може ненависно применшити чи знецінити досвід воїна, а також зосередити увагу на почутті жалості. Тому краще замінити її на слова вдячності.

Також на знак подяки можна прикласти праву руку до серця:

Не варто казати:

Напевно, тобі/вам гарно платять за службу.

Краще замінити на:

Дякую за службу.

Дякую, що робиш/те усе можливе, аби життя в тилу тривало

Ви можете не знати про всі виклики та випробування, які довелося пройти співрозмовнику/ ці. Тому тема грошової винагороди може видатися воїну спробою принизити його/ії або ж ідеалізувати військову службу.

Не варто казати:

Я б ніколи не зміг/ не змогла робити те, що робиш ти

Краще замінити на:

Захоплююся твоєю хоробрістю та відданістю.

Замість того, щоб фокусуватися на оцінці своїх здібностей, краще акцентувати увагу на тому, чому ви захоплюєтеся воїном чи просто подякувати йому/ій за службу.

Не варто казати:

Тобі, напевно, було дуже страшно.

Краще замінити на:

Захоплююся твоєю сміливістю і самовідданістю.

Ваші твердження про страх також можуть применшувати переживання та емоції, які проживають воїни на службі. Так, страх може бути частиною військового досвіду, проте він не є головною його складовою.

Читати також: Військові почали розписувати стелу в Донецькій області

Не порівнюйте досвід співрозмовника/ці з досвідом інших знайомих військових. Слухайте воїна та проявляйте щирий інтерес до його/її досвіду.

Шлях кожного військовослужбовця є унікальним. Порівнюючи досвіди людей, ви можете применшити чи знецінити пережите.

Усі рекомендації надані психологинею і тренеркою груп підтримки Veteran Hub Дариною Таран.

Нагадаємл, що Євген Клопотенко випустив книгу зі шкільними рецептам.

Також ми повідомляли, що на Київщині запустили інноваційну станцію з переробки воєнних відходів.

Читати далі

Суспільство

Військові почали розписувати стелу в Донецькій області

Опубліковано

Раніше місцеві волонтери пофарбувала знак, прибравши написи й наліпки, які з 2014 року залишали на ньому військові. Однак в соцмережах це оновлення викликало обурення у багатьох користувачів, бо в написах та фрагментах вбачається важливе значення.

Про це повідомив військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр” з позивним “Стус”.

“Стела оживає й набуває нової історії”, – написав він.

фото: військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”

Бригада “Холодний Яр”

93-а окрема механізована бригада “Холодний Яр” – тактичне сполучення у складі Сухопутних військ України Утворена на базі техніки та особового складу 93-ї гвардійської мотострілецької дивізії СРСР. Спадкоємності до 93-ї гвардійської мотострілецької дивізії не має.

Читати також: Данія купуватиме зброю для ЗСУ в українських виробників

З початку бойових дій на сході України бригада брала участь у боях за населені пункти: Селидове, Українка, Карлівка, Нетайлове, Первомайське, Піски, Авдіївка. З травня 2014 року до січня 2015 року підрозділи 93-ї бригади утримували Донецький аеропорт. За це вони та бійці інших підрозділів були прозвані у ЗМІ “кіборгами”.

Нагадаємо, що стартує відбір до української збірної на Ігри Нескорених 2025.

Фото: військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство5 днів тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство2 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство2 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство2 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: