Культура
Український репер Тур випустив пісню на вірш Дмитра Павличка
Військовий та учасник об’єднання «Культурний десант» Артур Лаб’як з творчим псевдонімом Тур випустив трек «Пророцтво» на вірш Дмитра Павличка. У відеокліпі показали поетів та письменників, що загинули в бою під час російсько-української війни.
Про це повідомляє «Культурний десант».
Про що пісня та відеокліп
Дмитро Павличко написав вірш «Пророцтво» у 1991 році. Поет описав події, які відгукуються українцям сьогодні.
У відеокліпі показали портрети полеглих військових на муралах. Світлини для цього задуму надала Платформа пам’яті «Меморіал». Творці кліпу говорять, що це допомогло команді максимально достовірно передати образи захисників.
«Хоча Павличко написав ці слова більше 30 років тому, вони справджуються сьогодні майже дослівно. Тепер поети під кулями – не художній образ, а сувора реальність», — пише «Культурний десант»
Читайте також: У Туреччині вперше провели вечір пам’яті Стуса, де читали вірші дев’ятьма мовами.
Кого показали на диджитал-муралах
На відео з’являються портрети військових, що писали вірші й прозу. Серед них:
- Максим «Далі» Кривцов;
- Гліб «Лєнтяй» Бабіч;
- Юрій «Руф» Дадак;
- Ігор «Поет» Мисяк;
- Артем Довгополий;
- Василь «Паладін» Дорошенко;
- Олег Клюфас;
- Данило Конончук;
- Сергій Баламутовський, відомий як Сергій Скальд.
Сам Артур Лаб’як говорить: «Вірш — справді пророцтво. Дмитро Васильович звертався до мого покоління, але, на жаль, це послання багато хто не почув. Я хочу донести його до молодшого покоління через сучасний музичний жанр. Адже наша боротьба триває не три роки і навіть не десять — це історія, яка була, є і буде. Я був вражений, коли дізнався, що цей вірш написаний у 1991 році. Переконаний, що його має знати кожен»
Музику та аранжування «Пророцтва» написав Олег Федосов, а продюсером виступив Олександр Чемеров.
Про «Культурний десант»
«Культурний десант» — це об’єднання військовослужбовців творчих та креативних професій, які надають Силам оборони морально-психологічну підтримку. Кожного місяця мобільні групи, до складу яких входять музиканти, поети, актори та інші артисти, дають до 200 виступів на різних ділянках фронту, а також у військових шпиталях, реабілітаційних центрах тощо. Заснував об’єднання, яке часто називають «творчий підрозділ ЗСУ», Миколай Сєрга.
Нагадуємо, що в Ірпені знімають стрічку про людей, які першими захищали місто у 2022 році.
Фото обкладинки: з відеокліпу Тура
У Королівському музеї зброї Великої Британії (The Royal Armouries) презентували виставку «Історія однієї шаблі». Центром експозиції стала шабля гетьмана Івана Мазепи кінця 17 століття. Відкриття виставки присвятили поєдинку між Олександром Усиком і Даніелем Дюбуа за абсолютне чемпіонство світу з боксу у надважкій вазі.
Про це повідомили в Чернігівські ОДА.
Саме цю шаблю український боксер підняв після перемоги над Тайсоном Ф’юрі у грудні 2024 року. Українську реліквію на час виставки перевезли з Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського. Побачити шаблю Мазепи у Лондоні можна буде з 18 липня до 3 серпня.
Шаблю гетьмана Мазепи розмістили в Білій вежі (White Tower). Цю найдавнішу частину Лондонського Тауера в 11 столітті звів Вільгельм Завойовник. Понад 700 років тут збирають одну з найвпливовіших колекцій історичної зброї у світі. Тауер — об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, яким опікується організація Historic Royal Palaces. Щороку його відвідує понад 3 мільйони людей.
Читайте також: У Лондоні презентували трансформовану статую з протезом на підтримку України (ФОТО)
Організували експозицію громадська організація UKRAINE WOW, музей The Royal Armouries, Чернігівський обласний історичний музей ім. В. В. Тарновського у партнерстві з компанією Ajax Systems. А історичним наповненням виставки опікувалися українські історики Сергій Плохій та Олексій Сокирко, які акцентують увагу на багатогранній постаті Мазепи — гетьмана, дипломата, воїна, мецената.
Нагадуємо, що Усик на відкритому тренуванні в Лондоні вдягнув футболку Free Azovstal defenders (ВІДЕО).
Фото: зі спільного допису в інстаграмі UKRAINE WOW, Ajax Systems та інших партнерів
Культура
12-13 липня ураганом пошкодило дах друкарні «Тріада-Пак», а під дощ потрапили шкільні підручники, які тут друкує та зберігає видавництво «Ранок». Наразі на підприємстві вдалося повністю відновити роботу.
Про це повідомив гендиректор видавництва «Ранок» Віктор Круглов
В коментарі для «Читомо» Круглов поділився, за попередніми розрахунками, збитки для друкарні склали близько 6,5 мільйонів гривень. Директор видавництва додав, що страхові компанії відмовляються компенсувати цю суму через те, що підприємство знаходиться у зоні бойових дій, а саме на Харківщині.
Попри це, доставку підручників до шкіл завершать у липні без затримок. Щоб мінімізувати простої, видавництво доставляло деталі літаком за значні кошти. Адже основні втрати — пошкоджені готові підручники, папір, а також техніка для друку.
Наразі роботу підприємства повністю відновили, у фейсбуці Віктор Круглов розповів:
«Усе зупинилося, частина готових накладів пошкоджено. Уявіть мої відчуття. Тепер можна видихнути. Роботу друкарні відновлено. Працюємо».
Нагадуємо, що німкеня передала 8 старовинних книжок українським бібліотекам.
Також ми писали, що з окупації врятували ще одну велику групу дітей, які зазнали переслідувань та знущань.
Фото обкладинки: Віктор Круглов для медіа «Читомо»
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України включило до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини традицію випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині. Вона об’єднує громади Полтавської, Сумської та Харківської областей спільною історико-культурною спадщиною та подібною рецептурою, формами й символікою.
Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.
Що відомо про цю традицію
Обрядову випічку готують раз на рік у період різдвяних свят — переважно в родинному колі або разом із сусідами та друзями. Пряники мають локальні назви: «панянки», «барині», «коники», «вершники», «пташки». Наприклад, на Полтавщині у Котелевській громаді цю випічку називають «панянками»: їх фарбують буряковим соком, прикрашають білою глазур’ю та традиційними завитками.
На Сумщині у межах Охтирського району печуть пряники під назвами «панянки», «барині», «коники» з розписом різнокольоровою глазур’ю. На Харківщині випікають «коників», «коней», «баришень», а також пряники у вигляді півників і зірочок, які декорують завитками.
Читайте також: «Заплітання долі»: весільний обряд зі Львівщини внесли переліку нематеріальної культурної спадщини
Дівчаткам дарують пряники у вигляді панянок — як символ жіночності та добробуту, а хлопчикам — коників, як символ мужності й сили. Найбільшу та найгарнішу випічку призначають для хрещеників. Традиція має кулінарне й символічне значення, пов’язане з різдвяними обрядами, побажаннями добробуту та єднанням громади.
Нагадаємо, що німкеня передала 8 старовинних книжок українським бібліотекам.
Фото: сайт МКСК
Чому FPV-дрони на оптоволокні важливі для фронту? Пояснює фахівець БФ «Спільнота Стерненка»
Ці пташки можуть знищити ціль у тисячі разів дорожчу за себе. FPV-дрони стали очима, руками...
«Гори вчать головному: не здаватись». Це перша українка, яка підкорила Еверест
Ірина Галай — перша українка, яка підкорила найвищу точку планети. Але її сходження почалося задовго...
«Як не переплутати рушник і рушницю?»: історія фіна, що вчить українську мову
24-річний Йоганнес до 2022 року мало знав про Україну. Але три роки тому він почав...
«Україна — мій вибір». Це біженці, які знайшли прихисток в нашій країні
До Всесвітнього дня біженців ШоТам і Благодійний фонд «Рокада» за підтримки Агенства ООН у справах...