Суспільство
Український палац і скульптурні композиції увійшли до об’єктів європейської спадщини, що перебувають під загрозою зникнення
Europa Nostra та Інститут Європейського інвестиційного банку оголосили перелік 12 об’єктів культурної спадщини Європи, яким загрожує зникнення, у рамках Програми «7 в найбільшій небезпеці» 2022 (7 Most Endangered Programme 2022). До цього переліку увійшли 2 українських об’єкти.
Про це ШоТам повідомили Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.
Як обирали?
Відбір здійснювався з урахуванням значення кожного об’єкта для культурної спадщини, його культурну цінність, а також загрози, які існують для нього на даний момент. Рівень залучення місцевих громад та прихильність державних і приватних зацікавлених сторін до порятунку цих об’єктів розглядалися як значима додаткова цінність для них. Іншим критерієм відбору був потенціал цих об’єктів діяти як каталізатор сталого розвитку та як інструмент сприяння миру і діалогу як в їхніх місцевостях, так і в більших регіонах.
12 об’єктів спадщини, що перебувають під загрозою зникнення, були відібрані міжнародною Консультативною групою, до складу якої входять експерти з історії, археології, архітектури, охорони природи, аналізу проектів та фінансів. Номінації до Програми «7 в найбільшій небезпеці» 2022 були подані організаціями-членами, асоційованими організаціями та окремими членами Europa Nostra з усієї Європи, а також членами Альянсу європейської спадщини.
До переліку входять 12 пам’яток та об’єктів культурної спадщини Європи, що перебувають в небезпеці, зокрема 2 з них в Україні:
- Скульптурні композиції Бучацької ратуші, УКРАЇНА
- Палац князів Санґушків, УКРАЇНА
- Міст Зогу, АЛБАНІЯ
- Монастир Реколье, Нивель, БЕЛЬГІЯ
- Село Доель і культурний ландшафт, БЕЛЬГІЯ
- Місто-сад Ла Бьютт Руж , біля Парижа, ФРАНЦІЯ
- Історичний центр міста Штольберг, НІМЕЧЧИНА
- Ванни Нептуна, Купальні Геркулеса, РУМУНІЯ
- Палац Орлеан-Бурбон, біля Кадіса, ІСПАНІЯ
- Синагога в Іхарі / Церква св. Антонія, Іхар, ІСПАНІЯ
- Промислова зона Льовхольмена, Стокгольм, ШВЕЦІЯ
- Форт Кревекер, Ден Бош, НІДЕРЛАНДИ
Скульптурні композиції Бучацької ратуші
Бучацька ратуша, збудована у 1750 році у містечку на заході України, є пам’яткою доби пізнього бароко. Ратушу спроектував німецький архітектор Бернард Меретин, а оздобив скульптор, представник пізнього бароко і рококо, Йоганн Георг Пінзель, який жив і творив у Східній Галичині (сучасна Україна).
Читайте також: Не митець, а мисткиня. Сім українських феміністичних брендів
Ратуша прикрашена витонченими кам’яними скульптурними композиціями, тематика яких взята з античної міфології та біблійних сюжетів. Фронтон будівлі має чудове різьблення з каменю – геральдичну композицію з гербом фундатора ратуші Миколи Василя Потоцького. Незважаючи на те, що скульптури є зразком оригінальності та виняткової майстерності, вони перебувають у поганому стані.
Деякі скульптури було втрачено назавжди, інші зазнали ушкоджень під час пожежі 1865 року та в результаті навмисних пошкоджень під час Першої світової війни. Ті скульптури, які збереглися дотепер, руйнуються під впливом погодних умов та через невідповідні попередні реставраційні роботи. На сьогоднішній день жодна з чотирнадцяти композицій ратуші не збереглася повністю – є лише фрагменти дев’яти статуй. Консультативна група заявила: «Рекомендовано проводити роботи з реставрації скульптур паралельно з поточною реставрацією Бучацької ратуші».
Палац Сангушків
Палац Сангушків був побудований у другій половині 18 століття для знатної польсько-литовської родини поблизу міста Ізяслав Хмельницької області. Величну споруду спроектував польський архітектор Якуб Фонтана.
Палац був переобладнаний Російською імператорською армією на казарму для військових військ наприкінці 19 століття, а пізніше використовувався Червоною армією з 1920-х років. У 1944 році в результаті артилерійського обстрілу Червоної Армії та наступного вогню будівля була значно пошкоджена.
Читайте також: Чи все ви знаєте про Івана Мазепу? Вийшов другий ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих»
У 1963 році палац Сангушків був занесений під охорону держави, але, незважаючи на визнаний статус, деградація будівлі невпинно продовжувалася, головним чином через брак коштів та ремонтні роботи. Те, що залишилося від решти конструкцій палацу, зараз знаходиться під серйозною загрозою через вплив погодних умов, вандалізм та заростання навколишнього парку. У 2021 році право власності на палац перейшло до місцевої громади. Потребується велика робота та допомога експертів, щоб визначити детальний план збереження та інтерпретації об’єкта і його сталого майбутнього використання.
Остаточний перелік 7 об’єктів європейської культурної спадщини, яким загрожує зникнення, буде оприлюднено навесні 2022 року.
7 Most Endangered Programme – програма, яка здійснюється Europa Nostra у партнерстві з Інститутом Європейського інвестиційного банку. Вона також підтримується програмою Європейського Союзу «Креативна Європа». Започаткована у 2013 році та є частиною кампанії громадянського суспільства зі збереження європейської культурної спадщини, якій загрожує зникнення. Вона підвищує обізнаність, готує незалежні оцінки та пропонує рекомендації щодо дій. Крім того, Програма надає грант у розмірі 10 000 євро для кожного об’єкта, внесеного в перелік, з метою сприяти здійсненню узгодженої діяльності для порятунку об’єкта, що є в небезпеці. У більшості випадків перелік таких об’єктів служить каталізатором і стимулом для мобілізації необхідної державної або приватної підтримки, включаючи фінансування.
«Креативна Європа» – це рамкова програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. Метою програми є захист, розвиток та промоція європейського культурного та мовного розмаїття та спадщини, а також підвищення конкурентоспроможності та економічного потенціалу сектору культурних та креативних індустрій, зокрема аудіовізуального. Україна стала учасницею програми у 2016-му році. З того ж часу українські заявники можуть отримувати грантову підтримку у понад 20 різних конкурсах. В Україні постійно працює Національне бюро програми, яке надає консультаційну підтримку українським заявникам та поширює знання про програму.
Нагадаємо, церкву 1796 року на Прикарпатті показали з висоти пташиного лету.
Як ми повідомляли раніше, розробили 3D-тури дерев’яними церквами на Закарпатті.
У Євпаторії, Сімферополі та Севастополі активісти «Жовтої стрічки» розмістили нові символи ненасильницького спротиву окупації, зокрема плакати, надписи та стрічки.
Про це повідомили в «Жовтій стрічці».
Активісти продовжують діяти в усіх куточках півострова, аби нагадувати: Крим — це Україна. Учасники руху зазначають, що спротив триває і не припиниться до повної деокупації півострова.
Читайте також: Посолка Канади зробила тату на підтримку жіночого спротиву на окупованих територіях України
Нагадаємо, що в Донецьку провели акцію до річниці останнього проукраїнського мітингу в місті (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»
У Вінниці відкрили соціальний проєкт «Гончарство в темряві». Його перші учасники — п’ять ветеранів, які втратили зір, захищаючи Україну, і зараз проходять реабілітацію у Вінниці.
Про це повідомив департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради.
Гончарство як реабілітація
Опанувати нову для себе справу вирішили Антон з Кропивницького, Руслан і Андрій з Львівщини, Олег з Житомирщини і Андрій з Дніпра. Попереду у чоловіків – півтора місяця навчання і створення власних виробів з глини.
Заняття поводять майстерні «Етно Чари» під керівництвом подільських майстрів. Один з менторів — Іван Шостак, ветеран з Вінниці, який втратив зір на Бахмутському напрямку у березні 2023-го. Захисник вже понад рік вивчає гончарне ремесло під наставництвом засновниці артпростору Вікторії Ніколаєвої.
Координаторка проєкту Юлія Бабаєва поділилася, що саме з робіт Івана зародилася ідея «Гончарства в темряві». Ветеран створив цілу виставку, роботи з якої досить швидко продалися. Завдяки гончарству планують проводити реабілітації — повертати людей до активного, соціального життя, до зайнятості.
Читайте також: Ветерани ГУР провели футбольний турнір, присвячений побратиму, який втратив зір
Навчатися й навчати
Андрій з Дніпра почав реабілітацію для осіб з інвалідністю по зору порівняно нещодавно. Він отримав поранення у листопаді минулого року, воюючи на Запорізькому напрямку. Чоловік чотири місяці лікувався у шпиталях і має ще одну операцію попереду. Увесь цей час чоловіка підтримує і супроводжує дружина.
«Раніше я був художником: займався комп’ютерною графікою, 3D-моделюванням. І робота з глиною мені подобається. Вона не завжди піддається, але я тільки почав вчитися. Така реабілітація мені допомагає», — розповів Андрій.
Іван Шостак допомагає ветеранам опановувати гончарство. Він поділився, що в процесі навчати стає зрозуміліше — спочатку на словах, потім – руками. Свої перші кроки в гончарстві Іван робив на початку 2024, а тепер в майстерні «Етно Чари», виготовляє чашки, кухлі, миски, підсвічники і вази, робить вироби на замовлення та почав опановувати, нову для себе, традиційну форму макітри. Вироби Івана можна придбати в артпросторі «Етно Чари».
Власниця майстерні Вікторія Ніколаєва наголошує, що основне завдання — зацікавити та, щоб ветерани продовжували гончарувати, бо 45 днів — це дуже мало.
Поширити досвід та допомогти
Зараз триває набір другої групи учасників проєкту «Гончарство в темряві». Зереєструватися можна за посиланням або за номером телефону +380 68 814 30 06 (Юлія Бабаєва).
По завершенню навчання організатори обіцяють влаштувати велику виставку-продаж з готовими роботами всіх учасників. Вікторія Ніколаєва каже, що до того часу ветерани навчаться робити чашки різних форм: тарілки, блюдечка і, за бажанням, вазочки.
Також після завершення курсу кожен з учасників отримає у власність стартовий набір: гончарне коло для початківців, глину та інструменти для роботи, щоб продовжити займатись гончарством, повернувшись додому. Вікторія Ніколаєва зазначила, що також шукає можливості співпраці з локальними гончарними майстернями, які могли би підтримувати ветеранів вже у їхніх містах.
Організатори кажуть, що оскільки цей проєкт є унікальним, і методики та програми викладання гончарства для незрячих людей в Україні немає, вони готові ділитися досвідом з іншими громадами, які зацікавлені в подібних ініціативах.
Нагадуємо, що поліцейські евакуювали 67-річну жінку з її гусенятами з-під обстрілів на Сумщині.
Фото: фейсбук-сторінка проєкту «Гончарство в темряві»
Суспільство
Журналістка «Голосу Америки» Катерина Лісунова стала амбасадоркою міжнародної ініціативи The Women’s Voice in Action, яка базується у Вашингтоні.
Також українку нагородили подякою за внесок у розвиток міжнародної журналістики, послідовне висвітлення війни росії проти України та активну участь у просуванні голосу українських жінок на світовій арені.
Про це повідомили Vilni Media USA.
Про роботу Катерини
Катерина Лісунова — перша українська журналістка-резидентка в ООН. Вона системно працювала у Конгресі США, де фокусувала увагу на темах російської агресії, безпеки, демократії й протидії дезінформації.
З початку повномасштабного вторгнення Катерина продовжувала роботу у Вашингтоні, регулярно висвітлюючи позицію ключових американських політиків щодо України, зокрема спікера Палати представників Майка Джонсона, лідера демократів Гакіма Джеффріса, віцепрезидента США Джей Ді Венса та інших.
Читайте також: Книга Вікторії Амеліної увійшла до фіналу премії Джорджа Орвелла 2025
«Журналістика — це мій спосіб стояти за правду. І якщо є можливість говорити — значить, є можливість захищати», — сказала Лісунова, коли отримувала нагороду.
Катерина відома своєю серією матеріалів про український жіночий рух. Вона описала період від ХІХ століття до сьогодення в Україні та в діаспорі. Її журналістські дослідження лягли в основу міжнародних аналітичних звітів та увійшли до архіву Гарвардської бібліотеки.
Нагадуємо, що завдяки донорам UNITED24 в Ірпені відновили багатоповерхівку, яку пошкодили росіяни.
Фото обкладинки з мережі X Катерини Лісунової
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...