Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Український фільм «20 днів у Маріуполі» увійшов у шортлист премії «Оскар» у двох категоріях

Опубліковано

Українська документальна стрічка «20 днів у Маріуполі» від режисера Мстислава Чернова потрапила до короткого списку претендентів на премію «Оскар» в категоріях «Найкращий документальний фільм» і «Найкращий міжнародний фільм».

Про це повідомляють творці фільму з посиланням на список претендентів.

За звання кращого документального фільму стрічка «20 днів у Маріуполі» змагатиметься з фільмами «Американська симфонія», «Аполонія, Аполонія», «За межею утопії», «Чотири доньки» та «Вбити тигра».

У категорії «Міжнародний повнометражний фільм» робота Мстислава Чернова конкуруватиме з марокканською стрічкою «Мати всієї брехні», ісландською «Земля Бога» та японською «Ідеальні дні».

Читайте такожУ кіно не лише чоловіки. «Стрімголов», «Стоп-Земля» та «Співає ІФТКЕ». 12 фільмів від українських режисерок

«20 днів у Маріуполі» — режисерський дебют воєнного кореспондента (з досвідом у Сирії, Нагірному Карабасі, Лівії, Іраку, Секторі Газа, Афганістані), фотографа, відеографа та письменника Мстислава Чернова. Також у створенні картини були залучені фотограф Євген Малолєтка та продюсерка й журналістка Василіса Степаненко. За роботу в обложеному Маріуполі вони отримали Пулітцерівську премію, яка вважається найпрестижнішою в галузі журналістики.

Стрічка «20 днів у Маріуполі» зображує облогу міста від самого нападу російських військ уранці 24 лютого 2022 року. Фільм створений з ексклюзивних кадрів, знятих останніми міжнародними журналістами в окупованому місті.

Вперше документальна картина побачила світ на «Санденсі» – одному з головних фестивалів незалежного кіно у США, де отримала Приз глядацьких симпатій.

Номінантів оголосять 23 січня. Церемонія вручення премії відбудеться 10 березня 2024 року.

Нагадаємо, фільм «20 днів у Маріуполі» став найкасовішою українською документальною стрічкою.

Раніше ми повідомляли, що документальний фільм-свідчення «20 днів у Маріуполі» режисера Мстислава Чернова представить Україну на премії «Оскар».

Фото: facebook.com/20daysinmariupol.

Суспільство

Житній ринок святкує 45-річчя: ярмарок, лекції, майстер-класи та музика в серці Подолу

Опубліковано

У суботу, 24 травня, київський Житній ринок відзначатиме своє 45-річчя. З цієї нагоди організатори підготували насичену програму з ярмарком, дегустаціями, лекціями, майстер-класами та музичними виступами.

Про це повідомляють на сторінці Shum.Rave у інстаграмі.

Відвідувачів запрошують з 12:00, вхід вільний. Протягом дня відбуватимуться лекції, присвячені архітектурі, історії та культурі Житнього ринку. Серед спікерів — дослідниця архітектури модернізму Ельміра Еттінгер, історик Леонід Марущак, археолог Іван Зоценко та інші фахівці.

Читайте також: У Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян

Для охочих створити щось власноруч організують майстер-класи з мозаїки, українського скоропису та слов’янської в’язі. Також на гостей чекає ярмарок із дегустаціями сирів, соків та морозива.

Музичний супровід забезпечить команда Shum.Rave, яка виступить з 13:00 до 21:00. Житній ринок розташований за адресою вул. Верхній Вал, 16.

Нагадуємо, що у Києві створюють перший в Україні терапевтичний простір для ветеранів.

Фото: Савелій Барашков

Читати далі

Суспільство

Із програміста — в художники на тістечках: як чоловік з інвалідністю знайшов себе у солодкому мистецтві (ВІДЕО)

Опубліковано

Колишній програміст з Миколаївщини Сергій Максименко тепер створює яскраві зображення на печиві й тортах, перетворюючи десерти на витвори мистецтва, завдяки державній програмі компенсації за облаштування робочого місця.

Виклики зі здоров’ям

49-річний Сергій Максименко усе своє життя присвятив компʼютерам — зокрема, чоловік займався програмним забезпеченням підприємств у селищі Криве Озеро на Миколаївщині. Але через 15 років хвороба суглобів хребта змусила його залишити роботу — через біль він більше не міг довго сидіти.

«Коли комп’ютери впроваджувалися всюди, клієнтів було багато. Я обслуговував цю техніку, навчав людей. З часом хвороба давала про себе знати. Я просто не зміг витримувати конкуренцію, і клієнтів ставало все менше і менше», — розповідає програміст.

Після цього він 18 років працював тільки дистанційно — репетитором з інформатики чи фахівцем техпідтримки. Але мріяв знову працювати в команді — і ця мрія здійснилася.

Компенсація за облаштування робочого місця

Односельчанка Сергія Марина Гавловська після 20 років випікання вдома відкрила в Кривому Озері власну пекарню. Окрім місцевих мешканців, її вироби замовляли майже в усі сусідні села. Жінці кортіло зробити свої торти яскравішими й придбати харчовий принтер, аби друкувати на смаколиках різні зображення. Її зупиняло те, що вона сама не впоралася б з технологією, тому вона шукала працівника, який міг би опанувати процес друку.

Коли її донька зламала ноутбук, Марина звернулася до Сергія по допомогу — і зрозуміла, що знайшла ідеального кандидата. Вона придбала обладнання й офіційно запросила Сергія до команди. А завдяки програмі від Центру зайнятості отримала компенсацію майже у 80 тисяч гривень на облаштування робочого місця для нового співробітника.

«Добре, що держава підтримує підприємців у працевлаштуванні людей з інвалідністю. Та й облаштувати робоче місце мені особисто теж було б дуже тяжко», — зазначає Марина.

Сьогодні завдяки Сергію пекарня може виконувати корпоративні замовлення та друкувати на тортах улюблених персонажів. Це значно прискорило процес. Сергій сам створює макети, виставляє продукцію та друкує. Власниця закладу ділиться:

«Людям дуже подобаються зображення на тортах їхніх рідних і близьких — вони замовляють такі торти на подарунок. Якщо раніше на один виріб ми витрачали часу до пів години, то тепер можемо зробити зображення на торті за одну хвилину».

Наразі програміст розробляє нові дизайни для декорування солодощів, а також вивчає дизайнерську справу. Більше про  натхненну історію Сергія Максименка дивіться у відео за посиланням!

Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.

Читати далі

Суспільство

Франція передасть саперам ДСНС шість роботизованих систем для розмінування

Опубліковано

Французька компанія CNIM Systèmes Industriels разом з естонською Milrem Robotics передасть Україні шість нових роботизованих систем розмінування ROCUS для Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Про це повідомили в Milrem Robotics.

Комплекси ROCUS створені на базі платформи THeMIS, яка вже зарекомендувала себе в різних бойових умовах. Вони дозволяють дистанційно виявляти, підтверджувати та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети — від мін до нерозірваних снарядів.

Нагадуємо, що Україна та KNDS Belgium запускають спільне виробництво.

Головна мета таких систем — зменшити ризик для саперів і підвищити ефективність операцій з розмінування. ROCUS оснащені спеціальним обладнанням, яке адаптоване до українських реалій і здатне працювати в умовах підвищеної небезпеки.

Ці шість комплексів приєднаються до семи, які розгорнули ще у 2022 році. Загалом Україна вже отримала 15 систем від Milrem Robotics.

Читайте також: Нові човни для армії: українські розробки офіційно на службі ЗСУ

Фото: Milrem Robotics

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес2 тижні тому

Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу

«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...

Суспільство2 тижні тому

Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки

«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...

Суспільство3 тижні тому

Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті

Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...

Військо4 тижні тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...