Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Технології

Український екологічний чат-бот SaveEcoBot має перший мільйон користувачів

Опубліковано

Мільйонний користувач додав у свій месенджер український чат-бот SaveEcoBot. Відтепер разом із жителями 15 країн світу він або вона зможе безкоштовно стежити за якістю повітря онлайн.

Що таке SaveEcoBot?

SaveEcoBot – це український стартап, що працює в 15 країнах світу. Це некомерційний проєкт, який за 2 роки перетворився з невеличкого помічника у найбільший в Україні агрегатор екологічних даних про забруднення, забруднювачів та інструменти захисту довкілля. Він збирає всю наявну в Україні екологічну інформацію, яка зберігається і передається онлайн, частково заміщаючи функції держави.

На шляху до ЕкоМільйона функціонал SaveEcoBot постійно розширювався. І зараз він включає з одного боку – інформування про якість повітря. Зокрема в Україні дані збираються з усіх наявних мереж станцій моніторингу якості повітря – і громадських, і державних. А з іншого боку – поєднання в одному місці всієї інформації про українських забруднювачів, яка зберігається і передається онлайн (дозволи та ліцензії, інспекційні перевірки та їхні результати, екологічні податки, податкові борги, процедури ОВД тощо).

Читайте також: Екологічна інспекція у смартфоні: SaveEcoBot відкрив дані про перевірки

Яка користь від бота?

Чат-бот спрощує участь громадськості у процедурах ОВД, надаючи шаблони зауважень та пропозицій, узгоджені з профільним міністерством. 

В ньому також доступні підписки на сповіщення про:

  • перевищення показників забруднення повітря;
  • дозвільні процедури в обраній області;
  • інформацію по окремому підприємству.

Окрім чат-боту SaveEcoBot включає мапу забруднення, яка відображає в онлайн режимі загальну картину щодо якості повітря в Україні і світі. 

Читайте також: В Україні створили пристрій, що розділяє пластик для переробки

На мапі є шари індексу якості повітря, миттєвих даних дрібнодисперсного пилу і газів та радіаційного фону, а також шар з підприємствами-забруднювачами 1 групи, веб-камерами, вітром і пожежами.

Фото: надане пресслужбою

Технології

Український кулезахисний шолом «ТОР-Д» пройшов випробування Міноборони

Опубліковано

Шолом українського виробництва «ТОР-Д» успішно випробували в акредитованій лабораторії за новим стандартом Міноборони.

Про це пише АрміяІнформ.

Шолом повністю відповідає вимогам військових.

Шолом «ТОР-Д» за рівнем балістичного захисту відповідає стандартам НАТО

Загальновійськовий кулезахисний шолом «ТОР-Д» пройшов успішне випробування в сертифікованій лабораторії США за стандартом NIG, рівень ІІІ-А.

Читайте також: Як бойовий робот допомагає українській армії проводити інженерну розвідку (ФОТО, ВІДЕО)

У сертифікаті відображені всі етапи випробувань із фіксацією відповідних параметрів. Один із них — енергія впливу на голову бійця після влучання в шолом 9-мм пістолетної кулі Luger (9х19) зі швидкістю 411,5-442 м/с.

Отримали пристойний результат: за дозволених до 400 G (одиниць вимірювання) максимальний показник випробувань становив 216,9 G.

На практиці це означає відсутність контузії у військовослужбовця та можливість подальшого виконання бойового завдання.

Шоломи зручні в застосуванні та надійні у використанні

За основу дизайну обрали дві моделі шоломів, які нині наймасовіше застосовують провідні армії НАТО: піхотний шолом ACH MICH 2000 та Ops-Core high cut (десантний варіант з високою обрізкою для додаткової зручності під час роботи з використанням оперативних навушників і радіогарнітури).

Читайте такожЯк прикордонники навчаються застосовувати квадрокоптери (ВІДЕО)

Їхня конструкція забезпечує вентиляцію підшоломного простору, не заважає застосуванню тактичних масок, активних навушників, коригувальних окулярів, засобів зв’язку, протигаза й респіратора, носінню зимового головного убору, виконанню стрибків із парашутом.

Щодо технології виготовлення цих шоломів, не заглиблюючись у нюанси виробничого процесу, зауважу, що їхній бронекупол створено формувальним методом з арамідної тканини (Kevlar) із застосуванням спеціального балістичного клею.

Він укритий тонким шаром стійкого негорючого матеріалу. Саме це покриття й забезпечує виробу експлуатацію в усіх кліматичних умовах та захищає від ударів, подряпин.

Покривають шоломи спеціальною фарбою, яка не відблискує. На них передбачене й універсальне кріплення для приладів нічного бачення, що застосовують країни НАТО.

Довідка

У березні 2021 року Міноборони України затвердило стандарт ВСТ 01.301.007 — 2021 (02) «Небалістичні методи випробувань та критерії оцінювання бойових шоломів».

Зокрема, він передбачає перевірку шоломів на:

  • стійкість до впливу різних умов експлуатації (як дуже низьких, так і дуже високих температур),
  • стійкість до відкритого полум’я,
  • міцність утримуючої системи під час статичного та динамічного навантаження,
  • стабілізацію шолому на голові користувача під час виконання бойових завдань.

Нагадаємо, з’явилися подробиці передачі українським військовим нових бойових бронемашин Oncilla.

Усі фото: armyinform.com.ua.

Читати далі

Технології

Українець створив «безкоштовний Photoshop» і заробляє $1 млн на рік

Опубліковано

П’ять років тому українець Іван Куцкир запустив безкоштовний веб-додаток Photopea.com – повноцінний редактор зображень, який працює в браузері. На сьогодні продукт приносить Івану $1 млн на рік. При цьому у Куцкира немає офісу, співробітників – він все робить сам.

Про це пише banda.media.

Біографія українського розробника

Івану Куцкиру 31 рік. Він народився в Україні, але в 2005 році переїхав до Чехії. Після закінчення школи отримав ступінь магістра за спеціальністю теоретична інформатика і штучний інтелект. У 2009 рік потрапив з Костелець-над-Орлици у Прагу, щоб здобути другу вищу освіту за спеціальністю програмування.

До Photopea Іван займався розробкою флеш-ігор. Такі ігри монетизували за рахунок показу в них банерної реклами. У майбутньому глибокі пізнання в цій моделі монетизації знадобляться Куцкиру для його графічного веб-редактора.

Програміст загорівся ідеєю розробити безкоштовний аналог Photoshop, який працював би повністю через браузер.

На той момент Куцкир працював ще над 20 проектами. Однак найбільше задоволення йому приносила саме Photopea, тому він вирішив сконцентруватися на ній.

«Я знаю, що створюю унікальний інструмент, і це мотивує мене продовжувати», — розповів Іван в інтерв’ю.

Photopea від 0 до $1 млн на рік

Над проектом Photopea Іван почав працювати 7 років тому, а монетизацію запустив 4 роки тому. На сьогодні додаток стало основним джерелом його доходу: за 2020 рік Іван заробив на Photopea $500 000.

Читайте такожЗа партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

У Photopea три джерела доходу:

  • практично 90% грошей приносить показ реклами в додатку;
  • також є преміум-передплати — користувачі можуть оформити її, щоб не бачити в Photopea рекламу;
  • продаж ліцензій — Photopea можна кастомізувати під свій проект і інтегрувати через API. За такі інтеграції Куцкір стягує щомісячну плату.

Доходи стартапу постійно зростають. За останні 12 місяців Іван вперше заробив майже $1 млн. Photopea швидко росла: якщо у 2018 році вона приносила всього $20 000 в рік, то вже через два роки цей показник зріс у 25 разів!

Ні офісу, ні співробітників, ні маркетингу

На сьогодні у Photopea 300 000 активних користувачів в день. У середньому вони проводять в додатку 45 000 годин щодня. При цьому матеріальні витрати Куцкира на підтримку проекту більш ніж скромні: $45 в рік за сервер.

Інших статей витрат у проекту просто немає: ні офісу, ні співробітників — Іван все ці сім років працював і продовжує працювати над Photopea поодинці.

У Photopea також немає маркетингових бюджетів та стратегії просування. В основному люди приходять за порадою знайомих, з органічного пошуку. Все, що Куцкір робить — іноді ділиться новими фічами на Reddit, Twitter, Facebook, зрідка на Hacker News.

Нагадаємо, у Сєвєродонецьку студенти зробили електромобіль «Єва».

Як ми повідомляли раніше, український школяр створив бота Harmix і виграв $25 тис. від Ukrainian Startup Fund.

Усі фото: woldemar.net.ua; banda.media.

Читати далі

Технології

В Україні запрацював Кіберцентр UA30 для захисту держструктур і бізнесу від кібератак

Опубліковано

В Україні відкрили оновлений Кіберцентр UA30 – це перший крок до побудови системи кіберзахисту світового рівня. 

Про це повідомили у пресслужбі Мінцифри.

Унікальність центру

Кіберцентр UA30 (вебсторінка нової платформи – ua30.gov.ua) входить до структури Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Це новітній державний центр реагування на кіберінциденти, здобуття навичок та знань у сфері кіберзахисту.

До його складу входить також оновлений тренінговий майданчик з унікальною технологією відпрацювання реальних сценаріїв кібератак у навчальному середовищі.

У світі налічується всього близько 20 таких платформ, шість з яких у США. 

Завдання нової структури

Серед пріоритетів — захист критичної інформаційної інфраструктури. Це:

  • державні реєстри,
  • цифрові послуги,
  • державні інформаційні ресурси,
  • інформаційні системи критичних підприємств. 

Питання кібербезпеки і зокрема захисту персональних даних громадян — один з головних пріоритетів Мінцифри.

Читайте також: Вирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули

Крім того, Кіберцентр стає адміністратором безпеки Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів, куди до 2024 року мають бути перенесені 80% реєстрів. 

Тут також працює урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA. Це єдина команда з України, що має акредитацію у FIRST та може оперативно взаємодіяти з командами реагування з 97 країн світу. 

Читайте такожУкраїнський Clubhouse: що слухати та на кого підписатись у популярній соцмережі

Кіберцентр надаватиме послуги кіберзахисту, виявлення та реагування на кіберзагрози як для державних організацій, так і для пересічних громадян. Це захист, який раніше був доступний лише державним структурам. 

Нагадаємо, у Києві планують відкрити кіберспортивну арену.

Як ми писали раніше, запустили безкоштовний курс про електронний документообіг для підприємців.

Усі фото: thedigital.gov.ua.

Читати далі