Технології
Українські сили ППО знищили понад 200 ворожих цілей під час атаки 26 серпня
Детальніше
- Три аеробалістичні ракети Х-47М2 Кинджал з повітряного простору Рязанської та Липецької областей РФ;
- Шість балістичних ракет Іскандер-М/KN-23 з Курської, Воронезької областей РФ і окупованого Криму;
- 77 крилатих ракет Х-101 з літаків Ту-95МС із повітряного простору Волгоградської області та району Каспійського моря;
- 28 крилатих ракет Калібр з надводних і підводних носіїв у східній частині Чорного моря;
- Три крилаті ракети Х-22 з повітряного простору Воронезької області РФ;
- 10 керованих авіаційних ракет Х-59/Х-69 з літаків Су-57, Су-34 з повітряного простору Бєлгородської області РФ і району окупованого Маріуполя;
- 109 дронів-камікадзе Shahed-131/136 із районів Приморсько-Ахтарська, Курська, Єйська у РФ і мису Чауда в окупованому Криму.
В результаті цієї атаки українські захисники знищили 201 повітряну ціль, зокрема одну аеробалістичну ракету Х-47М2 Кинджал, одну балістичну ракету Іскандер-М/KN-23, одну крилату ракету Х-22, 99 крилатих ракет різних типів та 99 дронів.
Нагадаємо, чи є загроза для Київської ГЕС від ракетних ударів: експерти дали чітку відповідь.
Нагадаємо, де у столиці знайти пункти незламності.
Фото: Повітряні сили Збройних сил України.
Технології
Японія підтримає Україну в реалізації військових IT-проєктів. Зокрема, заступниця Міністра оборони України Катерина Черногоренко провела зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні Мацудою Кунінорі та його командою у Києві.
Про це повідомляє Міністерство оборони України.
У ході зустрічі обговорювали подальшу співпрацю щодо реалізації проєктів у рамках міжнародних коаліцій. Катерина Черногоренко ознайомила японську делегацію з процесами цифрової трансформації Збройних сил України, детально розповівши про ключові проєкти: «Резерв+», «Армія+», Коаліцію дронів та бойову систему DELTA, яка пройшла перевірку за стандартами НАТО.
Читайте також: Кіберфахівці ГУР МОУ атакували російські підприємства, причетні до війни: кого саме
Окрім того, Черногоренко поділилася планами Міністерства щодо нових функцій, які будуть додані до проєктів «Резерв+» та «Армія+» до кінця року.
«Японія є надійним партнером України, і я вдячна за її підтримку в IT-коаліції. Ми домовилися продовжувати співпрацю в поточних ініціативах та шукати нові можливості для спільної роботи», — підсумувала Катерина Черногоренко.
Нагадаємо, Україна випробовує нову високоточну авіабомбу з ракетним прискорювачем.
Фото: Міноборони
Коментарі
Технології
Виклики на полі бою
Альтернативне рішення від українських розробників
Коментарі
Технології
Технічні характеристики бомби «Молот»
- Ракетний прискорювач і висувні крила:
Це забезпечує дальність польоту до 40 миль. - Високоточне GPS-наведення:
Завдяки цьому бомба може вражати цілі з високою точністю. - Схожість із французькою бомбою «Хаммер»:
Є припущення, що українці могли використовувати французьку зброю як прототип.
Переваги місцевого виробництва
- Зменшення залежності від іноземних постачань:
Україна зможе поступово замінити імпортні бомби, такі як французькі «Хаммери», на вітчизняні аналоги. - Уникнення обмежень на використання іноземної зброї:
Виробництво власних боєприпасів дозволить обходити обмеження союзників щодо використання їхньої зброї. - Підвищення бойових можливостей:
З власними бомбами Україна зможе більш ефективно протидіяти російській авіації та артилерії.
Коментарі