Українські миротворці вирушили до Південного Судану

Цьогоріч тест з медіаграмотності почали проходити 236 тисяч українців, з яких 76 тисяч завершили його, ця кількість у 5,5 раза більша, аніж у 2023 році.

Про це повідомили у пресслужбі Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Результати тесту

• Звання «гуру медіаграмотності» отримали 8% учасників тесту, вони правильно відповіли на всі 25 запитань;
• звання «майже гуру» отримали 38%
• звання «початківець» отримали 43%.

«Зворушені, що, як і минулого року, в тесті брали участь люди, які нині проживають на тимчасово окупованих територіях. Наш тест єднає українців, де б вони не перебували. В ньому брали участь українці з Луганської (185), Донецької (1697) областей, а також з Криму (42). Цього року ми побачили, як медіаграмотність стає цікавою широкому колу людей — українцям з усіх куточків країни, незалежно від їхнього віку чи професії», — написали організатори.

Найбільше учасників доєдналися з Київської області — 8 435, а найчастіше тест проходили жінки — 77%.

Більше про результати можна прочитати за посиланням.

Читайте також: «Чи хтось мовчить про Сумщину?»: як перевіряти емоційні наративи (ВІДЕО)

Хто організовує тест

Національний тест з медіаграмотності реалізують у межах національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії. Також тест проводить Проєкт з медіаграмотності і когнітивної стійкості в Україні, який реалізує Zinc Network і фінансує уряд Великої Британії.

Національний тест з медіаграмотності втілюють разом з програмою USAID «Мріємо та діємо» і проєктом «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті».

Нагадаємо, що медіа ШоТам презентувало новий проєкт для старшого покоління «Ба та Ді проти брехні».

Фото обкладинки: Freepik

Кошти виділять вразливим групам населення для того, аби пройти зиму 2024-2025 року. Проєкт підтримав Кабінет міністрів України 26 листопада 2024 року.

Про це повідомили у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Хто зможе отримати допомогу

Допомогу можуть отримати діти із малозабезпечених сімей, діти та люди з інвалідністю першої групи з-поміж ВПО.

Підтримку створили для дітей, які до 1 листопада 2024 року ще не досягли 18 років. Також виплати нададуть українцям, які станом на листопад цього року отримують допомогу на проживання ВПО та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям.

Нагадаємо, що Україна отримає 200 мільйонів євро для виплат ВПО: як їх залучать.

Фото обкладинки: Pixabay

Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з «Інтерньюз-Україна» про відбудову громад.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Керівниця ДРАЦСу в Балаклії Тетяна Кунденко прокинулася 24 лютого від звуків вибухів і повітряної тривоги. Розбудила шестирічну доньку, зібрала трохи речей, відвела дитину до бабусі з дідусем і… вирушила на роботу, адже реєстрацію шлюбу ніхто не скасував.

«Церемонія мала бути святкова й урочиста, але на неї прийшли тільки молодята в спортивних костюмах. У момент, коли наречена одягала каблучку нареченому, залунала тривога. Дівчина запитала: “Це сирена?”. Я лише відповіла: “Так, але ми продовжуємо”. Я робила вигляд, що роблю так щодня, але такий досвід у мене був уперше», — пригадує жінка.

Тетяна виїхала з міста, коли туди зайшли росіяни, але одразу після звільнення Балаклії у вересні 2022 повернулася додому та на роботу. ШоТам дізналися, як відновили пошкоджений ДРАЦС та як він працює зараз.

Працювала від звуки тривоги та вибухів

Тетяна Кунденко працює в місцевому ДРАЦСі з 2018 року. Раніше тут була перукарня, але замість ножиць і фенів це тепер красива зала для церемоній, де сотні пар казали одне одному «Так!». У 2020 тут зробили ремонт і готувалися ще багато років зустрічати молодят, але втрутилося повномасштабне вторгнення.

Тетяна та її колеги ще якийсь час залишалися в місті й ходили на роботу, але коли на початку березня 2022 року в Балаклію зайшли росіяни, усі виїхали. Держслужбовцям, які присягали на вірність Україні, було небезпечно там лишатися. Тетяна поїхала в більш безпечне місце, але не забувала про рідну Балаклію: допомагала волонтерам постачати їжу, ліки й засоби гігієни на тоді окуповані території.

Тетяна долучилася до волонтерів, щоб допомагати людям. Фото з соцмереж героїні

Відкрилися одними з перших на деокупованих територіях

Балаклію росіяни не жаліли, тож і ДРАЦС зазнав пошкоджень — Тетяна розповідає, що перед входом до будівлі прилетів снаряд, тож хол, де приймають відвідувачів, постраждав від ворожої артилерії, і в ньому були вибиті вікна та двері.

8 вересня 2022 року Балаклію звільнили. 11 вересня Тетяна приїхала до міста, і спочатку пішла на роботу, а потім вже додому.

Тетяна з радістю повернулася на улюблену роботу, за якою сумувала. Фото: ШоТам

У ДРАЦСі не було світла, інтернету, не працював телефон, та й людей теж не було. Але установа відкрилася, попри все:

«Офіційно ми почали працювати в жовтні 2022 року й були одним з перших деокупованих відділів у Харківській області, що запрацювали».

Спочатку були вдвох — Тетяна та головний спеціаліст її відділу.

«У нас були черги по 50 людей на день — я зберегла ці списки, написані від руки, на згадку про ті дні. Потім ще колеги приїхали, і ми почали працювати в повному штатному режимі — пʼятеро людей. Нікого нового ми не брали — всі повернулися».

Відновлювати приміщення взялося Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції спільно з керівництвом Ізюмської районної військової адміністрації та Балаклійської міської військової адміністрації — встановили вікна та двері, почали ремонтувати фасад.

Читайте також: «Є повністю зруйновані амбулаторії у селах – там будуть модульні будівлі». Досвід окупації та відбудови Балаклійської громади на Харківщині

Ось яким був і став фасад ДРАЦСу в Балаклії. Фото з сайту Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

Якраз починалася зима, тож варто було поквапитись. Тетяна каже, що досі лишилися деякі потреби, але все ще попереду — фасад відновлюють поступово. Головне, що в приміщенні знову одружують людей.

Замість білих суконь — вишиванки

Робота в Тетяни непроста, адже ДРАЦС — це місце не лише для сліз радості від одруження, але й для сліз горя:

«Саме у нашому відділі починається життя, тут воно і гасне. Ми бачимо людей, які прийшли в тяжкі моменти горя, коли померла їхня близька людина, і ми бачимо щастя — це реєстрація народження дітлахів, шлюбу. Життя триває — поки у 2024 році зареєстрували понад 120 народжень і 150 шлюбів».

Під час воєнного стану в Балаклії приймають людей з різною пропискою — сюди їдуть і з Ізюма, і з Барвінкового. Дуже часто одружуються саме військовослужбовці, і сучасні весілля створюють нову традицію.

«Переважно вони розписуються у військовій формі, а дівчатка — у чорних сукнях з вишивкою, тож є такий патріотичний настрій. Менше стало білих суконь. Навіть було, що дівчина одягла светр з написом “Дружина солдата ЗСУ”. Це дуже символічно», — ділиться Тетяна.

Попри всі зміни, ДРАЦС у Балаклії живе та працює. Дарма що фасад все ще нагадує про обстріли росіян — всередині живе любов і надія на перемогу.