Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Українським хлібопекарням передали генератори з Німеччини

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські хлібопекарські підприємства отримали 10 промислових генераторів від уряду Німеччини.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Посольства Німеччини в Україні.

Зокрема генератор отримало ПАТ «Київхліб», завдяки чому тепер може безперебійно випікати хліб.

«Ми раді бачити, що перший генератор уже встановлений. Важливо, що навіть у випадку відключень електроенергії виробництво продуктів харчування продовжиться, а понад 1 млн людей з Київщини та Чернігівщини безперебійно будуть забезпечені свіжим хлібом», – сказав Франк Мюллер, аграрний аташе Посольства Німеччини в Україні.

Ще один із наданих генераторів у п’ятницю вирушив на Херсонщину для аварійного забезпечення випікання хлібопродуктів у «Херсонському хлібокомбінаті».

На підприємстві працює 480 людей, які раніше щодня виготовляли 35 тонн хлібобулочних та 3 тонни кондитерських виробів.

Дивіться відеоЯк громада на Волині в рекордні строки облаштувала житло для переселенців

Окрім того, на одному із майданчиків працює млин із можливістю переробки борошна 75 тонн на добу. Надані резервні потужності допоможуть не переривати технологічні цикли дозрівання, бродіння та випікання, та забезпечувати мешканців Херсонщини свіжою випічкою щодня, не зважаючи на суттєві перебої з енергопостачанням.

Читайте такожГранти є, але не для всіх. Де шукати фінансування для ГО – гайд від очільника «Українського Альянсу»

Загалом Федеральне агентство з технічної допомоги (THW) за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини передасть понад 700 генераторів для підтримки української енергосистеми.

Нагадаємо, Японія передала генератори для котелень Ніжина.

Раніше ми повідомляли, що Укренерго отримало партію потужних генераторів від Німеччини.

Фото: facebook.com/deutschebotschaftkiew.

Суспільство

Замість «Троєщини» – «Воскресенка». У Києві запустили голосування за нові назви станцій міської електрички

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У застосунку «Київ Цифровий» запустили голосування щодо оновлення застарілих назв станцій кільцевої електрички.

Про це повідомив керівник цифрової трансформації Києва Петро Оленич.

«Разом з Укрзалізницею запустили опитування у застосунку “Київ Цифровий” щодо перейменування станцій електрички. Долучайтесь і впливайте на життя міста!», – повідомив  Оленич.

 Голосування триватиме до 12 лютого 2023 року у застосунку «Київ Цифровий». 

Скриншот: ШоТам.

Що пропонують змінити

  • «Рубежівський» – «Парк Нивки» або «Берестейська»;
  • «Вишгородська» – «Пріорка»;
  • «Зеніт» – «Куренівська»;
  • «Троєщина-2» – «Райдужний»;
  • «Троєщина» – «Воскресенка»;
  • «Київ–Дніпровський» – «Микільська Слобідка»;
  • «Київська-Русанівка» – «Русанівка»;
  • «Лівий берег» – «Березняки».

Крім того, північну платформу станції «Київ–Пасажирський» пропонують назвати «Вокзальною». Заропоновані назви були узгоджені з істориками, комісією з найменувань Київради й за участі громадської ініціативи «Пасажири Києва».

Додамо, аби взяти участь у голосуванні, необхідно не лише встановити застосунок, а й авторизуватися через Bank ID. Це необхідно для забезпечення чесних результатів та захисту від ботів, пояснили в КМДА.

Нагадаємо, з-поміж різних варіантів перейменування вулиці Волгоградської, що у Солом’янському районі столиці, найбільше голосів – 29923 – українці віддали за перейменування на честь загиблого на війні активіста Романа Ратушного.

Фото: з відкритих джерел.

Читати далі

Суспільство

«Будьте героями, які самі собі не зашкодять». Як ДСНС навчає дітей мінної безпеки

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

За даними ЮНІСЕФ, 50% жертв вибухонебезпечних предметів у світі — це діти. Міни можуть приваблювати своїм виглядом, викликати цікавість та цілеспрямовано маскуватись під іграшки. Сотні дітей України від 2014 року вже зазнали поранень або загинули через ВНП російських окупантів.

Щоб вберегти якнайбільше життів і завчасно попередити про загрозу, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі — ДСНС) організовує заходи, створює методичні матеріали та всіляко інформує населення про мінну небезпеку. Фонд Східна Європа поспілкувався з працівницею ДСНС Тетяною Юрчук, яка регулярно проводить навчання для дітей різного віку та розповідає їм про вибухонебезпечні предмети

Правила безпечної поведінки мають знати усі, особливо — діти

В Україні триває війна. На жаль, по всій території зараз немає абсолютно безпечних місць. А деякі діти взагалі проживають у деокупованих і прифронтових населених пунктах, де мінна загроза є найвищою. Тож правила безпечної поведінки треба знати кожному. Особливо — дітям.

Я почала проводити такі заходи від червня 2022 року. Оскільки моя аудиторія — це діти різного віку, то і формат обирається для кожної групи окремо. Для молодших — це ігри та повчально-розважальна робота. Малеча краще сприймає інформацію у форматі гри. З підлітками можна розмовляти більш серйозно: розповідати про ймовірну небезпеку та наслідки, про конкретний порядок дій при виявленні ВНП.

Тетяна Юрчук проводить навчання в межах «Тижня мінної безпеки. Північ» — серії заходів у північних містах України, що були спільно організовані Фондом Східна Європа, БФ «Солом’янські котики» та ДСНС 

Взагалі я ніколи не забуду свого першого заходу з інформування про мінну небезпеку. Я принесла гру для дітей шкільного віку «Провідник безпеки» та книжку із загадками про мінну безпеку для дітей дошкільного віку. Це ігри, розроблені ЮНІСЕФ спільно з ДСНС. Я дуже хвилювалась і заспокоювала себе тим, щоб треба просто погратися з дітками. А коли розпочався захід, я побачила, що серед слухачів не тільки маленькі діти, а й їхні старші брати й сестри та батьки. Тоді моє хвилювання зникло за 2-3 хвилини, бо я зрозуміла: те, що я їм розповідаю, для них є дуже-дуже важливим. Я корисна для тих, хто мене слухає.

Такі заходи тривають приблизно 30-40 хвилин. Це немало часу, бо втримати увагу дитини шкільного віку неабияк важко. Не один раз мені доводилося ставати на коліна перед малечею і дивитися просто в очі, щоб донести важливість інформації.

Пояснюємо дітям, що героїзм — це про врятовані життя

Як мама двох дітей я добре знаю: щоб дитина гарно вивчила якийсь предмет, її потрібно зацікавити. Коли я починала робити ці заходи, то помітила певну тенденцію. Майже на кожному занятті діти розповідали, що вони знають про міни, знають, що потрібно висмикнути чеку, щоб граната вибухнула. Тобто діти хизуються тим, що знають, як привести в дію вибухонебезпечний предмет. Мене це налякало, адже насправді дітям треба хизуватися зовсім іншим.

Тому моя головна мета — за ці 30-40 хвилин пояснити, що героїзм полягає не в тому, щоб уміти активувати гранату, а в тому, щоб собі не зашкодити і врятувати життя тим, хто поруч. Важливо забрати у дітей зацікавленість дією ВНП і натомість зацікавити тим, як вберегтися від цієї дії.

Тетяна Юрчук проводить навчання в межах «Тижня мінної безпеки. Північ» — серії заходів у північних містах України, що були спільно організовані Фондом Східна Європа, БФ «Солом’янські котики» та ДСНС 

Я постійно повторюю дітям, що на ВНП можна натрапити будь-де і будь-коли. Але багато з них навіть не розуміють, що таке небезпека і які наслідки можуть бути. Тоді я обережно пояснюю, що міна або граната можуть покалічити людину. І тільки тоді вони починають замислюватись та усвідомлювати загрозу.

Але дуже важливо не налякати. Спокійно та чітко повторюємо головні правила: побачив — не підходь, не чіпай і не бери до рук, відійди на безпечну відстань і повідом батьків або зателефонуй 101 чи 102. Треба зробити так, щоб дитина зрозуміла, але не злякалась. І коли в кінці заняття малеча повторює кожну правильну дію, я розумію, що працюю недарма. Бо нам всім треба вміти жити безпечно у небезпечний час.

Трирічні діти вже готові до розмови про безпеку

Для початку я б навчила мінної безпеки всіх дорослих. Міни не завжди схожі на міни, і це треба чітко усвідомлювати. А потім пояснювати дитини, що коли бачиш на вулиці чужу іграшку, не треба брати її до рук. Не твоє — не чіпай. Я повторюю це на кожному заході. Думаю, від трьох років це вже можна пояснити.

Що старшою є дитина, то серйозніше можна з нею говорити. Але, знову ж таки, ми не вдаємося в подробиці про каліцтва, не показуємо страшних фото та відео. Коли мене слухають 30 дітей, я не можу знати про досвід кожного з них. На таких заходах діти часто розповідають, що хтось із їхніх близьких був поранений або загинув. Тому я маю чітко розуміти ті кордони, за які не можу переходити.

Як батькам говорити з дітьми про ВНП?

По перше: не твоє — не бери. По-друге, не потрібно лякати дітей. По-третє, не використовуйте слів «не можна». Треба зробити так, щоб дитина сама дійшла висновку, що не варто чіпати невідомі предмети, бо вони можуть нашкодити.

І четверта порада — чітко розуміти, де можна натрапити на небезпеку, і пояснити дитині, що не треба відвідувати ліси, парки, виходити на узбіччя та узбережжя. Не варто підходити до покинутої техніки і блокпостів. Особливо на деокупованих територіях.

Торік ми навчили мінної безеки майже 300 тис. людей

На сьогодні я провела близько 30 таких заходів. Це Київ і Київська область, Чернігівщина, Сумщина, Харківщина. Майже 3 500 дітей вже стали моїми слухачами.

Загалом за 2022 рік ДСНС провела по всій території України близько 10 тисяч заходів з інформування населення про мінну небезпеку. Були охоплені майже 300 тисяч людей різного віку.

Тетяна Юрчук проводить навчання в межах «Тижня мінної безпеки. Північ» — серії заходів у північних містах України, що були спільно організовані Фондом Східна Європа, БФ «Солом’янські котики» та ДСНС 

Інколи від дитячих історій з’являється ком у горлі

Діти на деокупованих територіях сприймають інформацію уважніше і серйозніше. Вони краще розуміють проблематику та важливість мінної безпеки. А ще діти у таких населених пунктах розповідають свої історії. Мені інколи доводилось зупинятись, бо я не могла говорити через ком у горлі.

Коли дитина розповідає про смерть свого батька або каліцтво. Це морально дуже важко. І треба вміти тоді переключити і себе, і цю дитину, щоб продовжити захід. Але зараз ця робота є необхідною. І я обов’язково продовжуватиму її надалі.

Матеріал підготовлений Фондом Східна Європа в межах програми «Дивись під ноги!», що виконується коштом DanChurchAid. 

Читати далі

Суспільство

Гранти для бізнесу: стартувала нова хвиля подання заявок за програмою «єРобота»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

З 1 лютого українці, що хочуть отримати мікрогранти для започаткування чи розвитку свого бізнесу, можуть подавати заявки на першу цьогорічну хвилю програми «Власна справа».

Про це повідомили на сайті Мінекономіки.

«Торік 3 300 українців отримали від держави підтримку у вигляді мікрогрантів від 50 000 до 250 000 грн на реалізацію своїх бізнес-ідей.  І цього року ми продовжуємо програму. Уряд готовий підтримати кожного українця, який має бажання зайнятись підприємництвом, надаючи йому безповоротну фінансову допомогу», – розповіла міністерка економіки Юлія Свириденко.

Вона додала, що отримати мікрогрант можуть як діючі підприємці, так і люди, що не мають досвіду підприємницької діяльності. 

Про програму «Власна справа»

«Власна справа» – це урядова програма підтримки підприємців, у межах якої можна отримати 250 тисяч гривень на створення або розвиток власного бізнесу. Аби подати заявку та отримати грант:

  • зареєструйтеся або авторизуйтеся в кабінеті на порталі diia.gov.ua;
  • заповніть онлайн-заявку;
  • прикріпіть бізнес-план за формою. З прикладом заповненого бізнес-плану ви можете ознайомитися тут;
  • підпишіть електронним підписом та відправте;
  • якщо вам потрібна консультація щодо програми, зверніться до найближчого відділення Ощадбанку.

Крім гранту на власну справу, українці також можуть подати заявку на отримання гранту під сад, теплицю, переробне підприємство. Ознайомитись із повним переліком програм сервісу єРобота можна за цим посиланням.

Додамо, програма «Власна справа» стартувала 1 липня 2022 року. За цією програмою можна отримати мікрогрант на старт або розвиток бізнесу від 50 до 250 тис грн. Обовязковою умовою отримання мікрогранту є створення 1-2 нових робочих місць залежно від суми наданого мікрогранту.

У 2022 році відбулось 12 хвиль подачі заяв на отримання мікрогрантів, кожна з яких тривала 2 тижні. Загалом було видано мікрогрантів на 777 млн гривень.

Нагадаємо, громадська організація Impact Force за підтримки партнерів запускає бізнес-акселератор Impact Business для українських підприємців, які прагнуть долучитися до відновлення найбільш постраждалих галузей економіки.

Фото: istockphoto.com.

Читати далі

Шопочитати

Суспільство2 години тому

Задонатити чи купити облігації? А може, кинути на депозит? Що робити з грошима під час війни – пояснює фінансова консультантка

Чи реально відкладати гроші під час війни? Цілком, якщо робити це правильно та знати, для...

Суспільство2 дні тому

Від маленького хобі до промислових масштабів. Як працюють гранти для ветеранів? Досвід бджоляра з Маріуполя

Із бджільництвом Артур Красовський вперше перетнувся ще під час служби в поліції Маріуполя. Побратим покликав...

Суспільство7 днів тому

«Відправка на Бахмут? Вже готуємо». Хто частує ЗСУ смаколиками? Знайомтеся, «Хлібобулочні війська»

«Хлібобулочні війська» утворилися в перші тижні російського вторгнення – у дніпровській квартирі на 11-му поверсі....

Суспільство1 тиждень тому

Як отримати 800 тис. на розвиток бізнесу? Кейс аграрія з Київщини, який відновив зруйновану війною плантацію лохини

Аграрна сфера чи не найбільше постраждала внаслідок повномасштабного вторгнення російської армії, особливо – на територіях,...