Українські генетики з’ясували походження найкрасивіших коней у світі

Генетики біологічного факультету Ужгородського національного університету спільно з колегами з Пуерто-Рико і Швеції дослідили походження двох популяцій коней, що живуть на острові Пуерто-Рико.

Про це повідомили у пресслужбі Ужгородського університету.

Результати дослідження були опубліковані в міжнародному науковому журналі Scientific Reports від престижного видавництва Nature і отримали широкий розголос у пресі. Ба більше – після публікації наукової статті, місцевий парламент зареєстрував законопроект, який має на меті оголосити коней місцевої породи пасо фіно національною і культурною спадщиною Пуерто-Рико!

Про дослідження

Науковці підтвердили генетичний зв’язок між двома популяціями, показавши, що предки чистокровних коней дорогої і престижної місцевої породи пасо фіно (ісп: Paso Fino), яких високо цінують у всьому світі завдяки їхній плавній і впевненій ході, були колись відібрані серед звичайних нечистокровних коней острова, також відомих як креольські коні (ісп: Criollo).  Цей результат був дещо несподіваним, тому що креольським коням довгий час ніхто не придавав жодного значення.

Коментуючи дослідження, доц. кафедри зоології УжНУ і керівник проекту Тарас Олексик назвав популяцію пуерториканських креольських коней «унікальною сумішшю та цінним генетичним ресурсом острова Пуерто-Рико, який необхідно вивчати, щоб краще зрозуміти походження таких ознак, як зовнішній вигляд, поведінка та хода». Олексик провів на острові майже десять років і розпочав це дослідження з своїми місцевими студентами та аспірантами шість років тому. 

Читайте також: Фізик-ютубер та хімік з Tik-Tok. Шість українських вчителів, які підкорюють соцмережі

Історики припускали, що креольські коні були результатом суміші генофонду коней, завезених на каравелах з Піренейського півострова іспанськими конкістадорами після експедиції Колумба. В цій суміші були представники андалузійців, лузітанців, мерісеменьйо, мангаланга та інших південно-іспанських порід, але також і представники північних коней, зовні схожих на поні.  З часом всі ці породи змішалися, створивши унікальну можливість для селекції цінних ознак, вперше поєднаних в цій унікальній генетичній суміші на карибських островах.

Найціннішим варіантом у цій суміші був варіант гену DMRT3 відомий як «метроном ходи».  Одна з мутацій у цьому гені пов’язана з унікальним аллюром, відомим як пасо (ісп: Paso), що високо цінується серед селекціонерів.

Про особливість коней

Пасо фіно – це природна хода, що характеризується чотирма рівномірними ударами копит і створює неповторний ритм. Ця хода настільки рівномірна, що дозволяє навіть вершнику початківцю спокійно витримувати довгі переїзди навіть без сідла.

Читайте також: Хіміки-бізнесмени: як українці створили одну з найбільших хімкомпаній Європи

Пуерториканські фермери вивели цю породу для того, щоб подорожувати верхи від плантації до плантації, смакуючи на ходу чашечкою кави, не розливши її. Дослідження підтверджує, що пасо фіно є місцевою породою, яка була сформована століттями селекції креольских коней на острові. 

Цікаво, що креольські коні з Карибських островів були також завезені в Перу та Колумбію, де стали основою для місцевих порід пасо, що також є дуже цінними.  Ринкова ціна пасо може сягати кількох мільйонів доларів США.

Міжнародна співпраця науковців

Результати дослідження базуються на повно-геномному аналізі 200 генотипів і мітохондріальних послідовностей ДНК пуерториканських коней у поєднанні з геномними даними коней, доступними з інших досліджень.  Зразки збирала аспірант Університету Пуерто-Рико Ніколь Аяла, а секвенування проводила аспірант Оклендського Університету Стефані Кастро-Маркес.  Частину генотипування проводили в шведському університеті сільськогосподарських наук в Уппсалі, в лабораторії проф. Габрієли Ліндгрен. 

Читайте також: Розвивають в Україні кінний туризм. Історія «Скарбової Гори» – справжнього ранчо за 25 км від Львова

Від Україні до планування дослідження та опису результатів долучилися також викладачі УжНУ др. Христина Щубелка та проф. Людвіг Потіш, завідуючий кафедри лісівництва географічного факультету УжНУ.

Особливу цікавість для біомедичних досліджень складають ті гени під штучним добором, які мають аналоги у людини і відповідають за поведінку та хвороби нервової системи. 

Науковці планують розвивати міжнародне наукове співробітництво та використати досвід і знання, набуті в ході вивчення змішаних порід, для розробки генетичних досліджень унікальних місцевих порід коней та інших сільськогосподарських тварин і рослин в Україні.

Статтю в журналі Scientific Reports «Генетичне різноманіття та селекція пуерториканських коней» можна прочитати тут.

Нагадаємо, співавторами Нобелівського лауреата з хімії є троє українських науковців.

Фото: wikimedia.org; uzhnu.edu.ua.