Колонки
Українська чи англійська в кінотеатрах? Спростування найпоширеніших міфів
Міф 1. Якщо фільми йтимуть у кінотеатрах англійською, люди в такий спосіб вивчатимуть англійську.
Реальність: українці відвідують кінотеатр у середньому раз на 2 роки, постійні клієнти кінотеатрів – раз на кілька місяців. Думка, що в такий спосіб можна вивчити іноземну мову – цілковитий абсурд. Глядачі ходять у кіно, щоб відпочити і насолодитися фільмом, а не щоб вивчати мови чи читати субтитри.
Англомовні фільми, дубльовані українською – це понад 80% нашого кінопрокату. Більшовицька заборона демонструвати їх українською не допоможе вивчити англійську, натомість знищить якісне українське кінодублювання, завдасть величезного удару по кінопрокату і сприятиме поширенню російської мови. Багато людей перестануть ходити в кіно і дивитимуться західні фільми в інтернеті, дубльовані російською мовою.
Міф 2. В усій Європі англомовні фільми йдуть в оригіналі, дублювання – це нецивілізована радянська звичка.
Реальність: навпаки, культурно найрозвинутіші країни демонструють у кінопрокаті саме дубльовані фільми. 3 шести найбільших країн Європи (англомовну Британію виносимо за дужки) у п’яти (Франція, Італія, Німеччина, Іспанія й Україна) – надають перевагу саме дубльованим фільмам, в одній (Польща) демонструють фільми як в оригіналі, так і дубльовані. Дублюють фільми в Швейцарії, Угорщині, Австрії та інших країнах.
Міф 3. У країнах, де фільми йдуть в оригіналі, англійську знають значно краще, ніж там, де дублюють.
Реальність: англомовні фільми в оригіналі демонструють у Норвегії, Швеції, Фінляндії, Данії, Нідерландах, Греції, Боснії і Герцеговині, Хорватії, Румунії, і ще кількох країнах Європи. Рівень знання англійської мови в цих країнах дуже різний. Це саме стосується і країн, де фільми дублюються. Причини високого рівня знання англійської мови в деяких (!) із цих країн пов’язані не з кінотеатрами, а з якісним вивченням англійської в закладах освіти і її широким використанням у бізнесі, науці тощо.
Міф 4. Дублювання псує фільми, не дає чути оригінальні голоси акторів.
Реальність: усе залежить від якості дублювання. Українське кінодублювання – окреме мистецтво, яке не даремно полюбили мільйони глядачів. Багатьом мешканцям русифікованих міст жива українська мова голлівудських кіногероїв допомогла подолати упередження щодо української і перейти на спілкування нею в повсякденному житті.
Міф 5. Фільми українською відіграли важливу роль для подолання русифікації, але ця проблема більше не стоїть так гостро.
Реальність: упродовж останніх років багато людей справді перейшли на українську, але проблема русифікації далеко не вирішена. Особливо у великих містах, де розташовано найбільше кінотеатрів. Попри перехід багатьох людей на українську мову 80% мешканців Харкова й Одеси й понад дві третина мешканців Дніпра спілкуються переважно російською. Навіть у Києві частка таких людей становить до 40%.
Міф 6. Навіть не знаючи англійської, можна буде ходити в кіно, там будуть українські субтитри.
Реальність: крім того, що люди в принципі не захочуть ходити в кіно, щоб читати субтитри, багато з них просто не зможуть цього зробити через поганий зір. Не читатимуть субтитри і діти, які становлять велику частку відвідувачів кінотеатрів.
Міф 7. Дублювання – це дорого, субтитри – значно дешевше.
Реальність: дублювання західних фільмів на українську мову фінансують західні кінокомпанії. Це іноземні інвестиції в нашу економіку, зарплати режисерів і акторів дублювання, створення високоякісного культурного продукту, податки в український бюджет. Західні компанії вкладають кошти в дублювання фільмів українською мовою, бо це їм вигідно: саме завдяки тому, що фільми йдуть у прокаті українською, а не англійською, їх відвідує значно більше людей, збирається більше доходів.
Читайте також: Українська мова у селах Донеччини, або Чим живуть прифронтові бджоли
Міф 8. Українське кінодублювання не дуже постраждає, адже дублюються фільми не лише для кіно, а й для телебачення і стрімінгових платформ.
Реальність: це зовсім різна якість дублювання. Замовляючи дублювання своїх фільмів для кінопрокату, західні кінокомпанії ставлять високі вимоги до якості і добре оплачують цю роботу. Звівши кінодублювання лише до телепрограм та інтернету, держава вб’є дублювання як мистецтво, яке українці не просто сприймають, а по-справжньому люблять.
Міф 9. Держава може відшкодовувати вартість квитків усім, хто захоче подивитися фільми англійською мовою.
Реальність: убити кіноіндустрію, заборонивши демонструвати англомовні фільми українською, а потім намагатися хоч якось його реанімувати за рахунок коштів платників податків – воістину «геніальне» управлінське рішення. У держави «немає грошей» на виконання законів про субсидії для українських книгарень чи мережу курсів української мови для дорослих, але раптом з’являються гроші на купівлю квитків у кінотеатри на іноземні (!) фільми. Якщо є можливість збільшити державні видатки на кіно, ці гроші мають іти на виробництво і промоцію українських фільмів, а не зарубіжних.
Міф 10. Люди, які знають англійську і хотіли б таки дивитися фільми в оригіналі, позбавлені такої можливості. Треба, щоб були сеанси і з мовою оригіналу, і з дублюванням.
Реальність: чинне законодавство дозволяє кінотеатрам мати до 10% сеансів мовою оригіналу. На практиці там, де такі сеанси є, їх 1-2%, і їх відвідуваність дуже низька. Попит на фільми мовою оригіналу невисокий. Шанувальникам фільмів мовою оригіналу треба купувати квитки на ці сенси, збільшуючи наповнюваність залів, і таких сеансів з часом стане більше. Жодних законів для цього змінювати не потрібно. Навіть якщо держава зобов’яже не всі, а якусь частину сеансів робити англомовними, це так само буде невиправдане втручання у кінобізнес, яке завдаватиме збитків кіномережам і буде де факто спрямоване проти української мови.
Міф 11. Держава має право ухвалити будь-який закон, а глядачі й бізнес мають його виконувати.
Реальність: в Україні діє принцип верховенства права, держава не може довільно ухвалювати закони, які порушують права людини чи звужують сферу застосування української мови. Закони не можуть суперечити Конституції, яка зобов’язує державу забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя. Щодо мов міжнародного спілкування, Конституція покладає на державу лише сприяння вивченню таких мов. Це сприяння не може відбуватися за рахунок наступу на українську мову, права людини і національні культурні індустрії.
Міф 12. Для інтеграції в ЄС нам потрібен закон про англійську мову.
Реальність: ЄС ніколи не пропонував Україні ухвалювати закон про англійську мову. Жодна не англомовна країна ЄС не має спеціального закону про англійську мову. Такі закони є лише в деяких колишніх британських колоніях в Азії і Африці. Європейський Союз, навпаки, всіляко заохочує розвиток мов кожної країни-члена. Зараз у ЄС 24 офіційних мови. Після вступу України до ЄС однією з його офіційних мов стане українська. Навіть якщо влада і вирішила для чогось ухвалити такий дивний закон, у ньому не може бути норм, які звужують сферу вживання української мови чи ставлять іноземну мову врівень з державною.
Це авторський текст Тараса Шамайди. Публікація відображає особисті думки автора, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.
Джерело. Текст опубліковано з дозволу автора.
Колонки
«Доброчесність — це чинити правильно, навіть коли ніхто не бачить». Це не єдине та не вичерпне визначення, але найбільш універсальне. Саме ним послуговується команда Національного агентства із запобігання корупції.
Вітаю, я Ірина Чаговець, керівниця Офісу доброчесності НАЗК. Це окремий підрозділ, який навчає доброчесній поведінці не тільки публічних службовців і антикорупційних уповноважених. В зоні нашої уваги ще й школярі, студенти, освітяни. І не тільки. Ким би ми не були – вчиняти доброчесно можемо і маємо. Тому разом вчимо і вчимося чинити правильно. Бо певні: доброчесність — не просто красиве слово, а нова норма поведінки.
Чи складно це впровадити в свою буденність? Думаю, ні. Усього 10 простих правил на щодень — і країна почне змінюватись з кожного з нас.
- Не беріть та не давайте хабарів
Якщо є побутова корупція, то має бути і побутова доброчесність. Віддячити грошима лікарю чи презентувати щось коштовне вчительці — давно не ОК у сучасному світі. Кожен, хто робить свою роботу і отримує за це оплату від держави, не має вимагати за це додаткової винагороди. Не купуйте особливого ставлення до себе хабарями чи дарунками. Натомість, справжньою подякою вихователькам буде поважати їхню працю та активно брати участь у житті дитини.
Велика корупція подекуди починається з маленьких неочевидних вчинків. Не підживлюйте її.
- Навчайтесь без шпаргалок, списування чи плагіату
В школі, а потім і в університеті, часом, від дітей вимагають гарних оцінок та успішності. Врешті, дитина починає шукати обхідні шляхи. Списувати, купувати реферати, дипломні роботи тощо. Але ж ми вчимося для себе. Всотуйте знання, перевіряйте, як запам’ятали інформацію, оцінюйте засвоєне — так ваше навчання буде максимально корисним. А от купувати дипломи в інтернеті, видавати чужі реферати за свої чи присвоювати собі чужі заслуги — однозначні “червоні прапорці” в доброчесній освіті. Туди ж — підтасовування результатів тестів чи просто списування у когось. Не треба так.
Доброчесність вимагає більше зусиль. Але і повага до себе, і справжні, а не куплені, знання — безцінні.
- Будьте доброчесними не тільки в реалі, а й у віртуалі
Здається, що та одна картинка з гуглу важить? Візьму її до презентації. Проте у кожного зображення чи тексту є автор (навіть якщо це ШІ). І використовувати чужі фото або копіювати дописи без зазначення авторства – не можна. Доброчесно — пошукати оригінал, запитати у автора дозвіл, врешті, підписати при публікації.
Подекуди анонімність та вільний доступ до контенту у мережі вабить вдаваною безкарністю, але ж пам’ятаємо: доброчесність понад усе!
- Залиште піратство в минулому
Слухати музику на офіційних стрімінгах, купувати фільми в онлайн-кінотеатрах, не шерити електронні книжки та навчальні курси поміж друзями – нескладно, правда? Споживати контент доброчесно — це про підтримку контентотворців та повагу до себе. Тож, беремо за правило насолоджуватися улюбленою творчістю свідомо!
- Будьте доброчесними в роботі та кар`єрі
Чи може бути доброчесними в дрібних вчинках? Однозначно! Поміняти воду в кулері, якщо вона скінчилась на вас, не засмічувати місця чи предмети загального користування, допомогти колезі чи колежанці подужати Excel-табличку. Ми проводимо на роботі більшу частину дня, тож доброчесна поведінка в колективі допоможе зробити його комфортнішим для всіх. Додаємо нетоксичну робочу комунікацію та дотримання особистих кордонів колег — готово, ви неперевершені!
Команда НАЗК обрала для себе доброчесність, як одну з цінностей організації і це допомагає щодня обирати світлу сторону 😉
- Виконуйте обіцянки
Це одне з найочевидніших правил: якщо даєте комусь слово — дотримайте його. Якщо порушили обіцянку — перепросіть та намагайтесь уникати таких ситуацій надалі. Досвід показує, що доброчесна поведінка часто стає фундаментом для взаємовигідних партнерств. Всі хочуть мати справу з людиною слова. Тож, будьте нею! В першу чергу, стосовно самого себе. Обіцянки собі – це теж важливо. Дати собі відпочинок після важкої справи, зайнятися нарешті спортом – зробіть для себе те, що обіцяли.
- Уникайте людей, яким бракує доброчесності
Оточення завжди формує наші погляди та враження про нас. Маєте справи з корупціонерами? Будьте готові пожертвувати власною репутацією. Толерування корупції неприпустиме у будь-якому вигляді, це аксіома. Не виправдовуйте тих, хто вчиняє недоброчесно та уникайте асоціацій з ними. Воно вам не треба.
Не толерувати корупцію можна в різних сферах. Навіть, у побутових дрібницях. Подумайте, що зробите, якщо ваш родич придбає за гроші водійське посвідчення? Або за хабарі отримає диплом лікаря. Чи довірите йому себе оперувати?
- Постійно розвивайте свої навички доброчесності
Навчання антикорупції та доброчесності може бути простим та неочевидним способом розвинути ці навички. Але це працює. І, найперше, звісно радимо проходити онлайн-курси на навчальній платформі Study.nazk. Наша команда робить їх простими, доступними та інтерактивними. На платформі зареєстровані вже понад 145 тисяч користувачів. Приєднуйтесь і ви!
Дізнайтесь про історичні передумови корупції та яка вона взагалі буває на безкоштовному курсі “Основи антикорупції для всіх і кожного”. А також спробуйте себе в ролі новачка на публічній службі — в режимі інтерактивного симулятора здогадайтесь в якому випадку можна приймати подарунки чи “винагороди”, чи можна бути керівником невістки і що можна розповідати друзям про державні таємниці. Буде захопливо.
Також знаходьте надихаючі історії доброчесності на сторінках книжок. Наприклад, раджу до прочитання:
- “Справедливість. Як вчиняти правильно?” Майкла Сендера
- “Людина в пошуках справжнього сенсу” Віктора Франкла
- “Кобзар” Тараса Шевченка
- “Сад Гетсиманський” Івана Багряного
- Підтримуйте справедливість і рівність у повсякденному житті
Активно сприяйте рівним можливостям і справедливості у вашому оточенні. Переконайтесь, що всі мають однаковий доступ до ресурсів і можливостей. Ваші дії та рішення повинні сприяти відсутності дискримінації за будь-якими ознаками (стать, раса, віросповідання або соціальний стан). Створюйте умови, за яких кожен та кожна відчуватиме себе цінною та поважною частиною спільноти. Виховуйте в собі та інших повагу до різноманіття та відкритість до нових перспектив. Зробіть так, щоб ваші повсякденні вчинки відображали принципи рівності і справедливості Це теж буде внеском у розвиток більш доброчесного суспільства.
- Не піддавайтеся настроям «все пропало»
У медіа та соціальних мережах частіше переважають повідомлення про жахливий рівень корупції, що нищить країну. І, значно менше, про її подолання чи запобігання. Команда Офісу доброчесності НАЗК працює на зміну цієї тенденції. Про хороші новини та вдалі практики антикорупції розповідаємо у своєму телеграм-каналі . А відтепер – і в експертних блогах на «Шо там?». Ми знаємо безліч прикладів, коли доброчесність перемагає. І розкажемо про них вам. Давайте гуртуватися в доброчесні спільноти! Ну, і починати зміни з себе, куди ж без цього.
Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.
Колонки
Колонки
- 320 продуктових наборів;
- 264 гігієнічних наборів;
- 100 дитячих сумішей;
- 30 наборів для дітей;
- 50 ліхтарів.
- 200 ковдр;
- 110 аптечок;
- 250 ліхтарів.