Технології
Українські полярники за допомогою дронів створюють 3D-карти Південного полюса
На Південному полюсі з 1996 року діє українська антарктична станція «Академік Вернадський». Це станція, на якій вчені займаються океанографічними, метеорологічними, геофізичними, медичними та іншими дослідженнями. У цьому році для досліджень вирішили використовувати дронів. У компанії Drone.ua розповіли, як пристрої працюють в умовах Південного полюса, пише AIN.UA.
Навіщо там потрібні дрони?
Зараз вчені зі станції використовують дронів у біологічних дослідженнях. Першим завданням було створити карту рослинності островів і деяких ділянок Антарктичного півострова. Другим – почати моніторинг моху на предмет вегетації і відмирання в залежності від погодних умов року. Раніше це все проводили за допомогою наземних спостережень (вони в порівнянні з картами менш точні). Супутникові знімки для такого моніторингу теж не підходять: їм не вистачає точності і заважає хмарність.
Читайте також: Українські вчені в Антарктиді зробили унікальне відкриття
«Для цього завдання використовувалася RGB-камера і мультиспектрального камера для визначення NDVI-індексу. Моніторинг передбачає щорічні вимірювання цього індексу», – розповідає Юрій Шепета, учасник експедиції.
Дрони давно використовують в більш звичних галузях, наприклад, в сільському господарстві. Хлорофіл в клітинах рослин сильно поглинає видиме сонячне випромінювання, а клітинна структура листя, з іншого боку, сильно відбиває випромінювання в ближньому інфрачервоному діапазоні. Якщо на дрон встановити камеру для зйомки в цьому спектральному діапазоні, можна отримати дані для аналізу вегетаційних індексів на кшталт NDVI (показники зростання і розвитку рослин).
Цього року проект тривав два місяці. Але в цілому планується щорічно проводити дослідження рослинного покриву Антарктиди біля станції і за її межами.
3D-моделі льодовиків
Як відбуваються такі дослідження: місцевість сканують з дронів і в результаті виходять карти надвисокої точності (1 см), в тому числі – карта класифікації рослинності – тобто точні координати, контури і розміри різних типів рослинності. Якщо порівнювати такі карти різних років, можна аналізувати, як змінюється рослинний покрив континенту. А мультиспектральні карти (про які йшлося вище) дають інформацію не тільки про зміну обсягів рослинності, а й про її стан.
Також дрони використовувалися при створенні карт Антарктичного півострова, створення 3D-моделей льодовиків.
«Ці питання стосуються геодезичних робіт, проте наше обладнання було єдиним робочим в рамках антарктичної експедиції», – кажуть в компанії.
З Національною академією наук Drone.ua працює з 2014 року, а зі станцією, яка підвідомча НАН, почали роботу цього року, коли дослідники вирішили спробувати вивчати Антарктиду в тому числі за допомогою дронів.
Особливості роботи
Як розповідають учасники експедиції, в районі станції температура й інші погодні умови зазвичай не виходять за рамки тих, що передбачені інструкцією для експлуатації дронів.
«На станції “Академік Вернадський” річна (грудень-лютий) температура близько нуля, зазвичай – трохи плюс. У нас зима – суворіші антарктичного літа. Контроль вітру теж є. Синоптики на прохання дають інформацію заздалегідь. Тому все в межах умов експлуатації», – каже учасник експедиції Юрій Шепета.
Що варто знати про станцію?
6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію “Фарадей”, яку перейменували на “Академіка Вернадського”. Відтоді, пише BBC, Національний антарктичний центр провів 22 експедиції на крайній південь, і вже готує 23-ю.
Станція розташована на острові Галіндез, що входить до архіпелагу Аргентинських островів неподалік витягнутого Антарктичного півострова. Перші будівлі для наукових цілей у цьому районі були зведені на одному з сусідніх островів Вінтер ще у 1930-х роках.
Читайте також: Уперше за 23 роки Україна модернізувала свою станцію в Антарктиді
Однак до 1946 року ті будівлі знищило, як вважається, цунамі. Тоді ніхто не загинув, адже люди ще не перебували на станції постійно. Наступного року базу відновили, але 1954 році нову наукову базу побудували вже на острові Галіндез, і з того часу вона функціонувала без перерв. Тож, вона є однією з найстаріших постійно діючих станцій в Антарктиці.
Географічно станція розташована прямо під “Озоновою дірою”, яку тут інтенсивно вивчають.Через це полярники, які перебувають надворі, повинні постійно використовувати захисні креми та окуляри, адже сонячне випромінювання тут дуже активне – засмага як на найкращих морських курортах.
Зараз українські полярники в Антарктиці проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, “Озонову діру”, зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос (“космічну погоду”). На “Вернадському” також відкрили кілька нових видів тварин і рослин.
Український роботизований комплекс Ardal пройшов понад 17 кілометрів під щільним вогнем мінометів та артилерії для порятунку військових. Завдяки цій операції робот евакуював трьох поранених бійців, які понад місяць перебували у сірій зоні.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації
Деталі проведення місії
Робота створила компанія BUREVII, яка є учасником IT-кластера Brave1. Розробники не лише забезпечили технічну підтримку, а й безпосередньо долучилися до планування операції спільно з 92-ю ОШБр та 154-ю ОМБр.
Місію виконували на одній із найгарячіших ділянок фронту, де росіяни постійно застосовують дрони для коригування артилерійського вогню. Для успішного виконання місії залучили понад 50 фахівців, які використовували засоби радіоелектронної боротьби, розвідку з повітря, а також дрони-бомбери для відволікання уваги противника.
Читайте також: В Україні вперше відбувся турнір з військово-технологічного спорту (ФОТО)
Завдяки злагодженій роботі підрозділів та можливостям НРК Ardal поранених вдалося евакуювати та доставити до шпиталю. При цьому сам робот залишився неушкодженим.
Наразі Україна активно інвестує у наземні роботизовані комплекси. У планах — поступово передати логістичні завдання на автоматизовані системи. Це дозволить не лише оптимізувати військові операції, а й зберегти життя українських захисників.
Опубліковано Михайло Федоров Середа, 2 квітня 2025 р.
Нагадаємо, що військові працюватимуть з новим українським гранатометом: його особливості.
Фото: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
Учні «Ліцею нових технологій навчання» з Кропивницького перемогли на нацвідборі міжнародного хакатону Teens in AI. Їхня команда HARBOUR SEALS розробила ШІ-сервіс Equilla, що виявляє дискримінацію та дезінформацію в дописах у соцмережах.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Підлітки створили інструмент Equilla за два дні. Сервіс може виявляти гендерні стереотипи, булінг та інші прояви дискримінації, а також генерувати альтернативні коментарі. Він допомагатиме боротися з токсичністю в медіа.
Команда HARBOUR SEALS перемогла на нацвідборі та представлятиме Україну на міжнародному етапі хакатону Teens in AI.
Читайте також: Українські розробники створили голосовий ШІ-помічник для бізнесу
Що відомо про хакатон
Україна вдруге візьме участь у міжнародному хакатоні Teens in AI. Ця подія проходить у 97 країнах світу. Під час хакатону українські підлітки розроблятимуть рішення на основі штучного інтелекту та покращуватимуть свої навички за підтримки експертів у цій сфері.
Тогоріч на міжнародному етапі Teens in AI перемогли українські школярі з Політехнічного ліцею КПІ імені І. Сікорського. Вони представили свій застосунок під назвою ConnectAbility, що допомагає вивчати та озвучувати жестову мову за допомогою ШІ.
Захід реалізує Міністерство цифрової трансформації, Міністерство освіти і науки України та Lviv IT Cluster у межах хакатону Teens in AI.
Нагадаємо, що фахівці Мінцифри створюють п’ять продуктів на основі ШІ.
Фото обкладинки: Freepik
Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров розповів про п’ять розробок, над якими працюють фахівці українського відомства. Деякі з них уже інтегрували, інші запустять найближчим часом.
Про це повідомив Михайло Федоров на фейсбук-сторінці.
П’ять українських розробок
- ШІ-чатбот Наталка. Програма допомагає потенційним партнерам інтегрувати сервіси «Дії». Чатбот обробляє поширені запити, допомагає обрати сценарії інтеграції, а після цього передає комунікацію реальній людині. За п’ять місяців чатбот обробив понад 2,3 тисячі запитів, а навантаження на менеджерів зменшилося на 30%.
- ШІ-асистент у «Дії». Програма допомагатиме обрати потрібну послугу під запит користувача. Також асистент відповідатиме на популярні запитання. Невдовзі він запрацює на порталі «Дія».
- ШІ для генерації вакансій. Розробка допомагатиме швидко створювати структуровані описи вакансій. Також ШІ зможе зробити вакансії у необхідному для користувачів тоні, наприклад, із креативним описом.
- Цифрова експертиза нормативно-правових актів. Штучний інтелект допомагатиме юристам аналізувати нормативно-правові акти та завантажувати їх у систему. Наразі цей інструмент уже тестують, він опрацьовує 35% документів за 72 години.
- ШІ-аналіз та переклад європейського законодавства. Цей інструмент аналізує європейське законодавство та порівнює його з українським. Федоров вказав, що це спрощує та пришвидшує гармонізацію, що є обов’язковим процесом для Євроінтеграції.
«АІ допомагає державі працювати ефективніше та швидше, а українцям отримувати послуги прозоріше та без зайвих труднощів. А після запуску національної LLM АІ-інструментів стане ще більше»‚ — написав очільник Мінцифри.
Нагадаємо, що в Україні розпочали створювати національну велику мовну модель.
Також ми писали, що українські розробники створили голосовий ШІ-помічник для бізнесу.
Фото обкладинки: Freepik
Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли
Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...
«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня «СпівДії заради Дітей»...
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...