Українські акторки опинилися на “Площі зірок”

Український стронгмен Олексій Новіков зміг на 10 метрів пронести «Супер Йоку» вагою 500 кілограмів у приміщенні і в такий спосіб встановив національний рекорд.

Про це пише Укрінформ.

«Якщо спортсмен шукає мотивацію, то йому не варто займатися спортом взагалі. Так, у нас є наднавантаження, є травми, як і у всіх спортсменів. Найбільше, чого я хочу – мотивувати молодь. Будь-яка людина, якщо почне займатися собою, зможе досягти будь-чого», – розповів своє ставлення до спорту Олексій Новіков.

2020-го року український стронгмен Олексій Новіков завоював титул найсильнішої людини світу у Брайдентоні (штат Флорида, США). Олексій став другим українцем, якому вдалося завоювати цей титул. Першим був Василь Вірастюк.

Читайте також: Її капелюхи носять навіть до королеви Британії: історія успіху майстрині з Чернігова

На відео рекорд можна переглянути з 14:50 хв.

Нагадаємо, український легкоатлет виграв міжнародний турнір у Стамбулі.

Усі фото: ukrinform.ua.

Міжнародна архітектурна платформа ArchDaily, яка має понад 13 мільйонів відвідувань щомісяця, опублікувала на своєму сайті матеріал про створення та дизайн Львівського муніципального мистецького центру.

Про це повідомляє пресслужба міської ради.

«Неоготична будівля, голі стіни з автентичними фресками всередині, перший пандус, виконаний з урахуванням усіх законодавчих стандартів та вимог, картини та стільці, знайдені на смітнику (у кращих традиціях берлінських інтер’єрів), сучасні якісні меблі та світло — речі, які зробили Центр суперечливим та нетривіальним. Ніхто не очікував таких поєднань у комунальному закладі культури, де дизайнерські рішення вражають відвідувачів з самого порогу”, — пише сайт, посилаючись на архітекторів проєкту.

Читайте також: Павільйон музею Революції Гідності претендує на європейську архітектурну премію

Що відомо про створення Центру?

Авторкою архітектурного проєкту Центру є Христина Бадзян, співзасновниця архітектурного бюро Replus. 

«Ми ставили собі за мету зробити дизайн абсолютно не так, як це роблять на міських чи державних об’єктах. І, мені здається, нам це вдалось. Дизайн без дизайну», — коментує проект Христина Бадзян.

Читайте також: Два будинки українських архітектурних бюро увійшли до топ-12 найцікавіших нереалізованих проєктів

Проектною менеджеркою створення та виконання Центру була Ляна Мицько, після відкриття вона тепер керує інституцією.

«Дизайн Центру складає перше враження про нього, дехто навіть не розуміє, чи закінчений ремонт і не заходить далі рецепції. Іноді це спрацьовує як лакмусовий папірець. Архітектурне рішення задало нам вектор якісного та сучасного контенту, який супроводжує відвідувачів Муніципального мистецького центру. Те, що Центр потрапив на ArchDaily — підтвердження нашого правильного напрямку», — каже Ляна Мицько.

«Дизайн Центру складає перше враження про нього, дехто навіть не розуміє, чи закінчений ремонт і не заходить далі рецепції. Іноді це спрацьовує як лакмусовий папірець. Архітектурне рішення задало нам вектор якісного та сучасного контенту, який супроводжує відвідувачів Муніципального мистецького центру. Те, що Центр потрапив на ArchDaily — підтвердження нашого правильного напрямку», — каже Ляна Мицько.

Робота над створенням центру тривала від листопада 2019 року, а з 19 жовтня 2020 року Центр вже приймає відвідувачів.

Офіційний сайт Львівського муніципального мистецького центру — www.lvivart.center.

Фото: city-adm.lviv.ua

У Миколаєві в краєзнавчому музеї «Старофлотські казарми» відкрили унікальну виставку уламків метеоритів.

Про це повідомляє Укрінформ.

Зазначається, що експозиція демонструється вперше і приурочена до 75-ї річниці з часу падіння метеоритного дощу «Кримка» – одного з чотирьох, які будь-коли падали на території України.

Як повідомила співробітниця експозиційного відділу музею Ганна Вєдєнєєва, 21 січня 1946 року біля села Кримка Первомайського району Миколаївської області впав великий метеорит. Його падіння спостерігали не лише на території Миколаївщини, а й в Одеській, Кіровоградській і навіть у деяких районах Київської і Полтавської областей. У с. Кримка організували збирання уламків під керівництвом учених астрономічної обсерваторії Одеського державного університету. З 1946 до 1954 роки там було зібрано 78 екземплярів загальною вагою 39,646 кг.

Читайте також: З’явився віртуальний 3D-тур Музеєм космонавтики у Житомирі

Чим особливий метеорит?

Метеорит рідкісний, бо містить унікальну інформацію про фізико-хімічні процеси, що відбувалися на ранніх етапах формування Сонячної системи. Відповідно до норм законодавства, такі метеорити мають зберігатися лише в науково-природничих музеях республіканського значення при Академії наук. Тому всі уламки забрали на зберігання до національного науково-природничого музею НАН України, а до Миколаєва надіслали муляж.

Наукові співробітники академії наук України професорка Віра Семененко та кандидат геологічних наук Кирило Шкуренко, які займалися дослідження метеорита, у своїй праці під назвою «Історія падіння метеорита «Кримка» зазначили, що він відноситься до одного з чотирьох відомих в Україні метеоритних дощів (Кримка, Княгиня, Жовтневий Хутір та Червоний Кут). Причому тільки два з них — Княгиня і Кримка — широко відомі в світі як серед дослідників, так і серед колекціонерів.

Також на «метеоритній» виставці в музеї представлені й інші експонати. Зокрема, це уламки метеоритів з колекції Емануїла Францова, яка стала основою під час створення природно-історичного музею в м. Миколаєві в 1913 році. Вони містять залізо (шліфи) і мають вагу 130 грамів і 31,5 грамів відповідно. Є тут і ще одна цікава знахідка – уламок Сіхоте-Алінського метеориту, який входить до десятки найбільших у світі (загальна маса до 100 тонн). Його надіслав до Миколаєва ще в 1959 році Комітет з метеоритів Академії наук СРСР. Він теж залізний, його маса 515 грамів.

Читайте також: Біля метеоритного кратера на Вінниччині облаштують центр відпочинку

Досі всі ці експонати перебували в фондах музею і жодного разу не виставлялися для широкого загалу.

Фото надано музеєм та з вільного доступу