Економіка і бізнес
Українське місто отримало престижну премію ЮНЕСКО
Мелітополь Запорізької області увійшов до десятки найпрогресивніших міст світу, які розвивають навчання містян впродовж всього життя. Місто здобуло перемогу в премії ЮНЕСКО “Міста, що навчаються”. За премію боролись 200 міст. Це перша перемога України у такій категорії, повідомили у Міністерстві освіти і науки.
Разом із Мелітополем цю престижну нагороду отримали Іракліон (Греція), Сьоннеборг (Данія), Ченду (Китай), Медельїн (Колумбія) та інші.
Чому Мелітополь?
ЮНЕСКО визнало, що в Мелітополі високий рівень розвитку освіти для дорослих людей. Статус переможця дозволить Україні підключитися до нових освітніх програм.
На думку жюрі Мелітополь досяг значних успіхів у перепідготовці колишніх шахтарів, які переїхали з тимчасово окупованих територій.
Мелітополь став членом Глобальної мережі міст, що навчаються, ще у 2016 році. Після того там створили спеціальний комітет, до якого запросили представників громадськості, місцевої влади, навчальних закладів та бізнесменів. Разом вони створили систему неперервної освіти, яке й лежить в основі конкурсу.
Комітет мав вирішити, як підвищити доступність різних форм навчання у місті та розширити мережу міських “освітніх маяків” – educational beacons. Також комітет мав придумати, як соціалізувати переселенців з Донбасу та Криму.
Що це дає місту?
“Отримання статусу міста-переможця є визнанням високого рівня досягнень Мелітополя з розвитку освіти дорослих, а також відкриває для нього нові можливості для міжнародної співпраці”, – кажуть у Міністерстві освіти та науки.
Читайте також: 5 українських міст потрапили до світового рейтингу якості життя
Премію ЮНЕСКО “Міста, що навчаються” започаткували для того, щоб поширити практики якості освіти у містах, а також для збільшення можливостей навчатись упродовж усього життя. Премію присуджують раз на два роки. Її отримують ті міста, які демонструють значний прогрес у розвитку політики неперервної освіти.
Окрім Мелітополя, до програми ЮНЕСКО входять ще три українські міста: Павлоград і Нікополь, що на Дніпропетровщині, та Новояворівськ у Львівській області.
Економіка і бізнес
Що чекає на відвідувачів
- супермаркет «Сільпо» із власною пекарнею, фудкортом та зоною доставки;
- магазин косметики та побутових товарів EVA;
- ювелірні крамниці «Срібна країна» та «Золотий вік»;
- зоомагазин E-ZOO;
- аптека «Біла ромашка»;
- сервіс Doctor Mobi з ремонту та аксесуарів для гаджетів;
- квіткова крамниця;
- перший в Ірпені магазин міжнародної мережі JYSK.
Історія
Коментарі
Економіка і бізнес
Які потяги стали флагманськими
- №15/16 Харків – Ясіня. Поїзд назвали на честь видатного театрального діяча Леся Курбаса. Театр митця «Березіль» став культурною візитівкою Харкова;
- №17/18 Харків – Ужгород. На честь 300-річчя від дня народження українського філософа Григорія Сковороди у 2022 році потяг отримав назву «Сковорода».
- №79/80 Дніпро – Львів. Потяг «Січеслав» назвали на честь історичної варіації перейменування міста Дніпро у 1918 році.
- №91/92 Київ – Львів. Поїзд має назву «Леополіс», він повністю складається з нових вагонів, які збудували під час війни.
- №105/106 Київ – Одеса. «Чорноморець» — це головний поїзд Одеського депо з історичною назвою.
Як облаштували вагони
Музичний супровід
- «Сковорода» — «Паровоз» Євгена Хмари;
- «Леополіс» — «Місто весни» у виконанні «Один в каное» та «Океан Ельзи»;
- «Січеслав» — «Доброго вечора, ми з України» гурту PROBASS & HARDI;
- «Лесь Курбас» — інструментальна версія «Черемшини»;
- «Чорноморець» — мелодія «Край Чорного моря» Табачникова.
Коментарі
Економіка і бізнес
Врожай батату зібрали на Одещині в Білгород-Дністровському районі. Картоплю на семи гектарах вирощувало фермерське господарство «Буджак».
Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
За словами керівника господарства Олексія Згіріна, сорт батату «Борегард» вирощували за допомогою новітніх технологій. Аграрії використовували безвірусний посадковий матеріал, що дозволило зменшити кількість хімічних обробок і покращити якість овочів.
Читайте також: Київський заклад створив символічну ялинку з українських колосків (ФОТО)
«Одеський регіон стає осередком інноваційного агробізнесу. Однією з таких цікавих новинок є вирощування батату, або солодкої картоплі. Ще кілька років тому цей коренеплід був екзотикою, а сьогодні — зайняв своє місце в меню багатьох ресторанів та сімейних застіль»‚ — написав Олег Кіпер.
Як вказують у галузевому виданні AgroReview, раніше в Україні батат вирощували переважно на Херсонщині, але на невеликих площах.
Нагадаємо, що В Україні запустили цифровий сервіс єРослинництво: для чого він потрібен.
Фото обкладинки: Freepik
Коментарі