Волонтерство допомогло Денисові не збожеволіти, коли росіяни вбили всю його родину. Про українця з великим серцем розповідає ШОТАМ.
Денис через слухавку чув, як солдати рф розстрілювали його батьків і племінників. Це було страшним ударом. Але він не зламався та знайшов розраду в допомозі іншим.
До повномасштабної війни Денис Федько жив із сім’єю в селі Веселому на Херсонщині.
Коли 24-го лютого росіяни вдерлися до України, жителі Веселого одними з перших опинилися під загрозою окупації. У перший же день почалися обстріли, зникли світло та вода.
Рідні Дениса вирішили, що треба негайно їхати з села в напрямку Нової Каховки. Денис був проти, тож лишився вдома.
Я ще спілкуюсь із мамою, кажу: «Як це, туди не треба їхати, треба в іншому напрямку. Їдьте до Херсона або в Одесу», — Денис Федько, волонтер.
Але в хаосі 24 лютого було важко ухвалити правильне рішення. Родина виїхала двома автівками. І вже на виїзді з села вони перетнулися з колоною окупантів.
Перше авто, в якому була тітка Дениса, проскочило повз росіян. А от другому, в якому їхали батьки Дениса, дружина брата і його маленькі діти, не вдалося.
Читайте також: Чикаленко? Ратушний? Це хто взагалі? Час дізнатися, на честь кого перейменували вулиці Києва (ТЕСТ)
Окупанти зненацька випустили по автівці понад 30 куль. Денис усе це чув, бо був на зв‘язку.
Почув крики мами: «Боже, дитина, як так можна?». Слухавка випала, і далі я просто слухав, що відбувається, — Денис Федько, волонтер.
Жіночі крики, плач маленьких дітей, а потім… автоматні черги. Окупанти не пожаліли навіть одномісячну дівчинку, вистреливши їй у скроню. Пережити цю трагедію було неймовірно важко, але Денис вистояв.
«Скільки слів підтримки, співчуття, а в голові… не можу уявити, що ми лишились так із братом. Немає батьків, немає племінників, немає братової дружини», — Денис Федько, волонтер.
Денис вирішив глушити біль, допомагаючи іншим, хапався за все: від пошуку контактів до їжі та ліків.
«Я працював скрізь. Там мені дали, де поспати, там мене люди годували. Я скрізь працював. Так я познайомився з людиною, потім він мене познайомив із головою однієї організації. Два тижні спілкування, низка перевірок — і зрозуміли, що я за людина, які в мене наміри», — Денис Федько, волонтер.
Так Денис став заступником голови ГО «Едельвейс» і досі з командою волонтерів допомагає людям. Евакуює жителів прифронтових сіл і відвозить гуманітарку.
Зараз Денис збирає гроші на броньоване авто, аби захистити людей від обстрілів. Попереду безліч евакуацій та довгоочікувана Перемога. Життя змінилося, але не зупиняється.
Поки йде війна, мене немає. Я – це інструмент в боротьбі за людей, — Денис Федько, волонтер.
Нагадаємо, волонтери відбудовували 29 будинків у деокупованому селі на Херсонщині.
Також ми розповідали, що на Рівненщині відкрили перше модульне містечко для переселенців.
