Суспільство
Чикаленко? Ратушний? Це хто взагалі? Час дізнатися, на честь кого перейменували вулиці Києва (ТЕСТ)
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Радянські та російські топоніми на мапі столиці поступаються іменам українських науковців, активістів та військових. Але що ми про них знаємо? Скажімо, що ви чули раніше про Євгена Чикаленка? А хто такий Тарас Трясило? А Роман Ратушний?
У новому тесті від ШоТам пропонуємо дізнатися, на честь кого перейменовують вулиці Києва та яких назв нам вже вдалося позбутися назавжди.
«Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько відкриває тебе для себе, щоб стати навіки соняшником», – автором цих рядків є відомий український поет та громадський діяч. Торік вулицю Некрасівську перейменували на його честь. Хто це?
27 жовтня 2022 року Некрасівську вулицю перейменували на честь поета, перекладача, кіносценариста і борця за незалежність України Івана Драча. Вулиця Драча розташована у Шевченківському районі столиці та пролягає від Січових Стрільців до вулиці Володимира Винниченка.
Донедавна цю вулицю називали Волгоградського – на честь російського міста. Однак у вересні 2022 року її перейменували на честь загиблого на війні українського активіста, відомого боротьбою за збереження урочища Протасів Яр. Про кого йдеться?
Нині колишня вулиця Волгоградська носить ім’я активіста, учасника Революції Гідності та воїна 93 окремої механізованої бригади «Холодний яр» Романа Ратушного. Він загинув 9 червня під час виконання бойового завдання на Ізюмському напрямку. До повномасштабної війни Роман був активістом та очільником громадської організації «Захистимо Протасів Яр». Він боровся за збереження урочища та вимагав не допустити його забудови.
У листопаді в Деснянському районі Києва з’явилася вулиця, названа на честь херсонської громадської діячки Катерини Гандзюк. А як цю вулицю називали до цього?
Дійсно, до осені 2022 року ця вулиця була Біломорською. Цю назву вона отримала 1955 року, а через два десятиліття вулицю офіційно ліквідували. Попри це фактично вона існувала й надалі, а в 2015-му – поновилася в реєстрі. Сьогодні вулиця носить ім’я Катерини Гандзюк – активістки з Херсона, яка загинула внаслідок замовного нападу, що стався 31 липня 2018 року.
Пушкінську вулицю Києва перейменували на честь Євгена Чикаленка. Який із цих фактів про громадського діяча – правдивий?
Усі перелічені факти – абсолютна правда. Євген Чикаленко – громадський діяч, благодійник, меценат, агроном, землевласник, видавець та один із ініціаторів скликання Центральної Ради. Якби Чикаленка можна було описати однією цитатою, найбільше, напевно, підійшла б ця: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені».
До 2022 року ця вулиця столиці носила ім’я радянського маршала Тимошенка. Однак наприкінці жовтня її перейменували на честь українського дисидента та громадського діяча, який став співавтором Акту проголошення незалежності України. Хто це?
Левко Лук’яненко – дисидент, один із співзасновників Української гельсінської групи, народний депутат Верховної Ради чотирьох скликань, співавтор Акту проголошення незалежності України та Декларації про державний суверенітет України.
5 травня 2022 року своє звернення президент України розпочав із повідомлення про загибель журналіста, який з початком повномасштабного вторгнення вже вдруге став на захист України. Згодом на його честь назвали колишню вулицю Жолудєва у Святошинському районі. Хто це?
З початком повномасштабної війни Олександр Махов вже вдруге став на захист України. До цього, у 2015 році, він добровільно мобілізувався і служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді. Після 24 лютого журналіст та військовий кореспондент пішов на фронт в складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Махов загинув 4 травня 2022 року при обороні с. Довгеньке, що на Харківщині, внаслідок артилерійського обстрілу російських окупантів.
В Оболонському районі Києва наприкінці серпня з’явилася вулиця Героїв полку «Азов». А як вона називалася до цього?
Так, вулиця Героїв полку «Азов» не так давно носила ім’я радянського маршала Малиновського. Однак з 25 серпня 2022 року її перейменували на честь справжніх героїв, які захищали український Маріуполь.
Ще одна нову назва на мапі столиці – вулиця Тараса Трясила. На честь кого вона названа?
Тарас Трясило був козацьким отаманом кримськотатарського походження. До 2022 року вулиця носила ім’я російського винахідника-електротехніка Олександра Лодигіна. Утім прізвище Трясила ви могли чути не лише в контексті перейменувань, а й у повній назві 43-ої окремої артилерійської бригади.
До березня 2023 року у Шевченківському районі Києва можна було пройтися Тургенєвською вулицею. А яка нова назва?
Насправді усе дуже логічно. Замість російського письменника Івана Тургенєва – український письменник, видавець, перекладач, педагог та громадський діяч Олександр Кониський.
А знаєте, хто така Ірина Бекешкіна, на честь якої перейменували колишню вулицю Генерала Карбишева?
Ірина Бекешкіна була відомо українською соціологинею та спеціалісткою в галузі політичної та електоральної соціології. Крім того, вона очолювала фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Якої з цих вулиць ніколи не було в Києві?
Так, усі ці вулиці не так давно існували в Києві. Однак в процесі дерусифікації всі вони отримали нові назви. Челябінська вулиця тепер носить ім’я Пантелеймона Куліша, Кемеровська – гетьмана Данила Апостола, Брянську вулицю перейменували на Богодухівську, а Байкальську – на Мелітопольську.
А якому українському композитору «поступився» росіянин Михайло Глінка, ім’я якого носила вулиця у Солом’янському районі?
Як і Тургенєвську, вулицю Глінки цілком справделиво українізували, перейменувавши на вулицю Максима Березовського – видатного композитора з Сумщини, автора першої української симфонії та класика європейської музики.
Ким був Віталій Скакун, на честь якого перейменували вулицю академіка Каблукова?
Віталій Скакун – військовий, Герой України, який загинув 24 лютого, коли погодився підірвати Генічеський автомобільний міст, щоб зупинити просування ворожої танкової колони. Віталій Скакун замінував його, але вчасно відійти звідти не встиг. Ціною власного життя військовий стримав наступ росіян.
На честь кого названа вулиця Сім’ї Бродських у Солом’янському районі?
Колишня вулиця Смоленська отримала нову назву на честь українських меценатів та підприємців Лазаря Бродського та Льва Бродського.
З 1953 року в Києві була ще й вулиця Тихорєцька – на честь російського міста Тихорєцьк. У серпні 2022 року вона отримала нову назву – Семена Палія. Хто це?
Семен Палій – козацький Фастівський полковник, талановитий полководець, керівник чисельних походів проти турків та татар й ватажок народного повстання 1700-1704 рр.
Поділіться своїми результатами:
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У селі Боянець, що на Львівщині, відновили будівництво сміттєпереробного заводу потужністю 220 тисяч тонн на рік.
Про це розповів міський голова Великих Мостів Ярослав Ройко, повідомляє zaxid.net.
За його словами, будівництво заводу планувалося ще у 2019 році, але проєкт не міг розпочатись через відсутність усіх дозвільних документів. Зрештою підприємство «Екоіндастріс», що будуватиме завод, отримало усі необхідні документи, включно з висновками про оцінку впливу проєкту на довкілля.
Завод планували побудувати до серпня 2023 року, однак планам завадило російське вторгнення. Наразі проєкт вдалося відновити, зазначає міський голова.
«Зараз нарешті проєкт відновили. Виготовляється проєктна документація. Ми не хотіли афішувати, поки не буду руху», – сказав Ярослав Ройко.
Зазначимо, раніше у Львівській обласній адміністрації зазначали, що вся область має бути охоплена сміттєпереробними заводами невеликої потужності, аби забезпечити потреби громади.
Раніше ми повідомляли, що у Житомирі запустили перший в Україні сміттєпереробний завод, збудований за кошти приватного інвестора.
Нагадаємо, на базі недіючого льонозаводу в селі Рижани на Житомирщині створять кластер із вирощування та переробки технічних конопель, а також закладуть найбільшу в Європі плантацію.
Фото: ілюстративне, pixabay.com.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Відтепер у міському застосунку «Київ Цифровий» можна придбати QR-квитки на кільцеву електричку.
Про це повідомляє КМДА.
Для того, щоб придбати квиток, необхідно:
- вибрати сервіс «QR-квитки» – «Кільцева електричка»;
- вибрати кількість квитків і спосіб оплати;
- здійснити оплату з банківської картки, Apple Pay або Google Pay;
- відсканувати QR-квиток на валідаторі при вході на станцію, так само як і в інших видах транспорту.
Читайте також: Місце сили та єднання. Навіщо нам Пантеон Героїв на Аскольдовій могилі
Нагадаємо, що QR-квиток на електричку одноденний, тому скористатися ним можна лише в день придбання. Квиток не діє в інших типах громадського транспорту. Вартість квитка – 15 грн.
Раніше ми повідомляли, команда застосунку «Київ Цифровий» запустила платформу «Безпечне небо» для допомоги силам ППО столиці.
Крім того, застосунок «Київ Цифровий» інтегрували з «Дією».
Фото: t.me/KyivCityOfficial
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Національний реабілітаційний центр «Незламні» запускає першу майстерню протезування, яка за місяць виготовлятиме щонайменше 100 протезів для українців.
Про це повідомили у Львівській міській раді.
Що відомо про майстерню
Площа приміщень нової майстерні – 250 м². Майстерня складається з гіпсової, де виготовлятимуть гіпсові негативи, кімнати з пічками та верстатами, де робитимуть куксоприймачі, а також примірочної і тренувальної кімнати.
Нова майстерня, як і попередня «мобільна лабораторія», що запрацювала у Центрі «Незламні» у вересні, оснащена обладнанням одного з найкращих у світі виробників – німецької компанії Ottobock.
Команда протезної майстерні
У команді центру – вісім фахівців. Це протезисти із багаторічним досвідом роботи та молоді спеціалісти. Серед них Ілля Пилипенко – танкіст, що втратив ногу в бою із окупантами. Захисник лікується у центрі «Незламні». Невдовзі він отримає протез, а потім, пройшовши навчання, допомагатиме іншим протезистам.
Хто допоміг із запуском
Відкрити майстерню протезування вдається завдяки допомозі донорів. Зокрема, бренд Nescafе компанії Nestlе передав 3,5 млн грн для реновації приміщення. Обладнання вдалося придбати завдяки коштам американської організації The Global Jewish 9-1-1 та БФ «Запорука».
Про центр «Незламні»
Національний реабілітаційний центр «Незламні» – це унікальне місце, де дорослі та діти, які постраждали від війни, отримують комплексну кваліфіковану медичну допомогу. Це реконструктивна хірургія, ортопедія і роботичне протезування.
Крім того, у центрі займаються фізичною, психологічною та психосоціальною реабілітацією постраждалих військових та цивільних. Проєкт реалізується Першим медичним об’єднанням Львова та Львівською міською радою за підтримки Міністерства охорони здоров’я України.
Напрямок протезування центр «Незламні» запустив торік, відкривши мобільну майстерню. Її разом з обладнанням та комплектуючими від німецької компанії Ottobock надала Мальтійська служба допомоги. Разом з майстернею центр «Незламні» отримав 200 протезів.
Нагадаємо, у Національному реабілітаційному центрі «Незламні» запустили напрям дитячого протезування. Першим протез отримав син українського захисника.
Також ми повідомляли, що американська гуманітарна організація Direct Relief надає 1 мільйон доларів на придбання реабілітаційного обладнання для центру «Незламні».
Фото: unbroken.org.ua
