Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Україна скоротила викиди і піднялася в рейтингу протидії змінам клімату

Опубліковано

Україна посіла 17-е місце в рейтингу запобігання кліматичним змінам за Індексом впровадження кліматичної політики (Climate Change Performance Index – CCPI).

Про це повідомляє Українська кліматична мережа.

Водночас зазначається, що значною мірою це сталося завдяки мимовільному скороченню викидів через військовий конфлікт на Донбасі.

 

Відомо, що перші три місця рейтингу країн досі вакантні, адже жодна з країн світу не робить достатньо для утримання підвищення глобальної температури в рамках 1,5°С.

Четверте і п’яте місця на шкалі посіли Швеція, Данія, Марокко.

У кінці списку – Саудівська Аравія та Сполучені Штати Америки: на 60 та 61-ому місцях відповідно.

Беруться до уваги такі сектори:

  • скорочення викидів парникових газів – це 40% у формуванні результату;
  • політика з підтримки відновлюваної енергетики – 20% результату;
  • споживання енергії – 20%;
  • ефективність кліматичної політики – 20%.

Причини підвищення у рейтингу

Військовий конфлікт на Донбасі продовжує впливати на скорочення викидів парникових газів та використання енергії в нашій державі. Тож, це підвищує рейтинг України у цих двох категоріях і впливає на загальний високий рейтинг в індексі.

Українські експерти підкреслюють: зменшення викидів на душу населення та скорочення використання енергії у 2012–2017 роках в Україні зумовлені тривалою окупацією Донбасу, де розташовані багато підприємств вугільного сектору та інших енергоємних галузей. Але не в результаті ефективної кліматичної політики.

Читайте також: У Маріуполі обладнали тактильними плитками 40 перехресть

Мета України на 2030 рік щодо скорочення викидів парникових газів передбачає можливість росту цих викидів майже в два рази порівняно з поточним рівнем.

Довідка

Індекс ефективності зміни клімату (CCPI) – це інструмент, розроблений німецькою організацією із навколишнього середовища для підвищення прозорості в міжнародній кліматичній політиці.

На основі стандартизованих критеріїв індекс оцінює і порівнює показники захисту клімату в 56 країнах і Європейському союзі, які разом несуть відповідальність за більш ніж 90% глобальних викидів парникових газів (ПГ).

Індекс ефективності зміни клімату вперше був опублікований в 2005 році, а оновлена ​​версія щорічно представлена ​​на Конференції ООН зі зміни клімату.

Нагадаємо, торік Україна посіла 18-те місце в рейтингу CCPI.

Як ми повідомляли раніше, ООН оголосила 2020-й Міжнародним роком здоров’я рослин.

Суспільство

На Львівщині археологи знайшли залізоплавильний горн, якому понад 1000 років (ФОТО)

Опубліковано

Під час досліджень на місці реконструкції автодороги «Жовква – Кам’янка-Буська» у Львівській області працівники науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» знайшли залишки залізоплавильного горна, вік якого понад тисячу років.

Про це повідомили у фейсбуці археологічного центру.

Зазначається, що загалом сім давніх поселень дослідили археологи під час реконструкції автодороги «Жовква – Кам’янка-Буська». Два з них науковцям вдалося вивчити докладно. 

 

Дослідження давніх поселень

Серед знайдених артефактів – фрагменти ліпного посуду та крем’яні вироби. Вдалось також зафіксувати об’єкти і знахідки, які датуються ХVІІІ – ХІХ ст. і можуть бути пов’язані з невеликим, нині полишеним, хутором в урочищі «Боднарова». 

Читайте також«Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин

Під час вивчення поселення Воля Жовтанецька-1 найбільш вагомі знахідки датуються раннім залізним віком та належать висоцькій культурі (ХІ-VІІІ ст. до н.е.).

У розкопах було знайдено залишки 15 об’єктів, переважно господарських споруд, та велику кількість предметів цього часу (ліпний посуд, знаряддя з кременю). 

Залізоплавильний горн

А от один з найцікавіших об’єктів, які трапились науковцям, – залишки залізоплавильного горна, вік якого понад тисячу років.

Його археологи зафіксували на узбіччі нової дороги, під час проведення археологічного нагляду при будівельних роботах на поселенні Блищиводи-6.

Завдяки чисельним знахідкам уламків посуду, горно датували VІІІ-ІХ ст. Його залишило населення слов’янської райковецької культури, яку пов’язують з племенами ранніх слов’ян – дулібами та білими хорватами. 

«Залізоробне ремесло в ті часи було добре розвинуте і зосереджувалось поблизу родовищ болотної руди. Для слов’ян було характерно облаштовувати невеликі горна, що забезпечували потреби одного чи кількох поселень. Найчастіше місцеві металурги самі займалися видобуванням руди на болотах, її збагаченням, випалом деревного вугілля та попередньою обробкою металу. Регіон поблизу нинішнього села Блищиводи має розлогі заліснені болота, тож, очевидно, тут було чимало таких ремісників», – пояснює археолог Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв. 

У результаті досліджень на поселенні Блищиводи-6 вдалось розкрити непогано збережену плавильну камеру з каналом для витікання шлаку.

Своєрідною рисою саме цього горна, розміром – 1 х 0,8 м, було використання як каркасу для вихідної труби частини горщика або глека діаметром 20 см, обмазаного поверх товстим шаром глини, що була перепечена до яскраво червоного кольору. Так робили, аби запобігти викришуванню і обвалу горна. 

Читайте також«Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

«До винайдення технології доменних печей виплавлення заліза виглядало дещо інакше. На виході отримували не рідке залізо, а своєрідну напівтверду в’язку масу. Після цього з неї додатково вибивали домішки і вже тоді виготовляли зброю чи знаряддя праці», – розповів Олександр Сілаєв. 

Залізо у ранніх слов’ян слугувало здебільшого для виготовлення сокир, наконечників списів та стріл, ножів, інструментів для обробки дерева.

Про регіон

За словами Олександра Сілаєва, у давнину цей регіон був густо заселений. Поселення тут існували майже безперервно починаючи з епохи мезоліту до нового часу.

Під час археологічних розвідок, які провела Рятівна археологічна служба у 2019 році, на пам’ятках виявили матеріали періодів енеоліту (культури лійчастого посуду та волинсько-люблінської), бронзи (тщинецької культури), раннього заліза (висоцької культури), римського часу (пшеворська і черняхівська культури), раннього середньовіччя (райковецька культура) та княжої доби. 

Водночас дорога між містами Жовква та Кам’янка-Бузька (давня назва – Кам’янка-Струмилова) була частиною одного з найдавніших історичних торгівельних шляхів, які вели з Галичини на Волинь, а у ХV-ХVІІ ст. тут проходила північна ділянка великого «Чорного шляху» – караванної дороги, яка починалась на землях Османської імперію та вела через Поділля, Галичину і Волинь до Перемишля і Замостя.

Напрямок дороги, що проходив повз села Сопошин, Блищиводи, Зіболки, Воля Жовтанецька та Батятичі, простежується за картографічними матеріалами починаючи з кінця ХVІІІ ст. На цих картах можна бачити густу мережу хуторів, які нині вже не існують.

Читайте такожНа околицях Дніпра виявили курган із давнім похованням (ВІДЕО)

Нагадаємо, на Черкащині знайшли один з найперших мегаполісів в історії людства.

Як ми повідомляли раніше, на околицях Львова виявили монети давнього Рима.

Усі фото: facebook.com/ras.1991.ua.

Читати далі

Суспільство

Дар’я Білодід здобула першу медаль для України на Олімпіаді (ВІДЕО)

Опубліковано

Дзюдоїстка Дар’я Білодід принесла Україні першу нагороду на Олімпійських Іграх-2020 у Токіо.

Українка здобула бронзову медаль в олімпійському турнірі дзюдоїсток.

У сутичці за 3-тє місце у ваговій категорії до 48 кг Білодід перемогла Ширу Рішоні з Ізраїлю.

 

Читайте такожШоТам розпочинає нову кампанію з підписки: як підтримати єдине в Україні медіа про добрі новини

Відзначимо, що Дар’я Білодід принесла історичну бронзу Олімпійських ігор. Це не лише перша олімпійська медаль в Токіо, це перша в історії Незалежної України нагорода у жіночому дзюдо.

У півфіналі українка поступилась іменитій японці Фуні Тонакі, яку раніше двічі перемагала у фіналах чемпіонатів світу в 2018 та 2019 роках.

«Золото» розіграють японка Фуна Тонакі та Дістрія Краснікі з Косово.

Довідка

Ігри ХХХІІ Олімпіади в Токіо триватимуть з 23 липня по 8 серпня. Україну на найголовнішому спортивному форумі чотириріччя представлятимуть 158 олімпійців у 25 видах спорту (30-ти дисциплінах).

Нагадаємо, у львівському дворику Ратуші запрацювала олімпійська фан-зона.

Як ми повідомляли раніше, український стартап Refаce перетворив наших олімпійців на супергероїв.

Головне фото: kyivpost.com.

Читати далі

Суспільство

Український АН-124 доправив чотири F-16 із Ізралю до США (ФОТО)

Опубліковано

Український літак Ан-124 доправив чотири винищувачі F-16 з Ізраїлю до американського штату Арізона.

Про це пишуть Крила з посиланням на видання flugrevue.de.

Зазначається, що АН-124 вже вдруге перевозить F-16 до Штатів.

 

Ан-124 з бортовим номером UR-82008 напередодні вилетів зі столиці Ізраїлю Тель-Авіва.

Політ тривав загально 17 годин. Приземлився літак в аеропорту Фенікс-Меса. Там його вже чекали співробітники сервісної служби Top Aces.

Читайте також: «Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

Через деякий час з вантажного гіганта вивантажили чотири частково розібрані винищувачі F-16A.

Читайте також«Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин

Списані ізраїльськими військово-повітряними силами, винищувачі будуть модернізовані в компанії Top Aces з цивільними посвідченнями.

Нагадаємо, Ан-225 «Мрія» перевіз із Кабула три гелікоптери Puma ВПС Британії.

Також «Антонов» показав фюзеляж нової моделі літака для української армії.

Як ми повідомляли раніше, «Антонов» розробляє ударно-розвідувальний дрон «Горлиця-2».

Усі фото: wing.com.ua.

Читати далі