Україна отримала 18 апаратів ШВЛ у межах гуманітарної допомоги від Німеччини

У Міністерстві внутрішніх справ плавнують встановити по всій країні 600 камер автофотовідеофіксації протягом трьох-чотирьох років.

Про це повідомляє Укрінформ.

Навіщо це потрібно?

Як йдеться у повідомленні, щороку в Україні фіксують до 150 тис. дорожньо-транспортних пригод, в яких гинуть 3,5 тис. українців. За інформацією МВС України, 30% ДТП відбуваються через перевищення швидкості. Ще приблизно 20% ДТП на українських автошляхах — через порушення правил маневрування. Ще 10% — через водіїв у стані алкогольного сп’яніння.

Українські правоохоронці за зразок беруть досвід Польщі, де на дорогах встановлено понад 400 відеокамер, і на третину зменшилася кількість ДТП.

Читайте також: У Харкові встановлять 1000 камер на дорогах

“Ми встановили 55 камер в Києві та Київській області. В перспективі — встановлення по всій країні 600 камер протягом 3-4 років”, — розповіли у МВС.

Раніше повідомлялося, що 21 грудня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив нову Державну програму підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2023 року, розроблену на основі раніше схваленої Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні до 2024 року.

Читайте також: У Житомирі встановлять ще 150 відеокамер для безпеки міста

У 2021 році на реалізацію Держпрограми передбачено 2,4 млрд грн, за які заплановано побудувати нові розв’язки кільцевого типу та освітлені пішохідні переходи зі світлофорами на вимогу; влаштувати нові демпферні системи, комплекси “Зважування у русі” для автоматичного габаритно-вагового контролю та майданчики для зупинки і зважування; розширити систему автофотовідеофіксації, встановивши ще 125 комплексів автоматичної фіксації; придбати фантоми і спецавтомобілі для перевірки поліцією стану вулично-дорожньої мережі та техстану транспортних засобів.

Нагадаємо, в електричках з’являться камери відеоспостереження та “червоні” кнопки.

Фото: nv.ua

Українська біатлоністка Юлія Джима виборола для нашої збірної першу медаль у гонці Кубка світу, пише kyiv.media.

Зазначається, що у четвер, 21 січня, в італійському Антгольці під час жіночої індивідуальньої гонки Джима здобула срібло.

Читайте також: Українка стала найкращою дзюдоїсткою світу

30-річна спортсменка закрила всі 20 мішеней і посіла друге місце. Вона програла тільки австрійці Лізі Терезі Гаузер, яка здобула дебютну перемогу в кар’єрі. Замкнула трійку призерок француженка Анаіс Шевальє-Буше.

Читайте також: Як один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»

“Джима – єдина біатлоністка в цій гонці, яка обійшлася без промахів. Гаузер і Шевальє-Буше заробили по хвилині штрафу, але були швидшими на лижні. Срібна медаль Джими – перша нагорода збірної України в цьому сезоні на Кубку світу”, – зазначено у повідомленні.

Завдяки успішному виступу Юлія Джима пройшла кваліфікацію до гонки з масовим стартом, що відбудеться у суботу, 23 січня.

Нагадаємо, Львівський велосипедний клуб потрапив у п‘ятірку найкращих у Європі.

Як ми повідомляли раніше, українка потрапила в трійку найкращих футбольних арбітрів світу.

Усі фото: kyiv.media.

У КП «Дарницьке лісопаркове господарство» в Києві триває підгодівля диких тварин, працівники лісництва проводять викладку кормів у спеціально відведених місцях.

Про це пише Вечірній Київ.

Зазначається, що найчастіше до годівниць приходять козулі. Їх «впізнають» за слідами на снігу, а от фотографій тварин немає — надто вони полохливі. Наближення людини чують здалека, і тікають.

Найбільшу (до 70%) частку в кормовому раціоні сарни (так ще називають цих маленьких оленів) складають трав’янисті рослини. З дерев і чагарників найчастіше об’їдає осику, вербу, горобину, липу, березу, дуб, ясен. Взимку іноді годується хвоєю молодих сосен, але на відміну від оленя й лося не їсть кору, тому із задоволенням пригощаються «віниками», які для них готують люди. Цікаво, що козулі, які приходять до годівниць Дарницького лісництва, більше люблять саме березові віники.

Читайте також: Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart

Також для копитних тварин залишають штучні солонці — використовують спеціальну брикетовану сіль-лизунець для того, щоб копитні могли поповнити дефіцит натрію та кальцію.

Про диких тварин на Київщині

Екологи стверджують, що фауна у місті і довколишніх лісах почуває себе досить непогано. Русанівку й Гідропарк уподобали хазяйновиті бобри, а Воскресенські сади та місцевість поблизу проспекту Свободи — лосі та косулі.

У Національному природному парку «Голосіївський» повідомляють, що у них основна концентрація великих тварин — у Конча-Заспі, на території Лісниківського відділення парку. Тут живуть лосі, кабани, борсуки, козулі, лисиці, зайці та кабани.

Читайте також: Як один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»

Нагадаємо, на Тернопільщині сфотографували стадо плямистих оленів.

Як ми повідомляли раніше, у Києві в локдаун тварин із притулку привозитимуть новим господарям безкоштовно.

Головне фото: shostka-flora.in.ua.