Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У заповіднику «Києво-Печерська лавра» запустили програму відновлення для військових

Опубліковано

У заповіднику «Києво-Печерська лавра» розпочала діяти унікальна програма духовного відновлення культурою для військових.

Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики України.

Зазначається, що відтепер українські захисники зможуть зануритись у культурно-історичний простір Києво-Печерської лаври й тим самим відпочити морально та духовно після випробувань війни. Адже незламним теж потрібна підтримка.

У межах програми, військові можуть перебувати на території Заповідника від 1 до 7 днів.

Читайте також«На одну картину можуть піти тижні». Як я створила майстерню вітражів, перетворивши хобі на бізнес

Учасникам пропонують культурно-освітні активності, духовні та релігійні практики, майстер-класи, а також екскурсії. Завдяки спілкуванню із духовенством, істориками, мистецтвознавцями, археологами, воїни можуть зрозуміти, як долати свої переживання та перетворювати їх на посттравматичне зростання.

Про програму реабілітації

Для військових капеланів пропонується 7-ми денна програма. Вона передбачає проживання у приміщеннях Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Учасники можуть брати участь в археологічних розкопках, майстер-класах з іконопису, оглядати експозиції музеїв, дослідити території Верхньої та Нижньої лаври, її печер у супроводі лекторів-екскурсоводів. Крім того, військові можуть взяти участь у богослужіннях та поспілкуватись з духовними наставниками й ченцями Лаври.

«День у Лаврі для військового» – ще один компонент програми. Групи військових (до 20 осіб) у супроводі лектора-екскурсовода протягом дня зможуть зануритись в атмосферу Києво-Печерської лаври  – оглянути територію, відвідати святині, прослухати екскурсії, долучитися до активностей Заповідника.

Читайте також: Горотерапія: військових з родинами запрошують на безкоштовний похід у Карпати

Наразі вже декілька груп військових з Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни с. Циблі, який опікується реабілітацією бійців після участі у воєнних діях, взяли участь у програмі.

Нагадаємо, у Житомирі як арт-терапію відкрили ветеранську майстерню.

Також на Львівщині відкрили реабілітаційний центр імені Любомира Гузара.

Фото: mkip.gov.ua.

Суспільство

10 українських науковців, які змінили світ своїми винаходами

Опубліковано

У кожній країні сховані невідомі історії великих винахідників, які своїм розумом і талантом прославили свою державу. Україна – не виключення. Щорічно наші вчені створюють чимало винаходів; однак вони змінювали світ і в минулому. Тому перед вами – 10 фахівців, чиї розробки вплинули на розвиток науки не лише в Україні, але й в усьому світі.

Редакція ШоТам присвячує цю добірку Дня науки, який цьогоріч відзначається в Україні 18 травня.

Ігор Сікорський

Перший проєкт гвинтокрила був розроблений українцем Ігорем Сікорським.

Цей київський авіаконструктор, який емігрував до США, запатентував свій винахід у 1931 році. Випробування гелікоптера розпочалися у 1939 році, а вже через рік Сікорський підняв свою машину у вільний політ. Перше замовлення він отримав від армії США. Згодом Сікорський став власником потужного концерну. Його компанія, Sikorsky Aircraft, створила 17 базових літаків та 18 гелікоптерів.

Крім того, Ігор Сікорський є автором легендарного літака “Ілля Муромець”, а також Sikorsky S-29-A (США). Він також розробив перший в США літак-амфібію.

Марина Вʼязовська

Нещодавно світ був вражений досягненням молодої української вченої Марини В’язовської. Вона розв’язала одну з найскладніших математичних задач сучасності, над якою вчені билися протягом кількох століть.

Її прорив має величезне значення для покращення корекції помилок у мобільних телефонах, інтернеті та космічних дослідженнях.

Федір Піротський

Федір Аполлонович Піроцький, український вчений, винайшов трамвай, який сьогодні є звичним транспортом у більшості міст Європи. Народився в родині військових лікарів і нащадків козаків. Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію, після чого служив у Києві.

У 1874 році він розробив проєкт машини змінного струму та систему передачі електроенергії через залізний дріт на телеграфних ізоляторах. В 1875 році на ділянці Сестрорецької залізниці Піроцький запустив вагони на електричній тязі, проклавши першу електрифіковану лінію. Через рік у Берліні з’явився перший трамвай за його схемою. Піроцький також розробив проєкт централізованої підземної електромережі та нові конструкції печей для різних потреб.

Ніна Мороженко

Сонце, найближча до нас зірка, приховує безліч цікавих загадок.

Українська астрономка і геліофізикиня, докторка фізико-математичних наук Ніна Мороженко присвятила своє життя вивченню його будови та процесів, які на ньому відбуваються. Її внесок неоціненний, адже все, що відбувається на Сонці, впливає на багато сфер людського життя. Вивчення Сонця дозволяє зрозуміти не лише майбутнє нашої цивілізації, а й те, що відбувається у космосі – на далеких зірках, до яких людство прагне дістатися.

Ніна Мороженко, авторка 56 наукових праць, першою у світі дослідила природу сонячних протуберанців, що дало старт численним науковим дослідженням геліофізиків з різних країн. Її робота проклала шлях до нових відкриттів у геліофізиці, впливаючи на глобальне розуміння Сонця і космосу.

Анатолій Малихін

Харківський вчений Анатолій Малихін розробив унікальний прилад “Біопромінь” для аналізу крові, присвятивши свою кар’єру його впровадженню в діагностику за новітніми методиками.

З 1972 року Малихін працює в Інституті неврології, психіатрії і наркології НАМН України, пройшовши шлях від нейрохірурга до завідувача нейрохірургічного відділення, яке очолював протягом 13 років.

З 1991 року він опублікував понад 100 наукових праць, монографій, методичних рекомендацій та отримав низку патентів. У період з 2000 по 2005 рік захистив кандидатську і докторську дисертації.

Аліна Романенко

Вона заснувала українську наукову школу онкопатології в уропатології та вперше розробила методи класифікації, ранньої діагностики і прогнозування передракових станів та ранніх форм раку сечостатевих органів.

Романенко запровадила в Україні сучасні методи діагностики нефрологічних захворювань і чоловічого безпліддя на основі пункційної біопсії. Вона також вивчила патогенез і терапевтичні підходи до лікування гострого гломерулонефриту та трансплантації донорської нирки.

Сергій Корольов

Відомий конструктор ракетно-космічної техніки, Сергій Корольов, став одним із ключових осіб, завдяки яким людство вийшло у космос. Незважаючи на складну долю та репресії, він зберіг свої напрацювання і з 1958 року очолив ракетну програму радянського союзу.

Під його керівництвом були здійснені революційні досягнення: запуск першої міжконтинентальної балістичної ракети, першого штучного супутника Землі, перший політ людини в космос і вихід людини у відкритий космос. На честь Корольова названо астероїд 1855 Корольов.

Валентина Радзимовська

Валентина Радзимовська, видатна професорка і докторка медичних і фізіологічних наук, відома як засновниця української школи фізіологів і біохіміків, а також активна громадська діячка.

Репресії радянської влади в 1930-х роках не завадили їй стати авторкою понад 60 наукових праць у різних галузях медицини, включаючи біохімію, патофізіологію, педіатрію, психоневрологію, фізіологію та фтизіатрію. Попри труднощі, у 1945 році вона емігрувала з України, спочатку до Німеччини, а потім – до США. Величезний внесок Радзимовської у вивчення туберкульозу та його лікування у дітей відомий всьому світові.

Йосип Тимченко

На початку кінематографа стояв український механік Йосип Тимченко разом з фізиком Миколою Любимовим, які ще за два роки до відкриття братів Люм’єр розробили “равлик” – скачковий механізм, що став основою для кінескопа.

У 1893 році в Одесі вже показували фільми, зняті за допомогою кінескопа, випередивши тим самим Люм’єрів. Але Тимченкові не вдалося запатентувати свій пристрій. Його кінескоп досі зберігається в запасниках політехнічного музею в москві.

Тимченко також був автором автоматичних метеорологічних, фізичних і астрономічних приладів, за які отримував нагороди на світових виставках. Він брав участь у створенні першої моделі автоматичної телефонної станції Фрейденберга.

Нана Войтенко

Нана Войтенко, професорка, докторка біологічних наук і нейробіологиня, керівниця відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. А. А. Богомольця НАН України, присвятила більше 20 років дослідженню природи болю. Її робота спрямована на розуміння того, як виникає та поширюється біль в нервових системах людини.

Завдяки її роботі в лабораторії розроблено експериментальне лікування, спрямоване лише на клітини, що викликають больові синдроми. Крім того, Нана Войтенко активно популяризує науку через лекції на різноманітних заходах, таких як “Дні науки”, TED-x Kyiv 2013, та організацію “Тижня знань про мозок”.

Читати далі

Суспільство

Стали відомі найпопулярніші вакансії в ЗСУ: кого шукають найбільше

Опубліковано

Керівниця військового відомства Lobby X, Ольга Бандрівська, повідомила в ефірі Українського радіо, що протягом півроку кількість доступних вакансій до усіх військових підрозділів значно зросла. На даний момент на їхньому сайті публікується понад 3300 актуальних вакансій до всіх видів військ.

Кого потребують найбільше

“Якщо говорити про попит серед кандидатів, то останні кілька тижнів дуже популярні розвідники. Дуже багато заявок…

Але, насправді, не всі проходять відбір на першому етапі. Якщо ж говорити про інші вакансії, то це оператори безпілотників різного типу. Вони залишаються в попиті вже досить довго”, — зазначила Ольга Бандрівська.

Читати також: Як курсантка ВМС бореться зі стереотипами про жінок в армії

Зазначено, що попит на вакансії від військових підрозділів зріс серед категорій водіїв, ремонтників, майстрів, техніків, механіків, електриків — людей, які мають навички ремонту різноманітної техніки. Крім того, популярність вакансій у сфері медицини залишається високою.

За словами Ольги Бандрівської, основну частину аплікантів складають чоловіки віком 25-45 років, але також не рідкісні випадки, коли кандидатами є старші особи із військовим досвідом, які виражають бажання служити.

Нагадаємо, що стартує показ художнього серіалу про залізничників під час війни.

Фото: ВВС

Читати далі

Суспільство

Як курсантка ВМС бореться зі стереотипами про жінок в армії

Опубліковано

«Жінка на кораблі — до біди», «Прийшла шукати собі чоловіка». З такими стереотипами зіткнулась 19-річна курсантка Валентина. Дівчина взялась розвіювати міфи не тільки в стінах інституту, а й на міжнародних конференціях. Боротися із гендерними стереотипами дівчині допомогла Коаліція «Одещина 1325».

Про шлях юної курсантки — дивіться у новому випуску ШоТам!

Історія Валентини

19-річна курсантка ВМС розвінчує стереотипи, що жінки на кораблі – до біди. З мікрофоном у руках пояснює, що жінка може бути лідеркою у війську. А тепер ще й готується надавати психологічну підтримку військовим після полону.

Ще у дитинстві Валентина вирішила стати психологинею. А в юності захопилась військовою справою.

“Коли мені було 14, я остаточно вирішила, що хочу повʼязати своє життя з військово-морськими силами”, – розповідає дівчина.

Обʼєднання мрій

Тож коли прийшов час визначатись з професією, дівчина поєднала дві мрії. Валентина вступила в Інститут Військово-Морських Сил на психологічний напрямок. Вже в інституті Валя зіштовхнулась зі стереотипами щодо жінок. Їй говорили, що жінка не може займати керівні посади або прийшла шукати собі чоловіка. Розвінчувати міфи вирішила, обʼєднавшись із Благодійним Фондом ВМС України.

“Мене ще більш зацікавила психологія, і я захотіла співпрацювати з Благодійним Фондом [ВМС України] і досягати чогось більшого”, – відзначає вона.

Читати також: Відбудова Київщини: в області жителям нададуть допомогу на відновлення житла

Коаліція «Одещина 1325»

Згодом Валентина стала членкинею Коаліції «Одещина 1325». З 2022 року Коаліція впроваджує регіональний план дій на Одещині.

Коаліція «Одещина 1325» займається питаннями просування прав та інтересів жінок в умовах воєнного часу, також максимально увага спрямована на протидію насильству та інші питання, які, на жаль, дуже поширені в умовах сьогодення.

Громадська діяльність

Валентина виступила на конфренеції «Жінки. Мир. Безпека». Конференція проводилась за підтримки Українського жіночого Фонду.

“Я висвітлювала гендерні стереотипи жінок, які є у ВМС, та те як ми з ними боремося у нашому інституті”, – розповідає дівчина.

Завдяки Коаліції Валентина впевнена у тому, чим вона займається. Дівчина готується стати офіцеркою з морально-психологічного забезпечення. А тепер ще й вчиться надавати підтримку військовим.

“Я сподіваюсь надавати психогічну допомогу військовослужбовцям після полону, після ПТСР і після травматичних синдромів”, – відзначає Васентина.

На своєму курсі Валентина – не одна дівчина. Разом з однокурсницями вони впевнені, що жінок у війську має ставати тільки більше.

Після закінчення війни наша робота як офіцерів морально-психологічного забезпечення тільки розпочнеться, і попереду в нас ще багато роботи.

Нагадаємо про 10 брендів прикрас в традиційному українському стилі.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 день тому

Мріє, щоб про складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Колись дядько Юлії сказав їй, що нею обов’язково всі пишатимуться. Жінка довго шукала себе, пробувала...

Суспільство5 днів тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство1 тиждень тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості1 тиждень тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

РЕКЛАМА: