Суспільство
У Вінниці запускають електронний квиток: усі подробиці
У квітні у вінницькому транспорті почнуть встановлювати валідатори для оплати за проїзд. Електронну систему оплати проїзду встановлять на 628 одиницях громадського транспорту, повідомляє портал vezha.vn.ua.
За інформацією КП “Вінницякартсервіс”, така система буде працювати у тролейбусах, трамваях і автобусах, а також у маршрутних таксі приватних перевізників. До Вінниці уже прибула одна третина від загальної кількості валідаторів та інших приладів, які виготовила чеська компанія “Mikroelektronika”.
Читайте також: У київській електричці можна оплатити проїзд карткою чи смартфоном
За проїзд можна буде заплатити 4 способами: банківською карткою з чіпом, смартфоном з емулятором банківської картки, купивши паперовий квиток за готівку, та за допомогою електронного квитка.
Собівартість е-квитка – 60 грн; для пільговиків – безкоштовно.
Як працюватимуть е-квитки?
За інформацією “Вінницякартсервіс”, планується запровадити два види електронних квитка: персоніфікований та неперсоніфікований.
Персоніфікований електронний квиток потребує подання попередньої заявки на оформлення та часу на її обробку, проте має значну перевагу: після сплати за проїзд в першому транспорті ВТК (тролейбусі, трамваї чи муніципальному автобусі) можна буде протягом 30 хвилин безкоштовно пересісти в інший транспорт ВТК (але не в маршрутку).
Читайте також: У Києві затвердили правила використання єдиного е-квитка
До прикладу, можна буде доїхати від зупинки «Меморіал визволення» до Барського шосе на тролейбусі і трамваї, заплативши всього 4 грн замість 8 грн.
Неперсоніфікованій е-квиток серед переваг має простоту та доступність придбання. Його можна буде придбати в місцях поповнення рахунку та продажу, яких буде близько 550 по всьому місту: зокрема, у кіосках «Преса», відділеннях «Укрпошти», торгових центрах тощо.
Читайте також: У Чернігові тепер можна оплатити проїзд карткою
Поповнити рахунок електронних квитків можна буде через офіційний сайт «Вінницякартсервіс», мобільний додаток (в розробці) та звичайні платіжні термінали. Замовити отримання карток для електронної оплати можна буде вже з наступного тижня.
Планується також збільшити контроль за оплатою квитків в транспорті. Як і раніше, займатись відловом «зайців» будуть контролери, проте їх присутність у транспорті міста збільшиться. Контроль буде здійснюватись за допомогою спеціальних пристроїв, а на час перебування контролера в транспорті валідатори будуть блокуватись, так що сплатити за проїзд, «поки кондуктор не дійшов» буде неможливо.
Що робити пільговикам?
З 5 березня 2019 року у пільговиків, що мають право на безоплатний проїзд у міському транспорті, буде можливість подати заявки для отримання персоніфікованих пільгових е-квитків. Для цього необхідно звернутися в місця видачі таких карток – у Центри обслуговування КП «Вінницякартсервіс» і управляючих компаній Вашого району (колишніх ЖЕКів) з паспортом, ідентифікаційним кодом та документом, що посвідчує право на пільговий проїзд.
Читайте також: Ще одне місто запровадило безготівкову оплату проїзду
Фото для такого квитка робитимуть на місцях. Максимальний строк виготовлення е-квитка складатиме 1 місяць. Щоправда, кількість пільгових поїздок буде обмежена тридцятьма на місяць.
З 1 жовтня 2019 року пільговий проїзд на міському транспорті буде здійснюватись виключно за персоніфікованими е-квитками. Інші категорії населення також можуть подавати заявки на отримання персоніфікованого електронного квитка – для цього потрібні паспорт та ідентифікаційний код. Що стосується учнів та студентів, то видача карт цим категоріям розпочнеться в кінці літа.
Де оформити е-квитки на пільговий проїзд?
- Центр обслуговування споживачів, КП «Вінницякартсервіс», вул. Соборна, 36
- Центр обслуговування споживачів МКП «Управляюча компанія “Київська”», вул. Київська, 31
- ЦОС МКП «УК “Територія комфорту”», пр. Космонавтів 23
- ЦОС МКП «УК “Господар люкс”», вул. Келецька, 65
- ЦОС МКП «УК “Житло-Грант”», вул. Ващука, 16
- ЦОС МКП «УК “Замостя”»,вул. Коцюбинського, 11
- ЦОС ТОВ «Бокуд», вул, Олега Антонова, 64
- ЦОС ТОВ «ЖЕО», вул Оводова, 1
Нагадаємо, у транспорті комунального підприємства “Вінницької транспортної компанії” з’явились наліпки з QR-кодом, які дозволяють пасажирам платити за проїзд, не використовуючи готівку.
Ані з Єльцовій з Херсонщини лише 23 роки, і майже три з них вона перебуває в полоні росіян. Просто за те, що любить Україну. Її мужність і стійкість вражає! Але її історія відома небагатьом, хоча вона гідна того, щоб її знали мільйони.
Зробімо разом все, щоб голос Ані був почутий, а її звільнення стало реальністю! Поділіться цим відео і позначте у коментарях всіх, хто, на вашу думку, може допомогти з розголосом і цим наблизити повернення Аню додому.
НА ВДНГ презентували концепцію Терапевтичного саду. Це новий публічний простір Києва для відновлення військових, ветеранів, ветеранок та цивільних.
Про це повідомила пресслужба Big City Lab.
Перші рослини вже висадили
На презентації показали мапу саду та як виглядатиме простір. Під час заходу на території висадили перші рослини.
Терапевтичний сад поєднає садівничу, тілесну та арттерапії, зони для індивідуального розвантаження та місця відпочинку дітей. Тут фахівці працюватимуть з військовими, ветеранами та їхніми родинами. Простір планують зробити безпечним, доступним і відкритим для всіх охочих.
Читайте також: Скейтпарк під сиренами: молодь прифронтової Охтирки створила простір сили й підтримки (ФОТО)
Пілотний проєкт на ВДНГ може стати моделлю, яку згодом масштабуватимуть у лікарнях, реабілітаційних центрах та публічних просторах по всій країні. Відкрити Терапевтичний сад збираються цьогоріч у серпні.
Перша леді Олена Зеленська, що була на презентації, прокоментувала: «Цей простір – про гідність. Гідність людини, яка повертається з фронту чи відновлюється після травми. Гідність нашого суспільства бути поруч, створювати умови, які допомагають».
Хто реалізує проєкт
Проєкт реалізує ВДНГ спільно з Міністерством у справах ветеранів. Терапевтичний сад для ВДНГ проєктує урбан-бюро Big City Lab в партнерстві з архітектурним бюро PUPA.команди працюють над концепцією саду вже понад 6 місяців
Такі безбар’єрні простори —це частина національної стратегії за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Простір створюють за підтримки Visa, ПриватБанк, Work UA та Expolight.
Нагадуємо, що данський урбаніст оголосив конкурс на найкращий дизайн арту для Контрактової (ВІДЕО).
Фото: пресслужба Big City Lab
Суспільство
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
Олена Прудка працює в медичній сфері майже 30 років. Починала свій шлях у професії як медсестра, а останні сім років займається фізичною реабілітацією. Під час повномасштабної війни фахівчині запропонували відкрити й очолити центр хребта RESPINE у Броварах.
Олена відразу взяла на роботу двох жінок з інвалідністю на посади адміністраторки та медсестри, а держава відшкодувала їй кошти за меблі та техніку для працівниць.
Інвалідність не завжди є помітною ззовні
Понад два роки тому я стала підприємицею, адже відкрила новий центр хребта в рідному містечку та наймала людей на роботу.
Тоді я вирішила, що гарним стартом для центру буде грантова підтримка — держава саме виділяла 250 тисяч гривень на розвиток власної справи. Завдяки цим коштам вдалося закупити необхідне обладнання, зокрема якісний апарат для фізіотерапії.
Апарат для фізіотерапії, який закупили за грантові кошти. Фото надала Олена Прудка
Саме тоді до мене на роботу прийшла на посаду адміністраторки Марина Юр. Вона з дитинства має проблеми з серцем, і через це їй призначили ІІ групу інвалідності.
Як у випадку Марини, інвалідність не завжди помітна ззовні. Це не обов’язково відсутність кінцівок, втрата зору чи пересування на кріслі колісному. Окрім Марини, донедавна в центрі також працювала медсестра, в якої є інвалідність через онкологію кишківника, проте ця жінка вже вийшла на пенсію.
Читайте також: Запитали думку жителів і подалися на грант: в Оржицькій громаді відкрили відділення для реабілітації
Держава виділила по 70 тисяч гривень для кожної працівниці
Оскільки обидві жінки мають інвалідність, працівники місцевого центру зайнятості порадили мені подати заявку на програму «Державна компенсація за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю». Рік тому я звернулася за компенсацією, і держава виділила майже по 70 тисяч гривень для кожної з них.
Працівники центру зайнятості в Броварах також допомогли мені з оформленням цього запиту. Я зібрала пакет документів, надала чеки за меблі й обладнання, а потім мені повернули їхню вартість. Проте підприємці можуть подати заявку також самостійно — через «Дію».
Для адміністраторки ми закупили нові світильники для кращого освітлення робочого столу, зручне крісло, комп’ютер, принтер, планшет і телефон. Спеціальної техніки через свою групу інвалідності Марина не потребувала.
Робоче місце адміністраторки центру хребта Марини Юр. Фото надала Олена Прудка
А от для нашої медсестри фізіотерапії, завдяки державній компенсації, ми придбали спеціальну медичну кушетку, яку можна регулювати за висотою та опускати автоматично. У жінки були накладені шви на животі, тож їй було складно нахилятися до пацієнтів — і ця кушетка дуже допомагала в роботі.
Медична кушетка з регулюванням для медсестри з інвалідністю. Фото надала Олена Прудка
Вона просто натискала кнопку, і ліжко регулювалося під кожного пацієнта. Також ми придбали для неї зручне крісло та комп’ютер для роботи.
Читайте також: Щоб люди не відчували бар’єрів. Активістка з Донеччини створила реабілітаційний центр на Франківщині
Можна зекономити й отримати краще обладнання
Про інвалідність своїх працівниць я дізналася вже після їхнього працевлаштування, проте для мене це не мало значення, — я не вважаю інвалідність перепоною для роботи. Ми живемо в такий час, коли це не є проблемою.
Олена Прудка під час занять з фізіотерапії з пацієнтом. Фото надала Олена Прудка
Деякі роботодавці можуть хвилюватися, що якщо брати на роботу людей з інвалідністю, то доведеться займатися паперовою тяганиною й оформлювати багато документів, а також витрачати додаткові кошти, аби облаштувати робоче місце для таких працівників.
Та подати заявку можна через «Дію». Разом із заявкою треба додати:
- дані про людину з інвалідністю;
- копії документів, що підтверджують її працевлаштування та групу, а також купівлю обладнання для її роботи.
Після її схвалення кошти приходять на рахунок протягом п’яти днів. Це вдала можливість зекономити й отримати нове обладнання для своєї справи.
Інклюзивність — це про гідність та повагу
Досвід Олени доводить: інвалідність не є перешкодою для професійної реалізації та тягарем для роботодавця — це не про обмеження, а про можливості. Бізнес може отримати від держави реальну підтримку — як фінансову, так і організаційну, головне — знайти фахових працівників.
Облаштування робочих місць з урахуванням потреб конкретної людини не завжди потребує великих витрат, але може суттєво вплинути на ефективність роботи та атмосферу в колективі. А державна компенсація допомагає заощадити, і водночас підвищити якість обладнання.
Приклад Олени — ще одне свідчення того, що інклюзивність — це про гідність, повагу та незалежність. Це шлях до сильнішого, людянішого суспільства, у якому кожен і кожна має право на роботу та розвиток.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...