Суспільство
У Вінниці «ожили» втрачені архітектурні пам’ятки
У Вінниці п’ять втрачених архітектурних та оборонних пам’яток, які раніше прикрашали місто та відігравали важливу роль у його житті, тепер можна побачити на інформаційних стендах поряд із місцями, де ці споруди були розташовані.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці департаменту маркетингу міста та туризму в місті Вінниця.
Візуалізацію розробили у рамках проєкту «Вінниця – РЕ:конструкція минулого». Це стало можливим завдяки створенню аксонометричних проєкцій (наочні зображення просторових форм методом паралельного проєктування) та відеопрезентацій.
Про пам’ятки
Відтворено такі об’єкти:
- Вінницький замок на Замковій горі (за ілюстрацією 1552 р.);
- Оборонні споруди історико-архітектурного комплексу «Вінницькі Мури»;
- Фрагмент лінії забудови Миколаївського проспекту (вул. Соборна);
- Будівля «Народного Дому» (пл. Героїв Чорнобиля);
- Вознесенський храм на Замості (пл. Перемоги).
Про проєкт
Проєкт «Вінниця – РЕ:конструкція минулого» реалізовано громадською організацією «Креативний Простір/ Creative Space» у партнерстві із Музеєм Вінниці та Державним архом Вінниччини.
Читайте також: Чи все ви знаєте про Івана Мазепу? Вийшов другий ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих»
На думку авторів ідеї, рівень самоідентифікації міської громади зростає. Невід’ємними компонентами міського розвитку став інтерес до культурної спадщини та історичного минулого Вінниці, зокрема відображених в архітектурі. Тому проєкт спрямований на дослідження історичного та сучасного ландшафтів місцевого середовища.
Фінансування ініціативи здійснювалося в рамках «Програми надання фінансової підтримки інститутам громадянського суспільства на реалізацію соціально-культурних проєктів на території Вінницької міської територіальної громади».
Екскурсії по місцях візуалізації
Щоб познайомити вінничан та гостей з історією втрачених об’єктів міста і дати можливість більше дізнатися про проєкт, представники Музею Вінниці навесні проведуть екскурсії по місцях, де розташували стенди з візуалізацією споруд минулого. Анонси з’являтимуться у березні на сторінках Музей Вінниці, а також культурному порталі VinCulture Code і сторінці Департамент маркетингу міста та туризму у фейсбуці.
Нагадаємо, український палац і скульптурні композиції увійшли до об’єктів європейської спадщини, що перебувають під загрозою зникнення.
Як ми повідомляли раніше, у замку Паланок на Закарпатті відкрили справжню кузню.
Фото: facebook.com/vinnmarketingtourism.
Тринадцятий сезон шоу «Холостяк», головним героєм якого став ветеран Олександр Будько, отримав бронзову нагороду на міжнародному фестивалі реклами «Каннські леви». Проєкт відзначили в категорії «Різноманіття та інклюзивність в індустрії розваг».
Про це повідомили на сайті фестивалю, передає Forbes.
Це перша нагорода для Starlight Media на престижному фестивалі. Журі відзначило «Холостяка» серед проєктів, які популяризують цінності інклюзії, рівності та справедливої репрезентації вразливих груп. Згідно з дослідженням Gradus Research, після виходу сезону 71% глядачів визнали ветеранів з інвалідністю привабливими — цей показник зріс на 19 відсоткових пунктів.
Читайте також: «Наша війна»: фільм французьких режисерів про боротьбу українців вийшов у прокат у США (ВІДЕО)
Сезон з Олександром Будьком транслювали на телеканалі СТБ з листопада до кінця грудня 2024 року. Будько, який втратив ноги під час боїв у Харківській області, став першим учасником проєкту з бойовим досвідом і пораненням.
Окрім «Холостяка», у фінал цьогорічного фестивалю також увійшов проєкт «Мед мінних полів», створений агенцією Saatchi & Saatchi Ukraine у співпраці з агрокомпанією Kernel, МЗС України, Спілкою пасічників і Dronarium Ukraine.
Нагадаємо, що митці з України здобули низку нагород на міжнародному фестивалі анімації у Франції
Фото обкладинки: інстаграм-сторінка Олександра Терена
Суспільство
Медик 12-ї бригади «Азов» із позивним «Спок» одним із перших прибув на місце влучання російської ракети в Києві в ніч на 17 червня. Разом із побратимами він розбирав завали, евакуйовував людей та надавав першу домедичну допомогу постраждалим ще до приїзду рятувальників і швидкої.
Про це повідомили у бригаді.
У бригаді зазначили, що дії «Спока» стали прикладом того, як бойова підготовка та навички тактичної медицини можуть врятувати життя.
«Дії “Спока” — це результат того, як підготовка та бойовий досвід допомагають під час критичних ситуацій у цивільному житті. Завдяки проходженню курсів з тактичної медицини, кожен громадянин може навчитися надавати першу домедичну допомогу пораненим. Знання і досвід рятують життя», — написали в бригаді.
Читайте також: У Києві відкрили перший меморіал українським воєнним розвідникам (ФОТО)
У Солом’янському районі столиці, де стався один із прильотів, всю ніч тривали рятувальні роботи. За повідомленням ДСНС, станом на 07:00 з-під завалів зруйнованого дев’ятиповерхового будинку дістали тіла 16 загиблих. Загалом унаслідок атаки на Київ загинула 21 людина, ще 134 постраждали.
Раніше ми писали, як у Солом’янському районі кияни до приїзду ДСНС самотужки рятували людей із під’їзду (ВІДЕО).
Фото обкладинки: інстаграм-сторінка 12-ї бригади «Азов»
У столиці на Поштовій площі відновили мурал з портретом та цитатою громадської діячки Катерини Гандзюк. Напередодні стіну замалювали невідомі. Портрет та надпис повторно відтворили волонтери зі спільноти «Хто замовив Катю Гандзюк?».
Про це активісти повідомили в фейсбуці.
Мурал на Поштовій площі замалювали невідомі. Цей факт повідомили безпосередньо активістам спільноти «Хто замовив Катю Гандзюк?». Мурал покрили шаром фарби в день, коли громадській діячці мало б виповнитися 40 років. Друзі Катерини, які створили громадську ініціативу, відновили стінопис на Поштовій площі.
«Вбивці Каті забрали у нас не просто нашу подругу, а одну з кращих громадянок України. Цим вони обʼєднали нас. І ми в цьому обʼєднанні стали сильнішими. Ми памʼятаємо і будемо боротися за справедливість стільки, скільки потрібно», — зазначили в дописі учасники спільноти.
Читайте також: У Києві шукають чотирилапого, який врятував дитину під час обвалу багатоповерхівки
Про Катерину
Катерина Гандзюк брала участь у Помаранчевій революції та Євромайдані, була співзасновницею Агенції громадської журналістики «МОСТ», яка розслідувала корупцію в Херсонській області. Активістка боролася з проросійським впливом у регіоні. У 2018 році на Катерину напали, обливши сірчаною кислотою. Дівчина отримала значні опіки тіла, унаслідок чого померла в лікарні.
Суд визнав винними у вбивстві Владислава Мангера і Олексія Левіна, обидва продовжують оскаржувати це рішення.
Нагадуємо, що в Києві відкрили перший меморіал українським воєнним розвідникам (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка спільноти «Хто замовив Катю Гандзюк?»
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...