

Культура
У музеї просто неба в Пирогові почали будувати кримськотатарські садиби
У Національному музеї народної архітектури та побуту України, що поблизу місцевості Пирогів, почали будувати кримськотатарський простір. На території скансену зведуть 10 автентичних садиб, з яких останню — після деокупації півострова.
Про це повідомила директорка музею Оксана Повякель.
Місце, з якого почнеться деокупація Криму
У музеї просто неба вже визначили місця для майбутніх садиб, огородили їх і першими посадили тиси — символи українського Криму.
У проєкті втілять:
- 9 кримськотатарських садиб;
- медресе із мінаретом;
- регіональні рослини та архітектуру з усіх куточків Криму.
Десяту садибу збудують вже після деокупації півострова.
«Це не просто експозиція. Це — крок до повернення Криму його автохтонному народові», — зазначають у музеї.
Ідею простору релізують разом із кримськотатарською спільнотою, компанією «Baker Tilly Україна», ДП «Кримський дім» та ініціативою «Кримський фронт».
«Ми закладаємо місце, з якого почнеться деокупація Криму», — сказала директорка музею Оксана Повякель.
Читайте також: У Львові на півмаратоні від «Нової пошти» зібрали 2,2 млн гривень на реабілітацію українців

Про музей у Пирогові
Національний музей народної архітектури та побуту України — архітектурно-ландшафтний комплекс усіх історико-етнографічних регіонів України: Полісся, Слобожанщини та Полтавщини, Карпат, Наддніпрянщини, Поділля та Півдня. Музей просто неба, заснований 6 лютого 1969 року, розкинувся на південній околиці Києва – історичній землі, що колись належала Києво-Печерській лаврі. Своїх перших відвідувачів прийняв у 1976 році.
Сьогодні на території скансену встановили близько 300 пам’яток народного будівництва XVI-XX ст. Традиційні житлові і господарські комплекси включають в себе хати, комори, криниці та інші атрибути давнього українського села. Найстарішим архітектурним експонатом є хата із с. Самари Волинської області (1587 рік).
Нагадуємо, що в Києві патрульні допомогли розгубленій 88-річній жінці повернутися додому.
Фото: фейсбук Національного музею народної архітектури та побуту України
Культура

13 травня, на відкритті 78-го Каннського кінофестивалю проведуть спеціальний «День України». У програмі покажуть три документальні фільми, присвячені війні.
Про це повідомили у пресрелізі кінофестивалю.
Солідарність з Україною
Організатори програми «Дня України» розповіли, що таким чином нагадують про відданість митців, авторів та журналістів. Вони показують історію цього конфлікту в серці Європи, який вже три роки впливає на український народ та світ.
На заході об’єдналися France Télévisions, Brut., мерія Канн та Каннський кінофестиваль. Вони наголосили, що мають бажання доносити голоси тих, хто свідчить про сучасні реалії та відданий правді.
Читайте також: Документальний фільм про українських бійців здобув премію BAFTA TV Awards 2025
У у Палаці фестивалів, у залі Базен покажуть три роботи про ключові події та фігури конфлікту. Це будуть фільми Zelensky Іва Жьолана, Лізи Вапне та Аріан Шемен, Notre Guerre («Наша війна») Бернара-Анрі Леві та Марка Русселя та «2000 метрів до Андріївки» Мстислава Чернова. Остання робота отримала приз за найкращу режисерську роботу на фестивалі Санденс.
Нагадуємо, що у світі запрацював сотий український аудіогід.
Фото обкладинки: REUTERS / Eric Gaillard
Культура

Дитячий альбом «На вушко» з аудіоказками запишуть голосами українських ветеранів. До проєкту залучатимуть без вимог акторського, декламаторського досвіду.
Про це Укрінформу повідомив директор ГО «Барський міський художній аматорський театр» Роман Григор’єв.
Проєкт реалізує Барський міський художній аматорський театр за підтримки Українського культурного фонду. За словами Григор’єва, організація прагне залучати ветеранів російсько-української війни до творчої реабілітації та ментального відновлення. Минулого року перший альбом прослухали сотні тисяч людей в Україні та за кордоном.
Читайте також: Український криголам «Ноосфера» завершив антарктичний сезон, який став рекордним (ФОТО)
Для запису казок від ветеранів не вимагають від акторського чи декламаторського досвіду. Учасникам допомогатиме фаховий звукорежисер у професійній студії звукозапису.
Нагадуємо, що в Києві вперше провели Всеукраїнські змагання з баскетболу на кріслах колісних.
Фото обкладинки: ютуб-канал Барського МХАТ
Культура

Мережа українських аудіогідів у світі сягнула 100 локацій. Сотим став аудіогід, який відкрили в Музеї апартеїду в Південно-Африканській Республіці. Цей музей зберігає памʼять про боротьбу за рівність і права людини в Південній Африці.
Про це повідомила Олена Зеленська.
Проєкт українізації світових пам’яток ініціювала перша леді України Олена Зеленська у 2019 році. Його мета — зробити українську мову доступною в культурних просторах по всьому світу. За словами Зеленської, ідея виникла під час візиту до Берліна, коли вона вперше почула українську в туристичному аудіогіді, що тоді було радше винятком.
Сьогодні аудіогіди українською працюють у 53 країнах світу — у палацах, музеях, на туристичних маршрутах і в місцях пам’яті. Проєкт втілили зокрема у таких місцях:
- Версаль у Франції;
- Саграда Фамілія в Іспанії;
- мечеть шейха Заїда в Абу-Дабі;
- Музей Голокосту «Яд Вашем» в Ізраїлі;
- музей Хіросіми в Японії;
- галереї та музеї в Австрії, Литві, Туреччині, Данії, Грузії, Руанді та інших країнах.
Читайте також: Переможці Євробачення-2024 Nemo назвали пісню Ziferblat однією з улюблених у цьогорічному конкурсі
Усі аудіогіди створили у партнерстві з українськими посольствами, консульствами та міжнародними інституціями. Більшість із них було реалізували під час повномасштабного вторгнення.
Серед особливостей проєкту — рекордні 19 годин тривалості аудіогіда у Ватикані, інтерактивний формат у Музеї Бенакі (Атени) та окремі гіди для дітей у музеях Німеччини.
Нагадаємо, що у Сикстинській капелі та Папських апартаментах створили вісім українських аудіогідів (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт Музеї апартеїду